Зміни в законодавстві України (№ 5, вересень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)» (законопроект № 4646-д).

У свою чергу, документ передбачає наступні зміни:

1) нову класифікацію підприємств для цілей бухобліку та фінзвітності;

2) обов’язковість застосування МСФЗ для складання звітності підприємств:

• які становлять суспільний інтерес;

• які здійснюють видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

• здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ;

3) обов’язкове оприлюднення перевіреної аудитором фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку, а також підприємств, що здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення;

4) поширення Закону про бухоблік на облік в бюджетній сфері;

5) незначні недоліки, виявлені в первинних документах, які не будуть підставою для невизнання господарської операції;

6) скасування звіту про управління для мікро- і малих підприємств. Для середніх підприємств передбачено не відображення в звіті про управління так званої фінансової інформації.

Документ набуде чинності 01.01.2018.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

ІНК ГУ ДФС в м. Києві від 21.09.2017 р № 2017/ІПК/26-15-12-01-18.

Якщо вартість товарів (послуг), придбаних/виготовлених для проведення маркетингових/рекламних заходів (в т. ч. для безкоштовного розповсюдження), включається в вартість продажу готової продукції (товарів/послуг), яка використовується в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів, то вважається, що дані товари (послуги) призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності відповідного платника ПДВ. Тому податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 185.1 та п. 198.5 ПКУ при здійсненні операцій з безоплатного розповсюдження товарів (послуг) рекламного призначення не нараховуються.

ДФСУ в ІНК від 21.09.2017 р № 2024/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

При здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля і/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД платник ПДВ відповідно до п. 45 підрозділу 2 р. XX ПКУ застосовує тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ і має можливість відмовитися від нього або призупинити його застосування на один або кілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

У період, на який платник ПДВ призупинив застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (відмовився від даного режиму), цей платник податків застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ. При цьому після закінчення терміну, на який було призупинено застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ (на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку), даний платник податків повинен нарахувати податкові зобов’язання/сформувати податковий кредит (за операціями, які були здійснені в період застосування їм касового методу), які були не нараховані/не сформовані в зв’язку з застосуванням касового методу.

Таким чином, на останній день звітного періоду застосування касового методу податкового обліку платник податків повинен сформувати податковий кредит за товарами/послугами, які були отримані і не сплачені в період застосування касового методу. У разі якщо такі товари/послуги призначаються для використання/використовуються в неоподатковуваних операціях/негосподарської діяльності, платник податків зобов’язаний за цими товарами/послугами нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ (крім товарів/послуг, придбаних до дати набрання чинності п. 45 підрозділу 2 р. XX ПКУ).

При цьому податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому була зареєстрована в ЄРПН відповідна «вхідна» податкова накладна, а для підприємств, що застосовують касовий метод, – в звітному (податковому) періоді, в якому була здійснена оплата (надані інші види компенсації) товарів/послуг або втрачено право на застосування касового методу податкового обліку.

Дані зауваження зробила ДФСУ в ІНК від 21.09.2017 р № 2024/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Цікаво, що в самому Податковому кодексі немає вимоги щодо застосування касового методу обліку податкових зобов’язань і податкового кредиту в разі призупинення застосування вугільної ПДВ-пільги.

ІНК ГУ ДФС в м. Києві від 13.09.2017 р № 1930/ІПК/26-15-12-01-18.

Операція платника ПДВ з розповсюдження аудіокниг вітчизняного виробництва обкладається ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. Адже згідно з пп. 197.1.25 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовці (літературне, наукове і технічне редагування, коректура, дизайн і верстка), виготовлення (друк на папері або запис на електронному носії), розповсюдження книг, в т.ч. електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземної-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

При цьому аудіокниги не підпадають під визначення безпосередньо книги.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» від 06.03.2003 р № 601-IV (далі – Закон № 601) книжкова продукція – це сукупність книжкових видань, випущених видавцем (видавцями) або призначених до випуску. Книжкове видання, в свою чергу, визначено Законом № 601 як видання, особливістю матеріальної структури якого є скріплення аркушів у корінці з обкладинкою чи оправою. Книжкове видання може бути текстовим, образотворчим, нотним, картографічним.

Книга – це неперіодичне видання розміром не менше 49 сторінок, не рахуючи обкладинки, опубліковане в цій країні і доступне для публіки (пп. «А» п. 11 подивилися рекомендацій про міжнародну стандартизацію статистики випуску і розповсюдження книг, газет і періодичних видань, прийнятих 1 листопада 1985 року за сприянням ЮНЕСКО на Генеральній конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури).

Книга – це видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці або палітурці обсягом понад 48 сторінок (р. 2 Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, затвердженої наказом Міністерства культури і туризму України від 03.04.2007 р № 22).

ІНК ДФСУ від 27.09.2017 р № 2055/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.

Право на отримання бюджетної сільгоспдотації мають сільгоспвиробники, основною діяльністю яких є поставка сільгосптоварів – п. 16 прим. 1.1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р № 1877-IV (далі – Закон № 1877). При цьому до сільськогосподарських товарів відносяться, зокрема, товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД (п. 2.15 Закону № 1877).

До того ж Постановою № 83 затверджено таблицю відповідності кодів видів економічної діяльності відповідно до КВЕД, визначених у ст. 16 прим. 1 Закону № +1877, кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Наприклад, відповідно до зазначеної таблицею виду економічної діяльності згідно з КВЕД 01.41 «Розведення великої рогатої худоби молочних порід» відповідають товари згідно з УКТ ЗЕД 0102 «Велика рогата худоба, живий» і 0401 «Молоко і вершки, незгущені і без додавання цукру або інших підсолоджувальних речовин ».

Що стосується критеріїв, за якими визначається відповідність здійснення діяльності, такий як вирощування і розведення рогатої худоби молочних порід, слід звертатися в Мінагрополітики.

ГУ ДФС в Закарпатській області.

Внесено зміни до Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що застосовуються для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом ДФС України від 30.06.2017 р . № 461. Зазначеними змінами, внесеними наказом ДФС України від 28.09.2017 р № 638, згаданий Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД доповнено такими кодами:

• 0406 – Сири всіх видів і кисломолочний сир;

• 0809 – Абрикоси, вишня і черешня, персики (включаючи нектарини), сливи та терен, свіжі;

• 1601 – Ковбаси та аналогічні вироби з м’яса, м’ясних субпродуктів або кров; готові харчові продукти, виготовлені на основі цих виробів;

• 2103 – Продукти для приготування соусів і готові соуси; смакові добавки та приправи змішані; порошок гірчиці та готова гірчиця;

• 6006 – Інші полотна трикотажні.

Про це на своєму офіційному веб-сайті повідомило ГУ ДФС в Закарпатській області.

Податок на прибуток

ІНК ДФСУ від 03.10.2017 р № 2116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Платник податку на прибуток-емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток.

Разом з тим згідно з пп. 140.4.1 ПКУ платник податку на прибуток, на користь якого нараховані дивіденди від інших платників даного податку, зменшує фінансовий результат до оподаткування на таку суму доходів. Тобто пп. 140.4.1 ПКУ застосовується з метою усунення подвійного оподаткування операцій з виплати дивідендів платникам податку на прибуток.

Оскільки нерезидент при виплаті дивідендів не сплачує податок на прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ, різниці на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів від нерезидентів не враховуються при зменшенні фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.4.1 ПКУ.

ІНК від 26.09.2017 р № 2049/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

До 01.01.2016 платники податку на прибуток повинні були сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток. Сума нарахованих авансових внесків відбивалася в рядку 13.7 додатка ЗП до Декларації з податку на прибуток у рядку 13 і враховувалася у зменшення нарахованої суми податку на прибуток.

Перевищення суми нарахованих і сплачених щомісячних авансових внесків над сумою нарахованого податку на прибуток за рік свідчило про наявність переплати, що сформувалася за рахунок нарахованих в такому році щомісячних авансових внесків.

Мінфін наказом від 17.01.2013 р № 19 доповнив класифікацію доходів бюджету позицією «авансові внески з податку на прибуток підприємств». У зв’язку з цим для сплати авансових внесків з податку на прибуток були введені окремі коди бюджетної класифікації, і нарахування таких авансових внесків здійснювалося в окремих картках обліку авансових платежів.

У той же час наказом Мінфіну від 20.07.2015 р № 651 затверджено зміни до бюджетної класифікації, які передбачали виключення кодів бюджетної класифікації, встановлені для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток підприємств, і об’єднання рахунків.

З метою забезпечення виконання зазначених змін до описів алгоритмів контролю за податковими деклараціями були внесені відповідні доповнення, які введені в ІС «Податковий блок».

Отже, облік податку на прибуток і авансового внеску здійснювався за одним кодом бюджетної класифікації, що автоматично об’єднало всі переплати в інтегрованих картках платників податків і врахувало їх при оплаті поточних зобов’язань з цього податку та наявного податкового боргу в межах переплат.

ІНК ДФСУ від 15.09.2017 р № 1976/6/99-99-15-02-02-15/ІНК.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі положень п. 138.1, п. 138.2 ПКУ платник цього податку повинен:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації виробничих основних засобів, що входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу відповідно до національних П(С)БО;

• зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких виробничих основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Платник ПДВ, у якого виникає необхідність здійснення витрат, пов’язаних з ремонтом орендованого цілісного майнового комплексу, який, в свою чергу, призначається для використання в господарській діяльності платника податку, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із здійсненням операцій з придбання товарів/послуг для проведення такого ремонту, за умови наявності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, складених постачальником за такими операціями.

ІНК ГУ ДФС в Чернігівській області від 15.09.2017 р № 1974/ІПК/10/25-01-12-02-06.

Підприємство, яке припиняється в процесі реорганізації шляхом приєднання, має скласти податкову Декларацію з податку на прибуток за звітний період, на який припадає дата його приєднання.

Крім того, це підприємство повинно самостійно здійснити розрахунки з бюджетом.

Фінансовий результат до оподаткування платника податків-правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, яке враховувалося в податковій декларації у платника податків (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акту, оскільки норми ПКУ не містять положень, які надають право правонаступника при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток здійснювати облік податкових збитків платника, який припиняється.

Втім, така фіскальна позиція контролерів вже не раз успішно оскаржувалася в суді – див., Наприклад, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі № 804/410/17. У цій справі суд дійшов висновку про наявність у платника податків права включити суми накопичених станом на 30.04.2015 податкових збитків реорганізованого (приєднаного) платника в суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років і, відповідно, зменшити свій фінрезультат до оподаткування на зазначені суми збитків згідно з пп. 140.4.2 ПКУ.

Контрольовані операції

ДФС в листі від 18.08.2017 р № 22283/7/99-99-12-03-07-17.

Контролюючий орган до 01 жовтня року, що настає за звітним, формує переліки платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих.

За результатами госпдіяльності, здійсненої платником податків в 2016 році, контрольованими операціями можуть визнаватися господарські операції за умови одночасного виконання двох вартісних умов:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 50 млн. грн. (За вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн. грн. (За вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, для формування переліків платників податків, господарські операції яких підпадають під критерії контрольованих і від яких, відповідно, очікується представлення Звіту про контрольованих операціях за 2016 рік, ДФС в листі від 18.08.2017 р № 22283/7/99-99-12 -03-07-17 рекомендує встановити одночасність виконання зазначених умов наступним чином.

Для запобігання маніпулюванню платниками податків показниками податкової звітності з метою виведення господарських операцій зі статусу контрольованих необхідно обов’язково зіставляти показники:

• податкової декларації з податку на прибуток, зазначені в рядку 01 «дохід від будь-якої ДІЯЛЬНОСТІ (за Вирахування непрямих податків), визначеними за правилами бухгалтерського обліку)»;

• сумарні показники звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), зазначені в рядку 2000 «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», в рядку 2120 «інші операційні доходи», в рядку 2200 «дохід від участі в Капіталі», в рядку 2220 «інші фінансові доходи» і в рядку 2240 «інші доходи»;

• обсяги поставок згідно з деклараціями з ПДВ.

Отже, необхідно сформувати перелік платників податку на прибуток, річний дохід яких за 2016 рік перевищує 50 млн. грн.

Наступним кроком є ??встановлення кола нерезидентів, з якими платник податків здійснював господарські операції для цілей трансфертного ціноутворення, передбачені, зокрема, пп. 39.2.1.4 ПКУ, та визначити обсяги даних господарських операцій.

З цією метою доцільно зіставити показники митних декларацій, податкових декларацій з податку на прибуток, податкових декларацій з ПДВ та звітів про фінансові результати, зокрема:

• з митних декларацій – щодо обсягів експортно-імпортних операцій з окремими нерезидентами (при експорті митні декларації можуть бути оформлені в режимах АА, ДМ, ДТ, ДР, при імпорті – АА, ДМ, ДЕ, ДТ, ДР).

• з податкових декларацій з податку на прибуток:

– щодо збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду в розмірі 30% вартості товарів, в т.ч. необоротних активів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів (в т.ч. нерезидентів – пов’язаних осіб), зареєстрованих в державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (рядок 3.1.7 Додатки РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств);

– щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків за кредитами, позиками та іншим борговим зобов’язанням, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких відсотків (рядок 3.1.1 додатки РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з на ОДУ на прибуток підприємств);

• з єдиного реєстру податкових накладних – щодо операцій з поставки послуг нерезидентами на митній території України (платником податків виписані податкові накладні на отримання послуг від нерезидентів);

• зі звіту про фінансовий результат – щодо фінансових витрат (рядок 2250) та ін.

Після відбору контрагентів платника податків виникає необхідність дослідити відповідність таких контрагентів критеріям, встановленим пп. 39.2.1.1 ПКУ.

У той же час про пов’язаності платника і його контрагента можуть свідчити: однакові або схожі назви компаній; використання на веб-сайтах платника і контрагента, а також на бланках документів однакових логотипів; підписання договорів і комерційних документів особами, які мають однакові прізвища, є одночасно засновниками/учасниками, керівниками або членами колегіальних органів даних компаній та ін.

Також в згаданому листі наводиться список джерел інформації для визначення пов’язаності осіб.

Податок на доходи фізичних осіб

ІНК ДФС від 26.09.2017 р № 2053/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Якщо юридична особа, яка прийняла рішення щодо ліквідації, здійснює виплату доходу у вигляді дивідендів фізичним особам (акціонерам), то сума таких дивідендів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб і оподатковується з урахуванням норм п. 170.5 ПКУ.

Зауважимо, що перелік доходів, які включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПКУ, зокрема:

• пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 ПКУ) (пп. 164.2.8 ПКУ);

• інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

Разом з тим якщо внаслідок проведення ліквідації юридичною особою здійснюється виключно розподіл між акціонерами залишку грошових коштів, а не виплата дивідендів, то сума таких коштів включається до оподатковуваного доходу платників податків як інші доходи з відповідним оподаткуванням.

ІНК ДФС від 27.09.2017 р № 2056/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

До оподатковуваного доходу платника податку не включаються витрати роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р № 1645-III (далі – Закон № 1645) та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій, відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р № 4004-ХІІ за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, які компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (пп. 165.1.19 ПКУ).

Обов’язкові попередні (при прийомі на роботу) і періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних хвороб, проводяться за кошти роботодавців в порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-працівника витрати роботодавця на обов’язковий попередній (при прийомі на роботу) профілактичний огляд даного платника відповідно до Закону № 1645 у разі дотримання вимог пп. 165.1.19 ПКУ.

Зовнішньоекономічна діяльність

ІНК від 12.09.2017 р № 1929/6/99-95-42-03-15/ІПК.

Починаючи з 26.05.2017, розрахунки за експортними операціями, крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, і імпортними операціями, передбаченими ст. 1 2 Закону № 185/94-ВР, здійснюються в термін, що не перевищує 180 к.дн.

Якщо станом на 26.05.2017 не закінчився 120-денний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то дані розрахунки здійснюються в термін, що не перевищує 180 к.дн.

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ в зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання в разі зміни його суб’єктного складу.

Що стосується правомірності проведення зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються за договорами переведення боргу, слід враховувати, що розрахунки за експортно-імпортними операціями регулюються нормами ЦКУ, а також спеціальним законодавством.

Зокрема, Закон № 185 регулює не всі експортно-імпортні операції, а виключно експорт на умовах відстрочення платежу і імпорт на умовах відстрочення поставки.

Податківці в роз’ясненні з розділу модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ повідомили: в разі укладення між двома резидентами договору про переведення боргу до нового боржника перейде зобов’язання по оплаті раніше імпортованого товару, однак після проведення розрахунків з нерезидентом у нового боржника будуть відсутні підстави для завершення імпортної операції.

Таким чином, укладення між двома резидентами договору про переведення боргу за зовнішньоекономічним контрактом суперечить вимогам валютного законодавства.

Плата за землю

Якщо певна фізична або юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Дане правило стосується і випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстровано одночасно з правом на нерухомість, однак земельну ділянку раніше набув ознак об’єкта права власності. Аналогічна правова позиція вже була викладена Верховним Судом України в постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16). Таким чином, до нового власника об’єкта нерухомості переходить і встановлена ??податковим законом обов’язок по сплаті податку за земельну ділянку, на якій розташована придбане ним майно.

Однак в постанові ВСУ від 12.09.2017 р № 21-3078а16 зроблено такий висновок: після відчуження частини об’єкта нерухомості і його реєстрації в БТІ за іншими особами позивач не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку комунальної або державної власності, користувачем якого не є.

Якщо представлена ??Декларація по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з неправильно вказаними кодом органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ, тоді за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, – факт неподання або несвоєчасного подання декларації.

В даному випадку за неподання або несвоєчасне подання декларації до такого платника податків застосовуються штрафні санкції відповідно до ст. 120 ПКУ.

При самостійному виявленні платником у раніше поданій ним декларації помилки, зокрема, неправильно зазначеного коду за КОАТУУ органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, такий платник повинен подати такі декларації:

• за кодом КОАТУУ, вказаною неправильно, – уточнюючу декларацію, в якій, по-перше, відобразити відсутність земельної ділянки, по-друге, уточнити податкове зобов’язання (повинно бути зменшено до «0») без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ПКУ;

• по правильному коду КОАТУУ – або річну декларацію, або щомісячні декларації за типом «Звітна».

Відповідні рекомендації податківців розміщені в розділі 112.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ щодо питання: яка передбачена відповідальність у разі, якщо платник в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) неправильно вказав код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ і як платник може виправити цю помилку?

ІНК ДФС від 15.09.2017 р № 1972/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

Підприємство займається госп. діяльністю з передачі власного або орендованого нерухомого майна в оренду і експлуатацію. У той же час воно надає в оренду частину будівлі, розташованої на земельній ділянці, що належить йому на праві власності. Інша частина розташованого на цій земельній ділянці будівлі не використовується (перебуває на консервації), тобто частина земельної ділянки не використовується в господарській діяльності.

Підприємство має намір перейти на спрощену систему оподаткування, в зв’язку з чим, посилаючись на вимоги пп. 4 п. 297.1 ПКУ, адресувало податківцям запит з проханням роз’яснити використання права на звільнення платників єдиного податку від сплати земельного податку за земельну ділянку, в т.ч. в разі надання в оренду частини будівлі, розташованої на даній земельній ділянці, і як в таких випадках заповнюється колонка 8 «Площа земельної ділянки» податкової декларації з плати за землю.

Податківці зазначають, що для цілей оподаткування, а саме – підтвердження підстав для звільнення від сплати земельного податку в договорі найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) сторони повинні визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві.

Тому звільнення від сплати земельного податку, передбачене пп. 4 п. 297.1 ПКУ, поширюється на підприємство за умови використання ним земельної ділянки для здійснення господарської діяльності, а, з огляду на вид господарської діяльності підприємства, – в разі надання в оренду належного йому нерухомого майна (або його частини) разом із земельною ділянкою, на якому воно розташоване, по укладеними та зареєстрованими в установленому порядку цивільно-правовими договорами.

Що стосується прибудинкової території, то від оподаткування звільняється і площа земельної ділянки, зазначена в договорі оренди.

Разом з тим за земельну ділянку (його частина), який не використовується в господарській діяльності, земельний податок сплачується на загальних підставах.

При заповненні декларації з плати за землю в колонці 8 вказують тільки ту площу земельної ділянки, яка не використовується в господарській діяльності і оподатковується на загальних підставах.

При цьому згідно з п. 46.4 ПКУ в доповненні до такої декларації зазначається інформація про частини земельної ділянки, на який поширюється дія пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з зазначенням підстав, а в рядку 11 р. III даної декларації прописується кількість листів, на яких ця інформація викладена.

Транспортний податок

При передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) передається право користування, а не право власності, тому платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні відповідно до чинного законодавства, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на цей об’єкт.

ГУ ДФС в Житомирській області.

Акцизний податок

ГУ ДФС в Дніпропетровській області нагадує: в разі введення в експлуатацію нових пунктів, виведення з експлуатації або зміни місцезнаходження пунктів по реалізації пального, виявлення розбіжностей або помилок в записах реєстру платників щодо таких пунктів платник податку подає реєстраційну заяву для внесення відповідних змін (форма заяви затверджена наказом Мінфіну від 25.02.2016 р № 218).

Відповідну заяву представляється з відміткою «Зміни» не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку здійснення реалізації пального через пункти зі зміненими даними (п. 12 р. ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2016 р № 113) .

При реалізації алкогольних напоїв або тютюнових виробів у роздрібній торгівлі за договорами комісії (доручення) комітент (довіритель) повинен отримати ліцензію на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, а комісіонер (повірений) – ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі даної продукції.

Нагадаємо: за договором комісії, одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦКУ).

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 115.03 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

ІНК ДФС від 03.10.2017 р № 2118/Г/99-99-12-01-01-14/ІПК.

Суб’єкт господарювання без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями може здійснювати роздрібну торгівлю виключно столовими винами.

Роздрібна торгівля винами спеціального типу з об’ємною часткою етилового спирту від 10.5 до 15.0% можлива тільки за умови придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Вино спеціального типу – вино, яке згідно видовому назвою за походженням належить до традиційного типу і має особливі смакові якості, набуті в результаті спеціальної технологічної обробки виноматеріалів відповідно до свого прототипу, назву якого воно має.

Вино столове – вино, виготовлене шляхом повного чи неповного зброджування сусла. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе і напівсолодке.

Національний стандарт України «Вина. Загальні технічні умови »(далі – ДСТУ 4806) поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті в споживчу тару і призначені для реалізації в сфері торгівлі та громадського харчування.

Згідно регламентованим ДСТУ 4806 фізико-хімічними показниками, об’ємна частка етилового спирту у винах столових (сухих, напівсухих) може становити в діапазоні від 9.0 до 14%, а напівсолодких – від 9.0 до 13%.

Разом з тим при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми ст. 15 прим. 3 Закону № 481.

Праця і заробітна плата

Управління Держпраці в Хмельницькій області.

Однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору, за винятком випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Однак звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (до 6-ти років), одиноких матерів при наявності дитини у віці до 14-ти років або дитину-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли можливе звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП). Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Тому роботодавець повинен своєчасно попередити вагітну жінку про припинення трудового договору, і зробити це в письмовій формі. Слід враховувати, що звільнення здійснюється з обов’язковим працевлаштуванням. Щоб виконати обов’язок по працевлаштуванню, роботодавець повинен надати працівниці в тій же або в іншій організації іншу роботу або запропонувати роботу, від якої вона відмовилася з поважних причин.

Однак відносини з вагітною працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають свою специфіку: на період працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового трудового договору. Суттєвим є те, що 3-місячний термін обчислюється не з дня звільнення, а з дня закінчення строкового трудового договору.

Закінчення строку трудового договору не дає підстав для автоматичного звільнення. Роботодавець повинен попередити вагітну жінку, що після закінчення терміну трудового договору вона до роботи допущена не буде і при пошуку підходящої для неї роботи може перебувати вдома. А коли можливість для працевлаштування буде знайдена, працівниця повинна з’явитися на вимогу роботодавця.

Постанова ВСУ від 21.09.2017 р № 6-2597цс16.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік.

Виплата середнього заробітку здійснюється за весь час вимушеного прогулу, оскільки законодавством не передбачено жодних підстави для його зменшення.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 р № 6-511цс16.

Однак під час попереднього розгляду апеляційний суд зменшив розмір компенсації за час вимушеного прогулу на суму допомоги по безробіттю посилаючись на п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р № 9, що є помилковим. Викладені в Постанові роз’яснення були надані з урахуванням вимог законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 117 КЗпП, яка виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 20.12.2005 р № 3248-IV.

У поняття «переклад» в ст. 32 КЗпП відносять переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, який допускається тільки за згодою працівника (за винятком випадку тимчасового переведення, обумовленого в ст. 33 КЗпП).

При цьому переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації або посади, визначеної трудовим договором.

У ч. 2 ст. 32 КЗпП також прямо зазначено, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Звичайно, при цьому роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Таким чином, переклад відрізняється від переміщення тим, що в разі переведення працівника доручається або інша робота, або та ж, але на іншому підприємстві, або робота на цьому ж підприємстві, але в іншій місцевості. У той же час при переміщенні працівник продовжує виконувати ту ж роботу на тому ж підприємстві і в тій же місцевості, проте на іншому робочому місці, засобі праці або в іншому відділі.

Переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва. Тому для здійснення зазначеного переміщення видається наказ, в якому зазначаються причини даного переміщення.

Що стосується згоди працівника на переклад, то чинне законодавство не містить порядку і форми його отримання. Ми вважаємо, дана згода можна отримати шляхом подання працівником відповідної заяви або вказівки працівником про надання згоди у відповідному наказі про переведення.

Згідно з положеннями Інструкції № 58, запис в трудову книжку про переведення на іншу постійну роботу вноситься власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, і повинен точно відповідати тексту наказу (розпорядження). З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження), зокрема, про переведення, працівник повинен бути ознайомлений під підпис в особистій картці (типова форма П-2, затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25.12.2009 р № 495/656), в якій повинна повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

У разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, трудовий договір з ним припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Лист Мінсоцполітики від 18.09.2017 р № 2413/0/101-17

З 27.09.2017 вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій» від 23.05.2017 р № 2058-VIII, який доповнив статтею 42 прим. 1 Закон України «Про зайнятість населення» (далі – Закон).

Згідно ч. 3 ст. 42 прим. 1 Закону, роботодавець може отримати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства за умови виплати заробітної плати в розмірі не менше:

1) 5-ти мінімальних заробітних плат – іноземним найманим працівникам в громадських об’єднаннях, благодійні організації та навчальних закладах;

2) 10-ти мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найманих працівників.

У листі Мінсоцполітики зазначено: вимоги щодо розміру зарплати згідно ч. 3 ст. 42 прим. 1 Закону поширюються на роботодавців, які отримують дозвіл на застосування праці іноземця вперше або після розірвання попереднього трудового договору (контракту) і укладення нового трудового договору (контракту) відповідно до отриманим дозволом, а також в разі продовження дії дозволу на застосування праці іноземного працівника.

Крім того, вказується, що для продовження дії дозволу представляються також і документи, в яких відбулися зміни (п. 3 ч. 3 ст. 42 прим. 2 Закону). Тому надання копії трудового договору (контракту) із зазначенням відповідної оплати праці іноземного працівника є обов’язковим.

ІНК УКРІНФОРМ від 27.09.2017 р № 2052/6 / 99-99-13-02-03-15 / ІПК.

У разі якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то дана матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до зарплати і включається до загального місячного (річного ) оподатковуваного доходу платника податку в місяці, в якому здійснено її фактичне нарахування.

У той же час суми матеріальної допомоги на оздоровлення є базою нарахування ЄСВ у місяці, в якому роботодавець нараховує суму відпускних.

Кіровоградське обласне відділення Фонду соцстраху України.

Порядок заповнення листка непрацездатності (далі – ЛН) визначає Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НС від 03.11.2004 р № 532/274/136-ос / 1406 (далі – Інструкція 532).

Паспортна частина листка непрацездатності (прізвище, ім’я, по батькові, вік) заповнюється за даними документів застрахованої особи (паспорта або іншого документа, що посвідчує особу непрацездатного), а місце роботи – зі слів непрацездатного.

Саме при внесенні в листок непрацездатності інформації про місце роботи найчастіше і відбуваються помилки. Адже на бланку листка непрацездатності у графі «місце роботи» передбачено вказувати назву підприємства, установи, організації. Але з урахуванням вимог п. 3.1 Інструкції 532 має бути вказано не тільки назва, а й місцезнаходження підприємства, установи, організації.

Тому щоб уникнути виправлень у листку непрацездатності або його повернення підприємством на до оформлення в лікувальний заклад застрахована особа повинна знати не тільки правильне повна назва свого підприємства, установи, організації, а й його / її місцезнаходження (адреса), щоб при заповненні листка непрацездатності надати медичному працівнику достовірну інформацію.

Сума допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, і не може бути меншою за розмір мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Цього вимагає ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р № 1105 (далі – Закон № 1105).

Новостворений внаслідок реорганізації Фонд соцстраху в листі від 01.09.2017 р. № 5.1-27-241 вказує: нормами Закону № 1105 визначено, що відповідно до норм Порядку № 1266 проводиться тільки обчислення середньої зарплати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах і не передбачена реалізація норм ч. 2 ст. 26 Закону № 1105. Також нормою ст. 26 Закону № 1105 не визначено спеціальний механізм обчислення суми доплати до розміру мінімальної зарплати, якщо нарахована сума допомоги в розрахунку на місяць менше розміру мінімальної зарплати.

Допомога обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Отже, чинним законодавством не передбачено поділ страхового випадку на окремі періоди тривалістю в календарний місяць і інший механізм розрахунку, ніж визначений Порядком № 1266.

Тому реалізація рекомендацій Мінсоцполітики призводить до необґрунтованих витрат коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при здійсненні доплат до розміру мінімальної зарплати.

Таким чином, виконавча дирекція Фонду соцстраху вважає, що сума допомоги по вагітності та пологах повинна розраховуватися за наступним алгоритмом:

1. Розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат.

2. Порівнюється фактична середньоденна заробітна плата з середньоденної заробітної платою, обчисленої з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого у місяці настання страхового випадку (мінімальна заробітна плата, поділена на 30,44 – середньомісячна кількість календарних днів).

3. У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої з мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденної заробітної платою подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної, обчисленої з мінімальної заробітної плати.

Разом з тим повідомляють: з даного питання виконавчою дирекцією Фонду соцстраху були надані Мінсоцполітики пропозиції щодо законодавчих змін для врегулювання неоднозначного трактування норми ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, які були враховані в законопроекті № 6614.

Пенсійне та соціальне забезпечення

Верховна Рада на засіданні 3 жовтня 2017 прийняла в другому читанні і в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій» (проект № 6614). У проекті Закону передбачено зміну солідарної системи пенсійного страхування, диференціація розмірів пенсій залежно від набутого страхового стажу та отриманого заробітку, єдині підходи до обчислення пенсій та ін.

Так, з 1 січня 2018 року пенсія за віком призначатиметься:

– при наявності 25 років страхового стажу на 1 січня 2018 року – в 60 років. Величина необхідного стажу буде щорічно збільшуватися на рік до досягнення 35 років в 2028 році;

– при наявності від 15 до 25 років страхового стажу на 1 січня 2018 року – в 63 роки. Величина стажу буде збільшуватися до досягнення діапазону від 25 років до 35 років в 2028 році;

– при наявності 15 років страхового стажу на 1 січня 2019 року, але менше 16 років, які давали б право виходу на пенсію в 63 роки, – в 65 років. Діапазон необхідного стажу буде щорічно збільшуватися на рік. Тобто з 2028 року пенсії в 65 років будуть призначатися особам, які мають 15 – 25 років стажу.

Для визначення права на пенсію за віком до страхового стажу будуть зараховуватися періоди:

– підприємництва на спрощену систему оподаткування;

– проходження військової служби до 31 грудня 2017 року включно;

– відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року;

– відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до моменту введення сплати страхових внесків жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

– навчання в вузах на денній формі на умовах державного замовлення, а також навчання в аспірантурі і докторантурі з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року.

В рамках реформи коефіцієнт страхового стажу знижений з 1,35% до 1%. Коефіцієнт страхового стажу застосовується у формулі розрахунку пенсії і визначається як множник тривалості років стажу роботи особи на величину оцінки одного року страхового стажу.

Також з 1 жовтня 2017 року для призначення та перерахунку пенсій буде застосовуватися прожитковий мінімум, передбачений держбюджетом на 1 грудня 2017 року, збільшений на 79 грн. (Правка озвучена головою профільного Комітету Людмилою Денисовою під стенограму). Тобто з 1 жовтня розмір мінімальної пенсії складе тисячу чотириста п’ятдесят дві гривні.

З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли 65-річного віку, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Працюючим пенсіонерам з 1 жовтня 2017 року пенсії будуть виплачуватися без урахування одержуваної заробітної плати (доходу).

Крім того, проект Закону передбачає автоматичну індексацію пенсій. Перерахунок пенсій буде здійснюватися шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якого обчислена пенсія, на коефіцієнт, що відповідає 50% показника зростання споживчих цін за попередній рік і 50% показника зростання середньої зарплати в попередньому році.

З 1 січня 2019 року передбачено введення накопичувальної системи пенсійного страхування. Застраховані особи, яким на 1 січня 2019 року залишилося менше 10 років до досягнення пенсійного віку, мають право прийняти рішення не сплачувати страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування.

Приватні підприємці

Згідно з пп. 8 п. 6 Порядку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 р № 481, в графі 8 «Інші витрати, пов’язані з Отримання доходу» Книги фізична особа – підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначений п. 177.4 ПКУ. Зокрема, до переліку входять суми податків, зборів, пов’язаних з провадженням господарської діяльності цієї фізичної особи – підприємця, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування відображає суми сплаченого за себе єдиного внеску в графі 8 Книги.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 104.08 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р № +1797 робоча група в складі представників Мінфіну, бізнесу, експертів та народних депутатів напрацювала текст законопроекту щодо введення податку на виведений капітал.

Головна мета – запровадити оподаткування прибутку підприємств, розподіленої в формі дивідендів або прирівняних до них платежів, і відмовитися від податку з доходів нерезидентів.

Крім того, законопроект передбачає:

• зміна методологічних підходів оподаткування відсотків за користування кредитом, одержуваних у нерезидентів – пов’язаних осіб;

• застосування перехідних положень для банків, які будуть мати право залишатися платниками податку на прибуток до 2020 року включно;

• звільнення від оподаткування податком на виведений капітал дивідендів, що виплачуються за період 2013-2017 рр., В межах обсягу оподатковуваного прибутку, з якої раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.

Це повідомлення було опубліковано на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy