Зміни в законодавстві України (№ 3, січень 2018)

І. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

• ІПК ДФСУ від 09.01.2018 р. № 82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Згідно з умовами договору про надання послуг хмарної IT-інфраструктури, наданого до листа заявника, послуги резидента Латвії українському замовнику складаються з надання в користування/права на користування на певних умовах, в т.ч. на умовах оренди, сукупності технічних, апаратних, програмних засобів і програмного забезпечення.

Фіскали підсумовують, що платежі, одержувані резидентом Латвії від резидента України в оплату наданих нерезидентом послуг, підпадають під термін «роялті», визначений п. 3 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на майно, при виплаті яких застосовується ставка податку 10%, передбачена п. 2 ст. 12 Конвенції.

Згідно п. 2 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого Постановою КМУ від 12.04.2002 р. № 522, і ЦКУ, сервер підпадає під поняття рухомих речей.

Таким чином, оскільки місцем поставки нерезидентом послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (в т.ч. серверів) та інших послуг у сфері інформатизації резиденту – платнику ПДВ вважається місце, в якому такий резидент – платник ПДВ зареєстрований як суб’єкт господарювання ( митна територія України), то операція з постачання зазначених послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо резидент – платник ПДВ на митній території України отримує від нерезидента послуги з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (в т.ч. серверів) та інших послуг у сфері інформатизації, то цей резидент – платник ПДВ є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ в бюджет за цією операцією.

Що стосується формування резидентом – платником ПДВ суми податкового кредиту за операціями з придбання у нерезидента послуг з оренди серверів та інших послуг у сфері інформатизації, а також відображення даних операцій у податковій звітності з ПДВ, фіскали відзначили: згідно з п. 198.1 та п. 198.2 ПКУ, до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні, зокрема, операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту є дата складання платником податків податкової накладної за цими операціями, за умови реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 (далі – Порядок № 21).

Обсяги послуг (з податком на додану вартість), отриманих на митній території України від нерезидента, відображаються в рядку 6 р. I «Податкові зобов’язання» та рядку 13 р. II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (пп. 7 п. 3 і пп. 1 п. 4 р. V Порядку № 21).

• ІПК ДФСУ від 05.01.2018 р. № 72/6/99-99-12-03-02-15/ІПК.

Визначена главою 19 ЦКУ та п. 102.5 ПКУ позовна давність не стосується порядку відшкодування ПДВ, встановленого ст. 200 ПКУ, та показників податкової звітності з ПДВ.

Отже, в разі прийняття платником ПДВ рішення про повернення суми бюджетного відшкодування такий платник податків має право включити в заяву про повернення суми бюджетного відшкодування залишок від’ємного значення ПДВ до повного його погашення, незалежно від закінчення термінів позовної давності (1095 днів), за умови, якщо суми ПДВ, з яких сформований такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.

• ІПК ДФСУ від 02.01.2018 р. № 6/6/99-99-12-02-01-15/ІПК.

Договір про спільну діяльність в обов’язковому порядку повинен бути зареєстрований платником ПДВ без створення юридичної особи, в разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р. V ПКУ, в тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такому договору протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ).

При цьому Договір про спільну діяльність без створення юридичної особи, зареєстрований як платник ПДВ, зобов’язаний представляти в контролюючі органи в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, Декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, і сплачувати податки і збори в терміни і в розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Крім того, оператор спільної діяльності зобов’язаний складати окремий Баланс, Звіт про фінансові результати, а також форми, необхідні учасникам спільної діяльності без створення юридичної особи для складання власної фінансової звітності з урахуванням результатів спільної діяльності, своєї частки в активах і зобов’язаннях.

У разі отримання прибутку в рамках договору про спільну діяльність, даний прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не передбачено договором. Сума прибутку, отриманої кожним учасником договору простого товариства в межах спільної діяльності, є доходом кожного учасника і підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої особи – учасника простого товариства.

• ІНК Офісу великих платників податків ДФСУ від 05.01.2018 р. № 50/ІПК/28-10-01-03-11.

Якщо філія втратила право складання податкової накладної / розрахунку коригування, то в разі необхідності складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ПКУ, в розрахунку коригування вказуються дата складання і порядковий номер такої зведеної податкової накладної.

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначається умовний індивідуальний номер «600000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник вказує найменування та індивідуальний податковий номер головного підприємства.

• ІПК ГУ ДФСУ в Харківській області від 05.01.2018 р. № 52/ІПК/20-40-12-01-11

З метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН, функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін в нормативно-правових актах, розрахунки коригування, що складаються у разі зміни (доповнення) номенклатури поставки товарів/послуг, слід складати з урахуванням наступного.

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури поставки товарів/послуг постачальник (продавець) в розрахунку коригування зі знаком «-» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому в графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № по порядку рядки податкової накладної, яка коригується (номенклатура якої анулюється).

Щоб додати нову товарну позицію, якої не було в податковій накладній, яка коригується, в розрахунку коригування до цієї податкової накладної зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів / послуг, які додаються (нові товарні позиції). При цьому в графі даного розрахунку коригування таким новим товарними позиціями присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, яка коригується.

Наприклад: у податковій накладній були три рядки з різним видом (номенклатурою) товару, і необхідно анулювати товар (номенклатуру) по другому рядку і додати новий товар (номенклатуру). В цьому випадку в розрахунку коригування до цієї податкової накладної:

• для анулювання товару, вказаного в рядку «2» податкової накладної, в графі 1 зазначається номер рядка «2» і зі знаком «-» – показники щодо даного товару;

• для додавання нового товару (номенклатури) в графі 1 указується «4» і зі знаком «+» – показники щодо нового товару.

У разі якщо відбувається тільки зміна кількісних та/або вартісних показників податкової накладної, без зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, це коригування здійснюється записом в одному рядку в розрахунку коригування до податкової накладної, в графі 1 якого відображається № по порядку рядки податкової накладної, яка коригується.

У свою чергу, якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування в зв’язку зі здійсненням заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування номенклатури в результаті не змінює суму компенсації, то даний розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування в зв’язку зі здійсненням заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то даний розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН одержувачем (покупцем) товарів/послуг, та для цього постачальник направляє такий складений розрахунок коригування одержувачу.

Податок на прибуток

• ІПК ДФСУ від 11.01.2018 р. № 116/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

З метою оподаткування малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів не належать до основних засобів.

Групи основних засобів (інших необоротних активів) і мінімально допустимі строки їх амортизації в податковому обліку встановлені пп. 138.3.3 ПКУ.

Зокрема, для груп 10 (бібліотечні фонди) і 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.

З урахуванням положень пп. 138.3.1 ПКУ вартість бібліотечних фондів і малоцінних необоротних активів в податковому обліку не підлягає амортизації.

Відображення різниць, що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів і передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі п.п. 138.1, 138.2 ПКУ, здійснюється в рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатку РІ до Декларації з податку на прибуток підприємства.

При визначенні різниць відповідно до п.п. 138.1 і 138.2 ПКУ враховується вся сума нарахованої в звітному періоді амортизації основних засобів і нематеріальних активів незалежно від того, чи включена така амортизація до складу витрат за правилами бухгалтерського обліку.

Податківці в ІПК повідомляють, що значення рядка 1.1.1 додатка РІ до Декларації, в якому відображається сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів у відповідності до правил бухобліку, яка враховується для збільшення фінансового результату до оподаткування, може не збігатися зі значенням рядка 2515 р . III «Елементи операційних витрат» Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).

• Згідно з п. 23 П(С)БО 7, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством / установою (в розпорядчому акті) у разі визнання цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Зокрема, п. 27 П(С)БО 7 встановлено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта ОЗ, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації.

Тобто на період консервації, капітального ремонту, реконструкції та іншого поліпшення ОС відбувається припинення його експлуатації.

З огляду на викладене, в податковому обліку амортизації підлягають основні засоби, призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Таким чином, якщо припинення та введення в експлуатацію ОЗ у зв’язку з модернізацією (поліпшенням, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, модифікацією) відбувається в межах одного місяця, – норми п. 27 П(С)БО не застосовуються. Відповідно, в бухобліку амортизація на дане ОЗ продовжує нараховуватися. А значить, і в податковому обліку на такі ОЗ також буде нараховуватися амортизація за цей період.

Роз’яснення з розділу 102.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

• ІПК ДФСУ від 18.12.2017 р. № 3034/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Фінансовий результат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безкоштовно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податків (крім фізичних осіб), і платникам податків, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безкоштовно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп . 140.5.9 ПКУ (пп. 140.5.10 ПКУ).

Податковий кодекс не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не застосовує ставку 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX «Перехідні положення» ПКУ. Дані операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

• Страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, в т.ч. страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, які перераховуються, таким чином:

• в рамках договорів з обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб – нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації – за ставкою 0%;

• в межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в вищевикладеному абзаці, – за ставкою 4% суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування даної суми;

• при укладенні договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (в т.ч. через або за посередництвом перестрахових брокерів , які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено у перестраховика, рейтинг фінансовою надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним національною комісією), а також при укладенні договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, – за ставкою 0%;

• в інших випадках, ніж зазначені в попередніх абзацах, – за ставкою 12% суми цих платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Це передбачає пп. 141.4.5 ПКУ.

Отже, страховик при виплаті доходів нерезиденту, визначених пп. 141.4.5 ПКУ, сплачує податок на доходи нерезидента за кодом 11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Роз’яснення з розділу 102.18 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

• ІПК ГУ ДФСУ в м. Києві від 03.01.2018 р. № 11/ІПК/10/26-15-12-03-11.

Якщо нерезидент здійснює перевезення вантажу з використанням власного транспортного засобу, то послуги з перевезення розглядаються як фрахт, і в разі здійснення виплати винагороди за фрахтування експедитору-нерезиденту застосовуються положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшення ставки податку на прибуток.

Якщо нерезидент з метою виконання договору залучає до виконання третіх осіб (резидентів або нерезидентів), які надають послуги з перевезення (фрахту), то компенсація даних виплат резидентом нерезиденту-експедитору не рахується сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договором фрахтування, і положення міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток не застосовуються. Компенсація таких виплат, відповідно до абз. «Ї» пп. 141.4.1 ПКУ, є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними пп. 141.4.2 ПКУ.

• Податкові декларації з податку на прибуток підприємств подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

• календарному кварталу або календарному півріччю (у т.ч. в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків – протягом 40 к.дн., що настають за останнім календарним днем ??звітного (податкового) кварталу (півріччя);

• календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 к.дн., що настають за останнім календарним днем ??звітного (податкового) року;

• календарному році – протягом 60 к.дн., що настають за останнім календарним днем ??звітного (податкового) року.

• Суб’єкти господарювання, які скористалися пільгами з податку на прибуток підприємств, подають Звіт про суми податкових пільг протягом 40 к.дн., що настають за останнім календарним днем ??податкового (звітного) кварталу, півріччя, трьох кварталів, року (п. 3 Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233).

У Звіті підприємством вказується сума пільги у зв’язку із звільненням прибутку від оподаткування, розрахована як прибуток від пільгової діяльності (рядок 05 додатка ПЗ декларації з податку на прибуток), помножена на діючу ставку податку на прибуток.

У разі якщо з початку звітного року платник податків не користувався пільгами, то Звіт про суми податкових пільг їм не представляється.

Роз’яснення з розділу 102.23 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Податок на доходи фізичних осіб

• ДФСУ в розділі 103.10 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ роз’яснює, що дохід, отриманий фізичною особою – резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу іншій фізичній особі корпоративних прав у вигляді часток статутного капіталу або паїв включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку навіть у господарські товариства, які не є акціонерними.

При цьому фізична особа, яка отримує інвестиційний прибуток, має подати річну податкову Декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою 18%.

Нагадаємо: згідно з пп. 170.2.2 ПКУ, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (при наявності), та його вартістю.

Варто відзначити, що відповідно до пп. 170.2.8 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума цього доходу не перевищує 2470 грн. (Пп. 169.4.1 ПКУ).

Готівкові розрахунки

• 05 січня 2018 року набуло чинності Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі – Положення № 148). У той же час втратив чинність його попередник – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі – Положення № 637).

По-перше, НБУ змінив поняття «оприбуткування готівки». Дана операція включає проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат. Таким чином, тепер оформлення операції в КОРО не рахується оприбуткуванням готівки.

З одного боку, це означає, що відсутність відповідного запису в КОРО не є підставою для застосування п’ятикратного штрафу за неоприбуткування готівки, а з іншого – те, що від 05.01.2018 підприємства, які застосовують РРО (РК), зобов’язані щодня вносити записи про підсумки операцій за день в касову книгу. Навіть у вихідні дні.

По-друге, знову прийнятим документом затверджено нові типові форми касових документів:

• відомості на виплату готівки;

• прибуткового касового ордера (форма № КО-1);

• видаткового касового ордера (форма № КО-2);

• журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (форми № КО-3 і КО-3а – ведеться одна з них на розсуд керівника підприємства);

• касової книги (форма № КО-4);

• книги обліку виданої і прийнятої старшим касиром готівки (форма № КО-5);

• акту про результати інвентаризації наявних коштів;

• акту про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою.

Постанова № 148 набула чинності буквально на наступний день після її оприлюднення. Тому цілком природно, що підприємства поки продовжують використовувати старі бланки документів, зокрема, ПКО, РКО, касової книги. У зв’язку з цим виникає питання: чи не будуть застосовувати податківці п’ятикратний штраф за неоприбуткування готівки в силу того, що вона оприбуткована з використанням на старих бланках?

По-третє, лібералізований порядок розрахунку ліміту каси. Тепер центробанк не вимагає проводити розрахунок ліміту згідно із затвердженою ним формулою, яка раніше була «вмонтована» в Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, затвердженому в додатку 8 до Положення № 637.

Певні вказівки з приводу розрахунку ліміту все ж в новому положенні залишилися, однак зараз немає вимоги визначати ліміт саме на підставі показників надходження/видачі готівки за 3 будь-які місяці поспіль з останніх 12-ти, що передують строку встановлення (перегляду) ліміту каси.

Більш того, Положення № 148 строго не вимагає, щоб ліміт неодмінно був в межах середньоденного показника надходження/видачі готівки.

• Згідно з п. 14 р. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148 (далі – Положення № 148), установа/підприємство, яке здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) встановлює, виходячи з необхідності прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження в каси банків.

Вимоги п. 14 р. II Положення № 148 поширюються на небанківські фінансові установи.

Банкам і фізичним особам – підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.

Пунктом 39 р. IV Положення № 148 визначено, що відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок та веденням книг обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи – підприємці касової книги не ведуть.

Роз’яснення з розділу 109.15 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Праця і заробітна плата

• Лист Мінсоцполітики від 16.11.2017 р. № 718/0/126-17/241

З 2018 року для підприємств (установ, організацій) з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб введена квота в розмірі не менше однієї особи середньооблікової чисельності штатних працівників для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років ( далі – особи передпенсійного віку).

Мінсоцполітики в листі відповіло на ряд питань, пов’язаних з введенням такої квоти.

На підприємців обов’язок щодо працевлаштування осіб передпенсійного віку не поширюється?

Вимога щодо виконання вищевказаної квоти поширюється тільки на тих роботодавців, організаційно-правову форму господарської діяльності яких можна визначити, як підприємство, установа та організація. Тобто на фізичних осіб – підприємців дана норма не поширюється.

Який показник середньооблікової чисельності штатних працівників використовувати для виконання квоти?

Середньооблікова чисельність штатних працівників розраховується відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 в частині визначення показника середньооблікової чисельності штатних працівників.

До 2018 року роботодавці з кількістю штатних працівників до 20 осіб не зобов’язані виконувати квоту і, відповідно, надавати до центру зайнятості інформацію про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, за 2017 рік їм не доведеться. Чи так це?

Так, оскільки прийнята норма набирає чинності з 01.01.2018, то першим звітним роком буде 2018 рік.

Чи будуть вноситися зміни до Порядку надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гаранти в сприянні працевлаштуванню, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р № 271?

КМУ призведе свої нормативно-правові акти у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 2148.

Щодо відповідальності роботодавця за невиконання квоти

У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян з нього стягується штраф за кожну необгрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі

• Управління Держпраці в Кіровоградській області.

У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігаються середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт, на який потрібно відкоригувати виплати, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати, розраховується діленням окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) і т.п., це коригування середньої заробітної плати не проводиться.

У разі переведення працівника на вищеоплачувану посаду коригування буде проведено, якщо за цією посадою відбулося підвищення розміру окладу в розрахунковому періоді.

Якщо підвищення посадового окладу відбулося в місяці, в якому працівник був переведений на вищу посаду, коригування не проводиться.

Однак, зауважимо, що Мінсоцполітики в листі від 18.05.2017 рю № 1454/0/101-17/28 вказує: в разі зміни посадового окладу (тарифної ставки) працівника у зв’язку з переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) і т. д. коригування середньої заробітної плати не проводиться. Тому коригування середньої заробітної плати здійснюється в зв’язку з підвищенням окладів відповідно до актів законодавства і за умови, якщо працівник займає одну і ту ж посаду до підвищення окладів і після їх підвищення.

• Управління Держпраці у Волинській області пропонує ознайомитися з 4-ма гарячими питаннями з практики, відповіді на які необхідно знати, щоб не порушити закон і права працівників в частині надання відпустки.

Чи обов’язково видавати за два тижні наказ про щорічній відпустці?

Ні, якщо за два тижні до відпустки ознайомите працівника з повідомленням про дату його початку, передбаченої графіком відпусток.

Повідомити можна двома способами – ознайомити з:

• наказом про відпустку;

• повідомленням про відпустку.

Для того щоб скоротити документообіг, видавайте накази про відпустку з таким розрахунком, щоб ознайомлювати з ними працівників мінімум за 2 тижні до відпустки. На великих підприємствах зробити це складно. Щоб не порушити законодавство, видавайте накази за 16-17 днів до відпустки.

У разі якщо ви використовуєте повідомлення про відпустку, наказ можна видати за 5-7 днів. Тоді бухгалтер встигне нарахувати і виплатити відпускні працівнику мінімум за 3 дні до відпустки.

Чи можна видати наказ про поділ відпустки по 7 днів в силу виробничої необхідності?

Ні. Даний наказ суперечить двом нормам Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (ч. 1 ст. 12):

• ділити щорічну відпустку можна на прохання працівника;

• в разі поділу щорічної відпустки одна безперервна частина повинна складати мінімум 14 к.дн.

Отже, ініціювати поділ відпустки повинен працівник, а не роботодавець. Тому наказ про поділ відпусток – неправомірне.

Чи може працівник брати відпустку по 1-2 дня виключно в робочі дні?

Може, якщо роботодавець згоден так розділити відпустку. Якщо працівник бажає більше відпочивати, йому краще оформити відпустку частинами тільки на робочі дні. А якщо потрібні гроші – вибрати для відпустки періоди, на які припадають вихідні дні за графіком роботи. За ці дні працівник також отримає відпускні.

Плата за землю

• Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація по платі за землю) затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. № 560. Однак зараз відсутня нормативно затверджений порядок складання відповідної форми звітності.

Так, ГУ ДФСУ в Чернігівській області на офіційному веб-сайті розмістило розроблений контролерами алгоритм складання Декларації з плати за землю, що містить докладні пояснення щодо заповнення рядків і граф звітності.

• ІПК ДФСУ від 04.01.2018 р. № 25/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Підприємство поінформувало ДФСУ, що в господарській діяльності платника єдиного податку надає в оренду власні нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку. Також в запиті до податківців вказало, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформляла, але і не ідентифікувало вид існуючих майнових прав на земельну ділянку в частині спільної сумісної власності власників квартир і нежитлових приміщень в будинку.

Тому, посилаючись на норму п. 4 п. 297.1 ПКУ щодо звільнення від сплати земельного податку платниками єдиного податку, які використовують таку ділянку в господарській діяльності, підприємство просило підтвердити поширення на нього дії зазначеної норми ПКУ.

ДФСУ в ІПК зазначає: оскільки підприємство може придбати право власності на земельну ділянку лише в складі спільної сумісної власності власників квартир і нежитлових приміщень в будинку, то, керуючись нормами Земельного та Цивільного кодексів України, підприємство зобов’язане врегулювати з учасниками такої спільної сумісної власності на земельну ділянку (ділянки) порядок нарахування, сплати та подання податкової звітності по платі за землю за цю ділянку (ділянки).

Приватні підприємці

• Приватні підприємці – платники єдиного податку без використання праці найманих працівників, формують і подають звіт по ЄСВсамі за себе раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з таблицями 2, 4 додатка 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова» (п. 2 р. ІІІ Порядку № 435).

Крім того, п. 3 р. ІІІ Порядку № 435 визначено, що ФОП – платники ЄП звільняються від сплати за себе ЕВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

ДФСУ в Чернівецькій області.

• ІПК ДФСУ в Харківській області від 09.01.2018 р. № 86/ІПК/20-40-13-11-12.

Договори страхування цивільно-правової відповідальності та страхування небезпечних вантажів є обов’язковим видом страхування власників транспортних засобів та безпосередньо пов’язані з наданням транспортних послуг, а, отже, витрати на їх придбання фізична особа – підприємець може віднести до складу витрат відповідно до пп. 177.4.4 ПКУ.

Разом з цим звертаємо увагу: оскільки витрати на страхування неможливо безпосередньо пов’язати з отриманням конкретного доходу та з огляду на те, що вони забезпечують отримання економічної вигоди протягом тривалого періоду, ці витрати включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця рівномірно протягом такого періоду.

Бухгалтерський облік

• ІПК ДФСУ від 10.01.2018 р. № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

З огляду на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, акт виконаних робіт (наданих послуг) відноситься до первинних документів та засвідчує факт здійснення господарської операції.

У свою чергу, статус належним чином оформленого первинного документа акт виконаних робіт (наданих послуг) придбає при наявності в ньому всіх обов’язкових реквізитів, визначених у ст. 9 зазначеного Закону (в т.ч. і особистих підписів осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції).

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, документ повинен бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

При здійсненні платником податків (постачальником) операції з поставки послуг датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ та, відповідно, складання податкової накладної за цією операцією буде вважатися дата належним чином оформленого первинного документа, а саме – акта виконаних робіт (наданих послуг).

Разом з тим для одержувача таких послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, буде податкова накладна, складена і зареєстрована в ЄРПН платником податків (постачальником).

До відома

• За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в грудні 2017 року, в порівнянні з листопадом 2017 року, становить 101,0%.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy