Зміни в законодавстві України (№ 1, серпень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затверджені наказом Мінфіну від 24.04.2017 р. № 452 (далі – Наказ № 452), будуть застосовуватися з 01.08.2017 р.

Нагадаємо: Наказ № 452 набув чинності ще 06.06.2017 р. Однак раніше ДФС повідомляла наступне: на період доопрацювання програмного забезпечення для формування та подання акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального зазначені документи будуть прийматися на реєстрацію в ЕРАН і СЕАРГ за старою формою.

Починаючи з 4 серпня не є об’єктом оподаткування такі операції з РКО:

• відкриття / закриття рахунків клієнтів банків (фізичних і юридичних осіб) в національній та іноземній валютах;

• документарне оформлення або підтвердження розрахунків клієнтів;

• проведення розрахунків клієнтів;

• операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною;

• операції по касовому обслуговуванню клієнтів;

• операції зі спеціальними платіжними засобами;

• операції з векселями;

• операції з електронними грошима.

За повідомленням Нацбанку, оновлений перелік надасть можливість банкам коректно відносити окремі операції до таких, які відносяться до послуг з РКО та не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Це також допоможе банкам уникнути помилок і нарахувань штрафних санкцій в ході проведення перевірок органами Державної фіскальної служби.

Про це йдеться у відповідній постанові Правління НБУ від 01.08.2017 р. № 73, який набрав чинності 4 серпня 2017 року.

Постанова Правління НБУ від 03.08.2017 р. № 74 (вступила в силу 04.08.2017 .р)

НБУ продовжує лібералізацію валютного регулювання шляхом пом’якшення тимчасових адміністративних обмежень.

По-перше, в Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281, внесена чергова порція змін. А саме – уточнено перелік документів, на підставі яких резиденти (юридичні особи та ФОП) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції (послуг), який здійснюється без ввезення з-за кордону цієї продукції (послуг) на територію України.

Так, з відповідного переліку вилучені документи, що підтверджують необхідність використання резидентами відповідної продукції для власних потреб за межами України, якщо цей резидент виробляє продукцію, виконує роботи, надає послуги за межами України. При цьому долучені документи, що підтверджують використання резидентом продукції (послуг) за межами України на підставі договорів (контрактів, угод).

По-друге, зазнала змін постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.2016 р. № 410: підвищено розмір дозволеного сальдо купівлі-продажу банками іноземних валют і банківських металів протягом 1-го робочого дня з 0,5% до 1,0% від розміру регулятивного капіталу банку (в еквіваленті).

НБУ вніс зміни в нормативно-правові акти з питань безготівкових розрахунків в Україні та міжбанківського переказу коштів в Україні в національній валюті. Вони затверджені постановою Правління НБУ від 27.07.2017 р. № 71.

Зокрема, коригувань зазнали:

• Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, в частині прийняття і виконання банками інкасового доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу, оформленого контролюючим органом на підставі рішення керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи);

• Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 16.08.2006 р. № 320, в частині упорядкування нового способу укладення договорів НБУ з клієнтами для здійснення міжбанківського переказу коштів через систему електронних платежів НБУ, а саме укладення з банками та їх філіями Єдиного договору банківського обслуговування та надання інших послуг регулятором.

Зміни запрацювали з 03.08.2017 р.

При здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів в сфері електронної комерції і системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачеві.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа і можуть бути використані при врегулюванні спірних питань.

Однак розрахунковий документ для підтвердження витрат у зв’язку з відрядженням повинен містити обов’язкові реквізити відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

Зокрема, фіскальний касовий чек за операціями прийому і переведення готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування повинен містити реквізити отримувача:

• вказуються реквізити отримувача переказу. Перед кожним реквізитом друкується його найменування, наприклад, «податковий номер», «код банку», при цьому кожен реквізит друкується з окремого рядка;

• якщо одержувач є юридичною особою, друкуються найменування одержувача, податковий номер, номер розрахункового рахунку в банку, найменування банку одержувача, код банку;

• якщо одержувач є фізичною особою і кошти перераховуються на рахунок одержувача в банку, друкуються прізвище, ім’я та по батькові одержувача, податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежів за серією та номером паспорта), номер поточного рахунку в банку, найменування банку одержувача і код банку;

• якщо одержувач є фізичною особою і кошти перераховуються з використанням електронного платіжного засобу на поточний рахунок, друкуються реквізити електронного платіжного засобу, передбачені правилами безпеки платіжної системи.

Затверджено нові форми для ведення обліку суб’єктами державного сектору:

• картка аналітичного обліку готівкових операцій;

• картка аналітичного обліку касових видатків;

• картка аналітичного обліку фактичних витрат;

• картка аналітичного обліку відкритих (виділених) асигнувань;

• книга аналітичного обліку відкритих асигнувань (перерахованих коштів) суб’єктам державного сектора нижчого рівня;

• книга аналітичного обліку асигнувань і прийнятих зобов’язань;

• картка аналітичного обліку капітальних витрат;

• картка аналітичного обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);

• картка аналітичного обліку фінансових доходів (відсотків, роялті, дивідендів).

Відповідні документи наведені в наказі Мінфіну від 29.06.2017 р. № 604. Останній містить також порядок складання даних карток і книг аналітичного обліку.

Мінфін затвердив форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Книга) та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (наказ від 23.06.2017 р. № 591 вступає в силу з дня його офіційного опублікування).

Нагадаємо, що вести Книгу повинні фізособи – платники податків, які:

• зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи

або

• мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, в т.ч. при застосуванні права на податкову знижку.

У порівнянні зі своєю попередницею (затверджена наказом Міндоходов від 11.12.2013 р. № 794) оновлена форма Книги передбачає ведення обліку не тільки доходів, що включаються до загального річного оподатковуваного доходу, а й тих, які до оподатковуваного доходу не включаються. Крім того, зокрема:

• з Книги вилучено окремі графи для обліку іноземних доходів;

• окремо виділені 5 граф для ведення обліку витрат, пов’язаних з правом на податкову знижку, та за операціями з інвестиційними активами (серед іншого вказані реквізити документа, що підтверджує понесені витрати);

• в оновленій Книзі будуть вказуватися назви отриманого доходу і понесених витрат.

Пенсійний фонд буде повідомляти Держпраці і ГФС про ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень трудового законодавства.

Пенсійний фонд надасть Державній службі з питань праці відомості про:

– застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у 5 і більше страхувальників;

– застрахованих осіб, які виконують роботи за цивільно-правовим договором у страхувальника понад рік;

– страхувальників, у яких кількість застрахованих працівників за цивільно-правовими договорами більше кількості штатних співробітників;

– страхувальників, які в звітному місяці збільшили на 20% і більше кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час»;

– страхувальників, які нараховують зарплату нижче мінімальної;

– страхувальників, у яких в звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівниками, але які не подали повідомлення про прийом співробітника на роботу;

– страхувальників, які представили відомості про застрахованих осіб, які перебувають у відпустках за свій рахунок тривалістю понад встановлений законодавством строк;

– страхувальників, у яких протягом року не змінювалися кількість застрахованих осіб і загальна сума нарахованої зарплати;

– страхувальників, у яких в звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності співробітників на 10% і більше в порівнянні з попереднім звітним місяцем.

Фіскальна служба отримає від Пенсійного фонду інформацію про страхувальників, які:

– нараховують зарплату нижче мінімальної;

– в звітному місяці порушили вимоги про сплату ЄСВ;

– подали повідомлення про прийом співробітника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому зарплату за відповідний місяць і дату закінчення трудових відносин.

Порядок обміну інформацією про ознаки використання праці неоформлених працівників і порушення законодавства про працю, затверджений постановою Пенсійного фонду від 29 травня 2017 року № 11-1.

Незазначення в податковій декларації району місця реєстрації підприємства не тягне за собою втрату даним документом статусу податкової звітності.

Відповідний висновок робить ВСУ в ухвалі від 27.06.2017 р. № К/800/27699/16.

Справа полягала в наступному: позивач за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку подав податкову декларацію з ПДВ, яку контролюючий орган не прийняв. Останній вважає, що вона заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ПКУ, адже при заповненні обов’язкового реквізиту – «Місцезнаходження (місце проживання) платника податків» – не вказано район місця реєстрації.

Однак суд підкреслює, що прийняття податкової декларації органом ДФС є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, в ході якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. У свою чергу, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

За результатами безпосереднього дослідження спірної податкової декларації з ПДВ судами встановлено її відповідність наведеним формальним вимогам в частині заповнення обов’язкових реквізитів, зокрема, зазначено і місцезнаходження (податкова адреса) платника податків.

Зазначена адреса відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреним витягом.

Оскільки спеціальне водокористування в Україні є платним і здійснюється на підставі спеціального дозволу, Міністерство екології наказом від 23.06.2017 р. № 234 затвердило його форму.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безкоштовно.

Для отримання дозволу на спецводокористування юридична або фізична особа, ФОП подають заяву про отримання (переоформлення, отримання дубліката, анулювання) дозволу в паперовій або електронній формі (ст 49 Водного кодексу України).

Разом із заявою подаються:

• обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування та водовідведення;

• опис і схема місць забору води та скидання стічних вод;

• нормативи гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин у водні об’єкти зі стічними водами (з розрахунком на кожен випуск (скидання) окремо)

• затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств і організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, що надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);

• копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

Видача або надання відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом 30 к.дн. з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.

Наказ Держкомстату від 21.07.2017 р. № 195.

Держстат затвердив нові форми державного статистичного спостереження:

• № 2-інвестиції (річна) «Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів» і

• № 2-інвестиції (квартальна) «Звіт про капітальні інвестиції».

Відповідна звітність подається юрособами – підприємствами, установами, закладами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Вперше подавати звітність із застосуванням оновлених форм потрібно буде:

• за формою № 2-інвестиції (річна) – за 2017 рік;

• за формою № 2-інвестиції (квартальна) – за I квартал 2018 року.

01.08.2017 р. набула чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 11.07.2016 р., ратифікована Законом України від 14.03.2017 р. № 1917 VIII.

У зв’язку з цим ДФС адресувала митницям лист від 24.07.2017 р. № 19504/7/99-99-19-04-17, в якому надала роз’яснення щодо, зокрема:

• оподаткування ввізним митом товарів, що походять з Канади;

• тарифних квот на товари походженням з Канади;

• вилучення з режиму вільної торгівлі товарів походженням з Канади;

• оподаткування вивізним (експортним) митом товарів при експорті з України в Канаду;

• підтвердження походження товарів;

• порядку проведення перевірки достовірності декларацій про походження і терміну їх зберігання;

• процедури відновлення режиму вільної торгівлі до товарів походженням з Канади.

Останні зміни в рентну звітність, прописані в наказі Мінфіну від 31.05.2017 р. № 545, передбачають:

• нову редакцію форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1);

• зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 і додаток 2-1);

• оновлення Переліку кодів видів радіозв’язку (додаток 15 до Податкової декларації з рентної плати) в частині стільникового радіозв’язку.

Наказ набрав чинності 21.07.2017 р., а отже, відповідно до п. 46.6 ПКУ нові форми почнуть застосовуватися починаючи зі звітності за IV квартал.

Нагадаємо: форми Податкової декларації з рентної плати затверджені наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 719.

Аптеки зможуть продавати залишки ліків, включених в програму реімбурсації «Доступні ліки», за цінами, що діють до 26 липня 2017 року.

Продаж дозволено тільки до 15 серпня 2017 року і тільки щодо тих лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню державою.

Партії ліків, закуплені після 26 липня, будуть продаватися вже за новими цінами.

Всього в новому реєстрі лікарських засобів, затвердженому 26 липня, 199 препаратів, що на 42 більше, ніж у попередньому. З даного переліку вартість тільки 30 лікарських засобів держава компенсує повністю, за інші ліки доведеться доплачувати.

Продаж ліків за старими цінами передбачено наказом МОЗ від 28 липня 2017 року № 875.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

ПДВ

ІПК ДФСУ від 24.07.2017 р. № 1323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

1. Висновок з третьою стороною договору уступки права вимоги за відвантажену вугільну продукцію.

Правові підстави відступлення права вимоги викладені в ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Згідно з ним, кредитор (цедент) в зобов’язанні може бути замінений іншою особою (цесіонарієм). З моменту укладення договору відступлення права вимоги для підприємства-цедента припиняються правовідносини за договором поставки і право вимагати від покупця оплату (або іншу компенсацію) за договором поставки.

Податкові зобов’язання підприємство-цедент має нарахувати на дату передачі права вимоги новому кредитору (третя сторона – цесіонарій), тобто на дату підписання договору.

2. Погашення заборгованості за поставлену продукцію зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Якщо платником ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку, проведено залік зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів/послуг, то даний залік є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг.

У свою чергу, такий платник ПДВ на дату проведення заліку зустрічних однорідних вимог визначає податкові зобов’язання по поставленими товарами/послугами та, відповідно, податковий кредит за отриманими товарами/послугами (за умови дотримання інших норм ПКУ щодо формування податкового кредиту).

При заліку зустрічних однорідних вимог між підприємством-постачальником і покупцем по товарах, які були відвантажені після 01.01.2016 р. і підпадають під дію норм п. 44 підрозділу 2 р. XX ПКУ, дана операція є компенсацією вартості цих товарів. Податкові зобов’язання та податковий кредит у підприємства-постачальника виникають на дату проведення такого заліку.

Податковий кредит виникає як у платника ПДВ при отриманні основних засобів як внесок до статутного фонду, так і у засновника (платника ПДВ), якщо йому будуть повернуті кошти в разі виходу зі складу засновників.

З таким роз’ясненням з розділу 101.13 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

ІПК ДФСУ від 25.07.2017 р. № 1346/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Реквізит податкової накладної «Номенклатура товарів/послуг продавця», який віднесений до складу обов’язкових, повинен відповідати формулюванню в первинних документах і не повинен містити інші дані, зокрема, щодо виду та номеру цивільно-правового договору.

Разом з тим відповідно до п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена і зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця даних товарів/послуг підставою для нарахування податкового кредиту.

При чому помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послуга, що поставляються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

ІПК ДФСУ від 24.07.2017 р. № 1326/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

При складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної в лютому 2017 року при здійсненні операцій за результатами видів діяльності, визначених у п. 161.3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-IV (далі – Закон № 1877), в даному розрахунку коригування зазначаються:

• порядковий номер даного розрахунку коригування, в якому після знаку дробу вказується код «2»;

• дата і номер податкової накладної, до якої вносяться зміни (без коду «2» після знаку дробу у другій частині номера податкової накладної);

• в графі 14 – код виду діяльності відповідно до пп.пп. 16 1.3.1-16 1.3.16 Закону № 1877, за результатами якого виготовлений товар, зазначений у податковій накладній, яка коригується.

Лист ДКСУ від 12.07.2017 р. № 16-08/684-11578.

Відображення в обліку операцій з оприбуткування придбаних виробничих запасів і інших нефінансових активів, відображення сум ПДВ, якщо ПДВ включено до податкового кредиту, здійснюється відповідно до п.п. 3.1 і 3.2 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219 (далі – Типова кореспонденція).

Зокрема, суми ПДВ, якщо він включений до податкового кредиту, показують кореспонденцією:

• дебет субрахунків 6311 (6321) «Розрахунки з бюджетом по податках і зборах»;

• кредит субрахунків 2113 (2123) «Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги», 2116 (2126) «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами», 6211 (6221) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Відображення в бухгалтерському обліку операцій по перерахуванню до Державного бюджету України податків та зборів відповідно до законодавства здійснюється відповідно до п. 5.8 Типової кореспонденції.

Відповідно, зазначена інформація наводиться у фінансовій звітності в рядку 1162 «Грошові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів у казначействі» та рядку 1540 «Поточні зобов’язання за платежами до бюджету» Балансу (форма № 1-ДС).

Виправлення помилок в додатку 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 16 прим. 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів» (ДС9) проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 9 з уточненими показниками.

Разом з тим в уточнюючому розрахунку в графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, який виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення, в графі 6 – сума помилки (абсолютне значення).

Якщо товаровиробник після отримання бюджетної дотації за відповідний звітний період (місяць) надав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що спричинило за собою зменшення суми податкових зобов’язань за звітний період, пропорційно з яким здійснена бюджетна дотація за такий звітний період, на суму надміру виплаченої бюджетної дотації зменшується бюджетна дотація даного товаровиробника в наступних звітних періодах.

У разі якщо товаровиробник після отримання бюджетної дотації за відповідний звітний період (місяць) подав уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що призвело до збільшення суми податкових зобов’язань за звітний період, пропорційно з яким здійснена бюджетна дотація за такий звітний період, сума виплаченої бюджетної дотації не перераховується.

З таким роз’ясненням з розділу 101.24 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

У ньому ж контролери заявили, що кожен конкретний випадок уточнення показників податкової звітності з ПДВ вимагає детального вивчення документів (матеріалів), що стосуються коригувальних операцій. Тому щодо цього вони пропонують звернутися до контролюючих органів ДФС з докладним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації.

У разі повернення покупцем – неплатником ПДВ товару, який був реалізований йому в попередній день за готівку і відображений постачальником в податковій накладній, складеної за щоденними підсумками операцій, сума податкових зобов’язань постачальника підлягає відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до цієї податкової накладної. Правда, таке коригування можливе тільки за умови надання покупцю повної грошової компенсації вартості повернутого товару. Дана вимога передбачена п. 192.2 ПКУ.

З таким роз’ясненням з розділу 101.15 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

ІПК ДФСУ від 24.07.2017 р. № 1324/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

У разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ платник ПДВ складає зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначені для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, які не є господарською діяльністю платника ПДВ.

У такій зведеній податковій накладній вказують:

• в графі «Зведена податкова накладна» – позначку «X»;

• в графі «Отримувач (покупець)» – власне найменування (П.І.Б.) постачальника (платника ПДВ);

• в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» – умовний ІПН «600000000000»;

• у верхній лівій частині – відповідний тип причини «13» – складена в зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності;

• в графі 2 розділу Б табличної частини – дату складання і порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ. При цьому ПКУ та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, не передбачено особливостей і виключення щодо заповнення графи 2 розділу Б табличної частини податкових накладних, які складаються в зв’язку з використанням в операціях, які не є господарською діяльністю, продукції власного виробництва, собівартість якої має багатокомпонентний склад.

ІПК ДФСУ від 29.06.2017 р. № 888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК.

Починаючи з наступного дня після дати виключення особи з Реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр), зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, і до дати відновлення в Реєстрі, у такої особи відсутні обов’язок зі складання податкових накладних та право на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Крім того, дана особа податкової звітності з ПДВ за цей період не подає.

У свою чергу, в разі якщо у платника ПДВ на дату виключення його з Реєстру враховувалися товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту, що не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, даний платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати виключення з Реєстру зобов’язаний був визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах, виходячи з їх звичайної ціни, і задекларувати їх в податковій декларації з ПДВ, представленої в контролюючий орган за останній звітний (податковий) період.

У разі відновлення особи в Реєстрі (в т.ч. за рішенням судового органу, що набрало законної сили) дана особа має право відкоригувати суми податкових зобов’язань, які були задекларовані в податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, шляхом подання в контролюючий орган уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Згідно з п. 201.8 ПКУ, право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Тому особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має можливості самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту його реєстрації як платника ПДВ.

З таким роз’ясненням з розділу 101.01 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

При отриманні квитанції про призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право представити на розгляд комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені в пп. «в» пп. 201.16.1 ПКУ, з Повідомленням щодо надання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою (J (F) 1312601) (далі – Повідомлення).

Всі поля Повідомлення обов’язкові до заповнення, а табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Дане повідомлення опубліковане на офіційному веб-сайті ДФС.

Також звертають увагу, що в разі призупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення надається продавцем – платником ПДВ, зазначеним в розрахунку коригування та податкової накладної, яка коригується.

Податок на прибуток

Доходи нерезидента з джерелом їх походження з України у вигляді відсотків підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати даного доходу, в т.ч. шляхом зарахування в рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту / позики.

При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді відсотків сплачується при заліку зустрічної однорідної вимоги.

Дане роз’яснення надали податківці в ІПК від 25.07.2017 р. № 1343/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Праця і заробітна плата

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може проводитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. На це вказує ст. 97 КЗпП.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом.

Відповідні пояснення призводить Держпраці, відповідаючи на наступне питання: чи повинна виплачуватися доплата за інтенсивність праці робітника, який є відрядником?

Як бачимо, прямої відповіді на дане питання Держпраці не надало, а тільки послалося на те, що роботодавець самостійно формує порядок встановлення доплат, в т.ч. і тим, хто працює на відрядній системі оплати праці.

За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше ніж 15 к.дн. в рік (ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР).

Для отримання цієї відпустки працівник в заяві на ім’я роботодавця про його надання має зазначити сімейні або інші обставини, які стали причиною, щоб взяти цю відпустку. Перелік таких причин законодавством не встановлено, оскільки їх значимість залежить від конкретних обставин, які можуть виникнути в житті того чи іншого працівника. Отже, рішення про те, надавати чи не надавати працівникові з тієї чи іншої причини зазначену відпустку, належить до компетенції роботодавця.

Відповідне роз’яснення розміщено на сайті Управління Держпраці в Хмельницькій області.

Єдиний податок

ІПК від 25.07.2017 р. № 1354/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

Юрособа – платник єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 3% зі сплатою ПДВ поцікавилась у податківців щодо нюансів ведення обліку, а саме:

• чи розраховується дохід для цілей оподаткування єдиним податком як різниця між доходом без ПДВ і витратами на господарську діяльність;

• чи повинна підприємством вестися книга доходів;

• чи включається сума ПДВ до складу доходу в розумінні п. 292.11 ПКУ.

Податківці відповіли наступне.

Облік витрат при визначенні доходу для цілей оподаткування єдиним податком ПКУ не передбачено. Разом з тим відповідно до ч. 1 п. 292.11 ПКУ до складу доходу не включаються суми ПДВ.

Зазначена норма ПКУ застосовується при визначенні податкового зобов’язання з ПДВ відповідно до вимог р. V ПКУ.

Юридичні особи – платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку. Ведення юридичними особами книги доходів ПКУ не вимагається.

Акцизний податок

Фахівці ДФСУ роз’яснюють: чинним законодавством не передбачено звільнення платника від відповідальності в разі ненавмисного порушення граничних строків подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в т.ч. імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів через несанкціоноване втручання третіх осіб в роботу комп’ютерних мереж (роз’яснення з розділу 115.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ).

Тому в разі прострочення подання алкогольно-тютюнової звітності (мова йде про звіти за формами, затвердженими наказомМінфіну від 11.02.2016 р. № 49, які подаються щомісяця до 10 числа наступного місяця) в зв’язку з кібератакою суб’єктам господарювання доведеться сплатити штраф в загальному порядку .

Коригування платником податків податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку передбачено тільки п. 217.5 ПКУ – в разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, для усунення продавцем недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків. На цьому в черговий раз акцентують увагу фахівці ДФСУ (ІПК від 26.07.2017 р. № 1364/6/99-99-15-03-03-15/ІПК).

Отже, в разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з причин, не пов’язаних з усуненням недоліків або знищенням товару (продукції), коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

Разом з тим податківці помітили: доплата акцизного податку на суму різниць в ставках (у разі їх зміни) при повторній реалізації повернутої якісної підакцизної продукції, з якої було сплачено акцизний податок при першій реалізації (відвантаженні), діючими нормами ПКУ не передбачена.

За помилку в декларації акцизного податку (далі – Декларація), яка не привела до заниження/завищення суми податкових зобов’язань, фінансова відповідальність не застосовується.

Зокрема, не вплине на загальну суму податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету (рядок «Усього» графи 5 розділу I додатка 6 до Декларації), помилковий розподіл за видами підакцизної продукції між рядками 1.1-1.4 розділу I додатка 6 по графі «Вартість» за умови, якщо при цьому код КОАТУУ залишається незмінним.

Разом з тим у разі самостійного виявлення помилок, що містяться у раніше поданій Декларації, платник податків зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі Декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у т.ч. за результатами електронної перевірки) виявлені.

З таким роз’ясненням з розділу 116.12 модуля база податкових знань можна ознайомитись у системах ЛІГА: ЗАКОН.

Звітність

Податківці відповіли на питання: чи має право платник податків направити до контролюючого органу Повідомлення з сертифікатами відповідальних осіб, отриманими в іншому АЦСК (до закінчення терміну їх дії), ніж той АЦСК, ключами якого був підписаний договір про визнання електронних документів, і які ЕЦП у такому випадку будуть вважатися чинними?

Платник податків до закінчення терміну дії посилених сертифікатів відкритих ключів, якими було підписано Договір про визнання електронних документів (далі – Договір), має право шляхом надання Повідомлення «Про надання інформації з електронного цифрового підпису» (за кодом J(F)1391102) (далі – повідомлення) подати до контролюючого органу нові посилені сертифікати ЕЦП, отримані в іншому АЦСК. В даному випадку Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну дії нових посилених сертифікатів ключів.

При цьому раніше імпортовані сертифікати ЕЦП (у т.ч. якщо не закінчився термін їх дії) закриваються, тобто платник податків має право користуватися одним сертифікатом ЕЦП, отриманим у будь-якому АЦСК. У разі відхилення Повідомлення органом ДФС відправляється квитанція з зазначенням причини відмови.

З таким роз’ясненням з розділу 135.03 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися у системах ЛІГА: ЗАКОН.

Бюджет

Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карт розпорядникам бюджетних коштів відкриваються карткові рахунки в установах банків на умовах договору. У договорі повинні бути вказані довірені особи розпорядника бюджетних коштів, перелік яких додається до заяви про відкриття карткових рахунків. Це передбачає п.13.8 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2014 р. № 938.

Довірена особа може використовувати банківську платіжну карту як для отримання готівки, так і для здійснення безготівкових розрахунків, пов’язаних з господарською діяльністю розпорядника бюджетних коштів, в т.ч. на представницькі потреби та витрати.

Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карт на картковий рахунок платіжним дорученням зараховуються кошти шляхом їх переведення з відповідних рахунків розпорядника бюджетних коштів.

Засоби, які зараховуються на картковий рахунок, є підзвітними коштами довіреної особи розпорядника бюджетних коштів. Оприбуткування отриманих коштів і включення їх до авансового звіту про їх використання проводяться довіреною особою на підставі виписки з карткового рахунку або, у разі отримання готівки в банкоматі, – чека банкомата.

Довірена особа розпорядника бюджетних коштів зобов’язана подати до бухгалтерії розпорядника бюджетних коштів авансовий звіт про використання коштів з банківської платіжної картки разом з підтверджуючими документами і залишком невикористаних готівкових коштів відповідно до законодавства.

Після отримання розпорядником бюджетних коштів (одержувачем бюджетних коштів) матеріальних цінностей або послуг, придбаних/отриманих за готівку, до органів Казначейства надаються документи, що підтверджують здійснені витрати.

У разі ненадання розпорядником бюджетних коштів (одержувачем бюджетних коштів) до органу Казначейства протягом 3-х робочих днів після закінчення терміну, на який надаються готівкові кошти під звіт, документів, що підтверджують отримання товарів, робіт чи послуг, органи Казначейства припиняють видачу готівки на зазначені цілі.

Відповідний порядок нагадує Державна казначейська служба в листі від 11.07.2017 р. №16-08/676-11433.

Однак вказується, що постановою КМУ від 23.04.2014 р. №117 визначено, у яких випадках і на який термін розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішенням головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату.

Пенсійне та соціальне забезпечення

З 1 серпня 2017 року розпочинає роботу Фонд соціального страхування України, який створений шляхом об’єднання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Про це повідомили ряд обласних виконавчих дирекцій і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Зокрема, Львівське обласне відділення Фонду приводить адреси новостворених відділень Фонду соціального страхування України, які з 01.08.2017 р приймають заяви-розрахунки для фінансування матеріального забезпечення.

Аналогічну інформацію також розмістили Волинське і Сумське відділення Фонду.

Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Тому оплаті підлягають усі календарні дні, підтверджені листком непрацездатності, не дивлячись на те, що на період тимчасової непрацездатності працівника припадають дні, які є для нього неробочими в зв’язку з установленням неповного робочого часу.

На цей момент звертає увагу ФСС з ТВП в роз’ясненні на своєму сайті.

Приватні підприємці

З 1 січня 2017 року фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за своїм бажанням) включати до складу господарських витрат амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку даних витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів і нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів (пп. 177.4.6 ПКУ).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об’єкти житлової нерухомості; легкові і вантажні автомобілі.

Податківці привели ряд визначень, пов’язаних з автомобільним транспортом відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III, зокрема: що таке автомобіль, автомобільний транспортний засіб, автомобіль вантажний і легковий, транспортний засіб спеціалізованого призначення, напівпричіп.

Також фіскали звернули увагу на те, що при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Фахівці служби в ІПК від 25.07.2017 р. № 1351/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК підсумували, що ФОП-загальносистемник не має права включати до складу витрат, пов’язаних із здійсненням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості вантажних автомобілів, у т.ч. сідельних тягачів і напівпричепів, призначених для перевезення вантажів.

Крім того, не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ.

ІПК ГУ ДФС в Луганській області від 25.07.2017 р. № 1348/ІПК/12-32-13-10-05.

З 1 січня 2017 року відсутній обов’язок суб’єктів господарювання та/або самозайнятих осіб, які нараховують (виплачують) дохід від підприємницької діяльності, утримувати податок на доходи з фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням або місцем проживання яких є територія населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Це сталося завдяки чинному з 15.04.2017 р. Закону України від 23.03.2017 р. № 1989 VII. Його положення застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01.01.2017 р.

Отже, якщо в період з 01.01.2017 р. до 15.04.2017 р. податковим агентом було утримано податок з доходів від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, місцезнаходженням або місцем проживання якого є територія населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, дана фізична особа – підприємець має право звернутися до податкового агенту щодо перерахунку сум нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб.

Разом з тим вищевикладене не застосовується до правовідносин, які виникли в 2016 році, у зв’язку з відсутністю до 01.01.2017 р. у ПКУ норм щодо особливостей оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія і / або територія населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

ІІІ. Перспективне законодавство та проекти офіційних роз’яснень

Мінфін і ДФС активно працюють над поліпшенням роботи системи призупинення реєстрації ризикових податкових накладних. Зараз Мінфін і ДФС працюють із залученням максимальних додаткових ресурсів, щоб:

• прискорити процес розгляду технологічних карт, які дозволять чесним платниками уникнути призупинення реєстрації накладних у подальшому;

• прискорити роботу комісій ДФС, які розглядають призупинені накладні і виносять по ним рішення;

• підвищити здатність електронного Кабінету платника податків за рахунок ІТ-рішень і залучення додаткового професійного ресурсу;

• розробити професійні рішення для поліпшення алгоритмів і критеріїв призупинення ризикових декларацій;

• поліпшити донесення інструкцій щодо коректного заповнення всієї документації, необхідної для поновлення реєстрації податкових накладних.

Відгуки та пропозиції щодо роботи системи від представників бізнесу та експертів можна надсилати на адресу: pdv@minfin.gov.ua.

Також у Facebook є цільова група, де відбувається обговорення роботи системи.

Це повідомлення на своєму офіційному веб-сайті опублікував Мінфін.

Для приведення форми касового чека у відповідність до норм чинного законодавства пропонується доповнити його обов’язкові реквізити кодом товарної підкатегорії УКТ ЗЕД, який буде вказуватися у випадках, передбачених чинним законодавством.

Саме з цією метою ДФС оприлюднила проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів», пропозиції щодо якого можна надсилати протягом місяця на адресу фіскалів.

Останнім часом ведеться активний діалог між державою, громадськими організаціями та бізнесом щодо спрощення процедур транскордонної торгівлі товарами. Створення і використання механізму «єдиного вікна» для міжнародної торгівлі визнається найкращою світовою практикою, яка сприяє міжнародній торгівлі і одночасно підвищує інституційні можливості державних органів.

Для введення такої практики в Україні був розроблений законопроект № 7010 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження механізму «єдиного вікна» і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України».

Отже, в Митний кодекс пропонуються такі зміни:

• визначити термін «механізм «єдиного вікна» і врегулювати порядок його реалізації;

• використовувати при здійсненні митних процедур інформацію з державних реєстрів про контрольовані товари;

• віднести до обов’язків ДФС визначати коди згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження, а також вести і оприлюднити на своєму сайті списки таких заборон або обмежень;

• застосовувати терміни «санітарні, фітосанітарні заходи» при проведенні державних видів контролю;

• установити норми щодо здійснення випуску товарів, що ввозяться на митну територію України (у т.ч. з метою транзиту), тільки після проведення передбачених для кожного товару санітарних, фітосанітарних заходів.

Передбачаються зміни в ряд законодавчих актів щодо:

• отримання митницями в електронній формі дозвільних документів від уповноважених державних органів, які видають такі документи, з використанням механізму «єдиного вікна»;

• здійснення митницями відповідних митних формальностей на підставі такої інформації.

Також запропоновано узгодити назви видів контролю з назвами «санітарні, фітосанітарні заходи» згідно з європейським законодавством.

Крім того, буде забезпечено скорочення кількості контролюючих органів на кордоні за рахунок:

1) покладання на посадових осіб митниць обов’язків щодо перевірки дозвільних документів, які сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;

2) покладання на посадових осіб Державної прикордонної служби обов’язків щодо перевірки рівня радіоактивного забруднення транспортних засобів і вантажів, що ввозяться на митну територію України, які на сьогоднішній день здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції;

3) скасування санітарно-епідеміологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон, який на сьогоднішній день фактично зведений до отримання «ув’язнення» – дозвільного документа, який видається на підставі заяви з долученими документами і жодним чином не свідчить про проведення реальної перевірки конкретного товару.

Мінфін розробив проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення і видачі митницею сертифіката з перевезення (походженням) товару EUR.1» (далі – Проект).

Цей Проект розроблений відповідно до норм Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку, а також угод про вільну торгівлю, укладених Україною з країнами ЄАВТ (Швейцарія , Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн) і Чорногорією з метою реалізації спрощеної процедури визначення преференційного походження товарів з України та видачі сертифікатів з перевезення форми EUR.1, наближення законодавства України до законодавства ЄС та підтримки експорту українських товарів на зовнішні ринки.

Проектом передбачається:

• затвердити єдиний порядок видачі сертифіката з перевезення товарів, що експортуються в країни ЄС і ЄАВТ, Чорногорії, а також в ті країни, з якими укладені договори, що передбачають процедуру заповнення та видачі митницею даного сертифікату;

• визначити декларацію постачальника (виробника) таким документом, який підтверджує преференційне походження товарів з України;

• скоротити час на прийняття рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката з трьох робочих днів до одного.

Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо заходів по детінізації оподаткування ввезення товарів в окремих випадках (№ 6755).

Депутати пропонують ввести можливість пересилки громадянам товарів через міжнародні експрес-вантажі і міжнародні поштові відправлення без сплати митних платежів на суму до 150 євро протягом місяця, а не протягом дня.

Разом з тим у разі прийняття законопроекту можливе введення спрощеної форми декларування товарів, які не є об’єктом оподаткування і переміщуються у міжнародних поштових відправленнях і міжнародних експрес-вантажах з метою ідентифікації одержувачів товарів і перевірки дотримання граничної суми ввезення товарів протягом місяця без сплати митних платежів.

Так, митний контроль та митне оформлення товарів здійснюватимуться за умови подання в орган доходів і зборів особою, визначеним ч. 1 ст. 236 МКУ, документа, в якому ідентифікований одержувач товарів по кожному відправленню (для фізичної особи – вказані реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, і прізвище, ім’я, по батькові, а для юридичної особи або її відокремленого підрозділу – найменування і податковий номер), а також визначена фактурна вартість кожного відправлення.

Митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях на адресу фізичних осіб, здійснюються за умови подання в орган доходів і зборів особою, визначеним ч. 1 ст. 236 МКУ, або фізичною особою – одержувачем міжнародного поштового відправлення завіреної підписом одержувача копії документа, що засвідчує його особу.

Кабмін має намір викласти в новій редакції Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, затверджений постановою КМУ від 25.05.2016 р. №364 (далі – Порядок) .

Серед основних нововведень – з 01.02.2018 р здійснення державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю із застосуванням положень Порядку є обов’язковим у разі електронного декларування товарів.

Крім того, з пояснювальної записки до проекту постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р № 364» можна зробити висновок, що запропоновані зміни передбачають удосконалення механізму взаємодії органів доходів і зборів та державних органів, уповноважених на здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю за принципом «єдиного вікна», зокрема:

• поширення дії Порядку на операції з переміщення, що підлягають державним видам контролю, по митній території України, у всіх митних режимах;

• зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, наявних у попередній митній декларації;

• визначення контролюючими органами в електронному повідомленні підприємству вичерпного переліку оригіналів документів, які повинні бути пред’явлені/передані при проведенні огляду;

• зменшення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів, з 24 до 12 годин;

• зменшення граничного терміну прийняття рішення контролюючими органами щодо товарів, що вивозяться за межі митної території України, з 24 до 4 годин.

IV. До відома

Об’єкти, віднесені до колишньої III категорії складності, побудовані на підставі зареєстрованої в установленому порядку декларації про початок виконання будівельних робіт, приймаються в експлуатацію шляхом видачі сертифіката. При цьому в акті готовності об’єкта до експлуатації результати експертизи проектної документації можуть не вказуватися, крім випадків коригування проектної документації.

Мінрегіон також виклав у листі від 29.06.2017 р. № 7/15-6916 ряд важливих тез:

• при проведенні експертизи кошторисної частини проектної документації та затвердження проектної документації на будівництво об’єкта в установленому порядку до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 р. № 1817- VIII (далі – Закон № 1817), тобто до 10.06.2017 р., проведення експертизи проекту будівництва об’єкта колишньої III категорії складності по інших напрямках додатково не є обов’язковим, а представлення звіту за результатами експертизи проекту будівництва для отримання дозволу на виконання будівельних робіт не потрібно, крім випадків коригування проекту після 10.06.2017 р.;

• при проведенні експертизи в частині міцності, надійності та довговічності будівель і споруд та затвердження проектної документації на будівництво об’єкта в установленому порядку до набрання чинності Законом № 1817 тобто до 10.06.2017 р., проведення експертизи проекту будівництва об’єкта колишньої III категорії складності по інших напрямках додатково не є обов’язковим, а надання звіту за результатами експертизи проекту будівництва для отримання дозволу на виконання будівельних робіт не потрібно, крім випадків коригування проекту після 10.06.2017 р.;

• у разі якщо проведення експертизи проектної документації не було обов’язковим відповідно до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у редакції до 10.06.2017 р, та проектна документація на будівництво об’єкта затверджена в установленому порядку до набрання чинності Законом №1817, тобто до 10.06.2017 р., проведення експертизи проекту будівництва об’єкта колишньої III категорії складності не є обов’язковим, а подання звіту за результатами експертизи проекту будівництва для отримання дозволу на виконання будівельних робіт не потрібно, крім випадків коригування проекту після 10.06.2017 р.

Лист ДФСУ від 31.07.2017 р. № 20172/7/99-99-12-02-03-17.

На період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершена АТО, з 01.01.2017 р. виключені з об’єктів оподаткування податком на нерухомість і єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території і / або на території населених пунктів на лінії зіткнення наступні об’єкти:

• об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (пп. 38.6 п. 38 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ);

• земельні ділянки (пп. 38.8 п. 38 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

З огляду на приписи відповідних норм, у період з 14.04.2014 р. по 01.01.2017 р. виникала обов’язок платників податку на нерухомість та єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

При таких обставинах до зазначеної категорії платників не виникають передбачені ст. 120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності. У той же час прийняті органами ДФС у зазначеному періоді рішення про застосування даних санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцем розташування об’єкта оподаткування.

З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків суб’єкти господарювання, які до 01.01.2017 р. відносились до категорії платників податку на нерухомість та єдиного податку, уточнюють узгоджені в період з 14.04.2014 р. по 01.01.2017 р. податкові зобов’язання, керуючись нормами ст. 50 ПКУ. Санкції для грошових зобов’язань зазначеного періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Перелік випадків, при яких граничні терміни для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань підлягають продовженню керівником контролюючого органу за письмовим запитом платника податків, а також перелік осіб, на яких поширюється дія цих положень, визначені п.п.102.6-102.7 ПКУ.

Механізм продовження граничних строків викладено у відповідному Порядку, затвердженому Наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1044.

Для приведення його норм у відповідність до чинного законодавства та в зв’язку зі створенням Державної фіскальної служби України та припиненням діяльності органів державної податкової служби та Державної митної служби оприлюднено проект нового Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України.

Так, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань підлягають продовженню, якщо платник податків – фізична особа чи посадова особа юридичної особи протягом зазначених строків:

1) перебував за межами України;

2) перебував у плаванні на морських судах за межами України в складі команди (екіпажу) таких суден. В даному випадку документальними доказами є копія трудового договору (контракту) і витяг з суднового журналу;

3) перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

4) мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили;

5) був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Усі обставини повинні бути підтверджені документально.

Для продовження граничних строків платник податків може звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації (місцем податкової адреси) або за місцем адміністрування (обліку) надміру сплачених грошових зобов’язань з письмовою заявою про продовження граничних строків.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy