Зміни в законодавстві України (№ 1, грудень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

· Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» (законопроект № 6776-д).

Податок на додану вартість

1. Одним з нововведень, зазначених у цьому Законі, є доповнення підрозділу 2 р. XX «Перехідні положення» ПКУ п. 61, що передбачає: тимчасово, до 1 січня 2020 року за заявою платника податків надання контролюючим органом розстрочки (рівними частинами) сплати ПДВ на термін, зазначений у заяві платника податків, але не більше 24 календарних місяців без нарахування відсотків, пені та штрафів, визначених ПКУ, при ввезенні на митну територію України в митному режимі імпорту обладнання деяких товарних позицій з груп 84, 85 і 90 УКТ ЗЕД.

При наданні даної розстрочки сплати ПДВ загальні норми ст. 100 ПКУ щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу застосовуватися не будуть.

Однією з умов надання такої розстрочки є вимога, що обладнання має імпортуватися платником ПДВ для здійснення власного виробництва на території України.

До того ж, розстрочення сплати ПДВ надаватиметься також у разі імпорті обладнання, яке виробляється країною, визнаної державою-окупантом згідно із законодавством України та/або визнаною державою-агресором по відношенню до України відповідно до законодавства, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) і/або окупованій території України, визначеної такою відповідно до закону України.

2. Серед схвалених поправок також є норма, яка фактично повертає тестовий режим механізму призупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Так, підрозділ 2 р. XX ПКУ доповнять п. 571, згідно з яким:

«Податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрація яких в ЄРПН припинена відповідно до п. 201.16 ПКУ, реєструються з урахуванням вимог п. 2001.3 і п. 2001.9 ПКУ, 02.01.2018 року, крім:

• податкових накладних/розрахунків коригування, за якими станом на 01.12.2017 року не представлені пояснення і документи відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ;

• податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН і за якими станом на 01.12.2017 року не почали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в ЄРПН припинена відповідно до п. 201.16 ПКУ з 01.12.2017 року до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» і за якими платником податків після 01.12.2017 року представлені пояснення та копії документів відповідно до пп. 201.16.2 ПКУ, реєструються в ЄРПН в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році» щодо призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН . У разі якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платнику податків рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податків.

Дія абз. 3 п. 201.10 ПКУ призупиняється до дня набрання чинності порядку, затвердженого відповідно до п. 201.16 ПКУ».

Тобто зупиняється дія норми, за якою податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 р. в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, і не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Оновлений п. 201.16 ПКУ передбачатиме, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути припинена в порядку і на підставах, визначених КМУ.

Інформацію про повернення тестового режиму підтвердив і Мінфін. За повідомленням на сайті Мінфіну, система ризиків по ПДВ буде тимчасово припинена до моменту узгодження оптимального рішення, яке буде відповідати інтересам всіх сегментів бізнесу та попереджати розкрадання бюджету.

Акцизний податок

3. Закон передбачає індексацію ставок податків, встановлених в абсолютних значеннях, а саме:

• збільшення ставок екологічного податку з урахуванням індексу споживчих цін на 11,2%;

• збільшення ставок рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

• збільшення рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції на 16,8%.

Також передбачено поступове, до 2025 року, підвищення специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів, а саме в 2018 році – на прогнозний індекс споживчих цін 11,2% і додатково – на 16, 7% (тобто з урахуванням попередньої індексації в цілому на 29,7%), а в наступні роки – на 20% до рівня, еквівалентного 90 євро за 1000 штук.

· Прийнято Закон «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (законопроект № 7000).

Законом встановлено в 2018 році:

1) мінімальна заробітна плата:

• в місячному розмірі: з 1 січня – 3 723 грн.;

• в погодинному розмірі: з 1 січня – 22,41 грн.

2) прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року – 1 700 грн., з 1 липня – 1 777 грн., з 1 грудня – 1 853 грн., а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1 492 грн., з 1 липня – 1 559 грн., з 1 грудня – 1 626 грн.;

• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1 860 грн., з 1 липня – 1 944 грн., з 1 грудня – 2 027 грн.;

• працездатних осіб: з 1 січня 2018 року – 1 762 грн., з 1 липня – 1841 грн., з 1 грудня – 1 921 грн.;

• осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року – 1373 грн., з 1 липня – 1 435 грн, з 1 грудня – 1 497 грн.

· Складати типові форми меморіальних ордерів та інших облікових регістрів розпорядники бюджетних коштів та державних цільових фондів тепер будуть згідно з наказом Мінфіну від 08.09.2017 р. № 755.

Цим документів затверджені:

• Порядок складання типових форм меморіальних ордерів та інших облікових регістрів суб’єктів державного сектора;

• форми:

– меморіальних ордерів від № 1 до № 17;

– книги аналітичного обліку депонованої заробітної плати і стипендій;

– реєстру депонованих сум;

– бухгалтерської довідки;

– книги «Журнал-головна».

· Продовжжено термін дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення – до 01.01.2019.

Відповідні зміни внесені в п.п. 14, 15 р. Х Земельного кодексу України – прийнятий законопроект № 7350 від 30.11.2017 р.

Нагадаємо, що зазначеними нормами, зокрема, встановлено заборону на:

• внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств;

• купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

• купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за даними угодами.

· У «Голосі України» від 6 грудня опублікований Закон № 2213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування».

Закон набирає чинності з 7 грудня. Норми щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобівнаберуть чинності з 1 січня 2019 року.

Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності Законом, визначається в порядку, що діяв до набрання ним чинності. Неприпустимими визнані докази, отримані:

– при виконанні ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи в зв’язку з недопущенням адвоката до цього слідчому (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження;

– при виконанні ухвали про дозвіл на обшук, якщо таке рішення винесено слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку обов’язково фіксується за допомогою звуко- і відеозаписувальних технічних засобів.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення або є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, власником або держателем або пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

Сторона захисту має право безперешкодно фіксувати проведення обшуку за допомогою відеозапису.

Запис, здійснена за допомогою звуко- і відеозаписувальних технічних засобів при проведенні слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані в запису, не можуть бути внесені в протокол обшуку і використані як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того, заявнику надано право отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідні зміни внесені до КПК.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

· ІПК ГУ ДФС в Київській області від 30.11.2017 р. № 2767/ІПК/10-36-12-01-18.

Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання ТМЦ (в т.ч. лікарських засобів і виробів медичного призначення), то вони починають використовуватися в операціях, які не є господарською діяльністю цього платника податків.

Таким чином, якщо під час їх придбання суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ. При цьому базою для нарахування податкових зобов’язань буде вартість придбання таких ТМЦ і буде застосовуватися ставка ПДВ в залежності від того, яка ставка застосовувалася при їх придбанні.

· ІПК ДФСУ від 30.11.2017 р. № 2775/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Операція платника ПДВ з поставки послуг з надання доступу до обчислювальних ресурсів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ і оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. При визначенні місця поставки послуг з надання доступу до обчислювальних ресурсів слід застосовувати положення пп.пп. «в» і «д» п. 186.3 ПКУ.

Разом з тим в цій консультації податківці згадують про норми п. 26 прим. 1 підрозділу 2 р. XX ПКУ, якими визначено, що для операцій з поставки програмної продукції, тимчасово, з 01.01.2013 до 01.01.2023, запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування операції з постачання програмної продукції.

За словами контролерів, дана пільга поширюється не на осіб, а на операції. Не має значення кількість етапів поставки програмної продукції від особи, що створила її, до останнього покупця (споживача), якщо на таких етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію (згідно з договором про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності). На всіх етапах в ряді поставок програмної продукції операції за цією поставкою звільняються від оподаткування ПДВ.

Втім, не зрозуміло, яким чином норми п. 26 прим. 1 підрозділу 2 р. XX ПКУ стосуються послуг з надання доступу до обчислювальних ресурсів.

До того ж в цій консультації контролери відмовилися пояснювати, що таке «онлайн-сервіс», мовляв, це не відноситься до їх компетенції.

· ІПК Офісу великих платників ДФСУ від 05.12.2017 р. № 2815/ІПК/28-10-01-03-11.

Операції з безоплатної поставки іншим особам подарункових карт, які передбачають їх обмін на товари/послуги, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Таким чином, в разі видачі платнику податків подарункової карти податкові зобов’язання визначаються на дату поставки такої подарункової карти («перша подія»).

· ІПК ДФСУ від 05.12.2017 р. № 2819/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Платник ПДВ не пізніше останнього дня місяця, в якому була отримана передоплата від покупця, поставка товарів якому носить ритмічний характер, повинен був скласти в загальному порядку та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму даної попередньої оплати, що перевищує вартість поставлених товарів / послуг такому покупцеві в протягом цього місяця.

У разі якщо в місяці, в якому була отримана попередня оплата, поставка товарів відповідного покупцеві не носила ритмічний характер, податкова накладна мала бути складена на дату отримання попередньої оплати.

З цієї отриманої попередньої оплати (авансу) платник ПДВ повинен був сформувати податкові зобов’язання по ПДВ і відобразити їх у податковій звітності за звітний (податковий) період, в якому була отримана така попередня оплата.

Протягом наступних місяців, в яких здійснювалися операції з поставки товарів такому покупцеві в рахунок отриманої попередньої оплати, за цими операціями податкові накладні (в т.ч. зведені) складатися не повинні.

На дату повернення покупцю частини суми попередньої оплати платник ПДВ зобов’язаний скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної в загальному порядку на суму даної попередньої оплати. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування для постачальника товарів є підставою для відповідного коригування (зменшення) суми податкових зобов’язань.

· ІПК ДФСУ від 05.12.2017 р. № 2817/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Як відомо, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути припинена у разі відповідності даної податкової накладної / розрахунку коригування сукупності блокувальних критеріїв (п. 201.16 ПКУ). При цьому для розблокування заблокованих податкових накладних/розрахунків коригування платники ПДВ протягом 365 к.дн., наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідній податковій накладній / розрахунку коригування, повинні представити в ДФС пояснення та копії підтверджуючих документів.

Втім, якщо заблокована податкова накладна була помилковою, то немає сенсу її розблокувати.

Разом з тим згідно з п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування може бути складений тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. Тобто діючими нормами Податкового кодексу не передбачено механізму видалення з ЄРПН поданих на реєстрацію (заблокованих) податкових накладних.

· Податківці в роз’ясненні з розділу 102.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ підкреслюють: платник податку – резидент, який здійснює розмитнення придбаних у нерезидента товарів, повинен сплатити до бюджету ПДВ до / або на день подання митної декларації. Якщо такий резидент не розраховується за придбані товари, то при списанні безнадійної кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку сума заборгованості перед нерезидентом включається до складу доходів і враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку.

· ІНК ДФСУ від 27.11.2017 р. № 2730/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 44.1 ПКУ, п. 6 р. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 ).

Отже, у податковій Декларації з ПДВ платником податків зазначаються дані, зазначені в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню в податковій Декларації з ПДВ.

У разі помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів / послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податків з метою виправлення допущеної помилки має право відповідно до п. 192.1 ПКУ скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Даний розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (одержувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених ПКУ строків реєстрації.

При цьому якщо покупець відмовляється від реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, то продавець має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого покупця (п. 201.10 ПКУ). Дане право зберігається за ним протягом 365 к.дн., наступних за граничним терміном подання відповідної податкової декларації. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням цих товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання цих товарів/послуг.

Протягом 90 к.дн. з дня надходження цієї заяви зі скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку.

· ІПК ДФСУ від 27.11.2017 р. № 2714/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Поставка послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом міського та приміського сполучення є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до абз. «б» п. 185.1 ПКУ.

Базою оподаткування ПДВ для даних послуг є затверджений уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування тариф, незалежно від того, з якого джерела перевізник отримує кошти за перевезення: безпосередньо від пасажира, з бюджету або від інших третіх осіб.

При цьому згідно з пп. 197.1.8 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Дана норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

При наданні безпосередньо підприємством пасажирського транспорту в оренду (прокат) такі операції будуть обкладатися ПДВ на загальних підставах.

З огляду на вищевказане, дія пп. 197.1.8 ПКУ поширюється на операції з поставки послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі) у разі, якщо послуги з перевезення здійснюються в межах населеного пункту і тарифи на дані перевезення затверджені уповноваженим органом, незалежно від того, за рахунок яких джерел компенсується їх вартість (пасажирами або за рахунок місцевого або державного бюджету).

Податок на прибуток.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, встановлені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Разом з тим положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми компенсаційних виплат, отриманих за надання послуг з перевезення міським пасажирським транспортом пільгових категорій населення. Ці операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

· ІПК ДФСУ від 27.11.2017 р. № 2733/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Податківці роз’яснюють: якщо постачальником – платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за замовленням № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та в подальшому за домовленістю сторін дане замовлення було частково скасовано, а частина авансової оплати зараховується в рахунок оплати товару на замовлення № 2, то постачальник на дату досягнення такої домовленості має право скласти РК до ПН, складеної на дату отримання цієї попередньої (авансової) оплати і зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ після ре істраціі РК в ЄРПН покупцем.

Складання даного РК здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані на замовлення № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товару на замовлення № 2.

При цьому якщо на замовлення № 2 товар вже був поставлений і на дату такого постачання ( «першої події») постачальником була складена і зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна, то за фактом зарахування передоплати на замовлення № 1 в рахунок оплати вартості товару на замовлення № 2 податкова накладна постачальником не складається.

Якщо в подальшому підприємства досягають домовленості про коригування (зменшення) ціни на товари, які були поставлені на замовлення № 1 і № 2, на дату підписання відповідної угоди постачальник має право скласти РК до податкових накладних, складеним за операціями з поставки товарів за даними замовленнями. Такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН покупцем. Зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

Податок на прибуток

· ІПК ГУ ДФС в м.Києві від 01.12.2017 р. № 2799/ІПК/26-15-12-03-11.

Особливістю ситуації, що розглядається в податковій консультації, є те, що дохід нерезидента у вигляді орендної плати виплачується в національній валюті на інвестиційний рахунок і використовується на території України.

Однак з метою утримання податку на репатріацію даний момент нічого не змінює. ДФС підкреслює: резидент при виплаті нерезиденту-орендодавцю орендної плати (в т.ч. на інвестиційний рахунок в гривнях) утримує податок на репатріацію з таких доходів нерезидента відповідно до правил, визначених п. 141.4 ПКУ, незалежно від того, як даних доход використовується після оподаткування .

· Відповідно до пп. 39.5.4.1 ПКУ у разі застосування платником податків при здійсненні контрольованих операцій умов, які не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, якщо це не спричинить за собою зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджет, розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:

• максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності контрольованої операції була вищою максимального значення діапазону цін (рентабельності),

та / або

• мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна / показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).

Разом з тим в ІПК від 06.07.2017 р. № 1028/6/99-99-15-02-02-15/ІПК податківці наголошують: з огляду на те що зміни в ст. 39 ПКУ, внесені Законом від 21.12.2016 р. № 1797-VIIІ, набрали чинності з 01.01.2017, самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань відповідно до пп. 39.5.4.1 ПКУ в редакції Закону № 1797-VIIІ застосовується до контрольованих операціях, здійснених починаючи з 01 січня 2017 року.

Не погодившись з даним підходом фіскалів, підприємство звернулося до суду. Судді Полтавського окружного адміністративного суду у справі від 23.11.2017 р. № 816/1696/17 відзначили, що вищезгадана податкова консультація не відповідає передбаченим для неї законом критеріям, і нею неможливо керуватися, оскільки відсутня будь-яка вказівка на спосіб дій, про роз’ясненні якого просив платник податків. Вона не містить чітких відповідей на поставлені питання і роз’яснень викладених в ній норм чинного законодавства.

З огляду на це, суд:

• визнав протиправною та скасував зазначену ІПК;

• констатував, що внесені зміни в ст. 39 ПКУ Законом № 1797-VIIІ, які вступили в силу 01.01.2017, є більш сприятливими, ніж діяли до 01.01.2017. З огляду на це, якщо умови контрольованих операцій, здійснених в 2015-2016 рр., не відповідають принципу «витягнутої руки», то платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованих операцій з використанням положень пп. 39.5.4.1 ПКУ в редакції Закону № 1797-VIIІ і розрахувати свої податкові зобов’язання згідно мінімального / максимального значення діапазону цін (рентабельності).

Податок на доходи фізичних осіб

· Якщо роботодавець сплатив за навчання фізичної особи – найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, що складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, то ця сума, сплачена роботодавцем, оподаткуванню ПДФО не підлягає.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 103.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Праця та заробітна плата

· Лист Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності від 24.05.2016 р. № 5.2-32-807.

При виникненні питань щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з травмою, не пов’язаною з виконанням трудових обов’язків, на вимогу працівників Фонду соцстраху, які здійснюють перевірку, комісія із соціального страхування надає протокол засідання щодо прийняття даного рішення, інші матеріали проведеного розслідування або ж акт по формі НТ в разі, якщо він був складений.

Відповідно до п. 5.1.6 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.04.2008 р. № 189, в разі звернення хворого з приводу нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві без направлення підприємства в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого лікуючий лікар вказує дату і час звернення хворого; дату, час, місце і обставини травми; вид травми (виробнича або побутова) зі слів хворого, які в подальшому не можуть виправлятися або змінюватися.

Для захисту права застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення в разі отримання травми в робочий час комісії необхідно керуватися результатами розслідування нещасного випадку на виробництві, проведеного відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232.

У разі визнання нещасного випадку таким, що не пов’язаний з виробництвом, страхувальником складається акт за формою Н-5 або акт за формою НТ, які комісія із соціального страхування підприємства враховує при прийнятті рішення про призначення матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

· Період проходження строкової військової служби, а також період проходження військової служби в особливий період, який оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 р. № 1932 XII, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Якщо учасник АТО до мобілізації працював, то під час участі в АТО його трудова книжка зберігається на підприємстві, де він працював (оскільки він не звільняється). Коли учасник АТО повертається на роботу, дані про його службі повинні бути внесені підприємством на підставі військового квитка або довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міністерства оборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, ДПтС, ГСЧС.

Офіційний веб-сайт Управління Держпраці в Кіровоградській області.

· У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (ст. 235 КЗпП).

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, якщо це не призводить до відновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення відповідно до формулювання чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт ) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У разі затримки у видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь період вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Цей обов’язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник або уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі (ст. 237 КЗпП).

Відповідні норми приводить Управління Держпраці в Івано-Франківській області.

· Чинне законодавство не передбачає обмежень щодо реєстрації службової особи юридичної особи приватного права (голови правління, директора, генерального директора, головного бухгалтера) фізичною особою – підприємцем. Про це повідомили на офіційному сайті ГУ ДФС в Луганській області.

Займатися підприємницькою діяльністю заборонено керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування (п. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» від 31.12.1992 № 24-92).

Крім того, податківці не згадали і про те, що до переліку осіб, яким забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, також входять особи, зазначені в п . 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Пенсійне та соціальне забезпечення

· Пенсійний фонд України на своєму веб-сайті оприлюднив Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Пенсійного фонду України на 2018 рік.

До нього увійшло близько 1200 суб’єктів господарювання.

У плані можна переглянути:

• місце здійснення господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів;

• ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця;

• предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю);

• ступінь ризику;

• дату початку здійснення заходу;

• терміни проведення заходу.

· Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI передбачено, що ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9).

При цьому згідно з пп. 2 п. 2 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449, фізичні особи – підприємці, в т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування, не мають банківського рахунку, сплачують ЕВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Тобто в загальному випадку ЄСВ повинен сплачуватися за безготівковим розрахунком. Можливість готівкових розрахунків передбачена на випадок, якщо ФОП не мають банківського рахунку.

Втім, фахівці ДФСУ відзначили: нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП, які при наявності банківського рахунку сплачують ЕВ шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 301.09 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Єдиний податок

· ІПК ДФСУ від 27.11.2017 р. № 2736/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Податківці відзначили: якщо підприємство, яке є платником єдиного податку 4-ї групи, приймає рішення про виплату дивідендіввласникам підприємства – фізичним особам, то в даному випадку авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється.

У разі виплати с/г товаровиробниками дивідендів засновникам-юрособам такі сільгоспвиробники сплачують авансові внески з податку на прибуток за ставкою податку 18% (ставки, що діє на момент виплати).

Додамо, що в ПКУ прямо зазначено: сплачені аванси не підлягають поверненню платнику або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань за іншими податками і зборами (обов’язковими платежами). Тому сплачені авансові внески не можна буде зарахувати в рахунок сплати єдиного податку. На цьому неодноразово наголошували податківці в листах (див., наприклад, листи ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2762/6/99-95-42-01-15, від 12.03.2016 р. № 5383/6/99-99- 19-02-02-15, від 14.09.2016 р. № 20103/6/99-99-15-02-02-15 і лист Мінфіну України від 25.07.2016 р. № 31-11130-09-10/21370).

Готівкові розрахунки

· ІПК ДФСУ від 05.12.2017 р. № 2828/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Якщо касовий чек містить суму отриманих товарів / послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника) і сума придбання по ньому не перевищує 200 грн. в день (без урахування ПДВ), то такий чек для одержувача послуг є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Збільшення реєстраційної суми платника податків на підставі сум ПДВ, зазначених в касових чеках, чинним законодавством не передбачено. При цьому від’ємне значення ПДВ, розраховане платником за результатами звітного (податкового) періоду, може бути задекларовано до бюджетного відшкодування в частині, що не перевищує реєстраційну суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації з ПДВ.

· ІПК ГУ ДФС в Харківській області від 01.12.2017 р. № 2796/ІПК/20-40-14-10-18.

При проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність наступних дій:

• фіксація повної суми фактичних надходжень готівки в фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книжки);

• відображення на їх підставі готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

Недотримання будь-якого з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95, а саме – передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Внесення запису до книги обліку розрахункових операцій здійснюється на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

· При реалізації алкогольних напоїв можна використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Разом з тим оскільки в додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями СГ вказується перелік основних РРО, то в разі застосування резервного РРО даному суб’єкту необхідно подати заяву в довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель , модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

З таким роз’ясненням з розділу 115.03 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Контроль і відповідальність

· Пунктом 9 прим. 4 р. VIII Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р № 1669-VII (далі – Закон № 1669) передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені в ст. 4 Закону № 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним в ст. 2 Закону № 1669, на території яких проводилася АТО, звільняються від виконання своїх обов’язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до вищевказаних платників єдиного внеску не застосовуються.

Перелік населених пунктів, на території яких проводилася АТО, затверджений розпорядженням КМУ від 30.10.2014 № 1053-р (далі – Розпорядження № 1053), діяв з 30.10.2014 до 04.11.2014, дію якого зупинено розпорядженням КМУ від 05.11.2014 р. № 1079-р (далі – Розпорядження № 1079).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 р № 1275-р затверджено остаточний Перелік і визнані такими, що втратили чинність, деякі розпорядження КМУ, зокрема, розпорядження № 1053 і № 1079.

Отже, невизначеність переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, виключала застосування норм п. 9 прим. 4 р. VIII Закону № 2464.

На цьому наголосили фахівці ДФСУ в ІПК від 24.11.2017 р. № 2702/5/99-99-13-02-01-15/ІПК, одночасно зазначивши, що Законом України від 24.12.2015 р № 911-VІІІ скасована норма щодо звільнення від виконання обов’язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО.

Таким чином, зараз за несвоєчасну сплату єдиного внеску платники, які перебували на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, на території яких проводилася АТО, несуть відповідальність на загальних підставах.

· ІПК ДФСУ від 20.07.2017 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Мінфін та ДФС розробили алгоритм автоматизації камеральних перевірок шляхом створення уніфікованої методології, яка буде використовуватися у всіх областях на рівні програмного продукту і буде в автоматичному режимі обробляти звітність та декларації. З використанням такого алгоритму можна значно прискорити процес перевірки декларацій та звітності.

Предметом камеральної перевірки є дані, зазначені в податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, і дані системи електронного адміністрування ПДВ. До таких даних належать кількісні і вартісні показники, зазначені в податковій звітності.

Тому був розроблений алгоритм для автоматичного проведення камеральних перевірок, використовуючи уніфіковану методологію. Пілотне використання даного алгоритму в одній з областей показало, що можна значно прискорити процес перевірки та зменшити вплив людського фактора на процес камеральних перевірок.

За результатами використання автоматизованого алгоритму в одній з областей перевірка однієї декларації може займати до 5 хвилин, тоді як зараз в середньому інспектор витрачає близько 40 хвилин.

Робоча група доопрацьовує методологію розробленого алгоритму для камеральних перевірок. Алгоритм планується тестово впровадити в інших областях України, щоб далі автоматизувати камеральні перевірки по всій Україні.

У довгостроковій перспективі, камеральні перевірки планується ввести в Електронний кабінет платника. Тобто платник податків зможе відразу оперативно отримувати інформацію щодо заповненої декларації онлайн.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

· Впровадження податку на виведений капітал спростить процедуру ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку, а також істотно знизить податковий тиск на бізнес.

Сьогодні ще є дискусії на предмет того, коли все ж краще його втілювати в життя: це буде друге півріччя 2018 року або з 1 січня 2019 року. Але, в принципі, впровадження даного податку істотно спростить як ведення обліку, так і зменшить податковий тиск на бізнес. Однак при його введенні можуть бути істотні втрати бюджету, тому Президент акцентував увагу на необхідності знайти відповідні компенсатори, оскільки попередні підрахунки при введенні податку на виведений капітал протягом року, коли він буде впроваджений, будуть на рівні 40 млрд. гривень.

Компенсаторними механізмами глава ДФСУ назвав боротьбу з тіньовим сектором економіки, незаконним обігом підакцизної групи товарів, боротьбою з контрабандою та порушенням митних правил та інші заходи, які сьогодні здійснюються фіскальною службою.

Якраз саме ці компенсатори і можуть задовольнити той мінус, який при впровадженні податку на виведений капітал« ляже на державний бюджет.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy