Зміни в законодавстві України (№ 2, вересень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів в цінні папери»(урядовий проект № 7052) прийнятий Верховною Радою 7 вересня 2017 р.

Звільняються від оподаткування для нерезидентів не тільки відсотки або дохід (дисконт) на державні цінні папери, облігації місцевих позик або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, а й інші доходи по державних цінних паперів, що виплачуються центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, від податків звільняються доходи іноземного інвестора:

– на державні цінні папери та облігації місцевих позик, які виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або їх емітентом;

– від операцій з борговими цінними паперами, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі доходи виплачуються відповідним гарантом.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

На дату виникнення податкових зобов’язань постачальник – платник ПДВ зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну (п. 201.1 ПКУ).

При цьому відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, до сумиподаткових зобов’язань за відповідний звітний період (п. 201.10 ПКУ).

Таким чином, у разі блокування реєстрації податкових накладних у постачальника – платника ПДВ можуть виникати розбіжності між даними ЄРПН та даними ПДВ-декларації.

Податківці не пропонують вихід з такої ситуації. Однак в роз’ясненні з розділу 101.27 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ ДФСУзазначила про наявність підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також про відповідальністьв разі виявлення розбіжностей даних ПДВ-декларації з ПДВ і даних ЄРПН.

ІНК ДФСУ від 05.09.2017 р № 1824/6 / 99-99-15-03-02-15 / ІПК.

Виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, здійснюється таким чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до цієї податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

• у заголовній частині вказуються дані з великої частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині вказується зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів / послуг та інші показники, які були вказані в податковій накладній;

• у полі «Дата складання» вказується «Поточна» дата, тобто дата, на яку була виявлена ??помилка в ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податків, чий «неправильний» ІПН була вказана в графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається цей розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну з урахуванням таких особливостей:

• реквізити заголовної частини вказуються без помилок, тобто в поле «ІПН покупця» прописується правильний ІПН покупця;

• у поле «Дата складання» вказується дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної з «неправильним» ІПН;

• для податкової накладної присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з «неправильним» ІПН покупця;

• у табличній частині даної податкової накладної вказуються обсяг операцій з постачання товарів / послуг та інші показники, які були вказані в податковій накладній з «неправильним» ІПН.

Статтею 120 прим. 1 ПКУ передбачена відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН. У свою чергу, ст. 120 прим. 1 ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної, пов’язаної з виправленням помилок в ІПН покупця.

Отже, якщо з дати виникнення податкових зобов’язань, на яку складається як податкова накладна з помилковим ІПН, так і нова податкова накладна, до моменту реєстрації в ЄРПН останньої закінчився граничний термін для такої реєстрації, то до платника ПДВ буде застосовано штраф, передбачений ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Відносно цього є також зауваження ДФСУ в роз’ясненні з розділу 101.30 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

ДФСУ в листі від 13.02.2017 р № 3576/7 / 99-99-07-02-03-17.

Надміру сплачені податкові зобов’язання з податку на додану вартість, які підлягали сплаті за результатами звітних податкових періодів та перераховані до бюджету відповідно до п. 200 прим. 1.6 ПКУ з рахунку платника податку в СЕА ПДВ, підлягають поверненню виключно на рахунок такого платника в СЕА ПДВ.

При відсутності рахунку в СЕА ПДВ на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ або на момент фактичного повернення коштів зазначений повернення таких надміру сплачених зобов’язань здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок платника податків в установі банку.

ПДВ-зобов’язання, надміру сплачені до бюджету в умовах, які не пов’язані з виконанням п. 200 прим. 1.6 ПКУ, підлягають поверненню відповідно до п. 43.4 ПКУ.

Якщо за результатами перевірки, проведеної контролюючими органами відповідно до п. 58.1 ПКУ, встановлено факт завищення платником податків від’ємного значення сум ПДВ, в т.ч. від’ємного значення, яке було зараховано на зменшення податкового боргу з ПДВ, виноситься податкове повідомлення-рішення за формою «В4» (далі – ППР за формою «В4»).

Сума від’ємного значення, узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи, відображається у декларації з ПДВ у рядку 16.3 з обов’язковим відображенням цієї суми в таблиці «* Збільшено / зменшено Залишок від’ємного значення за результатами Перевірки Контролюючим органу на підставі податкового повідомлення-решение та / або уточнюючого розрахунку »(пп. 5 п. 4 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01 .2016 р № 21).

При цьому згідно з п. 56.1 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк з дня подання такої скарги до контролюючого органу до завершення процедури адміністративного оскарження.

У разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та / або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ПКУ).

Виходячи з вищевикладеного, у податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від’ємного значення з ПДВ, в т.ч. від’ємного значення, яке було зараховано на зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4», відображається у звітному (податковому) періоді, в якому відбулося узгодження даного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим узгодженим відповідно до ст. 56 ПКУ вважається податкове повідомлення-рішення, за яким завершені всі адміністративні або судові оскарження.

Дане повідомлення опублікувало на своєму офіційному сайті ГУ ДФС в Донецькій області.

Після дня отримання статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування Казначейство протягом 5-ти операційних днів має перерахувати таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника ПДВ та / або бюджетні рахунки в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу даного платника податків за іншими платежами, виплачуються в держбюджет (п. 200.13 ПКУ).

Разом з тим п. 55 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ встановлює: бюджетне відшкодування ПДВ буде здійснюватися в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку. Тобто якщо у Казначейства не буде коштів для повернення сум бюджетного відшкодування, то у встановлений п. 200.13 ПКУ 5-денний термін суми бюджетного відшкодування платників не будуть перераховувати.

У свою чергу, вчасно не відшкодовані суми ПДВ повинні вважатися заборгованістю бюджету. На таку заборгованість повинна нараховуватися пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом терміну її дії, включаючи день погашення (п. 200.23 ПКУ).

Правда, контролери нерідко «забувають» про нарахування пені. Тому платникам ПДВ часто доводилося відстоювати своє право на таку пеню в суді. І, як показує практика, судові розгляди для платників закінчуються успішно.

Нещодавно з’явилося ще одне позитивне рішення, яким було задоволено позов платника ПДВ, зокрема, щодо обов’язку нарахування пені органами ДФСУ – см. Постанову ВАСУ від 05.07.2017 р № К / 800/28547/13.

ІНК від 18.08.2017 р № 1676/6 / 99-99-12-02-01-15 / ІПК ДФСУ.

З 1 липня 2017 року Податковому кодексі заробила наступна норма:

«Податкова накладна та / або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця даних товарів / послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, і не потребує будь-якому іншому додатковому підтвердженні ».

Поява цієї норми формує у нас розуміння того, що якщо податкова накладна вже зареєстрована в ЄРПН, то ніяких причин не визнавати відбитий по ній кредит бути не може. Однак навряд чи так буде на практиці.

Так, в ІНК ДФСУ зазначила: податкова накладна, складена платником податків без дотримання вимог п. 201.1 ПКУ, а саме – не на дату виникнення податкових зобов’язань, не дає права покупцю – платнику ПДВ на формування податкового кредиту за такою податковою накладною.

Тобто, як і раніше, податківці проти формування податкового кредиту за податковою накладною, яка зареєстрована в ЄРПН, але складена з помилковою датою.

Також у зазначеній ІНК контролери в черговий раз помітили: подання додатка 8 до декларації з ПДВ – заяви зі скаргою на продавця не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів / послуг.

ІНК ДФСУ від 22.08.2017 р № 1 700/6 / 99-99-15-03-02-15 / ІПК.

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної,зареєстрованої в ЄРПН, можуть бути належним чином оформлені документи, визначені п. 201.11 ПКУ, зокрема, транспортний квиток і / або готельний рахунок.

При цьому оскільки документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом з авансовим звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі цих документів є дата подання авансового звіту .

При зарахуванні попередньої оплати, отриманої за одним договором, в погашення заборгованості за поставлені товари за іншим договором постачальником (продавцем) повинен бути складений розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена при отриманні коштів як попередня оплата.

Даний розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН одержувачем (покупцем) товарів, попередня оплата за які зарахована в рахунок погашення заборгованості за товари, поставлені за іншим договором.

Після реєстрації даного розрахунку коригування в ЄРПН постачальник (продавець) товарів / послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань. Разом з тим одержувач (покупець) товарів / послуг має право зменшити податковий кредит на дату отримання розрахунку коригування незалежно від того, зареєстровано розрахунок коригування в ЄРПН чи ні.

Коригування податкових зобов’язань відображається у рядку 7 декларації з ПДВ.

Коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 декларації з ПДВ.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 101.23 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Призупинення реєстрації

податкових накладних / розрахунків коригування

Лист ДФСУ від 06.09.2017 р № 2723 / 99-99-07-05-01-18.

Заповнення і подання на розгляд комісії ДФСУ Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином:

• Таблиця представляється в ДФС виключно в електронному вигляді. При цьому Таблиця, представлена ??з порушенням даної вимоги, не береться до розгляду і обліку в роботі;

• уявлення Таблиці для платника ПДВ є можливістю запобігання призупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування по ідентичним операціями. При правильному заповненні платником Таблиці та прийомі її комісією ДФСУ надалі реєстрація податкових накладних із зазначеними кодами УКТ ЗЕД / ДКПП не припинятиме;

• при поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності вказівку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД / послуг згідно з ДКПП, що поставляються (виготовляються) платником ПДВ, є обов’язковим, на відміну від вказівки кодів товарів / послуг, які придбаваються (отримані) таким платником для їх виготовлення;

• одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається;

• код товарів згідно з УКТ ЗЕД / код послуг згідно з ДКПП – вказуються цифри, ідентичні цифрам УКТ ЗЕД / ДКПП, указаними в податковій накладній, яка заблокована;

• в Таблиці вказуються тільки ті коди УКТ ЗЕД / ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, за яким припинена податкова накладна, і платником отримана квитанція про призупинення її реєстрації в ЄРПН;

• отримання попередньої оплати за товари, поставка яких ще не відбулася, не позбавляє платника податків права вказати в Таблиці інформацію про товари, щодо яких вона отримана.

При отриманні квитанції про призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право представити на розгляд комісії ДФСУ України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, письмові пояснення та / або копії документів, зазначені в «в» пп. 201.16.1 ПКУ.

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 у справі № 817/1147/17.

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся платник ПДВ з позовом до ДФСУ, в якому попросив суд визнати недійсними рішення комісії ДФСУ про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН та зобов’язати провести реєстрацію податкових накладних. Даний позов був повністю задоволений.

Так, платник ПДВ (позивач) вказав на те, що на вимогу фіскального органу після призупинення реєстрації податкових накладних їм були надані всі необхідні документи, вичерпний перелік яких наведено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567. Однак вони не були враховані контролюючим органом. Зате фіскальний орган як на підставу для відмови в реєстрації податкових накладних вказав на подання платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства і / або не є достатніми для прийняття комісією ДФСУ рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

При розгляді справи суд звернув увагу на наступні моменти:

• контролюючим органом були грубо порушені норми пп. 201.16.1 ПКУ, оскільки їм не вказано в квитанції № 2 конкретний чіткий критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Так, в квитанції № 2 вказана тільки загальна посилання на відповідність податкових накладних блокувальним критеріям. Разом з тим пп. 201.16.1 ПКУ вимагає від контролюючого органу вказівки конкретного виду критерію. Таким чином, в квитанції № 1 фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 ПКУ, які не були вказані ні конкретний вид блокувального критерію, ні конкретний перелік документів;

• Рішення комісії ДФСУ про відмову в реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації про причини і підстави для прийняття даного рішення, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства і / або не є достатніми для прийняття комісією ДФСУ рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування. Однак в рішеннях не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства і яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних;

• в судовому засіданні представник ДФСУ вказала, що оскаржувані рішення прийняті у зв’язку з наданням платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією ДФСУ рішення про реєстрацію податкових накладних. При цьому не змогла пояснити суду, чому надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Незважаючи на це, платником податків були надані в ГФС всі необхідні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, в реєстрації яких було відмовлено. Тому при розгляді справи підтвердилося, що господарські операції, за результатами яких видано відповідні податкові накладні, носять реальний характер. Платник ПДВ (позивач) на момент скоєння даних господарських операцій мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси. Все це було підтверджено документально.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії ДФСУ є необґрунтованими, а також зазначив: факт призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН не спростовує ні факту вчинення платником податків господарських операцій, ні факту наявності дати виникнення саме першої події (поставка товарів / послуг або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між платником ПДВ (позивачем) та його контрагентом, і те, що такі документи були представлені в контролюючий орган, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації відповідних податкових накладних.

Податку на прибуток

Одним з обов’язкових умов для того, щоб доходи нерезидентів у вигляді відсотків за позиками або фінансовими кредитами,наданими резидентам, оподатковувалися за ставкою в розмірі 5% у джерела виплати таких доходів і за рахунок даних доходів, є наступне: кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансового кредиту, повинні бути притягнуті ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. «а» пп. 141.1.11 ПКУ).

Відповідний перелік затверджено постановою КМУ від 06.09.2017 р № 675.

Як повідомляється на Урядовому порталі: законодавство дозволяє в період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року звільнити від оподаткування, а з 1 січня 2019 року встановити ставку податку на прибуток на рівні 5% для нерезидентів, які отримують доходи у вигляді відсотків за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам при виконанні ряду умов.

ІНК ДФСУ від 04.09.2017 р № 1790/6 / 99-99-15-02-02-15 / ІПК.

Згідно п. 42 підрозділу 4 р. XX ПКУ, суми доходів або витрат, які враховані при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток до 1 січня 2015 року, а також враховані в складі доходів або витрат відповідно до П (С) БО або МСФЗ при визначенні фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, не підлягають повторному обліку при визначенні даного об’єкта і формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

• зменшується на суму таких доходів;

• збільшується на суму таких витрат.

Оскільки положення п. 42 підрозділу 4 р. XX ПКУ введено в дію 01.01.2017, об’єкти оподаткування податком на прибуток за звітні (податкові) періоди 2015 і 2016 рр. не підлягають коригуванню відповідно до зазначеного пункту.

Коригування підлягають доходи / витрати, які визначені відповідно до П (С) БО або МСФЗ і враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування у звітних податкових періодах після 31.12.2016 за умови, якщо ці доходи / витрати були враховані в податковому обліку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015.

ІНК від 01.09.2017 р № 1784 / ІПК / 28-10-01-03-11.

Звіт про контрольованих операціях, здійснених платниками податків протягом 2016 року, заповнюється і подається за оновленою формою і в порядку, затвердженому наказом Мінфіну від 28.04.2017 р № 468.

Разом з тим Звіти за 2016 рік, представлені платниками до вступу в силу наказу № 468, вважаються дійсними.

ІНК ДФСУ від 29.08.2017 р № тисяча сімсот п’ятьдесят два / 6 / 99-99-15-02-02-15 / ІПК.

Доходи нерезидента з джерелом їх походження з України у вигляді відсотків підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати даного доходу, в т.ч. шляхом зарахування в рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту / позики.

При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді відсотків сплачується під час заліку зустрічної однорідної вимоги.

З метою трансфертного ціноутворення платник податків, який здійснює контрольовані операції на підставі форвардних або ф’ючерсних контрактів, повинен повідомити ДФСУ про укладення таких контрактів (за умовами пп. 39.2.1.3 ПКУ). Робити це слід в електронній формі протягом 10-ти робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту.

Тому на виконання даної вимоги Мінфін затвердив форму Повідомлення про укладення форвардного або ф’ючерсного контракту – наказ Мінфіну від 03.07.2017р. № 621. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Лист ДФСУ від 04.09.2017 р № 23407/7 / 99-99-15-02-01-17.

15 серпня 2017 року набула чинності Постанова КМУ «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток до надання спрощеної податкової декларації з такого податку, і форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підр. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України »від 09.08.2017 р № 592.

Отже, в листі ДФСУ вирішила роз’яснити основні моменти застосування нульової ставки податку на прибуток з наданням спрощеної податкової декларації.

У листі контролери попереджають: якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток в будь-якому звітному періоді досяг показників щодо отримання щорічного обсягу доходів і середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає визначеним у п . 44 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ критеріям, то цей платник повинен обкласти прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.

Платники податків, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок з податку згідно з порядком сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, в якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.

Крім того, податківці нагадали: спрощена податкова декларація з податку на прибуток складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою Постановою № 592. При відсутності підстав для застосування нульової ставки платники подають декларацію з податку на прибуток підприємств за основною формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р № 897.

Також в зазначеному листі ДФСУ нагадала про те, хто має право застосовувати нульову ставку податку на прибуток, а кому її застосування заборонено.

Податок на доходи фізосіб

ІНК ДФСУ від 31.08.2017 р № 1770/6 / 99-99-13-02-03-15 / ІПК.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку податковим агентом включаються як інші доходи сума середнього заробітку, виплаченого на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу, і дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди.

У свою чергу, дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди 2009-2010 рр. (До вступу в силу Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р № 2464-VI) та суми компенсації моральної шкоди не є базою нарахування ЄСВ. При цьому питання нарахування страхових внесків, які нараховувалися в 2009-2010 рр., Відносяться до компетенції Пенсійного фонду України.

Разом з тим дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди 2011-2014 рр. є базою нарахування ЄСВ, до якої застосовується ставка 22%.

Якщо фізособа продала нерухоме майно, вказане в п. 172.1 ПКУ, а в подальшому даний договір продажу анульовано і те ж саме нерухоме майно продано повторно, тобто здійснено продаж одного об’єкта, то дохід від такого продажу не підлягає оподаткуванню, якщо це майно перебуває у власності платника податку понад 3-х років.

У разі якщо дане нерухоме майно перебуває у власності платника податків менш 3-х років, то дохід від продажу підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 5% від вартості такого об’єкта нерухомого майна.

ГУ ДФСУ у Волинській області.

ІНК ДФСУ від 28.08.2017 р № одна тисяча сімсот тридцять шість / Г / 99-99-13-02-03-14 / ІПК.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (в т.ч. у вигляді частки в статутному капіталі товариства), отриманий платником податку (спадкоємцем), що є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується ПДФО за нульовою ставкою.

Нагадаємо: згідно з пп. «В» п. 174.1 ПКУ, об’єктом спадщини платника податку є, зокрема, об’єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права.

Касові операції

ІНК від 05.09.2017 р № 1803 / С / 99-99-14-05-01-14 / ІПК.

Операції з видачі готівки на виконання договору поворотної фінансової допомоги через касу підприємства відносяться до готівкових розрахунків.

Відносно повернення поворотної фінансової допомоги, наданої фізичній особі, фіскали помітили: норми положення № 637 на дані операції не поширюються.

У той же час фахівці служби підкреслили: за більш детальним роз’ясненням щодо визначення розрахунком операцій з видачі готівкових коштів на виконання договору поворотної фінансової допомоги краще звернутися в НБУ.

ІНК ДФСУ від 29.08.2017 р № 1743/6 / 99-99-14-05-01-15 / ІПК.

Якщо суб’єкт господарювання прийняв у покупця для розрахунку в інтернет-магазині електронне платіжне засіб (банківську платіжну карту), то такий суб’єкт господарювання може оформити розрахунковий документ (касовий чек) і видати його покупцеві разом з товаром, незалежно від того, надійшли перераховані покупцем кошти на його розрахунковий рахунок чи ні.

Крім того, в чеку може вказуватися форма оплати: «Карта», «Інтернет-замовлення», «Передплата», «Відповідно до замовлення» і ін.

Відповідно до пп. 14 п. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 р № 675-VIII, визначено, що реалізація товару дистанційним способом – висновок електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем в порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотознімками тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійної, поштового, радіозв’язком або іншим способом, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або зі зразками товару при укладенні даного договору.

У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього був проведений із застосуванням банківської платіжної картки, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) і належним чином оформлений гарантійний талон.

У свою чергу, ГФС в консультації ще вказує, що питання зарахування коштів на рахунок інтернет-магазину і проведення даної операції через РРО Закон № 265 не регулює.

ЄСВ

ІНК ДФСУ від 28.08.2017 р № 1737/6 / 99-99-13-02-03-15 / ІПК.

У ДФСУ відзначили: якщо дохід у вигляді подарунка не визначений Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р № 1170, як виплата, яка звільняється від нарахування ЄСВ, то відповідно до Закону про ЄСВ сума такого подарунка є базою нарахування єдиного внеску.

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до певної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, мінімальна зарплата не застосовується для нарахування ЄСВ в наступних випадках:

• до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;

• до заробітної плати (доходу) працівника-інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%;

• до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема, товариств УТОГ і УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

• до заробітної плати (доходу) підприємств і організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);

• до працівників, яким надані відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше 7 к.дн. після прийняття рішення про припинення АТО;

• якщо працівник прийнятий не з першого робочого дня і звільнений не останнім робочим днем ??звітного місяця;

• якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – база нарахування єдиного внеску відсутній;

• для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок і закінчення лікарняного припадають на різні місяці, – єдиний внесок в місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не відома (сума лікарняних визначається після надання листка непрацездатності) .

За повідомленням ДФСУ в Хмельницькій області.

Соціальне забезпечення

Лист ФСС з ТВП від 11.05.2017 р № 5-14 / Н-225з-60.

Одна з основних завдань Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його робочих органів – здійснення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам (п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р . № 1105-XIV).

Тому в разі потреби комісія за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (далі – Комісія), має право звернутися до робочих органів відділень Фонду для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

Крім цього, Комісія має право брати участь у перевірках організації медичного обслуговування застрахованих осіб лікувально-профілактичним закладом, що розташований на підприємстві, а також дотримання хворими призначеного режиму лікування (пп. 3.1.4 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Правління Фонду від 23.06.2008 р № 25).

Плата за землю

Якщо платник подає звітну декларацію з плати за землю за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами, при цьому за кодом органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням таких земельних ділянок за КОАТУУ платником декларація НЕ представлялася, то в звітній декларації заповнюється графа «починаючі з» , в якій вказуються число і місяць придбання права власності (користування) земельної ділянки.

У разі якщо платник податків на поточний рік представив звітну декларацію, то при отриманні права власності (користування) на іншу земельну ділянку в тому ж населеному пункті, зміні протягом року функціонального використання землі, розміру орендної плати, настанні інших факторів, що впливають на розмір податкового зобов’язання по платі за землю, або виявленні помилок, цей платник повинен подати уточнюючу декларацію за місцезнаходженням земельної ділянки, в якій заповнює графу «з урахуванням уточнень з», то є вказує число і місяць, коли відбулися зміни, що вплинули на розмір податкового зобов’язання.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 112.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Первинні документи

Лист Мінфіну від 22.08.2017 р № 35210-07 / 23-3364 / 2658.

Правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати регулюються договором про оренду з урахуванням норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Однак для підтвердження господарської операції з надання та отримання послуг з оренди майна протягом звітного періоду договору про оренду недостатньо, тому необхідно складання окремого первинного документа.

Для здійснення орендних платежів, як правило, складається акт наданих послуг, який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, і підписується посадовими особами орендодавця і орендаря. При цьому якщо умовами договору про оренду встановлений окремий первинний документ, який є підтвердженням для розрахунків з надання послуг (оренду майна), то складається первинний документ, визначений таким договором. Зокрема, оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з надання послуг (оренду майна) без складання акту наданих послуг тільки в разі його оплати, яка підтверджується відповідними документами.

Нагадаємо: це роз’яснення Мінфіну не єдине. Раніше Мінфін вже повідомляв про можливість відображення в бухобліку господарської операції з поставки товарів, робіт (послуг) на підставі належним чином оформленого рахунку-фактури (інвойсу) без складання акту приймання-передачі – див. Лист Мінфіну України від 16.02.2017 р № 31 -11410-06-5 / 4339.

Праця і заробітна плата

Застосування посадових інструкцій визначається нормативно-правовими документами, в першу чергу ст. 29 КЗпП. Адже роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці.

Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП, відсутність посадових інструкцій може викликати труднощі для керівництва підприємства в певних ситуаціях. Саме дані посадової інструкції можуть бути аргументом в суперечці між роботодавцем і працівником. У посадовій інструкції прописано, що конкретно входить в коло обов’язків працівника. Адже посадова інструкція складається для посади, а не для конкретної людини, який її займає.

Відсутність посадових інструкцій може бути кваліфіковано як порушення законодавства про працю.

На цьому акцентує увагу Управління Держпраці в Рівненській області.

Управління Держпраці в Черкаській області відповіло на питання приватного підприємця щодо розміру штрафу за неподання в ГФС про надходження на роботу.

Оскільки повідомлення в органи ДФСУ про прийом працівника на роботу – одна з умов оформлення на роботу, то передбачена відповідальність за неподання повідомлення в ГФС і її територіальні органи така, як за порушення законодавства про працю.

Наприклад: видано наказ про прийом працівника на роботу, працівника повідомили про права, обов’язки, умови праці, він ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, йому нараховується, виплачується заробітна плата, сплачуються внески, тобто роботодавець не забезпечив лише повідомлення територіального органу ДФСУ про прийом працівника на роботу.

У такій ситуації вноситься припис. У разі невиконання вимог припису керівник несе адміністративну відповідальність: Судом, як правило, виноситься рішення про штраф в розмірі 510-1700 грн., Інспектором – 850-1360 грн.

У разі невиконання вимог припису за неподання повідомлення в ГФС застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Так, суб’єкт підприємництва може бути притягнутий до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 1 мінімальної зарплати – 3200 грн. (З 1 січня 2017 року).

1 січня 2015 року через КЗпПУ виключена ст. 24-1, якою передбачалася реєстрація в службі зайнятості трудового договору, укладеного між підприємцем і найманим працівником. Разом з тим з’явилося інше вимога: в ч. 3 ст. 24 КЗпПУ внесені зміни, згідно з якими працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, і повідомлення органів ДФСУ про прийом працівника на роботу в порядку, визначеному КМУ. Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно.

Отже, підприємці при оформленні трудових відносин з працівником продовжують складати трудові договори. Під кожен трудовий договір необхідно складати розпорядження про прийом на роботу і повідомляти Податкову перед допуском працівника до роботи. Повідомити Податкову потрібно хоча б на день раніше допущення працівника до роботи.

Раніше, змінивши умови праці (наприклад, перевівши працівника на іншу посаду), підприємці повинні були повідомляти в центр зайнятості шляхом подання додаткової угоди до укладеного трудового договору. Тепер всі зміни підприємцю достатньо відобразити в своїх внутрішніх документах (розпорядженнях) і нікого повідомляти про це не потрібно, крім самого працівника під підпис. Причому навіть у разі змін умов праці працівників за трудовими договорами, зареєстрованим до 01.01.2015 в центрі зайнятості, даний орган також повідомляти не треба.

Трудові книжки працівників, які працюють у ФОП, зберігаються безпосередньо у працівників.

Офіційний веб-сайт Управління Держпраці в Кіровоградській області.

Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р № 504/96-ВР, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у ч. 3 ст. 18 Закону № 504, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Жінка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, має право в будь-який час перервати його і приступити до роботи.

Чинне законодавство не містить також заборони для переривання жінкою відпустки по догляду за дитиною для оформлення невикористаних днів щорічної основної відпустки.

У разі якщо жінка побажає знову піти у відпустку по догляду за дитиною в межах встановленого періоду, роботодавець повинен надати їй даний відпустку.

Ці дії доцільно оформити належним чином на підставі відповідної заяви жінки і наказу керівника.

Офіційний веб-сайт Управління Держпраці в Кіровоградській області.

З 27.09.2017 запрацює Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій» від 23.05.2017 р. № 2058-VIII.

Серед його положень, зокрема, і оновлення переліку документів для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства та продовження його дії.

Для практичної реалізації таких норм Мінсоцполітики розроблено проект постанови КМУ, яким пропонується затвердити форми:

• заяви про отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

• заяви про продовження дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

• заяви про внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Контроль і відповідальність

Наказ Мінфіну від 14.07.2017 р № 632.

Мінфін затвердив Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Зазначений документ повинен замінити свого однойменного попередника – Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міндоходов від 10.10.2013 р № 568.

Відзначимо: обидва документи мають однакову структуру, однаковий набір додатків і за змістом майже не відрізняються. Отже, на практиці процедура застосування адміністративного арешту майна платників залишиться незмінною.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо воно спрямоване в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Нагадаємо: з платниками податків, що представляють звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону про електронний документообіг і електронний цифровий підпис (п. 42.4 ПКУ).

Дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставлятися працівником структурного підрозділу або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов’язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, в разі направлення документа за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі ( починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем введення в роботу відповідного програмного забезпечення). При цьому квитанція про доставку в текстовому форматі, яка свідчить про дату і час доставки документа платнику податків, прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (у разі направлення податкового повідомлення-рішення форми «Ф» – до корінця податкового повідомлення-рішення ).

Якщо контролюючим органом не отримується квитанція про доставку податкового повідомлення-рішення, спрямованого за допомогою засобів електронного зв’язку, вживаються заходи, передбачені п. 42.4 ПКУ.

Відповідні доповнення внесено наказом Мінфіну від 21.07.2017 р № 658 до Порядку направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Надбанням бухгалтерської громадськості стали два цікавих документа авторства ДФСУ:

• Методичні рекомендації з відпрацювання суб’єктів господарювання, які задекларували показники податкової звітності по нереальним господарськими операціями;

• Рекомендації щодо приведення інформації з окремих питань в актах документальних перевірок вигодонабувачів схемного податкового кредиту.

Примітно, що ДФСУ скромно довела їх до своїх обласних управлінь листами, в той час як колишнє Міністерство доходів і зборів стверджувало подібні рекомендації наказами під грифом «ДСК».

Варто відзначити, що з 1 липня 2017 року рекомендації в частині ПДВ втратили свою актуальність, оскільки тепер зареєстрована податкова накладна, що пройшла «кола пекла» СМКОР, однозначно є підставою для податкового кредиту, який не повинні ставити під сумнів перевіряючі. А ось при перевірках старих звітних періодів податківці напевно будуть орієнтуватися на дані рекомендації. І в частині податку на прибуток – теж є до чого придивитися уважніше.

ДФСУ оновила довідник типів об’єктів оподаткування станом на 04.09.2017.

Нагадаємо:

Платники податків зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10-ти робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р № 1588).

Тип об’єкта оподаткування вказується в колонці 3 табличній частині форми № 20-ОПП).

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

У черговий раз пропонується дозволити несправедливу ситуацію, коли ПДФО сплачується до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи, у якого працює відповідну фізичну особу – платник податків. При цьому, як правило, в регіонах України працівники можуть проживати в одному населеному пункті, а працювати на підприємстві, розташованому в іншому населеному пункті. Внаслідок цього виникає ситуація, при якій населений пункт, де розташоване відповідне підприємство, отримує ПДФО всіх його працівників, а місцевий бюджет, за рахунок якого, власне, надаються послуги фізичній особі, яка проживає у відповідному населеному пункті, не отримує нічого.

Таким чином, внесеним в ВРУ законопроектом № 7051 пропонується внести ряд змін в ПКУ, якими передбачається зарахування сплачується юридичною особою – податковим агентом ПДФО за місцем проживання (місцем податкової адреси) фізичної особи – платника податків.

На офіційному веб-порталі ВРУ зареєстрований проект Закону про ринки капіталу і регульованих ринках (від 01.09.2017 р № 7055).

Зазначеним законопроектом:

• передбачається створення правового поля і врегулювання відносин, пов’язаних як з біржовими, так і з позабіржовими деривативами;

• регулюються питання побудови інфраструктури, необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативів ,;

• передбачається введення існування інституту кваліфікованих інвесторів, створення альтернативної фондової торгової площадки та впровадження регулювання діяльності з надання інформаційних послуг на фондовому ринку, а також передбачається адаптація норм, що регулюють професійну діяльність торговця цінними паперами, відповідно до норм зазначеного акту ЄС, трансформуючи їх в повноцінні інвестиційні фірми і розширюючи перелік ліцензійних видів діяльності, які ними можуть здійснюватися;

• уніфікуються підходи до регулювання діяльності бірж, які здійснюють торгівлю цінними паперами, деривативами, валютними цінностями, товарами та іншими активами шляхом впровадження інституту оператора ринку – особи, що одержує ліцензію на організацію торгівлі цими активами на відповідному ринку.

Законопроект складається з 12 розділів.

• У Мінфіні було прийнято рішення про введення з 1 лютого 2018 року обов’язковості використання підприємствами і держорганами інформаційної системи «Єдиного вікна». Відомство вже підготувало відповідний законопроект і винесе його на розгляд Уряду.

Проект постанови передбачає ряд змін у функціонування інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна». Зокрема, тепер поширення дії «єдиного вікна» буде на операції з переміщення товарів в абсолютно всіх митних режимах (зараз це тільки імпорт і експорт), а також на переміщення товарів по періодичним митними деклараціями і попереднім деклараціям, які містять повний обсяг даних (зараз – тільки на обмежене коло митних декларацій при імпорті та експорті).

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy