Зміни в законодавстві України (№ 4, серпень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Лист ДФС від 14.08.2017 р. № 21674/7/99-99-14-01-02-17.

З 27.07.2017 р. набула чинності постанова КМУ «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), в тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якому вони зареєстровані як юридичні особи» від 04.07.2017 р. № 480 (далі – Перелік).

Основні його тези такі:

1. Для цілей податкового контролю за трансферним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Тому господарські операції з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватися неконтрольованими в разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювалися зазначені господарські операції.

2. Наприклад, платник податків здійснював господарські операції з нерезидентом з Канади з організаційно-правовою формою Limited Partnership (LP). Контрагент-нерезидент надав платнику податків довідку Податкового управління Канади, що він в звітному році сплатив податок на прибуток в сумі 250 тис. канадських доларів. В даному випадку за умови, якщо нерезидент не є пов’язаною особою з платником податків та/або операції не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, з огляду на те що Канада не входить до переліку держав (територій), затверджений КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, господарські операції платника податків з таким нерезидентом не визнаються контрольованими, незважаючи на включення організаційно-правової форми нерезидента до Переліку.

3. Особливості застосування Переліку в 2017 році. З урахуванням п. 41 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» р. ХХ «Перехідні положення» ПКУ господарські операції, визначені пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліку.

Отже, в разі відповідності господарських операцій встановленим критеріям вони можуть визнаватися контрольованими з 27 липня 2017 року.

Разом з тим умови, визначені пп. 39.2.1.7 ПКУ (річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій з кожним контрагентом), розраховуються для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Наприклад, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

При поданні декларації з ПДВ в ДФС платник ПДВ повинен включити податкові зобов’язання по заблокованим ПН/РК і, відповідно, сплатити суму податку.

Разом з тим відсутність зареєстрованого РК на зменшення суми ПДВ значитиме для продавця неможливість зменшення ПЗ з ПДВ.

В разі призупинення реєстрації ПН/РК контрагент-покупець не має права на включення суми ПДВ до податкового кредиту, зокрема, і сума ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ не збільшується. Тому тільки при поновленні реєстрації ПН / РК у покупця виникає право на податковий кредит.

Цікаво, що в цій же публікації контролери відзначили: з 1 липня 2017 року зареєстрована ПН надає 100%-ве право підприємцю на податковий кредит без перевірок, як це було раніше.

Крім того, податківці згадали і про штрафи. Так, штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК протягом строків, коли платник ПДВ має можливість відновити їх реєстрацію в ЄРПН (365 к.дн. + 5 р.дн.), не застосовуються. Оскільки ПН/РК реєструються в день, коли комісія прийняла позитивне рішення про реєстрацію, для розрахунку фактичного строку, протягом якого була зареєстрована ПН/РК, береться період з дати їх складання до дати їх призупинення.

Якщо комісія ДФСУ прийняла рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, такий документ залишається без реєстрації в ЄРПН, а розмір штрафу визначається в залежності від дати, коли дану ПН/РК треба було зареєструвати.

Останнє зауваження податківців можна пояснити так: в разі відмови в реєстрації ПН / РК платника чекатиме 50%-вий штраф, передбачений п. 120 прим. 1.2 ПКУ. Але чи доцільно тут взагалі говорити про застосування штрафних санкцій. Адже ПН/РК, в реєстрації яких відмовлено, взагалі не можна розглядати як ті, які повинні бути зареєстровані в ЄРПН. Тому безглуздо до них застосовувати норми щодо граничних стоків реєстрації в ЄРПН, визначені п. 201.10 ПКУ.

Дані висновки ДФС опубліковані на офіційному веб-сайті ГУ ДФС в Донецькій області (див. питання 5 і 7).

ІПК ДФС від 14.08.2017 р. № 1597/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

У разі якщо виконавці послуг (робіт) з розробки програмної продукції не набувають права власності на програмну продукцію в процесі її створення, а по завершенні виконання даних послуг (робіт) право власності на готову програмну продукцію (її компоненти) придбає замовник, то такі операції не підпадають під дію положень, визначених п. 26 прим. 1 підрозділу 2 р. XX ПКУ, та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку. При цьому оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг здійснюється з урахуванням місця поставки даних послуг.

У нашому випадку місцем поставки послуг буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності цього місця – місце постійного чи переважного його проживання (пп. «в» п. 186.3 ПКУ). Оскільки в такому випадку одержувач послуг є резидентом України, то місцем поставки буде митна територія України. Це означає, що відповідні послуги будуть об’єктом оподаткування ПДВ – п. 185.1 ПКУ.

Податківці звертають увагу: компонентами комп’ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, і/або діяти як самостійні комп’ютерні програми.

Отже, з огляду на положення законодавства про авторські права, програмний код програмного забезпечення підпадає під визначення компонента даного програмного забезпечення.

ІПК ГУ ДФС в Дніпропетровській області від 16.08.2017 р. № 1616/ІПК/04-36-12-01-16.

Якщо рішенням комісії ДФСУ платнику відмовлено в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, дане рішення ним може бути оскаржене в адміністративному порядку, визначеному п. 56.23 ПКУ, або в судовому порядку з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ відповідно до п. 56.18 ПКУ.

Разом з тим коригування податкової та бухгалтерської звітності не проводиться, оскільки факт призупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, в даній консультації податківці попереджають:

• якщо при одній із вищевказаних подій у платника в системі електронного адміністрування сума, визначена відповідно до п. 200 прим. 1.3 ПКУ, менше суми ПДВ у податковій накладній/РК, яка була припинена, то платник зобов’язаний перерахувати необхідну суму коштів зі свого поточного рахунку на свій рахунок в СЕА ПДВ. Тобто, з огляду на те що протягом терміну реєстрації переривається на період призупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН і поновлюється з дня припинення процедури призупинення їх реєстрації, платник повинен забезпечити необхідну суму ліміту в СЕА на момент прийняття будь-якого рішення (комісії ДФСУ, за результатами апеляційного або судового розгляду) про їх реєстрацію для попередження порушення термінів даної реєстрації;

• виявлення розбіжностей даних податкової декларації і даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів / послуг.

ІПК ДФС від 15.08.2017 р. № 1613/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р. V ПКУ, в т.ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12-ти календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн.грн. (без урахування ПДВ) (п. 181.1 ПКУ).

Фіскали в консультації нагадали про п. 26 прим. 1 підрозділу 2 р. XX ПКУ, яким визначено: для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції.

До того ж вони відзначили, що до загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ відносяться:

• операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ;

• операції, звільнені від оподаткування ПДВ.

У свою чергу, обсяг операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обчисленні загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, загальний обсяг яких протягом останніх 12-ти календарних місяців перевищує 1 млн. грн., то така особа згідно з вимогами ПКУ має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву та, відповідно, зареєструватися як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Тобто коли постачальник програмної продукції перевищить межу в 1 млн.грн., йому доведеться зареєструватися платником ПДВ в обов’язковому порядку.

Податківці звернули увагу: при ігноруванні зазначеної вимоги передбачена відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (п. 183.10 ПКУ).

Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у знову зареєстрованих платників ПДВ виникає з дня, наступного за граничним днем, встановленим для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів / послуг понад 1 млн. грн.

ІПК ДФСУ від 14.08.2017 р. № 1594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

З огляду на те що діюча форма податкової звітності з ПДВ містить номера та назви рядків, відмінні від форми звітності, що діяла в податковому періоді, який підлягає уточненню (березень 2015 року), відповідні уточнені показники потрібно вписувати в найбільш підходящі за змістом рядки діючої форми уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення значення рядка 21 ПДВ-декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Даний уточнюючий розрахунок може бути представлений у спосіб, встановлений в абз. 4 п. 50.1 ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, в якому представлений такий уточнюючий розрахунок (п. 5 і п. 6 р. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації з ПДВ, яке в майбутніх періодах вплине на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, в якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

У разі отримання квитанції про призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної платнику податків необхідно кожного разу заповнювати Таблицю даних платника податків.

З таким роз’ясненням з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Отримання передоплати за товари, поставка яких ще не відбулася, не позбавляє платника ПДВ права вказати в Таблиці даних платника податків, яка подається в разі блокування податкової накладної/розрахунку коригування, інформацію щодо товарів, щодо яких вона отримана, а саме – вид економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009: 2010, код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з ДКПП.

Форма Таблиці приведена в Додатку до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567.

З таким роз’ясненням з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Заповнення графи 2 Таблиці даних платника податків, яка подається в ДФС в разі призупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється незалежно від того, в якому звітному періоді були придбані товари / послуги і чи були вказані при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД / послуг згідно з ДКПП.

У ньому ж контролери відзначили, що за визначенням коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД слід звертатися в Торгово-промислову палату України (її регіональні відділення) або науково-дослідні інститути судових експертиз, а для визначення кодів згідно з ДКПП – в Мінекономрозвитку.

З таким роз’ясненням з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

ІПК ДФСУ від 18.08.2017 р. № 1677/5/99-99-12-02-01-16/ІПК.

Платник ПДВ має намір повернути суму ПДВ, яка була сплачена ним до бюджету у 2008 році при поставці нежитлових приміщень фізичній та юридичній особам, на підставі договорів купівлі-продажу, які згодом за рішенням суду були визнані недійсними і розірвані, за умови, якщо покупцям (фізичним і юридичним особам) була повернута вся сума коштів, включаючи ПДВ, яка була ними сплачена при придбанні нежитлових приміщень.

За словами податківців, суми ПДВ, сплачені платником податків в даній ситуації, не вважаються помилково та/або надміру сплаченими в розумінні норм ПКУ. Тому повернути їх не вдасться.

До того ж нормами ПКУ не передбачено коригування податкових зобов’язань з ПДВ після закінчення терміну позовної давності (1095 днів), в т.ч. і в разі повернення покупцю коштів з одночасним отриманням товару.

Податок на прибуток

ІПК ДФСУ від 17.08.2017 р. № 1637/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Якщо платник податку ліквідується (у т.ч. до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (пп. 137.4.3 ПКУ).

Таким чином, підприємство, яке припиняється в процесі реорганізації шляхом приєднання, має скласти податкову Декларацію з податку на прибуток за звітний період, на який припадає дата його приєднання.

Крім того, дане підприємство має самостійно здійснити розрахунки з бюджетом.

Фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток – правонаступника не зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, яке враховувалося в податковій декларації у платника податків (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття, на дату затвердження передавального акта. Адже норми ПКУ не містять положень, які надають право правонаступника при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток здійснювати облік податкових збитків платника, який припиняється.

Податок на доходи фізичних осіб

ІПК ДФСУ від 17.08.2017 р. № 1635/ІПК/25-01-13-06-09.

Якщо платник податків має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах, в яких працюють і отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податків зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків і перераховувати ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Відповідний висновок наведено в індивідуальній консультації у відповідь на питання щодо сплати ПДФО із заробітної плати найманих працівників, які працюють на орендованих об’єктах нерухомості – виробничих приміщеннях (цехи), через які здійснюється діяльність, територіально розташованих не за основним місцем обліку платника податків, що є складовою частиною підприємства, але не мають статусу відокремленого структурного підрозділу і не уповноважених сплачувати податки.

ІПК ДФСУ від 17.08.2017 р. № 1646/В/99-99-13-02-03-14/ІПК.

Сума майнового внеску (нерухомого майна – квартири) платника податків – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента не є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором, незалежно від термінів перебування майна у власності даного платника.

Це – пряма норма ПКУ, згідно з якою до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 163.1.1 ПКУ).

ІПК ДФСУ від 14.08.2017 р. № 1591/6/99-99-13-01-01-15/ІПК.

Оскільки Порядок № 4 не передбачає виключення будь-яких доходів, зокрема, тих, які не підлягають оподаткуванню військовим збором, то в графах «Загальна сума нарахованого доходу» і «Загальна сума виплаченого доходу» рядки «Військовий збір» необхідно вказувати інформацію про всі доходи, нараховані (виплачені) фізичним особам, в т.ч. фізичним особам – підприємцям.

Нагадаємо: п. 3.11 р. III Порядку № 4 встановлено, що в рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору і загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податків, якому нараховано доходи, з яких утримується військовий збір, не вказуються.

ІПК ДФСУ від 15.08.2017 р. № 1612/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК.

Якщо за договором про відступлення права вимоги до договору про спільну діяльність у будівництві до нового кредитора – фізичної особи переходять права первісного кредитора – фізичної особи в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то у первісного кредитора не виникає об’єкта оподаткування ПДФО і військовим збором.

Нагадаємо: угода щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (ст. 513 ЦКУ). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували до моменту переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Єдиний податок

Сума кредиторської заборгованості, по якій не минув термін позовної давності та яка в зв’язку з ліквідацією юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком. Відповідне роз’яснення розмістило ГУ ДФС в Тернопільській області.

Нагадаємо!

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (ч. 5 ст. 112 ЦКУ).

Готівкові розрахунки

Нероздрукування і незбереження фіскальних звітних чеків призводить до порушення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень, яка відображається в книзі ОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто до неоприбуткування готівки в наступних випадках:

• Z-звіт не роздруковано або не збережено і не внесено відповідний запис до книги ОРО;

• Z-звіт роздрукований або збережений, але не внесено відповідний запис до книги ОРО.

Згідно ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95, за неоприбуткування (неповне та / або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми.

У той же час якщо суб’єктом господарювання здійснено щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків в книзі ОРО на підставі копії Z-звіту, реквізити і інформація в якому відображені в повному обсязі, то відповідальність до даного суб’єкту господарювання не застосовується.

З таким роз’ясненням з розділу 109.20 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

ЄСВ

ІПК ДФСУ від 17.08.2017 р. № 1645/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Зарплата (дохід) за основним місцем роботи, яка нараховується (виплачується) застрахованій особі за відрядною системоюоплати праці, є базою нарахування ЄСВ. При цьому якщо її розмір не перевищує розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки ЄСВ.

На цьому наголошує ДФС в індивідуальній консультації у відповідь на запит щодо нарахування ЄСВ на зарплату штатного працівника за основним місцем роботи, що працює на відрядній системі оплати праці.

Приватні підприємці

ІПК ДФСУ від 16.08.2017 р. № 1632/А/99-99-13-01-02-14/ІПК.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи і документально підтверджених витрат. Книга ведеться на вибір платника податків в паперовому або електронному вигляді.

У свою чергу, в Книзі щодня відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Зокрема, сума доходу, отриманого від здійснення діяльності, в т.ч. кошти, що надійшли на поточний рахунок, в касу платника податку та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) відображаються в графі 2 Книги.

У графі 5 записуються реквізити документа, що підтверджує понесені витрати, пов’язані із здійсненням діяльності. Документами, що підтверджують витрати, можуть бути, зокрема: ТТН і/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупівлі (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи.

У графі 6 відображається сума витрат, документально підтверджених і безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу за підсумками дня, а в графі 7 – сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесених у звітному місяці.

У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу, не зазначених в графах 6 і 7.

Сума чистого оподатковуваного доходу, що розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від здійснення діяльності (графи 6, 7, 8) вказується в графі 9.

Отже, сума авансових внесків стягувачів включається до доходу приватного виконавця (фізособи) і відображається у графі 2 Книги. При цьому сума коштів, яка фактично використана для забезпечення виконавчого провадження, може бути включена до витрат такого приватного виконавця (в межах, що не перевищують суму авансових внесків стягувачів), за умови їх документального підтвердження, і відображена в графі 8 Книги.

Плата за землю

ІПК ДФСУ від 15.08.2017 р. № 1601/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ПКУ). З метою справляння плати за землю період фактичного знаходження земельної ділянки у власності припиняється датою внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим відповідно до абз. 2 п. 286.5 ПКУ у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він придбав право власності.

Тому, як слідує із роз’яснення контролерів, в цивільно-правову угоду з купівлі-продажу земельної ділянки слід включати положення щодо компенсації попереднім власником новому власника земельної ділянки витрат на сплату плати за землю за період з початку місяця, в якому припинилося право власності на земельну ділянку, до дати придбання новим власником прав на нього.

Сільське господарство

Фахівці ДФСУ надали роз’яснення щодо того, чи можна при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) включати до складу доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на орендованих землях, які фактично використовуються платником, але договори оренди яких не зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку.

Як відзначають контролери, єдинники 4-ї групи при складанні Розрахунку можуть вести облік доходів, отриманих від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на орендованих землях, якщо такі землі використовуються відповідно до договорів оренди, зареєстрованими відповідно до законодавства, що діяло на момент їх укладення, і в році, за який складається даний Розрахунок, були включені до об’єкта оподаткування єдиним податком.

З таким роз’ясненням з розділу 108.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Зовнішньоекономічна діяльність

ІПК ДФСУ від 18.08.2017 р. № 1665/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Зовнішньоекономічна торгівля послугами відрізняється від торгівлі товарами тим, що останні можуть бути фізично переміщені через кордон, а послуги зовнішньоекономічної діяльності можна порівняти з товаром, який за своєю специфікою не проходить митний контроль і на який не оформлюється митна декларація.

Таким чином, при ввезенні на митну територію України копій ліцензій на програмне забезпечення в паперовому вигляді, які за своєю суттю є технічною документацією, ввізне мито і ПДВ не сплачуються.

Рентна плата за спеціальне використання води

ГУ ДФС в Дніпропетровській області оприлюднило типові помилки, які допустили платники рентної плати за спеціальне використання води при заповненні звітності за ІІ квартал 2017 року. Зокрема:

зустрічається неправильне заповнення платниками рядка 8 «Об’єкт оподаткування з початку року» додатка 5 до податкової декларації з рентної плати;

виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок рентної плати та/або неправильний порядок відображення застосовуваних коефіцієнтів до ставок рентної плати у рядках наданої звітності;

іноді платниками вказуються інші, ніж передбачені ст. 255 ПКУ, ставки рентної плати.

Праця і заробітна плата

Роботодавець може подати уточнююче Повідомлення про прийом працівника на роботу в ДФС в разі допущення помилки або необхідності внесення змін до нього (тип – «Початкова» або «Скасовуюча»).

Якщо потенційний працівник змінив своє рішення, в призначений день не вийшов на роботу, можна запропонувати йому написати заяву про припинення трудового договору за угодою сторін і анулювати наказ про прийом на роботу.

Не слід забувати про те, що в перший день роботи з працівником міг статися страховий випадок по державному соціальному страхуванню, тому скасовувати наказ про прийом на роботу бажано при наявності відповідної заяви працівника.

У разі припинення трудового договору та скасування наказу про прийом на роботу можна подати «Скасовуюче» Повідомлення.

Якщо ж трудовий договір діє, а людина просто не вийшла на роботу, то «Скасовуюче» Повідомлення не подається.

Варто звернути увагу, що якщо працівник не прийшов на роботу, то це вже є порушенням трудової дисципліни, адже на даний момент трудовий договір фактично укладено, і відносини оформлені. В даному випадку трудові відносини припиняються згідно з нормами КЗпП.

Відповідні роз’яснення фахівця Управління Держпраці в Черкаській області розміщені на сайті даного Управління.

Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яка виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників на яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290.

Відповідно до підрозділу «Функціонування автомобільного транспорту» р. ХV «Транспортні послуги» даного Списку, позиція 13 наступна

«Водій автомобіля, в тому числі спеціального (крім пожежного), вантажністю:

від 1,5 до 3 т – 4 к.д .;

3 т і більше – 7 к.д. ».

Отже, в разі віднесення автомобіля, на якому працює водій, до однієї із зазначених категорій він може мати право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці відповідної тривалості.

Перш за все необхідно визначити фактичну зайнятість працівників у відповідних умовах протягом робочого дня, а результати проведеної роботи оформити наглядовими листами. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Для підтвердження права на таку відпустку і встановлення його тривалості проведення атестації робочих місць за умовами праці не потрібно.

На це звертає увагу головний державний інспектор Управління Держпраці в Кіровоградській області в роз’ясненні на їхньому сайті.

Під час однієї з планових перевірок Управління Держпраці в Чернігівській області виявлено невиконання роботодавцем зобов’язання щодо своєчасного і в повному обсязі подання територіальному органу Державної служби зайнятості інформації про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності чи штату працівників за два місяці до вивільнення одночасно з попередженням працівників про можливе вивільнення за формою № 4-ПН «Звіт про заплановане вивільнення працівників ».

Виявлені факти є порушенням ч. 4 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI, допущеним посадовими особами сільської ради.

За результатами перевірки керівництву сільради видано припис на усунення виявленого порушення. Крім того, відповідно до чинних нормативно-правових актів були прийняті на розгляд матеріали справи для застосування фінансової санкції та винесено постанову про накладення щодо роботодавця штрафу на загальну суму 12,8 тис.грн. Сплата штрафу в повному обсязі проведена в добровільному порядку.

За повідомленням з сайту Управління Держпраці в Чернігівській області

До відома

Наказ Мінфіну від 14.07.2017 р. № 637.

Мінфін затвердив Порядок функціонування Електронного кабінету платника податків. Зокрема, визначено загальні принципи функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет.

Передбачається, що Електронний кабінет буде працювати постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. До того ж Електронний кабінет буде функціонувати за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ПКУ.

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. № 637. Даний документ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Мінфін пропонує усунути схеми оптимізації оподаткування з залученням суб’єктів господарювання, які експортують придбану у с/г підприємств продукцію, закуплену у населення.

Найчастіше такі схеми застосовуються за операціями з продуктами рослинного походження, такими, як горіхи, гриби і ягоди.

Експортери зазначених продуктів відзначають, що придбали горіхи або ягоди у фізичних осіб, які виростили їх на власних земельних ділянках, тому їх доходи не підлягають оподаткуванню ПДФО. Однак результати перевірок встановлюють факти закупівлі у фізосіб таких продуктів в обсягах, які практично неможливо виростити, зібрати безпосередньо на власних земельних ділянках, або взагалі фізично неможливо виростити на таких ділянках (лісові гриби, ягоди).

Для боротьби з податковим шахрайством пропонується доповнити ст. 170 НК пунктом 170.13, яким визначається порядок нарахування і сплати ПДФО від продажу населенням заготівельним організаціям с/г продукції, самостійне вирощування якої не підтверджено в порядку, встановленому пп. 165.1.24 п. 165.1 статті 165 ПКУ, і доходів від продажу зібраних в лісі рослин, квітів, горіхів, ягід, грибів.

Відповідний проект Закону «Про внесення змін до статті 170 Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування доходів від продажу населенням сільськогосподарської продукції» оприлюднено Мінфіном для громадського обговорення. Зауваження та пропозиції до проекту можна подати до 7 вересня.

КМУ вдруге за останній рік підвищив мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на деякі види алкогольних напоїв. Про цей намір Уряду повідомив МЕРТ, оприлюднивши на своєму сайті відповідний законопроект.

Як завжди, подорожчання пояснювалося невідповідністю рівня реальних витрат суб’єктів господарювання на виробництво і реалізацію алкоголю.

Отже, згідно із затвердженою КМУ Постановою від 09.08.2017 р. № 634 простежується така динаміка подорожчання алкоголю у відсотках:

• горілка і лікеро-горілчані вироби – від 14% до 20%; віскі, ром і джин – до 7%;• коньяк – від 14% до 29%; вина – від 7% до 14%.

Найбільше зростуть оптово-відпускні ціни на горілку – 20% і роздрібна ціна на 5-зірковий коньяк – 29%.

Постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 634 набуде чинності через 10 днів після опублікування. Зараз документ не опублікований.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy