Зміни в законодавстві України (№ 1, травень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Рішення про встановлення місцевих податків і зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків і зборів або змін (плановий період). В іншому випадку норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим періодом.

Це передбачає пп. 12.3.4 ПКУ, застосування якого роз’яснює на своєму сайті Державна регуляторна служба.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада в термін до 15 липня не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів на наступний рік, дані податки стягуються, виходячи з норм ПКУ, із застосуванням їх мінімальних ставок і без застосування відповідних коефіцієнтів, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, що діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп. 12.3.5 ПКУ, п. 2 ч. 5 р. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ).

З огляду на норми Бюджетного та Податкового кодексів України, органи місцевого самоврядування повинні щорічно (до 15 липня кожного року) переглядати розміри ставок місцевих податків і зборів, що стягуються в установленому ПКУ порядку. Відповідні ставки будуть діяти тільки протягом року, на який прийнято.

Таким чином, якщо органи місцевого самоврядування прийняли рішення про затвердження місцевих податків і зборів до 15 липня на відповідний бюджетний період, що настає за плановим періодом, то ці рішення будуть діяти тільки протягом наступного бюджетного періоду.

За умови якщо органи місцевого самоврядування прийняли рішення про затвердження місцевих податків і зборів на відповідний бюджетний період після 15 липня, то такі рішення будуть діяти з наступного бюджетного періоду, наступного за плановим періодом.

Приклад 1. Якщо міською радою 24.02.2017 р (тобто до 15.07.2017 р) були прийняті рішення про встановлення місцевих податків і зборів, із зазначенням в даних рішеннях бюджетного періоду (відповідний бюджетний рік, наприклад, 2018 рік).

Виходячи з вимог ПКУ та з огляду на, що такі рішення були прийняті міською радою до 15 липня 2017 року, ставки відповідних місцевих податків і зборів діятимуть з 1 січня 2018 року до кінця бюджетного періоду, тобто до 31 грудня 2018 року.

Приклад 2. Якщо рішення про встановлення місцевих податків і зборів будуть прийняті міською радою 04.09.2017 р. (тобто після 15.07.2017 р.) з одночасним зазначенням бюджетного періоду (наприклад, 2018 рік). В даному випадку ставки відповідних місцевих податків і зборів діятимуть тільки з 1 січня до 31 грудня 2019 року.

У бюджетному періоді 2018 року ставки відповідних місцевих податків і зборів повинні виплачуватися платниками таких податків і зборів, в порядку, встановленому цим ПКУ, за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів, а плата за землю повинна стягуватися з застосуванням ставок, що діяли до 31 грудня 2017 року.

У разі якщо міською радою рішення про встановлення місцевих податків і зборів були прийняті без вказівки бюджетного (податкового) періоду або із зазначенням, що дані рішення безстрокові, – це є порушенням вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно, прийняті рішення про встановлення місцевих податків і зборів без вказівки бюджетного (податкового) періоду можуть бути підставою для оскарження їх у судовому порядку зацікавленими особами.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Лист ДФСУ від 24.04.2017 р. № 10174/7/99-99-15-03-01-17.

У зв’язку з недавніми нововведеннями, введеним наказом Мінфіну України від 23.02.2017 р. № 276 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», ДФСУ детально роз’яснила порядок складання податкової звітності з ПДВ.

У листі ДФС інформує, зокрема, про наступні особливості складання податкової звітності по ПДВ:

• незважаючи на те що декларація за оновленою формою подається починаючи з 1 квітня 2017 роки за звітні (податкові) періоди починаючи з березня 2017 року / I кварталу 2017 року, декларації з відмітками «0121», «0122», «0123» або «0130» могли бути надані в останній раз тільки за звітний (податковий) період грудень 2016 року / IV квартал 2016 року;

• в таблиці 1 додатка 5 до декларації з ПДВ податкові накладні, складені з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, відтепер відображаються в окремому рядку «600000000000 (рядки 4.1, 4.2 декларації)» і не включаються до рядок «Усього за звітний період …» і, відповідно, суми таких податкових зобов’язань відображаються не як раніше – в рядку 1 (1.1, 1.2) декларації, а в рядках 4.1 та 4.2 декларації;

• нововведений рядок 18.2 уточнюючого розрахунку заповнюється тільки в тому випадку, якщо уточнюючий розрахунок передбачає зменшення податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, який уточнюється, тобто якщо графа 6 рядка 18 має від’ємне значення і якщо у платника є залишок податкових зобов’язань, які не сплачені в бюджет за звітний період, який уточнюється, що враховується Казначейством до виконання в повному обсязі (так звана «картотека»). У рядку 18.2 вказується сума з графи 6 рядка 18, на яку платник податку бажає зменшити його «картотеку», але в межах суми залишку такої «картотеки» на час подання уточнюючого розрахунку (довідкове поле рядка 18.2).

Лист ГУ ДФС в Чернігівській області від 20.04.2017 р. № 1464/10/25-01-12-01-09.

Податкова накладна складається на кожну повну або часткову поставку товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дана вимога передбачено п. 201.7 ПКУ та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307.

Разом з тим податкова накладна повинна містити ідентичні показники (номенклатуру товарів / послуг продавця, одиниці виміру товару / послуги, кількість, ціну поставки одиниці товару / послуги) тим, які вказані в первинних документах і в частині, сплаченої контрагентом-покупцем або фактично виконаної постачальником послуг.

Тобто в графі 2 податкової накладної «Номенклатура товарів / послуг продавця» вказуються дані в розрізі номенклатури поставки товарів / послуг, а саме повинен бути відображений перелік послуг, що надаються.

У графу 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» податкової накладної вносяться дані щодо кількості (обсягу) поставки товарів / послуг.

При складанні податкової накладної на повну поставку послуги або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, в графі 6 податкової накладної вказується «1».

При складанні податкової накладної на часткову поставку послуги або при отриманні суми передоплати в частковому розмірі договірної вартості послуги в графі 6 вказується відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

Тому складання податкових накладних на повну поставку послуги при отриманні часткової передоплати послуг не відповідає нормам ПКУ і не дозволяє ідентифікувати операції. При складанні таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки дані податкові накладні не відповідають первинним документам згідно п. 44.1 ПКУ.

Тобто порушенням порядку заповнення податкової накладної є невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам їх фактичної поставки (номенклатурі, кількості товарів / послуг і т.п.), підтвердженим первинними документами.

Оскільки Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» (далі – Додаток 1) є складовою частиною податкової декларації з ПДВ, то виправлення помилок, що виникли під час його заповнення, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з Додатком 1 з відміткою «уточнюючий», в якому числові показники відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком і відповідають даним з колонки 6 уточнюючого розрахунку.

Разом з тим, у разі якщо дана помилка не вплинула на числові показники податкової декларації з ПДВ, то виправлення помилок в Додатку 1 проводиться способом коригування.

З таким роз’ясненням з розділу 100.00 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Лист ГУ ДФС в Чернігівській області від 21.04.2017 р. № 1493/10/25-01-12-01-09.

Відповідно до п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ при експорті товарів є дата оформлення митної декларації, тобто дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитка особистого номерного друку, а в разі електронного декларування – за фактом посвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її в візуальну форму.

Факт вивезення товарів за межі митної території України, які були поміщені в митний режим експорту, підтверджується митною декларацією, а також повідомленням про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, в разі якщо продукція, що підлягає експорту на умовах FCA згідно Інкотермс 2010, пройшла митне очищення, але не вивезена за межі митного кордону України, податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату оформлення митної декларації. При цьому правила Інкотермс 2010 не регулюють податкових відносин підприємства.

Операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євроне є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.16 ПКУ). Тому в податковій декларації з ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, не відбиваються, а операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму таких товарів, вказуються в рядку 5 з обов’язковим наданням Додатки 6 до декларації з ПДВ.

З таким роз’ясненням з розділу 101.20 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

При вирішенні питання прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 і 48.4 ПКУ (п. 49.8 ПКУ). Зокрема, п. 48.3 ПКУ передбачено, що податкова декларація повинна містити такий обов’язковий реквізит, як найменування контролюючого органу, до якого подається звітність.

Тобто при прийнятті податкової декларації податковий орган перевіряє також і приналежність надання такої декларації саме в даний орган. На цьому наголошує ВАСУ в ухвалі від 25.04.2017 у справі № 826/22415/15 (К/800/19377/16).

Лист ДФСУ від 26.04.2017 р № 9030/6/99-99-13-02-03-15.

Вартість подарунка, отриманого платником податку – фізичною особою – нерезидентом від юридичної особи – резидента, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку-нерезидента та оподатковується ПДФО на загальних підставах. Податковий агент при нарахуванні (виплаті) на користь фізичної особи – нерезидента доходу у вигляді подарунка, в формі № 1ДФ зобов’язаний відобразити реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП).

Зауважимо! Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ПКУ, які не мають РНОКПП, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ПКУ).

Розрахункові операції при проведенні розрахунків за готівкові кошти, в т.ч. за відстроченим платежем (шляхом сплати суми авансу в розмірі 30%), повинні проводитися із застосуванням реєстратора розрахункових операцій відповідно до вимог ст. 3 Закону про РРО з використанням режиму попереднього програмування. При цьому на касовому чеку слід вказати форму оплати «Погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Нагадаємо, що п. 2.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р № 13, встановлено обов’язкові реквізити касового чека на товари (послуги), одними з яких є:

• позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суми коштів за цією формою оплати;

• якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру – кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

• вартість одиниці виміру товару (послуги);

• назва товару (послуги);

• загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;

• порядковий номер касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.

ДФС в Дніпропетровській області.

У разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без проведення процедур закупівель на підставі абз. 7 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про державні закупівлі» від 25.12.2015 р № 922-VIII (далі – Закон).

У свою чергу, договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Отже, якщо витрати здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладення договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на виконання його, на здійснення даних витрат не поширюються.

На це звернув увагу Мінекономрозвитку в листі від 31.03.2017 р. № 3302-06/10639-06.

Лист ФСС з ТВП від 27.04.2017 р. № 2.4-38-740.

Якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, середня зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати і не менше розміру мінімальної зарплати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Визначаємо середню зарплату з розміру мінімальної зарплати і двократного розміру мінімальної зарплати шляхом ділення даних показників на середньомісячну кількість календарних днів – 30,44 (п. 5 Порядку № 1266). Для випадку, коли протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, при перевищенні середньоденної зарплати, розрахованої з мінімальної зарплати, над фактичною середньоденною зарплатою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах ) за основним місцем роботи потрібно здійснювати із середньоденної, обчисленої з мінімальної заробітної плати.

Однак фактична середньоденна зарплата, що перевищує середньоденну зарплату, розраховану з мінімальної зарплати, не може бути більше розміру середньоденної, розрахованої з двократного розміру мінімальної зарплати.

Податківці інформують, що на сьогоднішній день почастішали випадки встановлення в ході перевірок порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення відповідних касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів в касах (з кас) підприємств, а саме – відсутність підписів уповноваженої особи, особи, яка отримала кошти, зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без їх оприбуткування в касі підприємства і ін.

Обов’язковість підписів і інші вимоги до порядку оформлення касових операцій і документів встановлено п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Крім того, до цих пір фіксуються випадки несвоєчасного (не в день надходження) оприбуткування готівки в касовій книзі – порядок і вимоги щодо оприбуткування і видачі готівкових коштів. За вказані порушення відповідно до чинного законодавства до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді значних сум штрафних (фінансових) санкцій (у дво- і п’ятикратному розмірі).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 8.4 р. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок), повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність за формою № 20-ОПП ( додаток 10 до Порядку), надається протягом 10-ти робочих днів після їх реєстрації, освіти або відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі утворення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП надається юридичною особою протягом 10-ти робочих днів після утворення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи. Початком перебігу 10-денного терміну є дата набуття права платником щодо об’єкта оподаткування відповідно до правовстановлюючими документами або документами, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

З таким роз’ясненням з розділу 119.11 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

В електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації ЕЦП можна надавати:

• заяву за формою № 1-ОПП;

• повідомлення за формою № 20-ОПП;

• заяву за формою № 17-ОПП з відміткою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У паперовому вигляді направляється на поштову адресу платника податків;

• довідка про постановку на облік платника податків, відомості про яку не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП;

• Свідоцтво про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків за формою № 4-УРП.

З огляду на вищевикладене, не передбачено можливість надання в електронному вигляді платниками податків заяв за формами № 1-ОПП (крім форми № 1-ОПП із позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та / або податкового обліку»), № 5-ОПП, № 1-РПП, № 8-ОПП, довідки за формою № 34-ОПП та Свідоцтва № 4-УРП, форми яких затверджені наказом Мінфіну від 09.12.2011 р № 1588.

Податківці в роз’ясненні з розділу 119.13 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ нагадали, що в разі надходження від платника податків документа в електронному вигляді контролюючий орган на електронну адресу платника податків надсилає першу і другу квитанції.

Перша квитанція – квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді – електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час отримання податкового документа в електронному вигляді. Друга квитанція – квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді – електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час прийняття (неприйняття) податкового документа в електронному вигляді в базу даних органів ДПС.

Перелік категорій працівників, яким надається переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, доповнений категорією працівників, яким залишилося менше 3-х років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Відповідні зміни в ст. 42 КЗпП передбачені Законом «Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників» від 06.04.2017 р № 2005-VIII. Документ діє з 30 квітня 2017 року.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

У минулому році за підтримки Національного банку були підготовлені два законопроекти, які повинні забезпечити в Україні протидію зменшенню податкової бази та переміщенню доходів за кордон (BEPS) з урахуванням міжнародних ініціатив ОЕСР. Вони передбачають введення 5-ти ключових і найбільш нагальних з 15-ти рекомендацій протидії BEPS:

• розкриття фізичними особами – резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК);

• обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами;

• запобігання зловживанням із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;

• запобігання уникнення визнання статусу постійного представництва;

• введення розкриття інформації про структуру міжнародних груп компаній.

Для практичної реалізації даних рекомендацій Україні необхідно приєднатися до автоматичного обміну фінансовою інформацією на основі Конвенції щодо взаємної адміністративної допомоги в податкових справах, ратифікованої Україною. Також для того, щоб надати стимул бізнесу декларувати контроль за КІК, Національний банк має намір у разі введення зазначених принципів протидії BEPS провести валютну амністію. Вона передбачає, що фізичні особи, які задекларують частки в КІК, будуть звільнені від застосування штрафних санкцій за порушення режиму іноземного інвестування за кордон та легалізації часткою в КІК.

Крім того, НБУ підтримує введення «разового декларування». Цей внутрішній регуляторний крок сприятиме як валютної лібералізації, так і розширенню податкової бази в майбутньому.

Внесено законопроект № 6414, мета якого скасувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, що дорівнює 25-ти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний соціальний внесок. Пояснюється, що дана норма сприяє зростанню дефіциту Пенсійного фонду України, оскільки певна кількість пенсіонерів отримує пенсію від суми доходу, з якого не було сплачено страхові внески.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy