Зміни в законодавстві України (№ 1, червень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

З 9 червня 2017 року (дня офіційного опублікування) набирає чинності нова форма Декларації з податку на прибуток, затверджена наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 28.04.2017 р. № 467.

У затвердженій формі декларації враховані ті ж зміни, що і передбачалися відповідним проектом.

Якщо керуватися нормами, визначеними у п. 46.6 ПКУ, то оновлена форма декларації вперше повинна подаватися за період, наступний за періодом її оприлюднення. Оскільки нова форма декларації опублікована в «Офіційному віснику України» за 09.06.2017 р. № 45, то відповідно до ПКУ вперше її слід подавати:

• якщо платник податку на прибуток звітує поквартально – за підсумками трьох кварталів 2017 року;

• якщо платник податку на прибуток звітує раз на рік – за підсумками 2018 року.

Утім, не виключаємо, що податківці будуть наполягати на поданні звітності за оновленою формою декларації вже за поточні звітні періоди.

Тобто платникам з річним звітним періодом податківці можуть порадити подавати декларацію за новою формою вже за 2017 рік, а тим, хто звітує поквартально, – уже за півріччя 2017 року. І це значно полегшило долю платників податків, адже нинішня форма декларації не враховує нововведень до Податкового кодексу, які набрали чинності з 01.01.2017 р.

Нагадаємо: за результатами I кварталу 2017 року податківці рекомендували: дані, для яких не відведено місце в чинній формі декларації, відобразити в рядках 01 і 02 Додатка РІ до такої декларації за I квартал 2017 року з наданням відповідних пояснень відповідно до п. 46.4 ПКУ.

У газеті «Голос України» за 03.06.2017 р. № 100 опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 р. № 1983-VІІІ.

Серед іншого Законом №1983 передбачаються:

1) доповнення Цивільного кодексу України новими статтями щодо впровадження механізму рахунку умовного зберігання (ескроу) (який, зокрема, надасть можливість удосконалення здійснення розрахунків за придбані акції);

2) введення понять:

– домінуючий контрольний пакет акцій – пакет в розмірі 95 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства;

– значний контрольний пакет акцій – пакет в розмірі 75 і більше відсотків простих акцій публічного акціонерного товариства;

3) введення обов’язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, а також обов’язкового придбання особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства, акцій на вимогу акціонерів;

4) наділення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку правом здійснювати контроль за виконанням учасниками ринку вимог, встановлених Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI, щодо:

– придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій і значного контрольного пакета акцій;

– обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно) – власника домінуючого контрольного пакета акцій;

– обов’язкового придбання акцій особою (особами, що діють спільно) – власником домінуючого контрольного пакета акцій на вимогу акціонерів і т.п.

Разом з тим Законом № 1983 внесені ряд інших змін в різні законодавчі акти України з метою комплексного врегулювання механізмів придбання акцій товариства за результатом набутого контрольного, значного або домінуючого пакету акцій.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

Реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання такої реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань з податку у випадках, визначених ПКУ (пп. «б» п. 184.1 ПКУ).

Отже, якщо на дату отримання передоплати особа, що реорганізується, була платником ПДВ, то вона повинна була визначити податкові зобов’язання по ПДВ.

Отже, якщо до проведеної реорганізації особою, реєстрація платником ПДВ якої анульовано, були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні передоплати, то підстав для нарахування податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг особою, що утворилася в результаті реорганізації, немає.

З таким роз’ясненням з розділу 101.04 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 01.06.2017 р. № 430/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.

Чинне податкове законодавство пов’язує виникнення права платника на податковий кредит з датою здійснення «першої події», яким може виступати і факт перерахування авансу контрагенту за майбутню поставку.

Платник ПДВ має право на включення суми податку до розрахунку бюджетного відшкодування за умови фактичної сплати ПДВотримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування закладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари / послуги, а якщо постачальник – нерезидент, то з бюджетом (в частині ПДВ).

Разом з тим також необхідно враховувати послідовність виконання (завершення) господарських операцій, перерахування коштів постачальнику та адекватне виконання ним відповідних поставок за фактом, оскільки на практиці встановлювалися випадки відсутності (несвоєчасність) поставок від контрагентів.

Це впливає на формування сум бюджетного відшкодування як різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом у відповідному звітному (податковому) періоді і вимагає додаткового дослідження достовірності та повноти здійснених поставок в рахунок попередньої оплати.

З метою визначення та єдиної державної позиції щодо отримання бюджетного відшкодування за оплаченими авансами постачальникам відповідно до вимог чинного законодавства України ДФС направила в Мінфін відповідний запит.

Після отримання відповіді відповідне роз’яснення буде доведено до відома платників податків.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 25.05.2017 р. № 368/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Оскільки ДКПП узгоджений з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009: 2010 (далі – КВЕД-2010), то класи послуг в ДКПП відповідають видам діяльності в класах КВЕД-2010. Тобто згідно з ДКПП продукція / послуга – це результат окремого виду економічної діяльності, визначеного в КВЕД-2010. Таким чином, код продукції згідно з ДКПП повинен відповідати коду КВЕД для відповідного виду діяльності.

Втім, у податковій накладній платник ПДВ повинен вказати код ДКПП, незалежно від того, чи внесений відповідний код діяльності в ЄДРПОУ. Пояснюють контролери це так:

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. У той же час Класифікація є механізмом спільної мови, який використовується в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникнути суперечності щодо юридичного використання коду КВЕД. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ (абз. 8 п. 1 КВЕД – 2010).

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 02.06.2017 р. № 453/ІПК/28-10-01-03-11.

Податкова накладна складається на кожну повну або часткову поставку товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ПКУ та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 № 1307).

У свою чергу, податкова накладна повинна містити загальні дані в розрізі номенклатури поставки товарів / послуг, зазначених в первинних документах і в частині, сплаченої контрагентом-покупцем.

Так, при отриманні передоплати в графі 2 податкової накладної «Номенклатура товарів/послуг продавця» вказуються дані в розрізі номенклатури поставки товарів / послуг, а саме – повинен бути відображений перелік товарів згідно з укладеним договором, який після фактичної поставки товару необхідно відкоригувати.

У графу 6 вносяться дані щодо кількості (обсягу) поставки товарів / послуг.

При складанні податкової накладної на повну поставку послуги або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, в графі 6 податкової накладної вказується «1».

У разі складання податкової накладної на часткову поставку послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги в графі 6 вказується відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, при постачанні частини послуги, яка відповідає половині обсягу, зазначеного в договорі, або за умови отримання суми передоплати в розмірі половини договірної вартості послуги в графі 6 вказується число «0,5».

Додаток 1 до податкової накладної при постачанні платником податків окремих вузлів складного обладнання, що має єдину ціну, заповнюється наступним чином:

• в графу 2 записуються найменування окремих поставлених вузлів складного обладнання;

• в графі 3.1 – код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД;

• в підпункті 3.2 проставляється відмітка «Х» для товарів, ввезених на митну територію України;

• при наданні послуги в графі 3.3 зазначається її код згідно з ДКПП;

• в графі 9 – одиниця виміру «шт.»;

• у графі 10 – кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання;

• в графах 11-12 відображаються аналогічні дані відносно не відвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточному постачанні частин даного обладнання графи 11-12 не заповнюються;

• в графах 4-8 вказуються дані щодо повної поставки обладнання.

При отриманні передоплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, Додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується тільки податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях.

Наприклад: при отриманні передоплати за вказане обладнання платником податків заповнюється податкова накладна, в графі 6 якій вказується кількість обладнання, пропорційну сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.

У разі якщо після отримання передоплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткова поставка таких товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів/ послуг і отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюється на підставі переліку (номенклатури) частково поставлених товарів / послуг.

З таким роз’ясненням з розділу 101.16 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

У зв’язку зі скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ починаючи з 01.01.2017 р. всі сільгоспвиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.

Разом з тим сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після їх внесення контролюючим органом до Реєстру одержувачів бюджетної дотації.

Фіскали підкреслили: суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233).

Оскільки сільгоспвиробники, включені до Реєстру одержувачів бюджетної дотації, сплачують ПДВ на загальних підставах, то подавати Звіт про суми податкових пільг за результатами отримання бюджетної дотації їм не потрібно.

З цим роз’ясненням з розділу 101.26 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Податок на прибуток

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 31.05.2017 р. № 421/О/99-99-15-02-02-14/ІПК. Якщо представництво нерезидентаздійснює господарську діяльність в Україні (незалежно від того, чи є така діяльність тотожною основному виду діяльності нерезидента) і підпадає під визначення «постійне представництво», наведене в пп. 14.1.193 ПКУ, то воно повинно реєструватися платником податку на прибуток і сплачувати податок на прибуток. Якщо ж постійне представництво почало свою господарську діяльність до реєстрації у контролюючому органі, то відповідно до вимог п. 133.3 ПКУ воно вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (пп. 141.4.7 ПКУ).

Оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податків та суми їх доходів оподатковуються у загальному порядку, то суми коштів, отримані від нерезидента на утримання даного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидента за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування в загальному порядку.

Постійне представництво як платник податку на прибуток надає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку:

• або Декларацію з податку на прибуток, якщо суми доходів нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. Разом з тим таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від даного нерезидента;

• або Розрахунок 1, якщо нерезидент здійснює свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, згідно з р. II Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.06.2016 р. № 544;

• або Розрахунок 2 в разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, відповідно до р. III Порядку № 544.

Постійне представництво, яке визначає прибуток як різницю між доходом і витратами шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, складає і надає до контролюючих органів Розрахунок 2. Згідно п. 2 р. III Порядку № 544, в рядку 01 Розрахунку 2 вказується сума доходів постійного представництва без урахування доходів нерезидента.

Крім того, постійне представництво разом з податковою звітністю з податку на прибуток повинен надати таку ж фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ПКУ.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні:

• квартал;

• півріччя;

• три квартали;

• рік.

Разом з тим податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 ПКУ, які можуть вибрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (пп. 137.4.1 ПКУ).

З огляду на те що згідно з пп. 4 п. 2 р. ХІХ ПКУ з 01.01.2017 р. ст. 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства, а також рибальства, втратила силу, залишається відкритим питання щодо порядку застосування з 01.01.2017 р. виробниками сільгосппродукції «особливого» річного податкового (звітного) періоду. Як підкреслює ДФСУ в індивідуальній податкової консультації від 31.05.2017 р № 422/6 / 99-99-15-02-02-15 / ІПК, відповідь на дане питання буде надано після узгодження з Мінфіном України.

Трансфертне ціноутворення

Наказ Мінфіну від 28.04.2017 р. № 470 про затвердження змін до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій і Порядок опитування уповноважених, посадових осіб і/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення.(Набирає чинності з дня опублікування, орієнтовно – 16 червень 2017 року)

Документ, зокрема, передбачає нову редакцію розділу II «Первинний аналіз інформації про здійснені контрольованих операціях» Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій.

Так, первинний аналіз інформації про здійснені контрольованих операціях проводиться контролюючим органом шляхом зіставлення показників податкової, фінансової звітності платника податків, даних митних декларацій, а також порівняння рівня цін і умов, що застосовуються платниками податків в контрольованій операції, з рівнем цін і умов в неконтрольованих операціях з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій платника податків принципу «витягнутої руки» і/або виявлення фактів заниження платником податків податкових зобов’язань.

Первинний аналіз здійснюється незалежно від факту надання платником податків Звіту про контрольовані операції за відповідний звітний період.

У разі виявлення при первинному аналізі факту застосування платником податків при здійсненні контрольованих операцій умов, які не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань відповідно до пп. 39.5.4.1 ПКУ.

Результати первинного аналізу враховуються контролюючим органом при прийнятті рішення про направлення платнику податків запиту про надання документації відповідно до пп. 39.4.4 ПКУ.

Додаток до Звіту про ТЦО «Інформація про пов’язаних осіб» викладено в новій редакції. Також викладено в новій редакції п.п. 1-3 розділу I «Загальні положення» Порядку складання Звіту про контрольовані операції, що пов’язано зі зміною терміну надання Звіту про контрольованих операціях та збільшенням вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими.

Крім того, інформація в Порядку викладено більш детально, а також уточнені графи в додатку 1 до Порядку «Код підстави віднесення господарських операцій до контрольованих».

Відповідні зміни передбачені Наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. № 488. Документ готується до опублікування 16 червня 2017 року «Офіційному віснику України».

ПДФО

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 01.06.2017 р. № 442/А/99-99-13-02-03-14/ІПК.

Дохід, отриманий фізособою-резидентом від іноземних компаній – нерезидентів у вигляді подарованих акцій, вартість яких виражена в іноземній валюті, перераховується в гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент отримання, і включається такою особою до загального річного оподатковуваного доходу, що є базою для нарахування ПДФО та військового збору (п.п. 164.1 і 164.4, пп. 170.11.1 ПКУ).

Отже, фізособа-резидент зобов’язаний подати податкову декларацію та самостійно сплатити ПДФО за ставкою 18% і військовий збір – 1,5%.

У разі повернення коштів з держбюджету в рамках компенсації середнього заробітку працівника, покликаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, роботодавець здійснює перерахунок на повернення податку та вказує результати перерахунку в податковому розрахунку за формою № 1ДФ у періоді, в якому було проведено таке повернення, з від’ємним значенням.

З таким роз’ясненням з розділу 103.25 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Наводиться також приклад даного перерахунку.

Наприклад. Найманому працівнику, покликаному на військову службу за призовом під час мобілізації, роботодавцем за I квартал 2015 року нараховано середньомісячний дохід в сумі 12 000 грн, з них відраховані податок на доходи фізичних осіб 1735,20 грн і військовий збір – 180 грн. Відображення в податковому розрахунку форми № 1ДФ за I квартал 2015 року:

• в розділі I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на Користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»:

– графи 3а, 3 «Сума нарахованого / виплаченого доходу» – 12 000 грн;

– графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» – 1735,20 грн;

– графа «Ознака доходу» – «101»;

• в розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» рядок «Військовий збір»:

– графи 3а, 3 «Сума нарахованого / виплаченого доходу» – 12 000 грн;

– графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» – 180 грн.

Органами соціального захисту в I кварталі 2017 року здійснено повернення коштів підприємству з державного бюджету на виплати компенсації в межах середнього заробітку працівника за I квартал 2015 року.

Відображення в податковому розрахунку форми № 1ДФ за I квартал 2017 року:

• в розділі I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на Користь фізичних осіб, и суми утриманого з них податку»:

– графи 3а, 3 «Сума нарахованого / виплаченого доходу» – 24 000 грн;

– графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» – 0 грн;

– графа «Ознака доходу» – «128».

Разом з тим необхідно провести сторно за ознакою «101» щодо сум, відображених у звітності за I квартал 2015 року, і проставити їх в звітності за I квартал 2017 року зі знаком «мінус» щодо сум нарахованого та виплаченого доходу, тобто:

– графи 3а, 3 «Сума нарахованого / виплаченого доходу» – «-12 000 грн»;

– графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» – «-1735,20 грн»;

• в розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» рядок «Військовий збір»:

– графи 3а, 3 «Сума нарахованого / виплаченого доходу» – 12 000 грн;

– графи 4а, 4 «Сума утриманого податку» – «-180 грн».

ЄСВ

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 01.06.2017 р. № 435/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Підприємство повинно вести податкову, бухгалтерську, звітність, звітність з ЄСВ, фінансову звітність та подавати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період навіть за умови припинення трудових відносин з директором підприємства, відсутності на підприємстві штатних працівників.

Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податків дана податкова декларація підписується цим керівником (пп. 48.5.1 ПКУ).

Заробітна плата

Лист Мінсоцполітики від 20.04.2017 р. № 1227/0/101-17/282.

У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колдоговорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігаються середній заробіток, зарплата, включаючи премії та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати, за відрізок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення (п. 10 Порядку № 100).

Мінсоцполітики в листі розглянуло приклад, згідно з яким працівник був переведений на менш оплачувану посаду з 01.12.2016 р., а з 26.12.2016 р. по 20.01.2017 р. працівник перебував у щорічній відпустці.

З огляду на те що в розрахунковому періоді (грудень 2015 року – листопад 2016 року) відбулося підвищення окладів відповідно до постанови КМУ (в травні 2016 року), то при обчисленні середнього заробітку зарплату в травні 2016 року необхідно відкоригувати на коефіцієнт підвищення окладу працівника. Зарплата за травень – листопад 2016 року враховується в нарахованому працівнику розмірі.

Оскільки в періоді, коли працівник перебував у щорічній відпустці, відбулося підвищення посадових окладів (тобто з 01.01.2017 р.), необхідно відкоригувати середній заробіток, який за працівником зберігався з 01.01.2017 р. по 20.01.2017 р., та донарахувати відповідні йому грошові кошти .

Адже у випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулося в періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за даним заробітку здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої зарплати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Лист Мінсоцполітики від 10.04.2017 р. № 628/0/102-17/282.

Зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів і не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Тобто законодавством чітко визначені зобов’язання власника підприємства або уповноваженої ним особи нараховувати та виплачувати заробітну плату працівникам не рідше двох разів на місяць.

Акцизний податок

Індивідуальна податкова консультація ГУ ДФС в м. Києві від 01.06.2017 р. № 447/ІПК/8/26-15-40-04-15.

Платник податків (Товариство) звернувся до контролюючих органів за консультацією з питання щодо необхідності сплати акцизного податку за переобладнання вантажного автомобіля.

Так, за умовами звернення, Товариство придбало вантажний автомобіль і здійснило його переобладнання (встановлення спеціального медичного обладнання) для виконання функцій швидкої медичної допомоги.

Відповідно до частини «Пояснення до товарної позиції 8703» розділу ХVІІ Пояснень до УКТ ЗЕД, заснованої на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2012 року, затверджених наказом ДФСУ від 09.06.2015 р. № 401,спеціалізовані транспортні засоби – такі, як автомобілі швидкої допомоги, віднесені до товарної позиції 8703.

Разом з тим пп. 212.1.14 ПКУ до платників акцизного податку віднесені в тому числі і власники ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, який переобладнано в легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок. Зокрема – в разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704, згідно з УКТ ЗЕД, в легковий автомобіль, та інші моторні транспортні засоби, призначені переважно для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД) , включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, які після переобладнання відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, в разі звернення до органів внутрішніх справ для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу в легковий автомобіль Товариство зобов’язане пред’явити документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху та відповідно до пп. 222.2.4 ПКУ – квитанції або платіжні доручення про сплату акцизного податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Крім того, контролери нагадали: керуючись п. 216.11 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань при здійсненні переобладнання вантажного транспортного засобу, відповідного товарної позиції 8704 за УКТ ЗЕД, в легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. В даному випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації цього транспортного засобу.

Акцизний податок щодо переобладнаного автомобіля обчислюється за ставками, визначеними в п. 215.3.5 прим. 1 ПКУ, розмір яких диференціюється залежно від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД, робочого об’єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації (нові транспортні засоби, або ті, які використовувалися не більше / понад 5 років).

Певна сума акцизного податку сплачується за місцем знаходження (проживання) особи, яка є власником переобладнаного транспортного засобу, за кодом бюджетної класифікації 14020800 «Акцизний податок з вироблених в Україні транспортних засобів – Транспортні засоби (крім мотоциклів і велосипедів)».

У форми № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» і 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації Тютюнова виробів у оптовій мережі», а також Порядки їх заповнення (затверджені наказом Мінфіну від 11.02. 2016 р. № 49) були внесені зміни. Останні викладені в наказі Мінфіну від 10.11.2016 р. № 943, який набрав чинності 08.05.2017 р. (офіційне опублікування в «Офіційному віснику України» № 28 за 07.04.2017 р.)

У зв’язку з цим фахівці ДФСУ роз’яснили: вперше надавати звітність за оновленими формами суб’єкти господарювання повинні за травень 2017 року. Звітність слід подати до 10 червня 2017 р. (тобто останній день подання даної звітності є 9 червня 2017 року).

З таким роз’ясненням з розділу 115.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів надають попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку за їх видами в головне управління ДФС в областях (або м. Києва) за місцем своєї реєстрації (в т.ч. якщо місце обліку виробника не збігається з місцем розташування виробництва).

Нагадаємо! Згідно п. 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 № 1251, на кожну марку наноситься, зокрема, індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції).

З таким роз’ясненням з розділу 116.10 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Готівкові, безготівкові розрахунки, РРО

На думку ДФС, вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків підприємств (підприємців) між собою, між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня, визначені п. 1 Постанови Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210, стосуються розрахунків на повернення в касу невикористаних готівкових коштів, виданих під звіт, які були зняті за допомогою електронної платіжної карти.

Даний висновок пояснюється тим, що обмеження не поширюються лише на:

1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

3) використання коштів, виданих на відрядження.

Нагадаємо! Гранична сума розрахунків готівкою встановлена для:

• підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 (десяти тисяч) грн.;

• між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч) грн. (абзаци 2 і 3 п. 1 Постанови № 210).

З таким роз’ясненням з розділу 109.13модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Індивідуальна податкова консультація ГУ ДФС в Полтавській області від 06.06.2017 р. № 474/ІПК/16-31-14-04-20.

На питання, чи обов’язкове застосування РРО при реалізації товару, який не є технічно складним побутовим товаром, але його код вказаний у Переліку товарів, наприклад, канцелярський степлер, пластикова іграшка (пластикова машинка для дітей від 1-го року, де з рухомих частин є тільки колеса; лялька пластикова звичайна; лялька пластикова музична), податківці Полтавської області, на жаль, надали загальну відповідь.

Так, суб’єкти господарювання при отриманні грошових коштів від юридичних і фізичних осіб в готівковій та безготівковій формі із застосуванням платіжних карт, платіжних чеків, жетонів тощо в разі продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також продажу технічно складних побутових товарівякі підлягають гарантійному ремонту, визначених Переліком № 231, з використанням платіжного терміналу, встановленого на місці проведення розрахунків (надання послуги), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки з використанням РРО.

При реалізації складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, оплата за які проводиться з карткового рахунку споживача на картковий рахунок продавця, використання РРО є обов’язковим.

У разі здійснення розрахунків між суб’єктами господарювання в безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором і т. п., РРО не застосовується.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та ін. суб’єкт господарювання повинен вкласти в поштове відправлення розрахунковий документ установлених законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або в разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування – «погашення кредиту». При цьому роздрукування чека на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

Про це йдеться в індивідуальній податкової консультації від 30.05.2017 р. № 412/ІПК/20-40-14-10-17 і в роз’ясненні підкатегорії 109.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Увага! Згідно з відомостями, розміщеними на офіційному інтернет-представництві НБУ, Liqpay як платіжна система не зареєстрована. Як випливає з Публічного договору про надання послуг в мережі Інтернет, розміщеного на веб-сторінці Liqpay, останній є всього лише інформаційно-технологічним інтерфейсом «ПриватБанку», який дозволяє користувачам розпоряджатися своїми коштами в мережі Інтернет.

Екологічний податок, рентна плата

Фахівці ДФСУ надали роз’яснення щодо порядку заповнення рядків 1.1, 1,2, 4.1-4.4.3 і код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ в Податковій декларації екологічного податку.

У рядку 1.1 Декларації вказується звітний (податковий) період, за який надається Декларація: квартал – I, II, III, IV і рік.

При уточненні показників раніше поданої Декларації за попередній звітний (податковий) період в рядку 1.2 вказується податковий період, який уточнюється: квартал – I, II, III, IV і рік.

В уточнюючій Декларації та додатку (додатках) до неї в рядках 1.1 і 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, відповідними звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – I, II, III, IV і рік.

У складі звітної або звітної нової Декларації платник може уточнити показники Декларації за один звітний (податковий) період, який минув.

У рядку «код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» поля 2 Декларації вказується код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку як платник екологічного податку.За кожним кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, вказаною в цьому рядку, повинна подаватися окрема Декларація. Відповідно, зазначений код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ проставляється в рядках 3.1 додатків, які додаються до такої Декларації.

В рядки 4.1-4.4.3 Декларації переносяться відповідні показники з додатків до цієї Декларації.

Разом з тим для кожного стаціонарного джерела забруднення, об’єкта за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, а також кожного місця або об’єкта для розміщення відходів складається окремий розрахунок (додаток).

За необхідності надання в електронній формі копії Декларації за основним місцем обліку платник за допомогою програмного забезпечення здійснює формування копії Декларації, яка була направлена до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, в якій поряд з полем «копія» проставляється відмітка. При цьому в такій Декларації вказується код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, до якого направляється зазначена копія (основним місцем обліку).

З таким роз’ясненням з розділу 120.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Рентна плата сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році (абз. 2 п. 257.5 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, зареєстрований платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, повинен подавати до контролюючого органу податкову Декларацію з рентної плати до кінця звітного (податкового) року, у т.ч. коли в деяких звітних (податкових) періодах звітного (податкового) року немає об’єкта оподаткування (не провадилась заготівля деревини).

На цьому акцентував увагу ГУ ДФС в Тернопільській області.

Лист ДФСУ від 29.05.2017 р. № 13556/7/99-99-12-03-04-17.

Податківці повідомили, про наявність редакційної помилки в Законі України від 20.12.2016 р № 1791-VIII в частині ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом. Йдеться про рядок 5 таблиці ставок рентної плати для радіокористувачів, де вказана ставка в розмірі 26,21 грн. за 1 МГц смуги радіочастот на місяць і є примітка у вигляді позначки.

У рядку 5 таблиці ставок рентної плати ставка для платників рентної плати вказана в розмірі 26,211 грн за 1 МГц смуги радіочастот на місяць і без примітки.

До виправлення редакційної помилки платники рентної плати мають право застосовувати примітку 1 (знижуючий коефіцієнт 0,75) до ставок рентної плати для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати, керуючись нормою пп. 4.1.4 ПКУ.

Разом з тим слід врахувати, що для розрахунку податкових зобов’язань по радіозв’язку в системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів (наприклад, для ширини смуги радіочастот 60 МГц) понижуючий коефіцієнт 0,75 застосовується до 30 МГц, інші 30 МГц оподатковуються за повною ставкою.

СПД

Залишки товарно-матеріальних цінностей, придбаних, але не реалізованих фізичною особою – підприємцем при здійсненні господарської діяльності, після скасування реєстрації даного суб’єкта господарювання залишаються у власності платника податків.

Разом з тим вартість таких залишків не включається до доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, та загального річного оподатковуваного доходу цього платника податків.

З таким роз’ясненням з розділу 104.04 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Інші питання

Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючого органу останнім до закінчення граничного терміну, за умови, якщо він був сформований правильно, прийнято до бази даних контролюючого органу і платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Тобто згідно з Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.2008 р, № 233 немає обмежень щодо відправки платником податку протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями. Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації в разі виправлення помилок до закінчення граничного строку подання декларації, одночасно вказавши тип документа «звітний новий».

ГУ ДФС в Тернопільській області.

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у травні 2017 року, в порівнянні з квітнем 2017 року, становить 101,3%.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Верховна Рада відправила на доопрацювання законопроект «Про внесення змін до Закону України« Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні » (№ 4646). Документ був розроблений з метою приведення вітчизняної бухгалтерської «конституції» у відповідність до Директиви 2013/34 / ЄС.

Нагадаємо, згаданий законопроект передбачає:

1) нову класифікацію підприємств для цілей бухобліку та фінзвітності;

2) обов’язковість застосування МСФЗ для складання звітності підприємств:

• які становлять суспільний інтерес;

• які здійснюють видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

• здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном;

3) обов’язкове оприлюднення перевіреної аудитором фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку, а також підприємств, що здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення;

4) поширення Закону про бухоблік на облік в бюджетній сфері.

Також на доопрацювання був направлений альтернативний законопроект № 4646-1.

Мінфін оприлюднив проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Законопроект передбачає введення системи сплати податків і зборів, прописаних Податковим кодексом України, через Електронний кабінет платника податків на єдиний рахунок, який буде відкритий для платника за його згодою (за його бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби України.

Для сплати грошових зобов’язань та / або податкового боргу з податків і зборів з використанням єдиного рахунку платник податків буде поповнювати засобами даний рахунок.

Єдиний рахунок не використовуватиметься платником податків для сплати грошових зобов’язань та / або податкового боргу з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального.

Інформація щодо реквізитів єдиного рахунку буде відображатися в Електронному кабінеті платника податків.

Передбачається, що функціонування єдиних рахунків починається з першого числа місяця, наступного за місяцем введення в роботу програмного забезпечення взаємодії інформаційних систем Мінфіну і Казначейства, але не пізніше 01 липня 2018 року.

КМУ 7 червня прийняв проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Документ передбачає введення автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів “Електронна акцизна марка», яка буде відслідковувати рух підакцизних товарів, від їх виробника або імпортера до моменту реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У разі імпорту або виробництва алкогольних напоїв і тютюнових виробів (крім вироблених для експорту) платники акцизного податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками акцизного податку встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкритті) товару. Інформація про таких марках повинна бути обов’язково внесено в АСК «Електронна акцизна марка».

«Якщо говорити про алкоголь, у нас близько 39%, за нашими оцінками, ринку знаходиться в тіні. Це, зрозуміло, величезні гроші. Ми пропонуємо ввести досить серйозну систему, яка буде контролювати обіг як в оптовому, так і в роздрібному секторі », – заявив Міністр фінансів Олександр Данилюк.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy