Зміни в законодавстві України (№ 4, липень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Нещодавно, а саме – 1 липня, для неприбуткових організацій закінчився термін, протягом якого вони повинні були привести свої установчі документи у відповідність з нормами ПКУ для того, щоб зберегти статус неприбуткової організації. Дані вимоги не були пред’явлені тільки релігійним організаціям, для яких термін становить до 1 січня 2018 року.

Разом з тим потрібно було надати копії таких документів до контролюючого органу. Тому ГУ ДФС в Харківській області підкреслює, що під час виключення організації з Реєстру раніше присвоєну їй ознаку неприбутковості скасовано з 1 липня 2017 року.

Надалі для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій підприємство повинно надати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН з відміткою в графі «Реєстрація» і завірені підписом керівника або представника цієї організації і скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім оприлюднених на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV), а житлово-будівельні кооперативи – також завірені підписом керівника або представника такого кооперативу і скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийому в експлуатацію завершеного будівництвом житлового будинку та факт споруди або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом (п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ і організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 440).

Накази Держстату від 21.07.2017 р. № 188, № 189.

Затверджено Держстатом:

1. Форма № 1-опт (квартальна) «Звіт про продаж и запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі», яка вводиться в дію, починаючи зі звіту за I квартал 2018 року. Вона поширюється на юридичних осіб, основним видом економічної діяльності яких є оптова торгівля.

2. Форма № 7-торг (річна) «Звіт про наявність торгової мережі», яка вводиться в дію, починаючи зі звіту за 2017 рік. Вона поширюється на юридичних осіб, основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля.

Наказ Держкомстату від 21.07.2017 р. № 190.

Держстат оновив форми звітів зі статистики зовнішньої торгівлі товарами і вводить їх в дію, починаючи:

1) зі звіту за січень 2018 року – № 5-ЗЕЗ (місячна) «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування» – поширюється на всіх юридичних осіб, які здійснюють експортно-імпортні операції з товарами, які не проходять митне декларування;

2) зі звіту за I квартал 2018 року – форма № 14-ЗЕЗ (квартальна) «Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу» – поширюється на всіх юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та мають ліцензію на право перевезення пасажирів і вантажів транспортними засобами.

За підсумками першого півріччя 2017 року мають подавати декларацію з податку на прибуток платники, які:

• за минулий, 2016 рік, мали дохід понад 20 млн. грн .;

• ліквідуються в II кварталі 2017 року;

• з ІІІ кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;

• є платниками єдиного податку 3 групи – юридичними особами та виплачують дивіденди засновникам – юридичним особам, а також сплачують авансові внески з податку на прибуток.

Надати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2017 року необхідно не пізніше 9 серпня 2017 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 18 серпня 2017 року.

Крім цього, 9 червня 2017 року набрав чинності наказ Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467 (далі – Наказ № 467), яким були внесені зміни до форми декларації з податку на прибуток.

З огляду на те, що видання Наказу № 467 було обумовлено змінами в податковому законодавстві, що впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток, які звітують щоквартально за звітний (податковий) період – півріччя поточного року, ДФСУ в листі від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17 рекомендує надавати податкову декларацію за оновленою формою.

З 20 червня 2017 року набула чинності нова форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469 (далі – Звіт).

У свою чергу, для неприбутківців, які не виконали вимог п. 133.4 ПКУ і зобов’язані надати в термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо дане визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому було скоєно порушення ДФС рекомендує надавати Звіт за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року – в термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

Крім цього, ДФС в листі від 19.07.2017 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17 зазначила:

• в рядках 7 і 8 Звіту потрібно вказувати дату і номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій і присвоєння або зміну ознаки неприбутковості;

• рядок 2 «Звітний (податковий) період 20__року» і рядок 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється 20__року» вступної частини нової форми Звіту передбачають лише два звітних (податкових) періоди: рік і місяць. При цьому не надають Звіт за рік професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом. Місячний податковий (звітний) період передбачений для неприбуткових підприємств, установ і організацій (в т.ч. для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок, створених в порядку, визначеному законом), які порушили вимоги п. 133.4 ПКУ. Даний Звіт складається з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому здійснено дане порушення;

• формування доходів і витрат, що відображаються в Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів;

• сума операції (операцій) нецільового використання активів складається з суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього9» графи 7 р. 4 Додатка ГД) і рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдання) та напрямів діяльності, визначених установчих документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;

• в рядку 1.6 Звіту (і, відповідно, в рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД і 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (грошових коштів, майна), товарів (робіт, послуг), в т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (і/або в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань. Відповідно, в рядку 2.6 (і рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (грошових коштів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, в т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (і/або виданих з каси);

• в новій формі Звіту в блоці «Наявність додатків4» відображається інформація про обов’язкові додатки у вигляді фінансової звітності та проставляється відмітка в полі «ФЗ6». Крім того, в блоці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності6» проставляються такі позначення: «Баланс (Звіт про фінансовий стан)», «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» або «Звіт про результати фінансової діяльності», «Звіт про рух грошових коштів» (крім бюджетних установ). Суб’єкти малого підприємництва і суб’єкти мікропідприємництва, визнані такими згідно зі ст. 55 ГКУ, надають разом зі Звітом скорочену фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати і проставляють такі позначки, відповідно, в графі «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» та графі «Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, форма Податкової декларації екологічного податку, оновлена наказом Мінфіну від 13.05.2017 р. № 495, буде використовуватися для складання звітності, починаючи з 01.10.2017 р., в т.ч. і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

З таким роз’ясненням з розділу 120.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Зазнали змін деякі НП(С)БОДС і Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами.

Зокрема, передбачено, що:

1. Отримані в результаті списання основні засоби оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку основних засобів.

2. Безоплатно отримані МБП враховуються на загальних підставах.

3. Кредиторка, термін позовної давності якої минув, не є доходом звітного періоду.

4. Витрати по необмінним операціями визнаються одночасно з вибуттям активів (грошових коштів, товарів, робіт, послуг), що призводить до зменшення майбутніх економічних вигід і/або потенціалу корисності, пов’язаних з використанням даного активу, і за умови, якщо ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Також з’явилися нові субрахунки:

• 7112 «Дохід від оприбуткування активів, які раніше не враховувались в балансі»;

• 7122 «Дохід від оприбуткування активів, які раніше не враховувались в балансі» (ведеться облік доходів від оприбуткування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших нефінансових активів, виявлених в результаті інвентаризації, отриманих внаслідок демонтажу, які отримані в результаті списання майна і т.п. і будуть використовуватися для потреб установи);

• 7512 «Трансферти» (ведеться облік розпорядниками бюджетних коштів надходжень, пов’язаних з перерахуванням сум трансфертів та коштів, отриманих для виконання цільових заходів).

На рахунку 18 «Інші нефінансові активи» обліковується також канцелярське приладдя (папір, олівці і т.д.).

Крім того, істотно оновлена Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку.

Зміни оформлені наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 571 (готується до опублікування 28.07.2017 р.).

Згідно із затвердженими змінами, довідка про проведення декларування валютних цінностей та майна вже не потрібна для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

У той же час зберігається вимога щодо надання інформації для декларування валютних цінностей, доходів та майна суб’єктами підприємницької діяльності Національному банку України та державним податковим інспекціям за місцем знаходження таких суб’єктів.

Відповідні зміни передбачені наказом Мінфіну від 24.05.2017 р. № 524, які набрали чинності 21 липня 2017 року.

Мінфін затвердив Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, наказом від 16.06.2017 р. № 584 та Порядок застосування податкової застави контролюючими органами – наказом від 16.06.2017 р. № 586.

Перевірку стану збереження заставного майна проводять в разі поширення на майно платника податків права податкової застави. Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладено на податкових керуючих. Перевірка стану збереження заставного майна може проводитися протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна у податкову заставу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, яке приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Рішення про опис майна у податкову заставу надають платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширено право податкової застави, оформлюється актом опису майна. Акти опису майна реєструють в журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу.

Повноваження щодо опису майна платника податків, який має податковий борг, покладені на податкового керуючого.

Відмова платника податків від підписання акту опису майна не звільняє даного платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюють в присутності не менше двох понятих.

Наказ Мінфіну від 16.06.2017 р. № 585.

Затверджено новий Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи, як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи.

У разі, якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу даного платника податків.

Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.

Контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника. Повідомлення розглядається як пропозиція для укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган.

Переведення платником податків права вимоги дебіторської заборгованості, який випливає з відносин платника податків з дебітором, в орган стягнення здійснюється на підставі договору, укладеного в письмовій формі, між платником податків і контролюючим органом.

1 липня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. № 180 (далі – Постанова), якою у новій редакції було затверджено Національний перелік основних лікарських засобів.

Дія Постанови стосується державних закупівель лікарських засобів, які здійснюються на всіх рівнях закладами та установами охорони здоров’я, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють закупівлі за бюджетні кошти.

Постанова не поширюється на випадки, в яких не здійснюється витрачання бюджетних коштів на сферу роздрібної реалізації лікарських засобів через аптеки, коли покупка препаратів проводиться за рахунок громадян. Таким чином, лікарі не обмежені Національним переліком при виписці рецептів своїм пацієнтам.

Винятком є відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, яке здійснюється безкоштовно і на пільгових умовах відповідно до постанови КМУ від 17.08.1998 р. № 1303 (поширюється тільки на лікарські засоби, включені до Національного переліку).

З огляду на набрання чинності Постанови з 1 липня державні закупівлі, що здійснюються закладами та установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, повинні проводитися відповідно до нового Національного переліку.

Постановою також визначено, що після задоволення 100% потреби в лікарських засобах, включених до Національного переліку, замовниками зможуть закуповуватися лікарські засоби, не включені в нього. У свою чергу, перевага повинна буде надаватися препаратам, включеним до галузевих стандартів в сфері охорони здоров’я. Тобто покриття потреб закладів охорони здоров’я в препаратах, які не ввійшли до Національного переліку, буде здійснюватися за самостійним рішенням замовників після закупівлі 100% своєї потреби.

Щоб надати можливість замовникам завершити всі тендерні процедури, Уряд України прийняв 4 липня 2017 року постанову КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333», якою передбачається наступне:

1. Перенесення на 1 вересня 2017 року дати, з якої заклади та установи охорони здоров’я, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, повинні почати здійснення державних закупівель зареєстрованих в Україні лікарських засобів, включених до Національного переліку.

2. Відстрочка до 1 січня 2018 року введення в дію положення щодо зобов’язання замовників в першу чергу задовольняти в повному обсязі потребу в зареєстрованих лікарських засобах, включених до Національного переліку.

3. Процедури закупівлі лікарських засобів, зареєстрованих в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, розпочаті замовниками до 1 вересня 2017 року, завершуються відповідно до порядку та вимог, що діяли до цієї дати. Тобто в даний період зможуть закуповуватися будь-які зареєстровані в Україні препарати.

Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244» від 22.05.2017 р. № 517.

Затверджено нові форми документів:

• Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

• Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

• Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;

• Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Документи формуються податковим керуючим при реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

ПДВ

ІПК ДФСУ від 18.07.2017 р. № 1262/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі ст. 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ. У свою чергу, податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно до п. 198.5 ПКУ, не нараховуються.

Якщо вартість безоплатно переданих товарів і наданих послуг включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг і компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то дані товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях. Тому передача/надання зазначених товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (в т.ч. з безоплатної поставки) товарів/послуг, що підлягає оподаткуванню ПДВ.

Якщо ж вартість безоплатно переданих товарів і наданих послуг не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то дана передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатної поставки товарів/послуг, що є об’єктом оподаткування ПДВ і обкладається в загальновстановленому порядку, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ПКУ. З цієї операції платник ПДВ зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН дві податкові накладні:

• одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни поставки;

• другу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

При передачі товару комерційному агенту – неплатнику ПДВ для подальшої реалізації постачальник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.4 ПКУ, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Зменшення суми податкових зобов’язань постачальника – платника ПДВ у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, які не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється тільки при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, в т.ч. при зниженні ціни, по якій продукція була передана комерційному агенту – неплатнику ПДВ для реалізації покупцям.

Це роз’яснення надала ДФСУ в ІПК від 18.07.2017 р. № 1257/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

При отриманні квитанції про призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податків має правоподати на розгляд комісії ДФС Таблицю платника податків за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженим наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567, в якій вказують:

• коди видів економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009: 2010;

• коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, які на постійній основі поставляються (виготовляються) і/або придбаваються (виходять) платником податків;

• коди послуг згідно ДК 016-2010, які на постійній основі поставляються (виготовляються) і/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці ДФС звертає увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до ДК 016-2010 та повинен містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування рекомендуємо відображати коди послуг, зазначені в Таблиці, яка врахована Комісією ДФС.

Код «33.12» та код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розпізнаються як різні коди.

Відповідні рекомендації розміщені на сайті ДФС, а також в роз’ясненнях з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

ІПК ДФС в м. Києві від 18.07.2017 р. № 1237/ІПК/26-15-12-01-18.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням встановлених вимог, а також в разі призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом операційного дня продавцю/покупцеві надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або призупинення їх реєстрації з зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не направлена квитанції про прийняття або неприйняття, або призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, дана податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі, якщо при придбанні та/або виготовленні платником ПДВ товарів/послуг дані товари/послуги призначаються для часткового використання в операціях, дата виникнення податкових зобов’язань за якими визначається частково за касовим методом, а частково – за методом «першої події», то право на податковий кредит, відповідно, буде виникати пропорційно цьому призначенню й використанню таких товарів/послуг.

Даний висновок зробило ГУ ДФС в Полтавській області в ІПК від 17.07.2017 р. № 1215/ІПК/16-31-12-01-13.

У разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування покупець має право заповнити заяву зі скаргою на відповідного продавця до податкової декларації з ПДВ (п. 201.10 ПКУ). Форма даної заяви (додатки 8 до декларації з ПДВ) зараз затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016 р № 21.

Виходячи з форми додатка 8 до декларації з ПДВ у відповідних його графах покупцеві необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема, в разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування вказуються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення цих товарів/послуг.

При цьому подання додатка 8 до декларації з ПДВ не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

Зауважимо: до 01.01.2015 р. п. 201.10 ПКУ дозволяв покупцеві визнавати податковий кредит у разі надання ним заяви зі скаргою на продавця при порушенні ним термінів реєстрації податкової накладної. З 1 січня 2015 року покупець втратив таке право.

Протягом 90 к.дн. з дня надходження цієї заяви зі скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за цією операцією.

Втім, навіть після цього, коли достовірність і повнота нарахування зобов’язань продавця будуть підтверджені контролерами, у покупця все одно не буде права на податковий кредит.

На цьому наголошує Офіс великих платників ДФС в ІПК від 18.07.2017 р. № 1236/ІПК/28-10-01-03-11.

З 01.01.2017 р. змінені терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у зв’язку зі вступом в силу Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797- VIII.

Реєстрація податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних термінів:

• для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

• для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені.

Платник податків має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування у ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ПКУ, протягом 365 к.дн., наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних.

Зазначений строк застосовується до податкових накладних, дата складання яких припадає на періоди після вступу в силу змін до відповідної норми ПКУ, тобто з 01.01.2017 р.

На цей момент звертає увагу ДФС в ІПК від 10.07.2017 р. № 1082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. У той же час з метою встановлення єдиної позиції щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, починаючи з 01.01.2017 р., ДФС направлено запит до Мінфіну, але відповідь на нього ще не отримано.

ІПК ГУ ДФС у Вінницькій області від 17.07.2017 р. № 1216/ІПК/08-02-32-12-01.

У разі якщо договір передбачає виконання робіт і вартість матеріалів включена у вартість робіт, то в податковій накладній не потрібно перераховувати номенклатуру використовуваних матеріалів і коди УКТ ЗЕД по ним. Досить визначити код виконуваної роботи.

Якщо ж за договором здійснюється поставка матеріалів або вартість матеріалів не включена у вартість робіт, а виділяється окремо, то в податковій накладній потрібно вказувати номенклатуру використовуваних матеріалів (із зазначенням їх коду УКТ ЗЕД).

Податок на прибуток

ІПК ДФС від 20.07.2017 р. № 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення Господарського кодексу України та інших законів, що регулюють підприємництво.

Таким чином, в разі якщо господарське об’єднання зі статусом юридичної особи здійснює комерційну діяльність, то таке об’єднання має здійснити перереєстрацію в Єдиному державному реєстрі з наступним його виключенням з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

ІПК ГУ ДФС в м. Києві від 17.07.2017 р. № 1204/ІПК/26-15-12-03-11.

Неприбуткова організація, зокрема, громадське об’єднання, повинна утримувати податок з доходів нерезидентів в разі виплати членських внесків в розмірі 15% їх суми та за рахунок цього нерезидента при виплаті даних внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

З огляду на те, що членські внески не виділені як окремий вид доходу, який отримує нерезидент з джерелом походження з України, то ці виплати розглядають в складі інших доходів від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ).

Для застосування зниженої ставки податку на прибуток згідно з правилами міжнародного договору України і визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток ПКУ містить певні вимоги щодо бенефіціарності одержувача виплати. Так, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є лише посередником щодо такого доходу.

Резидент при виплаті доходів нерезиденту може застосовувати правила міжнародного договору при наявності довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, відповідно до вимог ст. 103 ПКУ.

Визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу даних операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (пп. 39.2.1.4 ПКУ).

У свою чергу, вартість безоплатно наданих товарів враховується в складі витрат відповідно до правил бухгалтерського обліку та, відповідно, впливає на фінансовий результат до оподаткування і, як наслідок – на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Тому в ІПК від 17.07.2017 р. № 1233/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФС зазначила: якщо одержувачем безкоштовних товарів є нерезидент – пов’язана особа, то господарська операція з безоплатного надання товарів підпадає під визначення контрольованої. При цьому ціна таких товарів для цілей трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов всіх договорів, пов’язаних з цією операцією, які можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток резидента.

ІПК ДФСУ від 06.06.2017 р. № 466/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання по якому погашено. При наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума авансового внеску, яка повинна бути сплачена при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів) в звітному (податковому) періоді, відображається у рядку 6 додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, та переноситься до рядка 20 декларації.

Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, відображається у рядку 4 Додатка АВ до декларації з податку на прибуток. При цьому згідно з формою Додатка АВ для розрахунку цієї суми враховується позитивне значення об’єкта оподаткування (рядок 04 декларації).

Таким чином, якщо дивіденди виплачуються за податковий (звітний) рік, за результатами якого об’єкт оподаткування має від’ємне значення, авансовий внесок з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету до/або одночасно з виплатою таких дивідендів, розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

У податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи, внесені в статутний фонд підприємства, тому такі основні засоби та нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно п. 138.3 ПКУ.

При цьому «амортизації підлягає узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 11 П(С)БО 8» (п. 14 П(С)БО 8).

З таким роз’ясненням з розділу 102.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН. Втім, воно підходить тільки для нематеріальних активів, та й то не завжди. Адже згідно з п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» вартість, яка амортизується, – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

У свою чергу, ліквідаційна вартість нематеріальних активів завжди прирівнюється до нуля (п. 28 П(С)БО 8), крім випадків:

• коли існує безвідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;

• коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

Тобто амортизуватися повинна первісна вартість за мінусом ліквідаційної вартості об’єкта необоротних активів, якщо така є. А значить, для основних засобів і нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу, вартість, яка амортизується, повинна визначатися в такий спосіб: погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість об’єкта з урахуванням витрат, передбачених п. 11 П(С)БО 8 (для нематеріальних активів) або п. 8 П(С)БО 7 (для основних засобів), за вирахуванням ліквідаційної вартості даного об’єкта (при її наявності).

ПДФО

В ГУ ДФС в Івано-Франківській області нагадують: відповідно до п. 179.7 ПКУфізичні особи зобов’язані до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій Декларації про майновий стан і доходи.

Таким чином, останній день сплати громадянами податку на доходи фізичних осіб і військового збору, визначених у Декларації за результатами 2016 року, – 31 липня.

Праця та заробітна плата

Середню зарплату для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки визначають, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював менше року, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Таким чином, розрахунковий період для обчислення середньої зарплати за час відпусток, що надаються працівникові, залежить не від місяця видання наказу та кількості даних наказів, а від того, в якому саме календарному місяці згідно з наказом працівнику надається відпустка.

Відповідний висновок наводиться в листі Мінсоцполітики від 19.06.2017 р. № 1692/0/101-17.

У загальному випадку в залежності від умов цивільно-правового договору, укладеного між нерезидентом та резидентом України, діяльність нерезидента може кваліфікуватися як незалежна, оподаткування якої регулюється положеннями ст. 14 Модельної Конвенції ОЕСР (далі – Конвенція), і як залежна (робота за наймом), яка обкладається відповідно до положень ст. 15 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Конвенції, дохід, що одержується резидентом іншої країни від надання професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується лише в цій іншій країні, якщо тільки він не має постійної бази в Україні, яка регулярно використовується ним з метою здійснення даної діяльності. Якщо у нього є така постійна база, доход може оподатковуватися в Україні, але лише в тій частині, яка відноситься до цієї постійної бази.

Термін «професійні послуги» включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, освітню або викладацьку діяльність – так само, як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів (п. 2 ст. 14 Конвенції).

Заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом іншої країни в зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються – лише в цій іншій країні, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Україні. У разі якщо робота за наймом здійснюється таким чином (в Україні), отримана винагорода може обкладатися в Україні (п. 1 ст. 15 Конвенції).

Слово «може» не означає, що платник має право вибору країни, в якій він буде сплачувати податок. Ці слова належать до права держави оподатковувати зазначений дохід за своїм податковим законодавством.

Згідно з положеннями п. 2 ст. 15 Конвенції, незалежно від положень пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом іншої країни в зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Україні, оподатковується тільки в цій іншій країні, якщо одночасно виконуються 3 умови:

а) одержувач перебуває в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого періоду, що становить 12 місяців, який починається або закінчується в даному фінансовому році; і

б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України; і

в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.

В даному випадку, положення п. 2 ст. 15 Конвенції не можуть застосовуватися, враховуючи те, що одна з умов не виконується – винагорода сплачується наймачем, який є резидентом України.

Відповідну ситуацію розглянула ДФС в ІПК від 14.07.2017 р. № 1197/6/99-99-01-02-02-15/ІПК.

Практика студентів оформлюється договорами вузів з базами практики, а це можуть бути організації будь-якої форми власності, і наказами про проходження практики.

На цьому акцентує увагу Управління Держпраці у Львівській області.

Для практикантів – студентів вищих навчальних закладів законодавчими нормами не передбачено обов’язкової оплата їх праці.

Які документи оформлюють за місцем проходження практики студента вузу?

1. Наказ, який складається відділом кадрів. В даному документі вказують П.І.Б. практиканта, умови і термін проходження практики, а також призначають керівника практики від підприємства. Якщо оплату за керівництво здійснює підприємство, то в наказі уточнюється також її розмір.

2. Строковий трудовий договір. Якщо в процесі практики студент буде виконувати трудові обов’язки, то це вимагає укладення між ним і підприємством строкового трудового договору. Трудовий договір оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. У такому наказі (розпорядженні) вказують, що студент приймається на роботу на певну посаду протягом дії виробничої практики. Без визначення терміну, протягом якого студент буде працювати на підприємстві, трудовий договір буде вважатися безстроковим, і його неможливо буде розірвати тільки на підставі закінчення виробничої практики.

Також передбачається, що при наявності в штатному розкладі вільної посади, робота по якій відповідає вимогам програми практики, студент може бути прийнятий в штат підприємства на час виробничої практики. При цьому на загальнопрофесійну підготовку студента за програмою практики має бути відведено не менше 50% часу його роботи.

3. Довідка з місця роботи із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. Якщо з практикантом уклали трудову угоду і він має при вступі до навчального закладу трудову книжку, то запис про початок та припинення трудових відносин обов’язково повинен бути внесений в неї. Робиться такий запис навчальним закладом на підставі довідки з місця роботи. Типової форми цієї довідки немає, але в ній повинні бути вказані спеціальність, кваліфікація, посада, за якою практикант працював, і час роботи.

Лист ДФС від 10.05.2017 р. № 7955/5/99-99-13-01-01-16.

Податковий агент зобов’язаний утримати ПДФО і військовий збір з сум доходів у вигляді індексації зарплати в тому податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата).

У свою чергу, суми індексації зарплати, зокрема, за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою № 1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться дане нарахування (виплата).

Що стосується ЄСВ, то якщо нарахування зарплати здійснюється за попередній період, зокрема, в зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої зарплати включаються до заробітної плати місяця, в якому були здійснені ці донарахування.

Єдиний податок

Заставне майно, яке відчужується у зв’язку з невиконанням підприємством своїх зобов’язань за кредитним договором, вважається доходом і підлягає оподаткуванню в податковому (звітному) кварталі, в якому відчужені дані основні засоби.

Такий висновок зробила ДФСУ в ІПК від 20.07.2017 р. № 1285/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

У ДФС вважають, що з метою визначення необхідності застосування РРО ФОП – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карт, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг), повинні самостійно встановити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 грн.

Разом з тим нормами чинного законодавства не передбачено можливості єдинникам, обсяг доходу яких перевищив 1 000 000 грн., проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

При цьому якщо зазначені особи, які до припинення підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків і зборів) перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвалися платниками єдиного податку, то дані особи зобов’язані застосувати РРО в усіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.

З таким роз’ясненням з розділу 109.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Акцизний податок

У разі якщо суб’єкт господарювання зареєструвався як платник акцизного податку з реалізації пального, такий суб’єкт у встановлені терміни зобов’язаний складати акцизні накладні на обсяги пального, використаного для власних потреб, і реєструвати їх в ЕРАН.

За порушення платником акцизного податку з реалізації пального порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних у ЄРПН застосовуються штрафні санкції відповідно до ст. 1202 ПКУ.

Про це йдеться в індивідуальних податкових консультаціях ГУ ДФС в Чернігівській області від 17.07.2017 р. № 1200/ІПК/25-01-40-14 і ГУ ДФС в Донецькій області від 17.07.2017 р № 1201/ІПК/10/05-9-40-02-10-3.

Звітність

Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту про використання книг ОРО (РК) (форма № ЗВР-1) (далі – Звіт) та Довідки про використані РК.

Звітність подають до органу ДФС за місцем реєстрації РК в терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно подавати книги ОРО або РК не потрібно.

Податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у т.ч. відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, або документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ПКУ).

Оскільки Звіт не відноситься до податкової звітності в розумінні норм ПКУ, то надання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено.

З таким роз’ясненням з розділу 109.12 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ складається з двох розділів і двох таблиць.

При заповненні таблиці 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України» розділу I «Податкові зобов’язання» додатку 5 використовують рядки 1.1, 1.2, 4.1 , 4.2 декларації з ПДВ.

У свою чергу, в разі одночасної поставки сільськогосподарських та інших товарів в графу 4 «Ознака здійснення сільськогосподарських операцій» таблиці 1 при здійсненні операцій, визначених ст. 16 прим. 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», зі змінами та доповненнями, від 24.06.2004 р. № 1877-IV, платниками податків, які внесені до Реєстру одержувачів бюджетної дотації або претендують на включення в такий Реєстр, вноситься відповідна відмітка «+ », а в графі «Усього за операціями, визначеними ст. 16 прим. 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» вказується загальна сума даних операцій за відповідний звітний податковий період.

Операції, пов’язані з нарахуванням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платником ПДВ, відображаються окремим рядком в розділі «Інші в розрізі умовних ІПН» з умовним індивідуальним податковим номером 6000000000000.

При заповненні таблиці 2 «Операції з придбання з податку на додану вартість, які підлягають оподаткування за основною ставкою та ставкою 7%» розділу II «Податковий кредит» додатку 5 використовують рядки 10.1 та 10.2 декларації з ПДВ.

З таким роз’ясненням з розділу 101.23 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Готівкові розрахунки

ІПК ДФС від 18.07.2017 р. № 1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

Якщо підприємство не бажає скористатися пільгою щодо незастосування РРО при торгівлі продукцією власного виробництва, то дане підприємство повинно застосовувати зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням і видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Нагадаємо: РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).

Бюджет

Якщо за договором лізингу лізингодавець передає майно в користування лізингоодержувачу на визначений строк без передачі права власності, лізингові платежі необхідно здійснювати за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».

У разі ж якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачається інше. Тоді витрати здійснюються за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

Відповідні пояснення надає Державна казначейська служба в листі від 11.07.2017 р. № 16-10/675-11388.

Плата за землю

Лист ДФС від 13.07.2017 р. № 18473/7/99-99-12-02-03-17.

Визначаємо розмір бази оподаткування платою за землю, виходячи з величини нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Нормативна грошова оцінка – оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування може проводитися з періодичністю не рідше ніж раз на:

• 5-7 років – для земельних ділянок, розташованих в межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

• 7-10 років – для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів.

Під час надання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі, тобто з настанням чергового терміну виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки надається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. У свою чергу, в період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок величина нормативної грошової оцінки обчислюється з використанням коефіцієнтів індексації.

Поширення набула практика отримання платниками довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тоді як акт нормативно-методичного регулювання оцінки був розроблений, проте не був застосований для виконання землеоціночних робіт, і технічна документація з нормативної грошової оцінки земель для таких земельних ділянок не була складена і затверджена органом місцевого самоврядування.

При таких обставинах мають місце численні запити про надання податкових консультацій в частині визначення порядку уточнення податкових зобов’язань по платі за 2017 рік.

З огляду на вищевикладене, для визначення бази оподаткування платою за землю за 2017 рік, платникам податків необхідно враховувати:

• нормативну грошову оцінку земель,

• дату затвердження (вступу в силу) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки,

• коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (вступу в силу) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок в межах населеного пункту.

Зовнішньоекономічна діяльність

Лист ДФС України від 20.07.2017 р. № 19084/7/99-99-14-01-02-17.

У разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципом «витягнутої руки»), протягом 30 к.дн. з дати, зазначеної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника повинні бути застосовані штрафні санкції відповідно до п. 120.3 ПКУ.

Зауважимо: ненадання документації з трансфертного ціноутворення тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 3% суми контрольованих операцій, по яких не було видано документацію, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, проведені у відповідному звітному році.

Запити вважаються врученими, якщо вони надіслані на адресу (за місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Інше

Фізособа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, на адресу якого зареєстровано дану юридичну особу.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ПКУ).

Разом з тим відповідно до ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце здійснення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

ГУ ДФС в Полтавській області.

Споживач має право (за наявності розрахункового документа), за своїм вибором повернути товар:

• продавцеві за місцем купівлі товару;

• створеному власником продавця за місцезнаходженням споживача торговому підприємству (філії), що здійснює продаж аналогічних придбаних товарів, або підприємству, на яке дані функції покладено на підставі договору;

• виробникові або підприємству, яке відповідає цим вимогам за місцезнаходженням споживача. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які відповідають зазначеним вимогам на підставі договору з виробником.

Суб’єкт господарювання, який здійснює повернення коштів, зобов’язаний провести розрахункову операцію на повну суму видачі коштів у разі повернення товару через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

З таким роз’ясненням з розділу 109.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, і непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному ПКУ.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу даного платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, і з рахунків платників податків в СЕА ПДВ, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, в розмірі суми податкового боргу або його частини.

Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу до суду, то суд може прийняти рішення або на користь платника податків, або на користь контролюючого органу. Контролюючі органи повинні виконати дане судове рішення. Разом з тим розтлумачувати рішення суду на предмет визначення правового статусу будь-яких категорій податкових правовідносин (в т.ч. податкового боргу, податкової вимоги) не відноситься до повноважень ДФС.

На це звертає увагу ДФС в ІПК від 06.07.2017 р. № 1014/6/99-99-17-01-15/ІПК.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

У чинному законодавстві відсутні норми, які б гарантували працівнику достатній законодавчий захист права на своєчасне одержання винагороди за працю, і норми, які б гарантували працівнику адекватну компенсацію збитків, понесених ним внаслідок затримки зарплати.

Отже, щоб виправити цю ситуацію, група народних депутатів внесла на розгляд ВРУ законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника в разі затримки виплати заробітної плати (№ 7002).

Законопроектом передбачається запровадити посилення відповідальності посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності за порушення строків виплати працівникові винагороди за працю шляхом:

• зобов’язання роботодавця одночасно з виплатою компенсації сплатити працівнику пеню в розмірі 0,2% неодержаної суми заборгованості з доходу за кожний день затримки;

• надання права працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати та інших сум, належних працівникові на термін більше 15 днів;

• розширення підстав для видання судових наказів, зокрема, в разі якщо заявлено вимогу не тільки про стягнення заборгованості по заробітній платі, але також нарахованої в день виплати суми відшкодування частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів їх виплати;

• позбавлення в судовому порядку посадової особи права займати певні посади протягом 3-х років у разі повторного порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплати її не в повному обсязі;

• звільнення від кримінальної відповідальності посадової особи в разі здійснення цією особою виплати як заборгованості по заробітній платі, так і відповідного відшкодування;

• заборони перерахування коштів для сплати сум ЄСВ без одночасного подання платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати;

• введення норми щодо перерахунку податку на доходи фізичних осіб відповідно до виплачених коштів;

• забезпечення позачергового порядку виплати заробітної плати (в т.ч. заборгованої);

• зобов’язання керівника підприємства-боржника письмово повідомити виборний орган первинної профспілкової організації (при її наявності) про ознаки банкрутства;

• уточнення підстав для порушення справи про банкрутство і т.п.

ДФС розробила і оприлюднила проект наказу Мінфіну щодо зміни критеріїв блокування для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.

Згідно з цим проектом, перший критерій блокування буде звучати так:

• обсяг поставки товару/послуги, вказаний в ПН/РК, яка надана на реєстрацію в ЄРПН, в 1,5 рази більше величини, що дорівнює залишку різниці обсягів купівлі на митній території України такого товару/послуги (крім обсягів купівлі товарів/послуг за операціями, що звільнені від оподаткування) та/або ввезення на митну територію України даного товару, вказаного з 01.01.2017 р. в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, і обсягу поставок відповідного товару/послуги, зазначеного в ПН/РК , зареєстрованого з 01.01.2017 р. в ЄРПН,

і

• переважання в даному залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів згідно з кодами УКТ ЗЕД, визначеними ДФС,

і

• відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН, яка надана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, наданої платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, які на постійній основі поставляються (виготовляються).

Що стосується другого критерію блокування, даний проект змін не передбачає.

Мінфін оприлюднив проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб».

Мета законопроекту – запровадження нової об’єднаної звітності з ПДФО, військовому збору та ЄСВ, яка є більш уніфікованої з єдиним встановленим терміном подання.

Основними цілями прийняття зазначеного законопроекту є:

1) спрощення ведення бізнесу і підвищення ефективності роботи контролюючих органів за рахунок створення єдиного уніфікованого документу шляхом об’єднання окремих видів звітності;

2) спрощення подання звітності по ЄСВ:

• для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема, передбачено, що відомості про нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або здійснення незалежної професійної діяльності надаються в складі річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації);

• для фізичних осіб – платників єдиного податку передбачено надання звітності з єдиного внеску в складі податкової декларації платника єдиного податку;

3) зменшення паперового документообігу та припинення виконання банківськими установами невластивих їм функцій.

Передбачається, що дані новації запрацюють з 01.01.2019 р.

Черговий законопроект, що стосується змін в оплаті праці та здійсненні контролю за дотриманням законодавства про працю, зареєстрований в ВРУ.

Йдеться про законопроект № 6731, що передбачає наступне:

1. У колективному договорі повинен встановлюватися перелік надбавок, доплат, премій і винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, які не включаються до зарплати для забезпечення її мінімального розміру.

2. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не повинні враховуватися доплати і підвищення посадових окладів за роботу на важких роботах, на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в гірських районах, за специфіку умов праці окремих професійних груп, за суміщення і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за роботу в нічний і понаднормовий час, роз’їзний характер робіт, за роботу у вихідні та святкові дні, за вислугу років, премії до святкових та ювілейних дат та інші доплати, надбавки, виплати, не пов’язані з виконанням працівником місячної (годинної) норми праці.

Також при розрахунку розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не повинні враховуватися суми індексації оплати праці (грошового забезпечення) і компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати зарплати.

3. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) буде встановлюватися в розмірі, що перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків (№ 6776).

Уряд виступив ініціатором перегляду ставок податків з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції, які відповідно до постанови КМУ «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2017 рік» від 01.07.2016 р. № 399, у 2017 році прогнозовані на рівні 111,2% і 116,8% відповідно.

Так, в залежності від сфери застосування податків ставки акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у 2017 році планують збільшити на 11,2%. Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у 2017 році можуть збільшити на 16,8%.

IV. До відома

Документами, що підтверджують несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є копії заяви в правоохоронні органи або повідомлення про кримінальне правопорушення та документа, що підтверджує його прийняття і реєстрацію, та ін.

Згідно абз. 1 п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, в разі пропажі або знищення

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy