Зміни в законодавстві України (№ 2, січень 2018)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII. Документ опублікований в газеті «Голос України» від 30.12.2017 р. № 248 (6753) і вступає в силу з 1 січня 2018 року.

Зведену таблицю змін до ПКУ надав Комітет податкової та митної політики, серед яких, зокрема:

– змінено процедуру зупинки податкових накладних/розрахунків. Встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку і на підставах, визначених КМУ. З 01.01.2018 до прийняття відповідного рішення Уряду зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків не проводиться;

– визначено умови і порядок розблокування і реєстрації податкових накладних в ЄРПН для податкових накладних, які були заблоковані до дня набрання чинності Законом;

– платникам, які будуть ввозити на митну територію України до 1 січня 2020 року промислове обладнання для виробничих потреб, надано право на розстрочку на 24 місяці сплати «імпортного» ПДВ;

– нормовані питання оподаткування експрес-відправлень і поштових відправлень (вступають в силу з 1 січня 2019), а також питання ввезення товарів на митну територію фізичними особами в супроводжуваному багажі;

– уточнені норми про податкові наслідки переходу зі спрощеної системи на загальну для платників четвертої групи;

– передбачена норма, яка вказує, що платники єдиного податку сплачують податок на репатріацію в разі виплат на користь нерезидента;

– звільнені від оподаткування вартість путівок, яка не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, що надаються роботодавцем – платником податку на прибуток один раз на календарний рік працівникам та/або членам їх сімей першого ступеня споріднення;

– встановлено, що якщо податковий орган в установлений ПКУ термін не надіслав фізичній особі повідомлення-рішення на сплату податку на нерухоме майно, така фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання;

– прийнята норма, яка зобов’язує ДФС на своєму веб-сайті розміщувати зведену інформацію про розмір і дату встановлення ставок місцевих податків і зборів на відповідних територіях;

– введена норма, згідно з якою при визначенні бази оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки 2018 дорівнює 1.

Крім тимчасового призупинення системи блокування податкових накладних, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII (далі – Закон № 2245) , який набрав чинності 01.01.2018, було впроваджено ще безліч ПДВ-новацій, а саме:

• окремий термін реєстрації в ЄРПН для мінусових розрахунків коригування – 15 к.дн. з дня отримання даного розрахунку коригування отримувачем (покупцем) (зміни в п. 201.10 ПКУ);

• нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ буде здійснюватися за товарами/послугами, необоротними активами, придбаним/виготовленим з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – в разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту);

• 7-процентна ставка ПДВ поширена і на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки і виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, і дозволені для надання на ринку і/або введення в експлуатацію та застосування в Україні (зміни до пп. «в» п. 193.1 ПКУ);

• зміни щодо обкладення ПДВ міжнародних поштових відправлень та експрес-відправлень:

– у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі базою оподаткування є їх митна вартість (для юридичних осіб) або фактурна вартість (для фізичних осіб), визначений відповідно до ст. 234 і ст. 374 Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті (пп. 191.1.1 ПКУ) (запрацює з 01.01.2019);

– у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менш ніж 24 години або в’їжджає в Україну частіше ніж раз протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості даних товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті (пп. 191.2.3 ПКУ);

• з 01.01.2019 не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.17 ПКУ):

– ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро в несупроводжуваному багажі;

– ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача (юридичної особи, фізичної особи-підприємця) в одній депеші в міжнародних поштових відправленнях або у одному вантажі експрес-перевізника в міжнародних експрес-відправленнях;

– ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) в перших трьох міжнародних поштових відправленнях та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких в кожному з відправлень не перевищує еквівалент 150 євро;

• з 01.01.2018 не є об’єктом оподаткування ПДВ ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) за певних умов (пп. 196.1.18 ПКУ). Так, без сплати ПДВ фізособа може ввезти:

– через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, – товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро;

– через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізособою, яке було відсутнє в Україні більше 24 годин і яка в’їжджає в Україну не частіше ніж раз протягом 72 годин, – товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг;

– за іншими, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менш ніж 24 години або в’їжджає в Україну частіше ніж раз протягом 72 годин, – товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро і сумарна вага яких не перевищує 50 кг;

• уточнення норм пп. 197.1.25 ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання дитячих книжкових видань;

• тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від сплати ПДВ суб’єкти космічної діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про космічну діяльність» (п. 3 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ);

• тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не рахується роялті згідно з абзацами 2-7 пп. 14.1.225 ПКУ (п. 26 1 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ);

• тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з експорту:

– з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

– з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року насіння суріпиці або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД);

• тимчасово, до 31 грудня 2018 року, звільняються від обкладення ПДВ операції з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або декількома), які вказані у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в т.ч. вироблених в Україні) (п. 64 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ);

• з 1 січня 2017 року до 1 січня 2022 роки для платників ПДВ – сільгоспвиробників, внесених до Реєстру одержувачів бюджетної дотації, розраховують розмір бюджетної дотації виходячи з обсягу податкових зобов’язань з ПДВ з поставки товарів, розрахованого за даними зареєстрованих податкових накладних (п. 51 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ);

• тимчасово, до 1 січня 2020 року, надано право на розстрочку сплати ПДВ при імпорті обладнання, яке класифікується за певними товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, що ввозиться для власного виробництва (п. 65 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ).

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

ІНК ДФСУ від 15.12.2017 р. № 3007/6/99-99-15-03-02-15/ІНК

Як відомо, з 03.12.2017 вступили в силу зміни до п. 198.6 ПКУ про продовження терміну, протягом якого платники ПДВ мають право включити суми ПДВ до податкового кредиту.

Тепер, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, це право зберігається за ним протягом 1095 к. Дн. з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування. До внесення змін такий термін становив 365 к. Дн.

Тому платник ПДВ, застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ, включає до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, в звітному (податковому) періоді, в якому сталася сплата коштів (надано інші види компенсації) за придбані товари/послуги, або в будь-якому наступному звітному (податковому) періоді в межах строку, визначеного п. 198.6 ПКУ, – 1095 к. дн. з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування.

ІНК ДФСУ від 27.12.2017 р. № 3173/6/99-95-42-03-15/ІПК

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складання платником податкової накладної за цими операціями, за умови реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.2 ПКУ).

Відповідно до п. 187.8 ПКУ, датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені п. 192.1 ПКУ.

Податківці в ІНК вказали: з огляду на те що при списанні кредиторської заборгованості, що виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів і не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстави для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникають.

ГУ ДФС в м. Києві в ІНК від 26.12.2017 р. № 3130/ІПК/26-15-12-01-18.

Зменшення суми податкових зобов’язань з ПДВ у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, які не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється тільки при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, в т .ч. при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ПКУ).

Отже, можливість складання платником ПДВ розрахунку коригування на зменшення нарахованих податкових зобов’язань при поверненні неплатнику частини попередньої (авансової) оплати Податковим кодексом не передбачена.

ІНК ДФСУ від 26.12.2017 р. № 3143/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

У разі якщо придбані/отримані з ПДВ платником податку товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково – в звільнених від оподаткування ПДВ операції з поставки відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника внаслідок, зокрема, обробки ( металів) і розбирання (демонтажу) ліквідованих основних фондів, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та подання до контролюючого органу розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за правилами, визначеними ст. 199 ПКУ, у такого платника податків відсутня.

Податок на прибуток

З 1 січня 2018 року обов’язок щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендівпокладається на будь-якого резидента – емітента корпоративних прав, крім платників єдиного податку. Тобто, юридичні особи – платники єдиного податку більше не повинні сплачувати дивідендний авансовий внесок з податку на прибуток.

Дане нововведення з’явилося в пп. 57.1 прім.1.2 ПКУ, оновленому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» від 07.12.2017 р № 2245-VIII.

Втім, інші положення цього ж пункту суперечать такому звільненню юросіб-єдинників від сплати дивідендних авансів, відзначаючи:

«… якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується при виплаті згідно з нормами, визначеними відповідно до положень цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податків».

Тому виходить, що один абзац пп. 57.1 прім.1.2 ПКУ суперечить іншому абзацу цього підпункту.

Незважаючи на це, сподіваємося, що юросіб-єдинників таки звільнили від сплати дивідендних авансів.

Для платників податку на прибуток, що представляють декларацію наростаючим підсумком раз на рік, встановлено новий граничний термін її подання.

Так, згідно з новим пп. 49.18.6 ПКУ, дана декларація подається в 60-денний термін.

Відповідні зміни передбачені Законом України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), зазначена податкова декларація подається у строки, визначені п . 49.18 ПКУ для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік.

ІНК ДФСУ від 22.12.2017 р. № 3110/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Особа, в звітному кварталі яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана подавати в ГФС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4 ПКУ доходи нерезидента з джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Платник податків, самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, встановлених п. 50.2 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від цієї суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від цієї суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Податківці в ІНК відзначили: в разі якщо резидент, яка виплачує доходи нерезидентові, подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в якій уточнює суму задекларованого податку з виплачених цього нерезиденту доходів в сторону зменшення, штрафні санкції відповідно до положень п. 50.1 ПКУ не застосовуються

Податок на доходи фізичних осіб

Багато показників в р. IV ПКУ визначаються виходячи з розміру мінімальної зарплати. Зокрема, мінзарплату використовують для визначення, оподатковуваного та звільненого від оподаткування ПДФО і військовим збором доходу фізосіб.

1. Від оподаткування звільняється сума, сплачена на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за отримання освіти, за підготовку або перепідготовку платника податків в межах 3-кратного розміру мінзарплати за кожен повний або неповний місяць навчання: в 2018 році – 11 169 грн. за повний або неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 ПКУ).

2. Неоподатковуваний розмір допомоги на поховання, наданого роботодавцем, – 4 940 грн. (2470 грн х 2) відповідно до пп. 165.1.22 ПКУ.

3. Неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, у т.ч. матеріальної, наданої роботодавцем – 2 470 грн. згідно з пп. 170.7.3 ПКУ.

4. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (за винятком грошових виплат у будь-якій сумі) (пп. 165.1. 39 ПКУ). У 2018 році – 930,75 грн.

Платник податків має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги, що передбачено п. 169.1 ПКУ.

У свою чергу, ПСП застосовуємо до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір даного доходу не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (пп. 169.4.1 ПКУ).

При розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018 в сумі 1762 грн. граничний дохід для застосування податкової соціальної пільги у 2018 року складе:

1762 грн. х 1,4 = 2470 грн.

Однак розмір мінімальної зарплати з 01.01.2018 дорівнює 3723 грн. Тому менше цієї величини не може нараховуватися зарплата працівникові за виконану місячну норму праці.

Отже, виходить, ПСП не буде застосовуватися до доходів переважної більшості працівників, оскільки розмір їх зарплати повинен бути вище 3723 грн., а граничний дохід для застосування ПСП на 2018 рік – 2470 грн.

Розмір загальної податкової соціальної пільги на 2018 рік становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ):

1762 грн. х 50% = 881 грн.

Таким чином, загальною ПСП зможуть скористатися тільки працівники, що працюють на умовах неповного робочого часу, та й то не завжди.

У ДФС запитали: чи підлягає обкладенню ПДФО компенсована роботодавцем найманому працівникові сума туристичного збору, включена у вартість його проживання у відрядженні?

Не можуть бути платниками туристичного збору особи, які прибули у відрядження (пп. 268.2.2 ПКУ).

Чи не є доходом відрядженого працівника сума відшкодованих йому в установленому законодавством порядку витрат в межах фактичних витрат, а саме, зокрема, на оплату вартості проживання в готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка , лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в т.ч. будь-які збори і податки, що підлягали сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом обкладення ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема, у вигляді рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в т.ч. бронювання місць в місцях проживання та ін.

Відповідні норми закріплені в пп. 170.9.1 ПКУ.

Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника податку, крім тих, які обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування (пп . «г» пп. 164.2.17 ПКУ).

Отже, ГФС в підкатегорії 103.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ робить такий висновок: якщо роботодавцем здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого працівником під час відрядження в межах України за наймання житлового приміщення, то сума даного відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо і оподатковується ПДФО на загальних підставах.

ІНК ДФСУ від 27.12.2017 р. № 3167/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Сума поворотної фінансової допомоги, яка виплачується податковим агентом – юридичною особою своєму засновнику – фізичній особі протягом дії договору, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу засновника, тобто не обкладається податком на доходи фізичних осіб (пп. 165.1.31 ПКУ ).

Одночасно до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 ПКУ).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податків зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій повинен відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний дохід або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (пп. 170.2.1 ПКУ) .

Отже, якщо в результаті зменшення в законодавчо встановленому порядку статутного капіталу юридичної особи його засновнику повертаються кошти або майно, попередньо внесені ним до статутного капіталу цієї юридичної особи, то на цю операцію поширюються норми п. 170.2 ПКУ.

У зв’язку з тим, що операція з надання/отримання платником податків поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів / послуг, дана операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Розділ III ПКУ не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.

Що стосується можливості заліку суми внеску в статутний капітал засновника товариства в рахунок погашення його заборгованості за отриману їм фінансову допомогу при зменшенні статутного капіталу підприємства, то це питання регулюється положеннями ГКУ.

Формування фінансового результату від операції заліку зустрічної однорідної вимоги на підприємстві відбивається згідно з правилами бухгалтерського обліку. Податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за зазначеною операцією не передбачені.

Дані операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Чи не включається до оподатковуваного доходу вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, в т.ч. на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, що надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безкоштовно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) раз на календарний рік за умови, якщо вартість путівки (розмір знижки ) не перевищує 5 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 18 615 грн).

Разом з тим фінрезультат збільшують на суму повної або часткової компенсації раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, у разі якщо ця компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.

Зазначені норми з’явилися в пп. 165.1.35 та пп. 140.5.10 ПКУ відповідно. Зміни внесені Законом України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII, який вступає в силу 01.01.2018.

Пенсійне та соціальне забезпечення

З 01.01.2018 максимальна сума зарплати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок, складе 15 розмірів мінімальної зарплатизамість колишніх 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо виходити з розміру мінзарплати з 01.01.2018 в сумі 3723 грн., То, відповідно, максимальна величина буде дорівнює 55 845 грн. (3723 грн. Х 15).

Праця і заробітна плата

Добові для відряджень по Україні встановлені в розмірі не більше 0,1 розміру мінзарплати, визначеної станом на 1 січня податкового року, за кожний день відрядження (пп. «А» пп. 170.9.1 ПКУ).

Оскільки з 01 січня 2018 року мінзарплата встановлена ??на рівні 3723 грн. (Ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII), – максимальний розмір неоподатковуваних добових у 2018 році становить не більше ніж 372,30 грн. на добу.

Лист Мінсоцполітики від 22.11.2017 р. № 2779/0/101-17.

У разі якщо період відрядження працівнику оплачувався виходячи із середньої зарплати, то ні суми цього середнього заробітку, ні дні, за які він зберігається, не враховуються при обчисленні середньої зарплати виходячи з двох місяців.

Що стосується нарахування премії за період відрядження, то відповідно до ст. 121 КЗпП за роботу в період відрядження повинна виплачуватися зарплата відповідно до умов трудового договору, в т. Ч. Нараховуватися премії, якщо вони передбачені цими умовами. Якщо за період відрядження нарахована заробітна плата нижче середньої заробітної плати, обчисленої відповідно до законодавства, тоді виплачується середня заробітна плата.

При виплаті середньої зарплати за період відрядження премія за даний період не нараховується.

До відома

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII (далі – Закон № 2245), як і передбачав його проект, були оновлені критерії визначення великого платника податків – зміни в пп. 14.1.24 ПКУ.

У нових умовах були підвищені:

• обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові кварталу з 1 млрд грн до суми, еквівалентної 50 млн євро;

• загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, з 20 млн. грн. до суми, еквівалентної 1 млн євро, в разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тис. євро.

Крім того, Законом № 2245 були внесені корективи і щодо обліку великих платників податків в органах ДФС – зміни в п. 64.7 ПКУ.

Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр ВПП) і отримання повідомлення ДФСУ про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік:

• за основним місцем обліку в контролюючому органі, який здійснює супровід великих платників податків (Офісі великих платників ДФС), з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр ВПП;

• за неосновним місцем обліку в такому контролюючому органі (Офісі великих платників ДФС) або його територіальних підрозділах щодо наявних в межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, який здійснює супровід великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність такого великого платника податків.

Що стосується великих платників податків, які самостійно не стали на облік в Офісі великих платників ДФС або його територіальних підрозділах, ДФСУ приймає рішення про зміну основного та неосновного місця обліку таких великих платників податків і переведення їх на облік до контролюючого органу, який здійснює супровід великих платників податків, і його територіальні підрозділи.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy