Зміни в законодавстві України (№ 4, квітень 2018)

І. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

· ІПК ДФСУ від 20.04.2018 р. № 1737/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

З метою обчислення ПДВ базою оподаткування імпортованого товару (в тому числі наданого нерезидентом на умовах товарного кредиту) є договірна (контрактна) вартість даного товару, але не нижче митної вартості зазначених товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включенню в ціну товарів.

При цьому сплата резидентом – платником ПДВ нерезиденту відсотків за товари, надані їм на умовах товарного кредитуне змінює базу ПДВ. Сплачений під час імпорту даних товарів ПДВ, розрахований відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника за умови виконання вимог п. 198.3 ПКУ.

· ІПК ДФСУ від 30.01.2018 р № 340/6 / 99-99-15-03-02-15 / ІПК.

Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ по операціях постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· дата зарахування коштів від покупця / замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів / послуг, що підлягають поставці, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

· дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

У той же час пп. 14.1.202 ПКУ визначено, що продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Таким чином, з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася, і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВвважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю , або організації, яка буде здійснювати доставку покупцеві даного товару будь-яким способом (перевезення, пересилання і т. п.).

Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, зазначена в документах на перевезення(переміщення, пересилання) товару, які відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України оформляються за встановленою формою з складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.

· ІПК ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1608/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

На дату отримання від орендарів коштів, що є оплатою вартості послуг з оренди за останній місяць оренди, незалежно від того, в рамках якого договору (попереднього або основного) здійснюється така оплата, орендодавець – платник ПДВ зобов’язане визначити податкові зобов’язання по ПДВ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

Кошти, отримані орендодавцем від орендарів у вигляді гарантійного (забезпечувального) платежу, незалежно від того, в рамках якого договору (попереднього або основного) здійснюється така оплата, не викликають у товариства податкових наслідків з ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ орендодавцем і податковий кредит орендарем при отриманні / перерахуванні таких коштів не визначаються.

При цьому на дату зарахування таких коштів в рахунок оплати вартості послуг з оренди або за резервування орендної площі або в рахунок оплати інших послуг орендодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по ПДВ (за умови, що таке зарахування є першою подією) і скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Що стосується суми коштів, отриманих орендодавцем як суми неустойки (штрафів та/або пені) внаслідок невиконання або неналежного виконання орендарем договірних зобов’язань, то такі кошти не є оплатою вартості поставлених (що підлягають поставці) товарів/послуг і не змінюють базу ПДВ товарів/послуг . Такий же висновок міститься в Узагальнюючої податкової консультації щодо включення до бази оподаткування ПДВ та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг, затвердженої Наказом ДФСУ від 06.07.2012 р № 590.

· Податкові накладні, які були заблоковані 01.12.2017 і за якими на 01.12.2017 не представлені пояснення та копії документів на розблокування, не потрапили під дію автоматичного розблокування згідно п. 57 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Тепер, після набрання чинності Постанови КМУ “Про затвердження порядків з питань зупинки реєстрації ПН / РК в ЄРПН” від 21.02.2018 р № 117 (далі – Постанова № 117), дане питання врегульоване. Платники ПДВ зможуть подати розблокувальний пакет документів до відповідних податкових накладних / розрахунків коригування протягом 365 к. дн. з дати виникнення податкових зобов’язань, зафіксованих в зазначених податкових накладних/розрахунків коригування. Розблокувальна комісія розглядатиме їх вже за новим порядком, визначеним Постановою № 117. Зокрема, перелік документів, необхідних для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, визначені в п. 14 Постанови № 117.

ГУ ДФСУ в м. Києві.

Податок на прибуток

· ІПК ДФСУ від 17.04.2018 р. № 1 687/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

ПКУ не встановлюється окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податку для цілей ТЦО. У той же час для цілей пп. 134.1.1 ПКУ в річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених пп. 134.1.1 ПКУ.

При цьому в рядку 01 податкової Декларації з податку на прибуток вказується дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, включаючи дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Оскільки пп. 39.2.1.7 ПКУ визначено, що в обсяг річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податку від будь-якої діяльності з метою трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) Форма № 2:

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000);

інші операційні доходи (ряд. 2120);

дохід від участі в капіталі (стр. 2200);

інші фінансові доходи (ряд. 2220);

інші доходи (ряд. 2240),.

Податківці в ІПК відзначають, що дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для розрахунку річного доходу (50 млн грн.) платника податків від будь-якої діяльності з метою ТЦО і не враховується для розрахунку обсягу господарських операцій (5 млн грн.) Платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

При цьому сума нарахованих відсотків на користь пов’язаної особи – нерезидента враховується для обчислення обсягу господарських операцій (5 млн грн.) Платника податків.

· ІПК ДФСУ від 17.04.2018 р. № 1680/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують корпоративний податокі відповідні держави, в яких зареєстровані такі нерезиденти як юридичні особи, наведені в Переліку № 480.

ПКУ не передбачає необхідності підтвердження організаційно-правової форми нерезидента в разі її відповідності з Переліком № 480.

Якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до переліку, в звітному році сплачував корпоративний податок, господарські операції платника податків з ним при відсутності критеріїв, визначених пп. “А” – “в” пп. 39.2.1.1 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Стаття 39 ПКУ не визначає документ і орган, який повинен видавати документ для підтвердження сплати корпоративного податку нерезидентом. У той же час ДФСУ рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований і перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу і форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Такий документ (або відповідна інформація) повинен бути наданий за запитом контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розд. III Порядку від 14.08.2015 р № 706, і / або при проведенні документальних перевірок.

• ІПК ГУ ДФСУ в Полтавській області от13.04.2018 р. № 1564/6/99-99-15-02-02-15/ІНК.

Якщо комунальне підприємство – платник податку на прибуток, яке передає за рішенням органу місцевого самоврядування основні засоби – об’єкти житлового комплексу (багатоквартирні будинки), які перебувають на його балансі, в процесі списання їх з балансу не включає суму залишкової вартості таких основних засобів до складу витрат при визначенні фін. результату до оподаткування, то такий платник не збільшує фін. результат до оподаткування на суму залишкової вартості цих засобів, визначеної відповідно до правил бухобліку, але не зменшує фін. результат до оподаткування на суму залишкової вартості таких об’єктів основних засобів, встановленої з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Також, з огляду на те, що при передачі житлових будинків з балансу комунального підприємства, що є їх балансоутримувачем і не виступає власником таких будинків, в оперативне управління ОСББ в статусі неприбуткової організації для їх утримання та експлуатації (переходу права власності на такі будинки в ОСББ не відбувається) , різниця для коригування фін. результату до оподаткування податком на прибуток, передбачена пп. 140.5.9 ПКУ, у комунального підприємства не виникає. До того ж платник податку на прибуток, у якого річний бухгалтерський дохід за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн., об’єкт оподаткування може визначати без коригування фін. результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

У разі якщо комунальне підприємство не є безпосереднім власником майна (багатоквартирного будинку) і таке майно було попередньо передано йому на баланс виключно на праві оперативного управління, то передача майна (багатоквартирних будинків) з балансу комунального підприємства на баланс ОСББ без переходу права власності на таке майно не підпадає під визначення “поставка товарів” та відповідно при здійсненні такої операції об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

Пенсійне та соціальне забезпечення

· ПФУ буде визначати недоотримані ним суми коштів від застосування пільгового розміру ЄСВ в період до внесення змін до Звіту з ЄСВ (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 м № 435). Для цього будуть використовуватися показники звіту щодо нарахування ЄСВ за пільговими розмірами.

Про це йдеться в постанові ПФУ від 21.02.2018 р № 4-2, якою затверджено Порядок розрахунку недоотриманого Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пенсійним фондом України на підставі даних, зазначених у пункті 4 цього Порядку, щомісяця до 5 числа місяця, наступного за місяцем подачі Звіту платниками єдиного внеску, здійснюється розрахунок обсягів недоотриманих коштів як різниця між коштами, сплаченими за пільговим розміром ЄСВ, ікоштами, які були б сплатити ці платниками при застосуванні повного розміру ЄСВ, за місяць і наростаючим підсумком з початку року.

Праця і заробітна плата

· На своєму офіційному сайті ГУ Держпраці в Дніпропетровській області дає відповідь на звернення жителів області з проханням перевірити правильність нарахування заробітної плати, з’ясувати, з яких, складових формується їх заробітна плата і скільки відсотків йде на податки. Також громадяни намагаються з’ясувати, чи дотримується роботодавець всіх мінімальних державних гарантій в оплаті праці та проводить передбачені законодавством доплати. Дана ситуація склалася в зв’язку з тим, що роботодавці не надають працівникам необхідної інформації щодо коштів, які виплачують у вигляді заробітної плати.

У статті 110 КЗпП зазначається, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника: про загальну суму нарахованих коштів з розшифровкою за видами виплат; про розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, а також про суму заробітної плати, яка належить до виплати.

У той же час в ст. 116 КЗпП передбачається, що про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Фахівці нагадують роботодавцям, що звернення працівників з питань заробітної плати є підставою для проведення інспекційних відвідувань ГУ Держпраці у визначеному законодавством порядку.

Саме обов’язком керівника, а не його правом є інформування працівників про розмір нарахованої їм заробітної плати. Важливо також те, що при кожній виплаті зарплати працівнику повинні без додаткових заяв надавати “зарплатний” розрахунковий лист.

Готівкові розрахунки

· У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не буде прийматися як розрахунковий (п. 3 розд. I Положення № 13). Це ж стосується такого обов’язкового реквізиту як акцизний податок.

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265 передбачено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

в разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

• вчинене вперше – 1 гривня;

• за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості, проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Також за порушення вимог Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг залучаються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (ст. 26 Закону № 265).

Відповідно до ст. 155 1 ??КУпАП, до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від 2 до 5 НМДГ і на посадових осіб – від 5 до 10 НМДГ.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 5 до 10 НМДГ і на посадових осіб – від 10 до 20 НМДГ.

Роз’яснення з розділу 109.20 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Звітність

· Наказ Мінфіну від 23.03.2018 р № 381

Мінфін затвердив зміни до форми податкової декларації з ПДВ та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Мінфіну від 28.01.2016 р № 21.

Згідно з цими змінами будуть викладені в новій редакції додатки 1, 5 і 9 до декларації з ПДВ, що передбачає:

• доповнення додатка 9 (ДС9) до декларації з ПДВ новим полем 06 “Дата включення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації”;

• викладення в новій редакції норм п. 18 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р № 21 (далі – Порядок № 21), відповідно до якого в таблиці 1 додатка 9 (ДС9) необхідно вказувати обсяг податкових зобов’язань по ПДВ з поставки товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16 1.3 Закону № 1877, розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих в ЄРПН. Тому згідно з цими змінами таблиця 1 додатка 9 (ДС9) складається з 2 таких рядків:

рядок 1 – “Обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” (без податку на додану вартість)”;

– рядок 2 – “Сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 16 1.3 статті 16 1 Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1″;

• доповнення додатка 1 (Д1) двома новими таблицями (1.1 і 1.2), в яких будуть вказуватися:

– відомості з таблиці 1 додатка 1 (Д1) про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених в звітному (податковому) періоді і не зареєстрованих в ЄРПН, на дату подання декларації з ПДВ ( таблиця 1.1);

– відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складеним з 01.07.2015 і які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ (крім розрахунків коригування, складених в звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, і не зареєстрованих в ЄРПН, які вказані в таблиці 1.1 додатка 1 (Д1)) (таблиця 1.2);

• доповнення додатка 5 (Д5) двома новими таблицями, в яких будуть вказуватися:

– відомості з таблиці 1 додатка 5 (Д5) про включених сумах ПДВ, зазначених у податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (таблиця 1.1);

– відомості про суми ПДВ, зазначених у податкових накладних, складених з 01.07.2015 і включених до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди, але не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ (крім податкових накладних, складених в звітному ( податковому) періоді, за який подається така декларація, і не зареєстрованих в ЄРПН, які вказані в таблиці 1.1 додатка 5 (Д5)) (таблиця 1.2).

Відомості в таблиці 1.2 додатка 1 (Д1) і додатка 5 (Д5) вносяться одноразово в звітному (податковому) періоді, за який вперше подається декларація, з урахуванням зазначених змін.

Наказ набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування.

· ІПК ДФСУ від 16.04.2018 р № 1607/6 / 99-99-15-03-02-15 / ІПК.

Уточнюючий розрахунок подається з метою виправлення помилки, допущеної при визначенні податкових зобов’язань та / або податкового кредиту, в поданій раніше декларації з ПДВ.

При цьому штраф на підставі абз. 4 п. 50.1 ПКУ застосовується при встановленні платником факту заниження суми, яку він повинен сплатити до бюджету як податок в порядку і строки, визначені податковим законодавством. Розмір штрафу визначається платником податку самостійно у відповідних відсотках до суми занижених податкових зобов’язань з ПДВ, також визначених самостійно.

Відповідно до форми уточнюючого розрахунку сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки (при позитивному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, поточного звітного (податкового) періоду уточнюючого розрахунку), відображається у графі 6 рядка 18.1 і не відображається в графах 4 і 5 рядка 18.1.

Таким чином, за допомогою уточнюючого розрахунку відбувається виправлення показників, зазначених у декларації з ПДВ, оскільки в ній відсутні рядки, в яких слід вписувати суму штрафу. Виправити суму штрафу, зазначену в уточнюючому розрахунку, шляхом подання іншого уточнюючого розрахунку є неможливим.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy