Зміни в законодавстві України (№ 1, вересень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Президент Петро Порошенко підписав Указ № 254/2017яким ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10.07.2017 р. «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про загрози кібербезпеки держави і невідкладні заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 13 лютого 2017 року № 32».

Згідно з Указом, Уряд в 3-місячний термін має врегулювати питання щодо заборони державним органам, підприємствам, установам і організаціям державної форми власності закуповувати послуги (укладати договори) з доступу до мережі Інтернет у операторів (провайдерів) телекомунікацій, у яких відсутні документи про підтвердження відповідності системи захисту інформації встановленим вимогам в області захисту інформації.

Також Кабінет Міністрів повинен ввести в установленому порядку в рамках розвитку державно-приватного партнерства механізм залучення фізичних і юридичних осіб на умовах аутсорсингу до виконання завдань кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів.

Керуючись Указом, Уряд за участю СБУ повинні підготувати та подати на розгляд Парламенту законопроект щодо розмежування кримінальної відповідальності за злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, вчинені щодо державних та інших інформаційних ресурсів, щодо об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та інших об’єктів, а також відповідного розмежування підслідності.

Згідно з Указом, СБУ, Адміністрація Держспецзв’язку спільно з Національною поліцією України повинні докласти додаткових зусиль для співпраці із зарубіжними партнерами щодо протидії кібератакам на критичну інформаційну інфраструктуру, проведення розслідувань таких кібератак, встановлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, а також залучення міжнародної технічної допомоги для забезпечення кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів, об’єктів критичної ін формаційної інфраструктури.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

Після отримання рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування платнику ПДВ відводиться 10 к.дн. для подання відповідної скарги. У свою чергу, якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем цього строку вважається перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем. Термін подачі скарги може бути продовжений за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

• задовольняє скаргу і скасовує рішення комісії ДФС;

• залишає скаргу без задоволення і рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податків протягом 10 к.дн. з дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 прим. 1.3 ПКУ.

Дане повідомлення опубліковане на офіційному веб-сайті ГУ ДФС в Донецькій області.

ІПК ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1730/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Для застосування положень п. 198.5 ПКУ компенсаційні податкові зобов’язання визначаються за товарами / послугами, необоротними активами:

• придбаним для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

• придбаним для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

При цьому Податковим кодексом не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ у разі використання придбаних товарів / послуг в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів / послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів / послуг, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року).

Отже, за товарами / послугами, необоротними активами, придбаним після 1 липня 2015 року, призначеним для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податків, податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником цих товарів або послуг, необоротних активів зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна, тобто в тому звітному періоді, в якому у покупця даних товарів / послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту.

Якщо під час перевезення продукції якась її частина втрачається або псується, підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні. Тобто частина продукції списується як втрати, а не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, якщо під час придбання такої продукції до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ, то підприємству слід провести нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою (виходячи з вартості придбання даної продукції). Для цього не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відбувається списання зіпсованої продукції, потрібно скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Дане повідомлення було опубліковано на офіційному веб-сайті ГУ ДФС у Вінницькій області.

ДФСУ в ІПК від 23.08.2017 р. № 1728/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, розділені поняття електроенергії (активної) і плати за перетоки реактивної електроенергії, визначаючи останню платою за послуги, а не за поставлений товар.

Тому з метою оподаткування ПДВ операція з постачання електроенергії (активної) є операцією з постачання товару, а плата за перетоки реактивної електроенергії є платою за послуги.

При цьому платник ПДВ, який здійснює операції з постачання електричної енергії, визначає податкові зобов’язання з ПДВ за цими операціями за касовим методом з урахуванням отриманої плати за перетоки реактивної енергії як складової фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії.

Якщо постачальник електроенергії отримує від покупця плату за перетоки реактивної електроенергії, то, з огляду на те що плата за перетоки реактивної електроенергії визначається в гривнях і не має окремої одиниці обліку, при заповненні податкової накладної по даній операції в графі 4 вказується «послуга», а графа 5 не заповнюється.

У цій же консультації контролери в черговий раз нагадали, що для визначення коду послуг згідно ДКПП платник податків може звернутися в ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м.Львів, вул. Кривоноса, 6.

При необхідності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД платник податків може звернутися в Торгово-промислову палату України (її регіональні відділення) або науково-дослідний інститут судових експертиз.

З 4 серпня 2017 року набрав чинності Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування, затверджений Постановою Правління НБУ від 01.08.2017 р. № 73.

Тобто починаючи з 4 серпня поточного року відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ такі операції по розрахунково-касовому обслуговуванню:

• відкриття / закриття рахунків клієнтів банків (фізичних і юридичних осіб) в національній та іноземній валютах;

• документальне оформлення або підтвердження розрахунків клієнтів;

• проведення розрахунків клієнтів;

• операції, які забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною;

• операції по касовому обслуговуванню клієнтів;

• операції зі спеціальними платіжними засобами;

• операції з векселями;

• операції з електронними грошима.

Суми ПДВ, відображені в належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, які не були включені до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання і з дати, складання яких не минуло 365 к.дн., можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 365 к.дн. з дати їх складання шляхом відображення сум ПДВ у р. ІІ «Податковий кредит» декларації з ПДВ.

Суми ПДВ, відображені в податкових накладних / розрахунках коригування, які зареєстровані в ЄРПН і які не були включені до складу податкового кредиту протягом 365 к.дн. з дати складання, платник може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому дана податкова накладна була складена (якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН), або за звітний період, в якому така податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН (якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну). Але це можливо, якщо з дати складання податкової накладної не минуло 1095 днів.

Зазначена норма передбачена п. 198.6 та п. 50.1 ПКУ.

Про це на своєму офіційному веб-сайті повідомило ГУ ДФС в Запорізькій області.

Якщо на дату подання Декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку платника ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітністю, платник податків має право подати до контролюючого органу у складі податкової декларації заяву, згідно з якою ці кошти підлягають перерахуванню:

• на поточний рахунок платника ПДВ в сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу по ПДВ і суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ,

або

• до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

У свою чергу, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми ПДВ, зазначеної в виданих податкових накладних, складених в звітному періоді і зареєстрованих в ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з поставки товарів / послуг, задекларованих у податковій звітності по ПДВ в даному звітному періоді.

Для перерахування в бюджет / на поточний рахунок надміру зарахованих коштів платник податків повинен заповнити до Декларації з ПДВ додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на Рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, что перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету ».

Для відповідного перерахування коштів ДФС направляє Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податків, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податків, і реквізити цього рахунку (в разі подання платником податків заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом 5 р.дн. після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податків сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Про це на своєму офіційному веб-сайті нагадало ГУ ДФС в Тернопільській області.

ІПК ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1712/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Відсутність коду товару згідно з УКТ ЗЕД у податковій накладній, складеній та зареєстрованій в ЄРПН до 16.03.2017 р. (по 15.03.2017 року включно), за операцією з постачання товарів, коди товару згідно з УКТ ЗЕД яких відсутні в Митному тарифі України, не визначається як помилка, допущена при складанні даної податкової накладної, і не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за цією податковою накладною.

Разом з тим податкові накладні (в яких не вказано код товару згідно з УКТ ЗЕД у зв’язку з його відсутністю в Митному тарифі України), складені та зареєстровані в ЄРПН до 16.03.2017 р. (по 15.03.2017 року включно), не вимагають коректування після 16.03.2017 р. в частині внесення в них умовного коду товару, якщо відсутні інші причини для коригування (зміна кількості товару / послуги, перегляд цін, виправлення інших помилок).

ІПК ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1729/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Для платника податків, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань з ПДВ, з метою складання зведеної податкової накладної, ритмічним характером поставки вважається отримання платником податків оплати за товари / послуги два і більше разів на місяць.

Таким чином, платник ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ відповідно до п. 44 підрозділу 2 р. XX ПКУ, може становити не пізніше останнього дня місяця, в якому були отримані кошти від окремого покупця платника податків два або більше разів, зведені податкові накладні на кожного такого покупця з урахуванням всієї суми отриманих від нього коштів, протягом такого місяця, навіть якщо в цьому місяці не здійснювалося постачання товарів / послуг, визначених п. 44 підрозділу 2 р. XX ПКУ.

ІПК ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1727/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Пільговий режим оподаткування ПДВ, визначений п. 32 підрозділу 2 р. XX ПКУ, поширюється на операції із ввезення на митну територію України та/або поставки на митній території України продукції оборонного призначення (в т.ч. виробленої на митній території України), визначеної такою згідно п. 9 ст. 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення» від 03.03.1999 р. № 464-XIV (далі – Закон № 464), та/або комплектуючих виробів, які використовуються для виробництва зазначеної продукції, за умови, якщо така продукція і/або комплектуючі вироби :

• класифікуються за УКТ ЗЕД та відповідають групам, товарним позиціям і підкатегоріям УКТ ЗЕД, визначеними в п. 32 підрозділу 2 р. XX ПКУ;

• поставляються виключно для цілей АТО.

У разі якщо продукція оборонного призначення (в т.ч. вироблена на митній території України), визначена такою відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 464, і/або комплектуючі вироби, що використовуються для виробництва зазначеної продукції, відповідають іншим групам, товарним позиціям і підкатегоріям УКТ ЗЕД, ніж ті, які визначені в п. 32 підрозділу 2 р. XX ПКУ, то операції з ввезення на митну територію України та/або поставки на митній території України даної продукції і / або комплектуючих виробів підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

У той же час торгово-промислові палати повинні, зокрема, засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов’язані із здійсненням зовнішньоекономічної дальності. При цьому методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов’язковими для застосування на всій території України (п. 1 і п. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12. 1997 № 671/97-ВР).

ІПК ДФСУ від 18.08.2017 р. № 1673/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

З метою визначення платником ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку, датою виникнення податкових зобов’язань зарахування зустрічних однорідних вимог, оформлених актом проведення даного зарахування, вважається іншим видом компенсації вартості поставлених (або підлягають поставці) товарів (послуг). У свою чергу, датою виникнення податкових зобов’язань у цьому випадку є дата складання такого акта, відображена у відповідних первинних (бухгалтерських) документах.

• ІПК ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1709/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Підприємство планує передати обладнання в строкове безоплатне користування без переходу права власності на підставі договору позички.

З метою оподаткування ПДВ ця операція не є об’єктом оподаткування в розумінні п. 185.1 ПКУ, оскільки ця операція не відповідає визначенню операцій з постачання товарів / послуг, наданим пп. 14.1.185 і пп. 14.1.191 ПКУ.

Що стосується оподаткування податком на прибуток, то ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з передачі активів в безоплатне термінове користування (позичку). Дані операції при формуванні фінансового результату до оподаткування відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Але варто звернути увагу, що відповідно до пп. 140.5.9 та пп. 140.5.10 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема:

• на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безкоштовно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року до неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика в цьому об’єднанні є умовою здійснення діяльності такого страховика згідно із законом), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

• на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безкоштовно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податків (крім фізичних осіб), і платникам податків, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безкоштовно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ПКУ.

Податок на прибуток

ІПК ГУ ДФС в Дніпропетровській області від 22.08.2017 р. № 1707/ІПК/04-36-12-32-20.

Дебіторська заборгованість з перерахованого авансу, за якою минув строк позовної давності, буде відноситись до безнадійної на підставі пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ, якщо відповідні заходи щодо її стягнення не привели до позитивних наслідків. Заходами щодо стягнення заборгованості можуть бути, зокрема: надання претензій боржника, звернення до суду, подача заяви на банкрутство боржника.

Податок на прибуток

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає / не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 ПКУ, за якою не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

Разом з тим зменшення фінансового результату, відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ, здійснюється тільки на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створений резерв сумнівних боргів по даній заборгованості.

До того ж варто відзначити, що при списанні безнадійної дебіторської заборгованості підприємство визнає витрати на загальну суму такої заборгованості за даними бухгалтерського обліку, тобто з урахуванням податку на додану вартість, у разі якщо за договором ПДВ є складовою суми авансу за товар.

ПДВ

Що стосується податкових наслідків в частині ПДВ, то слід зазначити, що за фактом визнання дебіторської заборгованості безнадійною дана заборгованість підлягає списанню з урахуванням ПДВ, за вартістю оплаченого товару / послуги (ПДВ).

Тобто відповідно до п. 198.3 ПКУ при таких умовах платник податків втрачає право на податковий кредит за цими товарами / послугами.

З огляду на вищевикладене, ТОВ необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при попередній оплаті непоставлених товарів / послуг.

Лист ДФС України від 14.08.2017 р. № 21674/7/99-99-1401-02-17.

27 липня 2017 року набрала чинності Постанова КМУ «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), в тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, і/або які не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» від 04.07.2017 р. № 480.

Перелік прийнято на виконання пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, згідно з яким господарські операції платника податків, які можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків, що здійснюються з нерезидентами – неплатниками податку на прибуток (корпоративного податку) та / або які не є податковими резидентами держави, в якому вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Господарські операції з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, будуть визнаватися неконтрольованими в разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювалися зазначені господарські операції.

З урахуванням п. 41 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ господарські операції, визначені пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, визнаються контрольованими з дати нарання чинності Переліку № 480. Отже, при відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. «г» пп. 39.2.1.1 і пп. 39.2.1.7 ПКУ, вони можуть визнаватися контрольованими з 27 липня 2017 року.

Разом з тим умови, визначені пп. 39.2.1.7 ПКУ (річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій з кожним контрагентом), розраховуються для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Платник податків, який самостійно (в т.ч. за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний за винятком випадків, встановлених п. 50.2 ПКУ:

• надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання даного уточнюючого розрахунку,

або

• відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Декларація з податку на прибуток може представлятися платником податків як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 1 заголовної частини декларації). При цьому якщо дохідна декларація подається як уточнююча, то в поле 3 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який проводиться уточнення.

Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в Додатку ВП до декларації з податку на прибуток платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, і, порівнюючи їх з відповідними рядками декларації, які уточнюються, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток. При цьому в складі звітної (звітної нової) декларації можуть бути уточнені показники за один звітний період і представлено один Додаток ВП.

У заголовній частині Додатка ВП зазначається звітний період, який уточнюється, і проставляється відмітка «Звітна» або «Звітна нова». Додатки до рядків додатка ВП, на які є посилання в Додатку ВП, не заповнюються і не подаються.

У свою чергу, платник податків повинен подати доповнення до такої декларації, складене в довільній формі, з поясненням проведених виправлень (п. 46.4 ПКУ).

ІПК від 23.08.2017 р. № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, будуть використані для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу даних доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 ПКУ.

Податок на доходи фізичних осіб

ДФС в ІПК від 23.08.2017 р. № 1718/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку (фізособою) іншим особам, яка повертається йому, та основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (фізособою) відповідно до пп. 165.1.31 ПКУ, звільнені від оподаткування ПДФО і військовим збором.

Однак, як зазначає ДФС в ІПК, якщо за договором безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги) юрособа (роботодавець) надає кошти працівнику, але при цьому перерахування коштів здійснюється на рахунок іншої фізособи – податківці вважають за краще визнавати дану виплату «іншими доходами» в розумінні ПКУ (пп . 164.2.20 ПКУ), що підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Тому, виплачуючи поворотну фіндопомогу фізособі, дуже важливо, щоб фактичним одержувачем коштів була саме особа, з якою укладено договір поворотної фінансової допомоги. Інакше звільнення від оподаткування з пп. 165.1.31 ПКУ не працює.

ДФС в ІПК від 23.08.2017 р. № 1719/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

У 2013 – 2016 рр. згідно з чинними в зазначений період редакціям ПКУ ставка ПДФО для оподаткування дивідендів склала 5%.

З 01.01.2017 р. дивіденди оподатковуються ПДФО за ставкою 9%.

При цьому доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податків (пп. 170.5.4 ПКУ).

ДФС підкреслила: дохід у вигляді дивідендів, нарахований з 1 січня 2017 роки за періоди 2013 – 2016 рр., оподатковуєься ПДФО за ставкою 9% і військовим збором – за ставкою 1,5%.

Даний висновок фахівців ДФС абсолютно правильний, адже дата нарахування дивідендів – 2017 рік, а отже, відповідно до пп. 170.5.4 ПКУ діють правила оподаткування 2017 року.

ІПК від 19.08.2017 р. № 1678/10/ІПК/15-32-13-01-09.

Сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно в разі, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Судячи за запитом платника податків, була розроблена Програма «Е-ваучер», яка допомагає малим і середнім виробникам плодоовочевої продукції подолати фінансовий бар’єр при купівлі якісних товарів і пропонує учасникам такого проекту придбання необхідних в господарстві матеріалів і товарів зі знижкою. При цьому щоб отримати знижку, потрібно оформити заявку на отримання «Е-ваучера», який надходить на мобільний телефон у вигляді СМС-повідомлення зі спеціальним кодом, за яким в встановлених магазинах можна придбати обраний товар за нижчою ціною, а саме – зі знижкою .

Під наданням «Е-ваучера» фізичним особам – підприємцям мається на увазі зменшення суми оплати за товар або послугу в розмірі та порядку, що встановлені правилами «Програми Е-ваучер». У той же час код товару, а також сума «Е-ваучера» встановлюються для кожного учасника індивідуально за цією Програмою. Учасник Програми отримує право на купівлю товару або послуги з моменту отримання СМС, що має термін дії. Суму «Е-ваучера» можна перевести в готівку або перетворити в будь-який інший вид, крім такого, який обумовлений правилами даної Програми. Учасник «Програми Е-ваучер» не може передавати ваучер іншій особі, в т.ч. – іншому учаснику Програми.

Підсумовуючи сказане, за своєю правовою суттю знижка, надана за правилами «Програми Е-ваучер», є індивідуальною (персоніфікованої).

Разом з тим з метою оподаткування для фізичних осіб – підприємців – учасників Програми «Е-ваучер» придбання товарів або послуг зі знижками розглядається як частина безоплатно отриманих товарів (послуг). При цьому слід враховувати положення п. 4 ст. 632 ЦКУ, згідно з яким, якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У свою чергу, відповідно до п. 177.8 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) даний дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Волинські податківці на своєму офіційному сайті підкреслили, що об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 ПКУ). Перелік оподатковуваних доходів наведено в ст. 164 ПКУ, перелік доходів, звільнених від оподаткування, – в ст. 165 ПКУ. Крім того, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми цього доходу за його рахунок.

Якщо фізособа отримує доходи не від податкового агента (а від іншої фізособи), вона зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп . 168.2.1 ПКУ).

ПКУ не містить окремого поняття «беушних товарів». Однак містить поняття «товари» – це матеріальні та нематеріальні активи, в т.ч. земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пп. 14.1.244 ПКУ).

Разом з тим продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема, згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на дані товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

З огляду на вищевикладене, фахівці ДФС у Волинській області роз’яснили:

• щодо ломбардних операцій – у разі неповернення коштів у вигляді фінансового кредиту в строк, встановлений договором, сума цього кредиту включається до оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується на загальних підставах. Ломбард в такому випадку виступає податковим агентом;

• щодо продажу рухомого майна в Інтернеті – такі доходи оподатковуються ПДФО та військовим збором. Якщо покупцем майна виступає суб’єкт господарювання – він зобов’язаний утримати ПДФО і перерахувати його до бюджету. Якщо ж товар придбає фізособа – продавець зобов’язаний задекларувати цей дохід;

• щодо здачі вторсировини, побутових відходів – сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, звільнена від оподаткування (пп. 165.1.25 ПКУ);

• щодо продажу власної сільгосппродукції – доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, вирощеної, зібраної безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених ЗКУ для ведення садівництва та / або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибні ділянки) та / або для індивідуального дачного будівництва, не оподатковуються ПДФО і військовим збором.

Акцизний податок

ІПК від 23.08.2017 р. № 1734/6/99-99-15-03-03-15/ІПК.

Для пального, при виробництві якого в якості сировини використані інші оподатковувані підакцизні товари, сума акцизного податку до сплати зменшується на суму податку, розрахованого для даної сировини (п. 217.6 ПКУ).

Виробник нафтопродуктів, який в якості сировини використовує інші оподатковувані підакцизні товари, імпортовані іншою юридичною особою, може керуватися положенням п. 217.6 ПКУ тільки в разі, якщо придбана ним підакцизна сировина враховується в СЕАРГ.

ІПК від 23.08.2017 р. № 1717/6/99-99-15-03-03-15/ІПК.

Якщо суб’єкт господарювання реалізує товари (продукцію), в т.ч. і підакцизну, через власний магазин безмитної торгівлі, то за цими операціями обов’язок щодо реєстрації платником акцизного податку не виникає.

Нагадаємо: не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з експорту підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України (пп. 213.2.1 ПКУ).

Також звільняються від оподаткування операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не стягується податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) в митному режимі безмитної торгівлі (пп. 213.3.3 ПКУ).

Оскільки у суб’єкта господарювання не виникає обов’язок реєстрації платником акцизного податку за операціями з реалізації товарів через магазини безмитної торгівлі, то складати і подавати декларацію акцизного податку за зазначеними операціями йому не потрібно.

Податківці в ІПК нагадали про п. 226.10 ПКУ, згідно з яким не підлягають маркуванню:

• алкогольні напої та тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

• алкогольні напої та тютюнові вироби, що поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки.

Крім того, товари, поміщені в митний режим безмитної торгівлі, протягом всього терміну перебування в даному режимі знаходяться під митним контролем, тобто щодо цих товарів здійснюється сукупність заходів з метою забезпечення дотримання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи (ст. 142 МКУ).

30 серпня опубліковано Постанову КМУ від 09.08.2017 р. № 634, згідно з якою очікується наступне підвищення мінімальних оптово-відпускних цін на алкоголь:

• горілка і лікеро-горілчані вироби – від 14% до 20%;

• віскі, ром і джин – до 7%;

• коньяк – від 14% до 29%;

• вина – від 7% до 14%.

Найбільше зростуть оптово-відпускні ціни на горілку – 20% і роздрібна ціна на 5-зірковий коньяк – 29%.

Постанова № 634 набуває чинності через 10 днів після опублікування.

Зверніть увагу: на сьогоднішній день відсутній єдиний підхід на державному рівні в частині набання чинності нормативно-правових актів КМУ. Щоб уникнути непорозумінь з контролюючими органами радимо орієнтуватися на ту дату нарання чинності Постанови № 634, яка буде оприлюднена на сайті ВРУ.

Банківська діяльність

Постанова Правління НБУ від 22.08.2017 р. № 81.

НБУ вніс чергові зміни до Постанови № 410, спрямовані на ослаблення антикризових обмежень на валютному ринку. Зокрема:

1) фізособи зможуть отримувати готівку в інвалюті або банківські метали – з поточних і депозитних рахунків через каси і банкомати без обмежень по сумі;

2) знято заборону на випуск ощадних (депозитних) сертифікатів на пред’явника і скасовано вимогу погашати їх тільки шляхом перерахування коштів на рахунок власника сертифіката або пред’явника;

3) для депозитних сертифікатів в інвалюті скасовано вимогу до мінімального терміну розміщення;

4) перелік винятків із заборони на дострокове погашення кредитів і позик перед іноземними кредиторами доповнений випадками, коли до складу акціонерів нерезидента-кредитора, якому здійснюється дострокове погашення, входить іноземна держава або іноземний банк (ця іноземна держава має ставитися до країн, які мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard & Poor’s, Moody’s));

5) для банків спрощений розрахунок щоденного ліміту покупки валюти у власну позицію в розрізі операцій на умовах тод, спот і форвард.

Національний банк вирішив дозволити банкам видачу кредитів в національній валюті (в т.ч. за відкритими кредитними лініями і шляхом пролонгації раніше наданих кредитів), якщо в забезпечення виконання зобов’язань за ними надані майнові права на кошти в іноземній валюті, розміщені на рахунках в банках.

Даний крок по валютної лібералізації передбачений постановою Правління Національного банку «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» від 29.08.2017 р. № 82. Вона набирає чинності через 30 серпня 2017 року.

З метою застосування положення пп. 14.1.11 ПКУ до безнадійної заборгованості банками відноситься заборгованість за фінансовим кредитом, за яким прострочення погашення боргу (його частини) становить понад 360 днів.

Тобто якщо заборгованість по основній сумі боргу за кредитним договором прострочена більш ніж на 360 днів, а за сумою нарахованих доходів банку по даному кредитному договору така заборгованість (прострочена понад 360 днів) відсутня, то безнадійним для цілей оподаткування визнається весь фінансовий актив, що включає як заборгованість по основному боргу, так і заборгованість за нарахованими доходами.

Це роз’яснення надав Мінфін в листі від 14.07.2017 р. № 11210-11-10/18862.

Лист НБУ від 21.08.2017 р. № 25-0008/58284.

Банк, керуючись нормами п. 72 р. V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 р. № 417 (далі – Положення № 417), самостійно з урахуванням ризико-орієнтованих підходів визначає перелік необхідної інформації, в т.ч. інформації, яка є публічною (відкритою), і / або додаткових документів, в т.ч. офіційних документів, які повинні використовуватися для проведення оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, за умови, якщо обсяг інформації за такими документами є достатнім, на думку банку, для проведення відповідної ефективної оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, а також належного аналізу відповідності фінансових операцій клієнта його фінансовому стану (оцінці фінансового стану).

Суть застосування ризико-орієнтованого підходу полягає в тому, що банки в разі виявлення фінансових операцій, які не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) і / або змісту діяльності клієнта, економічна доцільність (сенс) за якими відсутня, або можуть іншим чином підштовхувати банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників або інших кредиторів банку, і / або дій, передбачених Кримінальним кодексом України, з урахуваням специфіки діяльності, типів клієнтів, наданих послуг, сум фінансових операцій, вживають заходів, передбачених п.п. 1-3 п. 72 р. V Положення № 417.

У той же час, використовуючи принцип ризико-орієнтованого підходу до клієнтів з низьким рівнем ризику, які не здійснюють фінансові операції у великих обсягах і щодо яких у банку не виникає підозр, в т.ч. тим, які мають рахунки виключно для отримання заробітної плати, пенсійних та інших соціальних виплат, і фінансові операції яких не є ризиковими, банку не потрібно вживати заходів, передбачених п.п. 1-3 і абз. 6 п. 72 р. V Положення № 417.

При цьому банк, використовуючи ризико-орієнтований підхід як механізм запобігання легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму, а також запобігання вчиненню ризикової діяльності, самостійно визначає відповідні показники і перелік клієнтів, щодо яких не потрібно здійснювати зазначені додаткові заходи.

Приватні підприємці

Фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку і перейшла на загальну систему оподаткування з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутися в поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки дана особа вже скористалася своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування в поточному році.

Разом з тим така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

Для переходу на спрощену систему необхідно не пізніше ніж за 15 к.дн. до початку наступного календарного кварталу подати відповідну заяву. У нашому випадку для загальносистемників, які мають намір знову перейти на спрощену систему оподаткування, останній день подачі заяви – 15 січень 2017 року.

За даними ГУ ДФС у Волинській області.

Ліцензування

Лист ДРСУ від 20.07.2017 р. № 5955/0/20-17.

Якщо ліцензіат припиняється в результаті злиття, приєднання або перетворення і його правонаступник має намір здійснювати вид господарської діяльності, на проведення якого у ліцензіата була ліцензія, такий правонаступник має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з отриманням нової ліцензії на здійснення цього, проводити в термін, що не перевищує 3-х місяців, даний вид господарської діяльності на підставі раніше виданої ліцензії.

Після закінчення даного терміну правонаступник зобов’язаний отримати нову ліцензію, а раніше видана ліцензія підлягає анулюванню (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII, далі – Закон № 222).

Однак для акціонерних товариств передбачено спеціальне правило: зміна найменування акціонерного товариства у зв’язку зі зміною типу або в зв’язку з перетворенням в інше господарське товариство не є підставою для переоформлення ліцензії (ч. 7 ст. 15 Закону № 222).

Про це повідомила ДРСУ і одночасно нагадала: ліцензіат зобов’язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, які були вказані в його документах, які додаються до заяви про отримання ліцензії, в термін, встановлений ліцензійними умовами, але не пізніше 1-го місяця з дня настання цих змін (ч. 2 ст. 15 Закону № 222).

Контроль і відповідальність

Управління погашення боргу ГУ ДФС в Дніпропетровській області надало відповіді на наступні питання.

Питання 1. Який механізм стягнення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості платника податків?

Механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи ДФС, в рахунок погашення податкового боргу даного платника податку визначено п. 87.5 та п. 95.22 ПКУ.

Контролюючий орган укладає з платником податків договір про переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Ця дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, і повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Податковий борг продовжує враховуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості.

Питання 2. За яких обставин застосовується адміністративний арешт майна платника податків?

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

• платник податків порушує правила відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі;

• фізособа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

• платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

• відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також при відсутності РРО, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

• відсутня реєстрація особи як платника податків в контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

• платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

• платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

• платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або здійснюють діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, ТМЦ, грошових коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки).

Питання 3. Який механізм стягнення податкового боргу фізичної особи?

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган ДФС надсилає (вручає) йому податкову вимогу відповідно до вимог ст. 59 ПКУ.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків щодо сплати податків і зборів майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з вимогами, ст. 87 ПКУ, органи ДФС звертаються до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу за рахунок активів фізичної особи – боржника.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За рішенням суду, що набрало законної сили, видається виконавчий лист, який надсилається державному виконавцю для виконання.

Інформація опублікована на офіційному веб-сайті ГУ ДФС в Дніпропетровській області.

Мінфін Наказом від 30.06.2017 р. № 610 затвердив Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків.

Документ розроблений на підставі Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходов від 10.10.2013 р № 576: збережені структура, основні положення і т.п.

Однак на відміну від свого попередника чинний Порядок враховує зміни в ПКУ, які запрацювали з 01.01.2017 р. (внесені Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII).

До відома

Для постановки на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10-ти робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню або пов’язані з оподаткуванням, подати до контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП. Зазначену заяву можна подати як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Крім того, постановка на облік за неосновним місцем обліку також здійснюється на підставі:

• повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, представленого платником, якщо в такому повідомленні платник податку визначив контролюючий орган, в якому має намір стати на облік за неосновним місцем обліку за місцем розташування відповідного об’єкта оподаткування;

• заяви за формою № 5-ОПП, представленої нотаріусом, якщо в даній заяві платник зазначив намір стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцем розташування робочого місця.

У разі якщо платник податку визначив контролюючий орган, в якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, в повідомленні за формою № 20-ОПП або заяві за формою № 5-ОПП платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою № 17-ОПП .

Про відповідний порядок постановки на облік за неосновним місцем обліку нагадало ГУ ДФС в Закарпатській області.

Праця і заробітна плата

Якщо кандидат для призову на військові збори є військовозобов’язаним і затверджений, і внесений до списку військовозобов’язаних, призваних для проходження навчальних зборів, то на першому етапі документального оформлення надається Наказ про звільнення співробітника від роботи на час проходження навчальних військових зборів на підставі порядку районного (міського ) військового комісаріату.

Підтвердженням відсутності військовозобов’язаного і участі його в зборах є військовий квиток, в якому вказується тривалість зборів і який завіряється печаткою військової частини, зокрема, який він повинен подати в кадрову службу підприємства.

У кадрових документах, а саме в Табелі обліку робочого часу, дана відсутність співробітника на роботі відзначається як ІН (код 22), тобто інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (військові збори).

Відповідне роз’яснення надали фахівці ГУ Держпраці у Львівській області та в той же час відзначили: форма Табеля обліку використання робочого часу (типова форма № П-5), затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489, носить рекомендаційний характер і складається з мінімального кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. У разі необхідності можна застосовувати й іншу форму табеля, але при цьому обов’язково наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок і неявок працівників, визначених формами державних статистичних спостережень з праці.

Держпраці роз’яснено алгоритм дій роботодавця при вивільненні працівників у разі прийняття рішення про скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ).

1. Звернення до профспілки щодо проведення консультацій з питань скорочення чисельності або штату працівників

Це потрібно зробити не пізніше ніж за 3 місяці до запланованого звільнення.

2. Визначення переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності працівників

При визначенні працівників, що підлягають звільненню, необхідно враховувати переважне право на залишення на роботі, яке надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, певне ст. 42 КЗпПУ. Також слід брати до уваги пільгові категорії громадян, звільнення яких з ініціативи роботодавця заборонено.

3. Попередження працівників про можливе скорочення чисельності або штату працівників та пропозиція іншої роботи

Відповідно до вимог ст. 49 прим.2 КЗпПУ, про звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності або штату на підприємстві, в установі, організації працівники попереджаються не пізніше ніж за 2 місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві – звичайно, якщо така є. В першу чергу, пропонується робота за відповідною спеціальністю, а якщо такої роботи немає, – інша робота, яку працівник може виконувати з урахуванням стану здоров’я.

4. Повідомлення Державної служби зайнятості України про заплановане масове вивільнення

Підприємствами, установами та організаціями заповнюється форма № 4-ПН «Інформація про заплановане масове звільнення працівників у зв’язку із змінамі в организації виробництва та праці», затверджена наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 317.

Відповідна інформація надається не пізніше ніж за 2 місяці до звільнення працівників до територіального органу Державної служби зайнятості України в містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі – територіальний орган) за місцем реєстрації в якості платника ЄСВ.

5. Звернення в первинну профспілкову організацію (профспілкового представника) щодо скорочення чисельності або штату працівників

Для профспілки важливе дотримання 15-денного терміну розгляду подання роботодавця, як це передбачено ч. 1 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. № 1045-XIV.

Про прийняте рішення профспілковий орган повідомляє власника або уповноважений ним орган в письмовій формі в 3-денний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору (ч. 5 ст. 43 КЗпПУ).

6. Звільнення працівника, видача йому трудової книжки і проведення розрахунку.

Звільнення працівників має відбуватися не раніше закінчення 2-місячного попереджувального строку (скорочення терміну попередження можливо при наявності згоди працівника).

У день звільнення працівникові видаються належно оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення (ст. 47 КЗпПУ).

Відповідно до ст. 44 КЗпПУ, в разі припинення трудового договору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

У разі звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації (в т.ч. грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки – згідно зі ст. 38 КЗпПУ та вихідної допомоги – відповідно до ст. 44 КЗпПУ), здійснюється в день звільнення відповідно до ст. 116 КЗпПУ.

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15-ти роківабо дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одиноким матерям надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 к.дн . без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР).

При наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 к.дн.

Що стосується надання соціальної додаткової відпустки одинокій матері, то право на таку відпустку мають такі одинокі матері:

• жінка, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;

• вдова;

• жінка, яка виховує дитину без батька (в т.ч. розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів).

При цьому роботодавцю необхідно надати документи, що підтверджують статус одинокої матері, яка виховує дитину без батька. Достовірність документа про відсутність участі батька у вихованні дитини визначає роботодавець.

У працівника відсутнє право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, яка підтверджується не листком непрацездатності, а іншим документом (в т.ч. і довідкою від лікаря).

Також і у підприємства відсутній обов’язок оплачувати працівнику дні тимчасової непрацездатності, яка підтверджується довідкою.

У свою чергу, наявність листка непрацездатності є обов’язковою умовою лише в частині виникнення у застрахованої особи права на матеріальне забезпечення внаслідок настання страхового випадку, і не може вважатися єдиним документом, що підтверджує поважність причин (пов’язаних з незадовільним станом здоров’я) відсутності на роботі працівника.

Тобто якщо довідка була видана посадовими особами закладу охорони здоров’я в межах їх компетенції і з дотриманням вимог чинного законодавства, а зазначена в довідці інформація є достовірною і свідчить про те, що працівник протягом зазначеного в довідці періоду дійсно знаходився на лікуванні в закладах охорони здоров’я або про те, що його стан здоров’я не дозволяв йому виконувати свою трудову функцію, то в даному випадку відсутність працівника на роботі має вважатися таким, яке відбулося з поважних причин.

В описаній ситуації (коли відсутній лікарняний, але є довідка від лікаря) для достовірного обліку робочого часу працівника можна використовувати умовне позначення «ПН» (неоплачувана тимчасова непрацездатність у випадках, передбачених законодавством (у зв’язку з побутовою травмою та ін.), підтверджена довідками лікувальних закладів).

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Цієї осені можуть бути прийняті необхідні рішення, які одночасно змінять ситуацію в багатьох сферах нашого життя.

Йдеться про 5 ключових пакетів законопроектів, що стосуються пріоритетних реформ. А саме – освіти, медицини, пенсійної системи, нових стандартів у фінансовій сфері, управлінні державною власністю, впровадження електронних послуг і змін в адміністративному управлінні.

Пенсійна реформа (чотири законопроекти – № 6614, № 6615, № 6616, № 6617).

До другого читання готується законопроект, який дасть можливість перерахувати пенсії більш 5,6 млн. громадян і провести індексацію пенсій для близько 4 млн. громадян.

Запропоновані Урядом рішення не передбачають підвищення пенсійного віку, зате скасовують 15-відсоткове оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам.

Освітня реформа (законопроект № 3491-д).

Ухвалення освітньої реформи забезпечить впровадження нових принципів навчання і управління школами, надасть школам велику автономію в розпорядженні фінансовими ресурсами і формуванні навчального процесу.

Медична реформа (законопроекти № 6327, № 6604).

Реформа охорони здоров’я забезпечить створення в країні сучасної моделі фінансування охорони здоров’я, в якій гроші ходять за пацієнтом. Це дозволить пацієнту вибирати лікаря і лікарню – незалежно від місця реєстрації. Окремий пункт змін – введення державного гарантованого і безкоштовного для пацієнта пакету якісних медичних послуг і ліків.

Електронні довірчі послуги (законопроект № 4685).

Законопроект передбачає введення електронних інструментів, що полегшують ведення бізнесу і забезпечують додаткові можливості для громадян і підприємств на основі використання новітніх технологій.

Документом пропонується створити механізми онлайн-спілкування бізнесу з органами влади і ввести онлайн-доступ до адміністративних послуг для громадян. Як очікують в Уряді, ініціатива забезпечить широкі можливості українського бізнесу в єдиному цифровому просторі ЄС.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (законопроект № 4646-д).

Законопроект спрямований на посилення позицій України в рейтингах легкості ведення бізнесу, забезпечення припливу прямих інвестицій і встановлення прозорості фінансової звітності компаній. Йдеться про обов’язкове застосування міжнародних стандартів обліку для великих підприємств і одночасному зменшенні звітності для малого бізнесу, про відкритість видобувних компаній і доступ громадян до фінансових звітів підприємств.

Мінсоцполітики розробило проект змін до КЗпП і Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР про надання додаткових гарантій, пов’язаних з суміщенням сімейних і трудових обов’язків.

Законопроектом пропонується:

• дозволити брати відпустку до досягнення дитиною 3-річного віку не тільки матері, а й батьку;

• надавати батькам двох і більше малолітніх дітей щорічну відпустку у зручний для них час, додаткова відпустка до 10 к.дн., а також відпустку до 14 к.дн. без збереження зарплати на час карантину;

• не привертати батьків малолітніх дітей або дітей з обмеженими можливостями до понаднормової роботи або відряджень без їх згоди;

• вводити на прохання батька, що має дітей до 14-ти років, неповний робочий час.

Дивує тільки те, що ніби як восени очікується прийняття Трудового кодексу, в проекті якого визначена така категорія, як «працівники з сімейними обов’язками» з аналогічними гарантіями. Але при цьому розроблені ще кілька законопроектів (зміни щодо надання відпусток, про роботу в нічний час, тепер – і щодо надання батькам таких же прав, як і жінкам, які мають дітей).

Таким чином, створюється враження, що не існує стратегічного напрямку реформування трудового законодавства, але при цьому законотворча діяльність набуває хаотичного характеру.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy