Зміни в законодавстві України (№ 1, листопад 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на оптовому ринку електричної енергії України».

Зокрема, законопроект передбачав:

• введення 50% штрафу в разі порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на 366 і більше календарних днів (зміни в п. 120 прим. 1.1 ПКУ);

• продовження терміну для визнання (декларування) податкового кредиту по зареєстрованим в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування від 365 к.дн. до 1095 к.дн. (зміни в п. 198.6 ПКУ);

• ліквідації термінового обмеження для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН. Нагадаємо: зараз для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування відведено 365 к.дн. Після введення даного законопроекту платники зможуть реєструвати в ЄРПН всі податкові накладні та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року. Головне – щоб загальна сума ПДВ не перевищувала реєстраційну суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ПКУ;

• тимчасове, до 01.07.2018, звільнення від штрафів, передбачених ст. 120 прим. 1 і ст. 126 ПКУ (в частині ПДВ), та пені, встановленої пп. «а» пп. 129.1.1 ПКУ (в частині ПДВ), до виробників електричної енергії, які здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і за станом на 01.01.2016 мали податковий борг по ПДВ, в т.ч. розстрочений і/або відстрочений. Перелік таких виробників та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 01.07.2015 і не зареєстрованих в ЄРПН, має затверджувати Кабінет Міністрів України.

Текст законопроекту опубліковано на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (зареєстрований 12.10.2017 за № 6005-д).

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

ІПК ДФСУ від 03.11.2017 р. № 2507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

За операції платника ПДВ з експорту товарів податкові зобов’язання визначаються за нульовою ставкою ПДВ на підставі митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (після завершення оформлення митної декларації відповідно до вимог митного законодавства). При цьому нульова ставка ПДВ застосовується до даної операції незалежно від умов поставки, визначених правилами ІНКОТЕРМС.

Що стосується порядку визначення бази оподаткування ПДВ для операцій з експорту товарів за ціною, нижчою за ціну придбання таких товарів, то в загальний обсяг цієї операції, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкоювключається сумарізниці між ціною придбання таких товарів і фактичною ціною їх експорту.

Хто здійснював такі операції в 2015 році, той пам’ятає, як податківці вимагали на різницю між фактичною (договірної) ціною товарів та ціною їх придбання (собівартості) нараховувати ПДВ-зобов’язання за ставкою 20%. Мовляв, сума такого перевищення не формує вартості експортованого товару. В такому випадку необхідно було і складати податкову накладну з відповідним типом причини.

Надалі ДФСУ листом від 23.12.2016 р. № 40757/7/99-99-15-03-01-17 визнала помилковими такі висновки і заявила: необхідність донарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання другої податкової накладної на суму перевищення мінімальної бази оподаткування ПДВ над фактичною експортною ціною товарів відсутня.

Отже, при будь-яких обставин у разі експорту товарів експортер (постачальник) – платник ПДВ має становити тільки одну податкову накладну з типом причини «07». При цьому обсяг поставок в даній податковій накладній повинен включати і суму перевищення мінімальної бази оподаткування ПДВ над фактичною ціною експорту товарів.

ДФСУ в ІПК від 03.11.2017 р. № 2502/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції (зерна), така продукція (зерно) не може бути використана в рамках господарської діяльності підприємства.

Отже, якщо при придбанні даної продукції (зерна) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, підприємство, згідно п. 198.5 ПКУ, має не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну та здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання цієї продукції (зерна).

Разом з тим в розділі 101.04 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ у контролерів є дещо інше пояснення, в якому вони повідомляють:

… при списанні в межах норм природних втрат товарів, під час придбання яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту і які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, якщо вартість цих товарів включається в вартість готової продукції, що підлягає оподаткуванню). В інших випадках – ПДВ нараховується за основною ставкою.

Як відомо, в березні 2017 року чимала кількість норм природних втрат було скасовано. Тому зараз контролери вирішили нараховувати компенсаційні податкові зобов’язання на всі втрачені товари, в т.ч. втрачені в межах норм природних втрат.

У свою чергу, що стосується використання норм природних втрат продукції (зерна) при транспортуванні такої продукції (зерна), ДФС повідомляє, що порушене питання не відноситься до її компетенції.

ІПК ГУ ДФС в Херсонській області від 03.11.2017 р. № 2504/ІПК/21-22-12-01.

Операція з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами) відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ і не викликає податкових наслідків з ПДВ у першого кредитора.

У свою чергу, новий кредитор не має права нараховувати податкові зобов’язання, складати і здійснювати реєстрацію в ЄРПН податкових накладних. Таким чином, боржник – платник ПДВ не зможе визнати податковий кредит за цією операцією.

ІПК ГУ ДФС в м.Києві від 06.11.2017 р. № 2522/ІПК/26-15-12-01-18.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України (пп. «А» та пп. «Б» п. 185.1 ПКУ).

При цьому категорії послуг, місце постачання яких визначається в залежності від місця реєстрації постачальника або одержувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг, визначені п.п. 186.2-186.4 ПКУ.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податків з поставки послуг безпосередньо залежить від місця поставки даних послуг.

Таким чином, в разі якщо, наприклад, послуги з розміщення матеріалів нерезидента в друкованому засобі масової інформації та послуги з організації та проведення заходів для нерезидента, які платник ПДВ буде надавати нерезиденту, підпадають під визначення рекламні послуги, то для цілей оподаткування ПДВ місцем поставки даних послуг згідно з пп. «В» п. 186.3 ПКУ є місце реєстрації їх одержувача. У свою чергу, в цьому випадку операції з поставки послуг, перерахованих у зверненні, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі якщо відповідні послуги, які платник ПДВ надає нерезиденту, не підпадають під визначення рекламних, то для цілей оподаткування ПДВ місцем поставки таких послуг відповідно до п. 186.4 ПКУ є місце реєстрації їх постачальника. Разом з тим в такому випадку операції з поставки послуг, перерахованих у зверненні, є об’єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються в загальновстановленому порядку за ставкою ПДВ 20%.

ІПК ДФСУ від 03.11.2017 р. № 2508/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

На момент надання послуг їх постачальник не був платником ПДВ, а оплата за надані послуги надходила від покупців вже після реєстрації постачальника платником ПДВ. Оскільки виникнення податкових зобов’язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», то податкові зобов’язання з ПДВ у разі надходження оплати за послуги від покупців після реєстрації особи як платника ПДВ, надані до дати такої реєстрації, не виникають.

ІПК ДФСУ від 30.10.2017 р. № 2439/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Податківці наголошують: якщо нерезидент планує здійснювати операції з постачання товарів/послуг на митній території України, то він зобов’язаний отримати статус постійного представництва нерезидента і за своїм місцезнаходженням зареєструватися платником ПДВ в обов’язковому порядку в разі, якщо загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг в протягом останніх 12-ти календарних місяців перевищує 1 млн грн. (ІПК ДФСУ від 30.10.2017 р. № 2439/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Обов’язок щодо нарахування та сплати ПДВ-зобов’язань у такого постійного представництва нерезидента виникає з дня, наступного за граничним днем, встановленим для подання реєстраційної заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. грн.

До дати реєстрації постійного представництва нерезидента платником ПДВ особою, відповідальною за нарахування та сплату податкових зобов’язань з ПДВ в бюджет при поставці послуг нерезидентом (постійним представництвом) резиденту на митній території України, є резидент – одержувач даних послуг.

Разом з тим в ІНК ДФСУ від 31.10.2017 р. № 2455/6/99-99-15-02-02-15/ІПК контролери наголосили: якщо представництво нерезидента не веде господарську діяльність в Україні та не підпадає під визначення «постійне представництво» з пп. 14.1.193 ПКУ, то воно не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.

Відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, яка не веде господарську діяльність в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до ПКУ (пп. 2 п. 3.4 р. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р № 1588).

Ті відокремлені підрозділи юросіб-нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв, до початку своєї господарської діяльності реєструються платниками податку на прибуток в контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.

Платник ПДВ має право подати Таблицю даних платника податків (формаJ(F)1312302) без наявності факту призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Разом з цією Таблицею платник ПДВ повинен подати до ДФС пояснення, в якому вказується специфіка господарської діяльності, яка носить постійний характер, з можливою посиланням на податкову та іншу звітність платника податків за формою J(F)1360102.

Про це повідомляє ГУ ДФС в м. Києві на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку (пп. 201.16.3 ПКУ). Зокрема, процедура адміноскарження передбачає надання платником ПДВ відповідної скарги в ДФС.

Згідно п. 5 Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 485, скарги подаються платником ПДВ в ДФС протягом 10 к.дн. після отримання ним відповідного рішення комісії ДФС. У разі якщо останній день 10-денного строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем ??такого строку вважається перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

Крім того, термін подання скарги може бути продовжений за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ.

Отже, відлік 10 к.дн., передбачених для оскарження рішення комісії ДФС, починається з дня, наступного за днем ??отримання платником податків рішення комісії ДФС.

ІПК ДФСУ від 30.10.2017 р. № 2442/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Всі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7, в разі якщо для нього інше не передбачено чинним законодавством). У свою чергу, в кількісному показнику податкової накладної необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника в графі 10 податкової накладної (п. 4 і п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р № 1307). Інших правил щодо заповнення графи 7 податкової накладної немає.

Отже, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказана ціна поставки одиниці товару/послуги, яка містить після коми більш ніж два знака, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, визначеним в ПКУ.

Податок на прибуток

ІПК ДФСУ від 02.11.2017 р. № 2486/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Фінансові інвестиції – господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів (пп. «Б» пп. 14.1.81 ПКУ).

У той же час пп. 140.5.3 ПКУ передбачено: фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Податківці в ІНК відзначили: ПКУ не передбачено різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на суму знецінення фінансової інвестиції в дочірнє підприємство, якщо дана фінансова інвестиція не враховується за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації та оцінюється за її собівартістю за МСФЗ.

Така операція відображається в складі фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухобліку.

У разі якщо платник податку виявляє допущені помилки при складанні раніше поданій ним податковій звітності, то ці помилки він може виправити шляхом подання уточнюючого розрахунку або у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому така помилка допущена.

ІПК ДФСУ від 06.11.2017 р. № 2527/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними положеннями (стандартам) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ.

Разом з тим положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з безоплатного отримання простих іменних акцій за договором дарування.

Отже, дані операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

ІПК ГУ ДФС в Чернігівській області від 06.11.2017 р. № 2526/ІПК/10/25-01-12-02-06.

Підставою для формування витрат для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток є первинні документи, які складаються відповідно до вимог чинного законодавства.

Податкова накладна є не первинним документом, а податковим документом, на підставі якого формуються дані податкового обліку з ПДВ.

Таким чином, при наявності первинних документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують реальність госп. операції, відмова в реєстрації податкових накладних продавця в ЄРПН не є підставою для не віднесених покупцем до складу витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток даної операції.

ІПК ДФСУ від 06.11.2017 р. № 2529/С/99-99-15-02-02-14/ІПК.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування витрат на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямків діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

Таким чином, доходи (прибуток), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, повинні використовуватися виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутку) або їх частини серед засновників (учасників), членів даної організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб.

Отже, не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (в т.ч. на підставі цивільно-правового договору), якщо дані витрати є фінансуванням витрат на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямків діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

Податок на доходи фізосіб

ІПК ДФСУ від 03.11.2017 р. № 2514/З/99-99-13-02-03-14/ІПК.

Для доходів у вигляді дивідендів по акціях і/або інвестиційними сертифікатами, корпоративними правами, нарахованих нерезидентами, ІСІ та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється ставка податку в розмірі 9% (пп. 167.5.4 ПКУ).

У той же час при нарахуванні (отриманні) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку, що діє на момент нарахування (отримання) даних доходів (п. 164.4 ПКУ).

Дані доходи також є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 р. XX ПКУ).

З огляду на це, податківці в ІПК підкреслили: у разі отримання в 2017 році платником податків – фізичною особою – резидентом іноземних доходів (дивідендів) їх сума підлягає оподаткуванню за ставкою ПДФО в розмірі 9% і військовим збором – 1,5%.

Додамо, що дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, в т.ч. від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи дивіденди (пп. 14.1.55 ПКУ).

Для його оподаткування одержувач доходу подає річну декларацію, за результатами якої сплачує податки (пп. 170.11.1 ПКУ).

ІПК ДФСУ від 06.11.2017 р. № 2541/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Вартість послуги з проведення щорічного профілактичного рентгенологічного дослідження працівника не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Але необхідним є виконання вимог пп. 165.1.19 ПКУ, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються витрати роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій в відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів.

Якщо для відшкодування витрат на придбання електронного авіаквитка при наявності посадкового талона відряджена особа не надає роботодавцю, який підтверджує документ, що засвідчує вартість цих витрат, то сума відшкодування цих витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як додаткове благо і оподатковується ПДФО.

Адже згідно з пп. 170.9.1 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДФО тільки витрати відрядженого за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), в т.ч. електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, і розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту.

До того ж ДФС посилається на оновлений п. 12 р. II Інструкції № 59, згідно з яким у разі використання електронного авіаквиткапідставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів:

• оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції в готівковій або безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордеру);

• роздруківка на папері частини електронного авіаквитка з вказаним маршрутом (маршрут/квитанція);

• оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий при онлайн-реєстрації на авіарейс».

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 103.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Акцизний податок

ІПК ДФСУ від 01.11.2017 р. № 2470/6/99-99-12-02-02-15/ІПК.

Платник податків оформив акцизну накладну з типом причини «2» – відвантаження на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ. Однак зареєструвати в Еран її не вдалося – в зв’язку із зазначенням програмою причини помилки «акцизна накладна сформована помилково» (ІПН продавця дорівнює ІПН покупця). Далі відповідна акцизна накладна була зареєстрована, але з технічних причин були порушені терміни, встановлені п. 231.6 ПКУ.

Коментуючи ситуацію, ДФСУ підтвердила: акцизна накладна з типом причини «2» із зазначенням реквізитів одержувача складена з урахуванням вимог законодавства.

Нагадаємо! З метою здійснення контролю за використанням пільгового пального в межах ліміту квот одержувачів такого пального в акцизній накладній з типом причини «2» – отримувач пального вказується відповідно до переліку підприємств, яким надано квоти на підакцизну продукцію, яка ввозиться або відвантажується згідно ст. 229 ПКУ (абз. 3 п. 6 р. II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218).

Однак одночасно контролери помітили: датою і часом надання акцизної накладної/розрахунку коригування в ДФС є дата та час, зазначені в квитанції про їх прийняття чи неприйняття. Якщо протягом операційного дня платнику акцизного податку не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття акцизної накладної/розрахунку коригування, вони вважаються зареєстрованими в Еран (п. 231.6 ПКУ; п. 10 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2016 р . № 114).

Інші обставини, що звільняють платника податків від відповідальності за порушення порядку реєстрації акцизних накладних в Еран, не передбачені.

У разі застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації акцизних накладних внаслідок неможливості своєчасної реєстрації акцизних накладних з технічних причин, не залежних від платника, такий платник може оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку (ст. 56 ПКУ).

Готівкові розрахунки

Для отримання роз’яснення щодо права працівника підприємства (директора) здійснювати розрахунки за придбані товарно-матеріальні цінності для господарських потреб такого суб’єкта господарювання з використанням картки «ключ до рахунку» без оприбуткування в касі підприємства і необхідність подання в такому випадку Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, необхідно звертатися до Національного банку України як до розробника Положення № 637.

Нагадаємо: згідно з п. 2.12 гл. 2 Положення № 637, фізичні особи – довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України отримали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом з підтверджуючими документами в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

У графі «здобути (від кого, № та дата)» авансового звіту вказуються сума отриманого авансу, а також спосіб, яким такий аванс був отриманий (виданий з каси, перерахований на особистий картковий рахунок або знятий за допомогою корпоративної платіжної картки).

У разі якщо грошові кошти видані підзвітній особі з каси на підставі видаткового касового ордера, то в графі «здобути (від кого, № та дата)» даного звіту слід вказати: «Із каси», а також прописати дату і номер видаткового касового ордера або видатковою відомістю.

Якщо грошові кошти були перераховані на особистий картковий рахунок, то в наведеній графі слід вказати: «З поточного рахунка» і вказати дату і номер платіжного доручення.

У разі ж якщо грошові кошти зняті за допомогою корпоративної платіжної картки, то в наведеній графі слід вказати «З корпоративного рахунка», номер рахунку і прописати дату і номер документа, що підтверджує факт зняття готівки (квитанція/чек банкомата, касовий чек, що підтверджує покупку товару (отримання послуги), сліп і т.д.).

ЄСВ

ІПК ДФСУ від 30.10.2017 р. № 2449/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Суми винагороди за цивільно-правовим договором, виплачені члену наглядової ради – іноземцю, є базою нарахування ЄСВ.

Пояснюється це тим, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожною застрахованою особою зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, і сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний податок

ІПК ДФСУ від 08.11.2017 р. № 2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК.

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару(робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом – заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ПКУ).

Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцеві за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається в періоді їх отримання, то ці кошти не включаються до складу доходу фізичної особи – платника єдиного податку першої – третьої груп та не підлягають відображенню в податкової декларації.

У разі якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцеві за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої груп має включити цю суму коштів до складу доходу в звітному періоді, в якому дані кошти отримані, і здійснити перерахунок доходу в звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.

Фахівці ГУ ДФС у Львівській області нагадали: суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку, визначені п. 292.11 ПКУ.

Їх позиція з цього питання така.

Якщо зарахування та повернення коштів, помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, відбулися в одному звітному періоді (при наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок стався в наступному звітному періоді, то дана фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинен врахувати їх у складі доходу. При цьому фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу в звітному періоді, в якому стався їх повернення, тільки за умови наявності документів, що підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку чи іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

Приватні підприємці

ІПК ДФС від 01.11.2017 р. № 2457/П/99-99-13-01-02-14/ІПК.

Якщо загальна площа кожного окремого виду майна і / або їх частини, що надається в оренду, не перевищує норм, встановлених пп. 3 п. 291.5 ПКУ, то дана фізична особа – підприємець, який здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для фізичних осіб – підприємців, які надають в оренду майно, передбачено пп. 291.5.3 ПКУ, згідно з яким фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 кв. м, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та / або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв. м., не можуть бути платниками єдиного податку.

Земельный податок

ІПК ДФСУ від 03.11.2017 р. № 2495/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності є договір оренди даної земельної ділянки, яким встановлюються розмір і умови внесення орендної плати (п. 288.1, п. 288.4 ПКУ). На виконання п. 286.2 ПКУ у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки (далі – НДО) землі платники плати за землю надають довідку (витяг з технічної документації) разом з податковою декларацією з плати за землю.

НДО є базою оподаткування орендною платою, а розміром орендної плати бути відсоткова ставка, визначена договором.

Порядок обчислення орендної плати НЕ залежить від фіксування в договорі факту зміни НДО землі.

Зміна НДО землі як бази оподаткування платою за землю (в т. ч. бази визначення річної суми орендної плати) є обов’язковим для застосування.

Екологічний податок

Суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, платники податків самостійно обчислюють щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу. Це випливає з п. 249.6 ПКУ.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку у разі перевищення платником податків затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів чи при їх відсутності не збільшується.

За повідомленням ГУ ДФС в Тернопільській області.

До відома

Лист Мін’юсту від 15.06.2017 р. № 22533/К-14013/8.

Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року (далі – Конвенція) застосовується тільки в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів в момент його укладення перебувають у Договірних державах (п. 1 ст. 3 Конвенції ).

Мін’юст підкреслив: якщо іноземний партнер не є комерційним підприємством, договірні відносини з ним не підпадають під дію Конвенції.

У той же час відзначається, що Конвенція поширюється тільки на договори про міжнародну купівлю-продаж і не поширюється на відносини щодо виконання робіт і послуг (ст. 6 Конвенції).

Що стосується можливості незастосування положень Конвенції, Мін’юст зазначив: з огляду на ст. 9 Конституції України, Конвенція є частиною національного законодавства України.

Статтею 8 Конвенції передбачено, що для країн-членів, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (якщо укладені ними міжнародні договори купівлі-продажу не суперечать вимогам Конвенції), термін позовної давності встановлюється в чотири роки.

Тобто, в разі якщо комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів в момент його укладення перебувають у Договірних державах, до таких договорів буде застосовуватися чотирирічний термін позовної давності.

При цьому Конвенція дозволяє не застосовувати її норми за умови, якщо сторони договору міжнародної купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування (п. 3 ст. 3 Конвенції).

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в жовтні 2017 року, в порівнянні з вереснем 2017 року, становить 101,2%.

Праця і заробітна плата

Лист Мінсоцполітики від 02.10.2017 р. № 2480/0 / 101-17.

Обчислення середньої зарплати у всіх випадках її збереження, крім випадків оплати часу відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки, проводиться виходячи з виплат за 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, далі – Порядок 100).

У листі Мінсоцполітики підкреслило: Порядком № 100 не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом 2-х місяців відпрацьовано хоча б один день, розрахунки будуть проводитися виходячи з нарахованої за цей день заробітної плати.

Разом з тим премії, нараховані працівникові в розрахунковому періоді (2 місяці), повинні враховуватися пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді.

Однак описана ситуація стосується випадку, коли премія нарахована у фіксованому розмірі, а число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано в повному обсязі.

У той же час якщо:

• премії виплачуються з місяця в місяць, і вони вже обчислені пропорційно відпрацьованому часу, премії включаються в заробіток у фактично нарахованому розмірі (див. Лист Мінсоцполітики від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12);

• премія в поточному місяці виплачується за попередній місяць, а число робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано в повному обсязі, то премії при обчисленні середньої заробітної плати за останніх 2 місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (див. Лист Мінсоцполітики від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12).

В Управлінні Держпраці Кіровоградської області підкреслили: законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом. Тому він може працювати на одному, двох або більше підприємствах.

Роботодавці можуть встановити дані обмеження внутрішніми розпорядженнями або узгодити їх в колективному або в трудових договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти про наявність або відсутність інших місць роботи).

Разом з тим відповідно до п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин в день і повний робочий день – у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Однак це обмеження поширюється на працівників державних підприємств, установ і організацій.

Якщо працівник працює тільки у роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена.

Одночасного виконання роботи за основним місцем роботи і за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, яка виконується у вільний від основної роботи час.

У разі якщо місць роботи багато, можливий варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем ??і неповним робочим тижнем. Так, працівник може працювати за основним місцем роботи неповний робочий час. Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює тільки в понеділок з 08.00 до 13.00, а на інших місцях роботи за сумісництвом – в інший вільний від основної роботи час. При цьому немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом (сумарно або по одному з них).

Головне управління Держпраці в Дніпропетровській області провело інспектування цеху по виготовленню жіночого взуття. Було встановлено, що чотири іноземця нелегально працювали в цеху з виготовлення взуття.

Згідно ст. 265 КЗпП, за дане порушення передбачено штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожного неоформленого працівника (у 2017 році цей штраф складе 96 000 грн.).

Держпраці підкреслює: процедура оформлення працівників на роботу визначена ст. 24 КЗпП. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника, або уповноваженого ним органу. Роботодавець зобов’язаний повідомити про офіційне працевлаштування особи органи фіскальної служби.

Управління Держпраці в Житомирській області в ході перевірки підприємства встановив, що ЦПД містять ознаки трудових, а саме: виконання функціональних обов’язків на робочих місцях, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, робота за графіками змінності, затвердженим директором, відсутність можливості організувати режим роботи і відпочинку, відсутність права самовільно залишати робоче місце, виконання вказівок керівництва щодо послідовності проведення робіт, відсутність права передоручити роботу і організовує ать її на свій розсуд. Крім того, заробітна плата виплачувалася в терміни, передбачені трудовим законодавством, а не за фактично виконаний обсяг робіт або надання послуг, як цього вимагають відносини цивільно-правового характеру.

Ситуація полягала в тому, що 16 чергових попередили про звільнення за скороченням штатів і запропонували перейти працювати на умовах цивільно-правового договору з посадовим окладом 3200 грн., З чим все вони погодилися. Отже, директор уклав 16 таких договорів з черговими.

Відповідно до ст. 265 КЗпП за фактичний допуск до роботи найманого працівника без оформлення трудового договору встановлено штраф у 30-кратному розмірі мінзарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За вказані порушення керівництвом Управління Держпраці в Житомирській області накладено штраф в розмірі 1 536 000 грн.

Держпраці також підкреслила: згідно з ч. 5 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р № 5067-VI, роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Лист Держпраці від 08.09.2017 р. № 9150/4/4.1-ДП-17.

Для табелів обліку робочого часу передбачений термін зберігання в 1 рік відповідно до позиції 408 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням термінів зберігання, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 м № 578/5.

Однак Держпраці в листі також додає, що Порядком здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26.04.2017 р № 295, не встановлено граничний період, за який проводиться інспекційне відвідування або невиїзні інспектування.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Мінфін розробив проект наказу, який повинен затвердити типову форму фінансової звітності № 5-дс «Примітки до річної Фінансової звітності».

Дана форма буде застосовуватися суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy