Зміни в законодавстві України (№ 5, травень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Постановою Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 30.05.2017 р. № 44 затверджено зміни.

Для того щоб банки і їхні клієнти могли більше управляти власною ліквідністю і для позитивного впливу на регулювання валютної позиції банків скасовані наступні обмеження:

• на купівлю іноземної валюти за наявності у клієнта власних коштів на рахунках в сумі, що перевищує 100 тис. дол. США в еквіваленті (раніше за умови перевищення зазначеної суми клієнт повинен був виконувати зобов’язання за рахунок власної іноземної валюти);

• для фізичних осіб – на переказ коштів за межі України для неторгових операцій (раніше вони були обмежені сумою, що не перевищує 150 тис. грн на місяць, за винятком деяких випадків).

Крім того, банкам дозволено здійснювати операції з обміну іноземної валюти без обмежень щодо групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів як на міжбанківському, так і на міжнародному валютному ринку. До сих пір операції з обміну здійснювалися виключно в межах однієї групи Класифікатора, за винятком операцій, що здійснюються: на міжбанківському та міжнародних валютних ринках для виконання зобов’язань за імпортними договорами, а також на міжнародних валютних ринках з купівлі іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп.

У той же час вимога про обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб на рівні 50% залишилося незмінною.

Скасування обмеження для фізичних осіб на переказ коштів за межі України для неторгових операцій набирає чинності 12 червня 2017 року. Всі інші зміни, затверджені цим документом, вступають в чинності 31 травня 2017 року.

Постанова КМУ від 24.05.2017 р № 362.

Уряд уніфікував розробку критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових перевірок, а також форми актів, які складаються за результатами проведення планових і позапланових перевірок.

Передбачається, що відповідні методики розробки критеріїв оцінки ризиків та уніфікованих форм актів за результатами перевірок розробляються і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Проведення перевірок для суб’єктів господарювання, що належать до високого ступеня ризику, будуть здійснювати не частіше ніж раз на два роки. Раніше можливість проводити перевірку надавалася раз на рік.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

Лист ДФСУ від 18.03.2017 р. № 5277/6/99-99-15-03-02-15.

Операція з поставки послуг з реконструкції житла замовнику для підрядної організації є першою поставкою житла відповідно до пп. 197.1.14 ПКУ. Така операція є об’єктом оподаткування ПДВ і оподатковується за ставкою 20%. Подальша передачазамовником готового реконструйованого житла покупцям – фізичним або юридичним особам звільняється від оподаткування ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ПКУ.

Разом з тим у разі, якщо замовник в процесі реконструкції за укладеними попередніми договорами з покупцями – фізичними та юридичними особами отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахування цих платежів покупцями – фізичними та юридичними особами на рахунок замовника не змінюють базу оподаткування у замовника.

До того ж якщо платник податків здійснює придбання послуг з реконструкції житла (об’єкта житлового фонду), які в подальшому використовуються в звільнених від оподаткування операціях, то в цьому випадку платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.

ДФСУ в індивідуальній податкової консультації від 23.05.2017 р. № 306/6/99-99-15-03-02-15/ІПК .

При дотриманні платником ПДВ необхідних певних умов для застосування пільги згідно з пп. 197.1.16 ПКУ операції з безоплатної передачі забудовником водопровідних і каналізаційних мереж і споруд з метою подальшої їх передачі в комунальну власністьміста звільняються від оподаткування ПДВ.

Нагадаємо!

Для застосування пільги, передбаченої пп. 197.1.16 ПКУ, слід дотримуватись таких умов:

• передача об’єктів будь-якої форми власності здійснюється в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність, а також на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності;

• передача здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, рішенням органу державної влади України;

• передача об’єктів здійснюється безкоштовно;

• передачі повинна відбуватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами.

У свою чергу, за зазначеними операціями підприємству необхідно врахувати положення п. 198.5 ПКУ і нараховувати «компенсаційні» податкові зобов’язання з ПДВ.

Податок на прибуток.

Як відомо, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, передбачені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за видатками на будівництво мереж і споруд водопостачання та водовідведення, які безкоштовно передаються в комунальну власність за рішенням селищної ради.

Отже, дані операції відображаються відповідно до правил бухобліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Втім, за операцією з безоплатної передачі товариством мереж і споруд водопостачання та водовідведення в комунальну власність органу місцевого самоврядування як неприбутковій установі виникає різниця, на яку збільшується фінрезультат до оподаткування податкового (звітного) періоду, на суму вартості майна в розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку товариства попереднього звітного року (пп. 140.5.9 ПКУ).

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 10.05.2017 р. № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Операція з повернення товариством засновнику частини майна, пропорційної його частці в статутному капіталі товариства, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ і оподатковується на загальних підставах за основною ставкою.

Повернення товариством засновнику частини вартості майна, яка пропорційна його частці в статутному капіталі товариства, у вигляді грошових коштів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 26.05.2017 р. № 380/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

При зміні ціни на товар п. 192.1 ПКУ вимагає коригувати суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та покупця шляхом складання і реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної.

Втім, якщо податкова накладна складалася до 01.02.2015 р., відомості про неї можуть бути не внесені в ЄРПН. В даному випадку неможливо буде зареєструвати в ЄРПН і розрахунок коригування до такої податкової накладної.

Тому відповідно до п. 6 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУвід 29.12.2010 р. № 1246, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 01.02.2015 р. і відомості якої не підлягали внесенню в ЄРПН, підлягає реєстрації після реєстрації такої податкової накладної. Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складання з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ) і розрахунок коригування до неї.

У разі якщо збільшується сума компенсації вартості товару і при цьому з дати отримання платником ПДВ – продавцем попередньої оплати від платника податків – покупця за такий товар минуло більше ніж 1095 днів, то платник ПДВ – продавець складає податкову накладну на суму перевищення збільшеної ціни над сумою отриманої попередньої оплати за товар. Така податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, при збільшенні вартості товару, оплата за який здійснювалася понад 1095 днів тому, постачальник – платник ПДВ повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму відповідного збільшення. У свою чергу, розрахунок коригування складати не потрібно.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 26.05.2017 р. № 377/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

У податковій накладній, складеної при постачанні комплектів обладнання, відображаються показники за обсягами постачання таких комплектів. При цьому в графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» розділу Б такої податкової накладної необхідно вказати номенклатуру товарів, що входять до відповідного комплекту обладнання, і в графі 3.1 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» – код УКТ ЗЕД за тими товарними позиціями, які включені до складу даного комплекту.

Як бачимо, податківці наполягають на окремому зазначенні в податковій накладній кожної складової товарного комплекту (набору). Втім, не пояснюють, як для таких номенклатурних позицій визначати код згідно з УКТ ЗЕД. Разом з тим за відповідним роз’ясненням відсилають в Торгово-промислову палату України (її регіональні відділення) або науково-дослідний інститут судових експертиз.

Зауважимо: щодо цього в Додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 р № 584-VII є Правило 3, яке визначає правила кодування товарних комплектів (наборів).

Крім того, у згаданій консультації контролери нагадали про умовний код для програмної продукції. Зокрема, згідно з Довідником умовних кодів для програмної продукції визначено умовний код – 00502.

Даний умовний код вказується як для програмної продукції, розробленої за межами митної території України та ввезеної на митну територію України, так і для програмної продукції, розробленої на митній території України та поставленої на таку територію.

У той же час при постачанні на митній території України програмної продукції, ввезеної на митну територію України, в підпункті 3.2 податкової накладної проставляється відмітка «X». При цьому графа 3.2 податкової накладної заповнюється на всіх етапах поставки програмної продукції, яка була ввезена на митну територію України.

Право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (п. 201.8 ПКУ).

З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ дана особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ПКУ).

Таким чином, в період з дати анулювання реєстрації платника ПДВ до дати набрання чинності судового рішення, яким скасовано анулювання реєстрації платника ПДВ, такий платник позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних та отримання бюджетного відшкодування.

З таким роз’ясненням з розділу 101.03 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Додаток 1 до податкової накладної при постачанні платником податків окремих вузлів складного обладнання, що має єдину ціну, заповнюється наступним чином:

• в графу 2 записуються найменування окремих поставлених вузлів складного обладнання;

• в графі 3.1 – код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД;

• в підпункті 3.2 проставляється відмітка «Х» для товарів, ввезених на митну територію України;

• при наданні послуги в графі 3.3 зазначається її код згідно з ДКПП;

• в графі 9 – одиниця виміру «шт.»;

• у графі 10 – кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання;

• в графах 11-12 відображаються аналогічні дані відносно не відвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточному постачанні частин даного обладнання графи 11-12 не заповнюються;

• в графах 4-8 вказуються дані щодо повної поставки обладнання.

При отриманні передоплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості, Додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується тільки податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях.

Наприклад: при отриманні передоплати за вказане обладнання платником податків заповнюється податкова накладна, в графі 6 якій вказується кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.

У разі якщо після отримання передоплати за товари / послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткова поставка таких товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів / послуг і отриманої передоплатою, а додаток 1 заповнюється на підставі переліку (номенклатури) частково поставлених товарів / послуг.

З таким роз’ясненням з розділу 101.16 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 23.05.2017 р. № 308/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

У п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307), передбачений наступний порядок заповнення податкової накладної:

• у графі 4 податкової накладної вказується умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання / обліку (українське), зазначеного в Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затвердженому наказом Держстандарту України від 09.01.1997 р. № 8 (далі – КСОЕІУ);

• в графі 6 – кількість (обсяг) постачання товарів/послуг;

• в графі 7 – ціна поставки одиниці товару / послуги без урахування ПДВ;

• у графі 10 – обсяг поставки (база оподаткування) без урахування ПДВ (значення графи 10 розраховується шляхом множення значення графи 6 на значення графи 7).

Разом з тим п. 4 Порядку № 1307 встановлено, що всі графи податкової накладної, які мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7, якщо для нього інше не передбачено чинним законодавством). У кількісному показнику необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якого достатньо для правильного розрахунку вартісного показника в графі 10 податкової накладної.

Також зверніть увагу: р. 20 «Оптова та роздрібна торгівля» КСОЕІУ, крім одиниць виміру товару «штуки», передбачені такі одиниці виміру, як «сто штук», «тисяча штук», які також застосовуються в міжнародній торгівлі і можуть використовуватися при заповненні податкової накладної.

Крім цього, п.п. 8 і 12 Порядку № 1307 передбачено особливості заповнення податкової накладної за операціями з експортутоварів, а саме:

• в графі «Отримувач (покупець)» податкової накладної зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент);

• в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000»;

• у верхній лівій частині такої податкової накладної в графі «Не підлягає

наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і вказується тип причини «07» – складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.

Інших особливостей щодо заповнення податкової накладної при здійсненні експортних операцій Порядком № 1307 не передбачається.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 26.05.2017 р. № 386/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

З метою застосування терміна «поставка товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (пп. 14.1.191 ПКУ). Тому при складанні податкової накладної при постачанні даних товарів необхідно заповнювати графу 3.1 розділу Б табличної частини податкової накладної, в якій вказувати код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД.

Коди для газу і електричної енергії можна знайти в УКТ ЗЕД. А ось для теплової енергії, води (крім води, яка класифікується в товарних позиціях 2201, 2202 УКТ ЗЕД), пара, повітря охолодженого і кондиціонованого податківці оприлюднили на своєму веб-сайті умовні коди для складання податкових накладних.

Таким чином, податкова накладна, складена за операціями з постачання послуг, в якій згідно з ДКПП вказано код продукції (товару), а не код послуги, вважається складеною з порушенням норм ПКУ і не може бути зареєстрована в ЄРПН.

До обов’язкових реквізитів податкової накладної відносяться код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги з ДКПП (пп. «І» п. 201.1 ПКУ).

Винятками із зазначеного є податкові накладні/розрахунки коригування, які складені не за операціями з постачання товарів/послуг – складені відповідно до п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ і на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх поставки/звичайною ціною/балансової (залишкової) вартістю.

При складанні таких податкових накладних у верхній лівій їх частини в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» і вказується тип причини, зокрема:

• 04 – Складено на поставку в межах балансу для невиробничого використання;

• 08 – Складено на поставку для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість;

• 09 – Складено на поставку для операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість;

• 13 – Складено в зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів / послуг не у господарській діяльності;

• 15 – Складено на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною поставки.

Таким чином, в податкових накладних, які складені з типами причини 04, 08, 09, 13, 15, код товару згідно з УКТ ЗЕД та/або код послуги з ДКПП не вказуються.

З таким роз’ясненням з розділу 101.16 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Операції з поставки товарів (в т.ч. і безкоштовного постачання) за межі митної території України в митному режимі експорту, за якими ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість), оподатковуються за нульовою ставкою.

У верхній лівій частині податкової накладної складеної на дані операції, в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» проставляється відмітка «Х» та зазначається тип причини «07» – Складено на операції з вивезення товарів за межі митної території України.

У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а в графі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «300000000000».

Усі інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.

Разом з тим немає необхідності складати другу податкову накладну на суму перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів, що експортуються над фактичною ціною їх поставки.

З таким роз’ясненням з розділу 101.07 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Податок на прибуток

Процедура розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності для порівнянного юридичної особи при використанні декількох податкових періодів (років) для цілей трансфертного ціноутворення визначена Постановою КМУ «Про затвердження Порядку визначення середньозваженого значення показника рентабельності для порівнянного юридичної особи для цілей трансфертного ціноутворення» від 29.03.2017 р. № 191.

У вищевказаному документі наведена формула розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності для порівнянного юридичної особи визначається як відношення сум відповідних даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності за кілька податкових періодів (років).

Податківці в Листі від 26.05.2017 р. № 13539/7/99-99-15-02-01-17 розглянули особливості розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності в залежності від:

1) валової рентабельності;

2) валової рентабельності собівартості;

3) чистої рентабельності;

4) чистої рентабельності витрат;

5) рентабельності операційних витрат;

6) рентабельності активів;

7) рентабельності капіталу;

8) іншої рентабельності.

У разі якщо окремі дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності, необхідні для розрахунку показника рентабельності окремого податкового періоду (року) порівнянного юридичної особи, відсутні, то показники бухгалтерського обліку та фінансової звітності даного періоду (року) не використовуються при розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності такої особи.

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, а також мінімально допустимі строки їх амортизації визначені в пп. 138.3.3 ПКУ.

Так, машини і обладнання відносяться до групи 4 основних засобів, в якій в окрему підгрупу з мінімально допустимими строками корисного використання 2 роки виділено такі основні засоби: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації , пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та / або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні з истема, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в т.ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 грн.

Таким чином, РРО (електронні контрольно-касові реєстратори, комп’ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) і т.д.) відносяться до групи 4 основних засобів, і щодо них застосовуються мінімально допустимі строки корисного використання – 2 року.

Про це нагадали фахівці ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС в м.Києві.

ПДФО

У разі якщо підприємство відшкодовує працівникові повну вартість двомісного номера, то вартість другого місця в такому номері буде вважатися додатковим благом, а також буде включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Податківці, пояснюючи свою позицію, посилаються на п. 5 р ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 р № 59, згідно з яким підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на наймання житлового приміщення витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця в готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Отже, в разі якщо відряджений працівник сплатив за проживання в двомісному номері готелю за двох, то відшкодування йому витрат з віднесенням їх до складу витрат підприємства здійснюється з розрахунку вартості проживання тільки однієї особи.

З таким роз’ясненням з розділу 103.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Працівник, який отримав грошові кошти на відрядження або під звіт, повинен у встановлений термін після закінчення такого відрядження або виконання дій, для які отримані кошти, подати звіт встановленої форми. Витрати повинні бути підтверджені належним чином складеними розрахунковими документами. У разі відсутності належних документів або ненадання звіту витрачені суми включаються до оподатковуваного доходу такої фізичної особи, а податковий агент повинен сплатити з цих сум ПДФО.

Що стосується цього Харківський апеляційний адміністративний суд в постанові від 11.05.2017 р. розглянув справу № 818/1740/16, за яким відряджена особа до авансового звіту долучила фіскальний чек про сплату за проживання в готелі. Розрахунок проведено з використанням платіжної картки. Податківці вважають, що цей чек не відповідає вимогам до його заповнення і не є підтвердженням сплати коштів у зв’язку з відсутністю в ньому вказівки на здійснення оплати карткою.

З цією позицією суд погодитися не може. З наданої копії чека слід, що в ньому дійсно вказано на проведення безготівкового розрахунку, але не вказано про використання карти. Разом з тим чек містить всі необхідні реквізити, що дозволяють встановити, ким проведена оплата і в якому розмірі, хто є одержувачем, дату здійснення операції. Крім того, до звіту додається рахунок готелю, який також дозволяє встановити характер правовідносин.

При таких обставинах суд вважає, що окремий недолік фіскального чека не тягне за собою його недійсність, а висновок відповідача про відсутність належного документального підтвердження витрат в цій частині є безпідставним.

Відшкодування витрат за кордоном за умови наявності підтвердних документів здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату:

• отримання авансу – в разі якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті відповідають сумі отриманого авансу;

• погашення заборгованості підприємством – у разі якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти працівнику (якщо курс НБУ на дату погашення боргу відрізняється від курсу НБУ на день видачі авансу);

• погашення заборгованості працівником – при наявності суми невикористаного авансу (якщо курс НБУ на дату погашення боргу відрізняється від курсу НБУ на день видачі авансу).

З таким роз’ясненням з розділу 109.19 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, що не пов’язано з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо її розмір перевищує в 2016 році 689 грн., що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. У свою чергу, при дотриманні кредитором умов щодо повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу, визначених пп. «д» п. 164.2.17 ПКУ, такий боржник відображає суму зазначеного доходу в річній податковій декларації та самостійно сплачує ПДФО і військовий збір.

Платник податків при визначенні бази оподаткування податком має право за кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечний кредит), сплатити суми податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту і/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом 3-х років починаючи з року, в якому задекларовано суму даного податкового зобов’язання в порядку, встановленому пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ.

Таким чином, при розрахунку загального річного доходу за результатами 2016 року платник податку не має права скористатися нормою щодо розстрочення податкових зобов’язань в порядку, встановленому пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ.

ДФС у Львівській області.

Індивідуальна податкова консультація ДФС від 24.05.2017 р. № 324/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості даного використання, крім випадків, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) або передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. «а» пп. 164.2.17 ПКУ).

Дана норма не містить посилань на те, що дохід у вигляді вартості використання житла, яке є власністю юридичної особи (роботодавця) і надано в користування працівникові відповідно до умов колективного договору, не оподатковується ПДФО. Зазначене лише говорить про те, що такі доходи не є додатковим благом.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 ПКУ).

Тому якщо за договором позики юридична особа передає фізичній особі (працівнику) в користування житло без визначення грошової вартості даного користування, то в розумінні ПКУ відсутня кваліфікуюча ознака доходу, поняття якого наведено в пп. 14.1.54 ПКУ.

Графа 4 «Сума перерахованого податку» податкового розрахунку за ф. 1ДФ повинна бути рівною графі 4а «Сума нарахованого податку». У свою чергу, податковий агент має право на підставі наданої заяви повернути або врахувати в рахунок сплати майбутніх платежів тільки суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, яка була перерахована до бюджету понад суму податкового зобов’язання.

Нагадаємо!

У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.

У графі 4 «Сума перерахованого податку” відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, в який входить попередній місяць, за який заробітна плата була нарахована. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий – нарахована в лютому та виплачена у березні, за березень – нарахована в березні та виплачена у квітні.

З таким роз’ясненням з розділу 103.25 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

ЄСВ

До осіб, які підлягають страхуванню в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, відносяться особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, в т.ч. в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Тому права на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соцстраху особи, які виконують роботи, надають послуги з ЦПХ, не мають, адже вони не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

За роз’ясненням з сайту ФСС з ТВП.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, то йому повинна бути виплачена зарплата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути менше мінімального, встановленого законодавством. Таким чином, якщо установчими документами передбачається, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, але при цьому не отримує за це винагороду (дохід), то ЄСВ не нараховується.

За повідомленням ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС в м.Києві.

Розрахунок середньої заробітної плати

У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігаються середній заробіток , заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

При зміні тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) і т.д. це коригування середньої заробітної плати не проводиться. Це передбачає п. 10 Порядку № 100. З 01.01.2017 р. посадові оклади (ставки заробітної плати) педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів підвищилися на 2 тарифних розряди.

З огляду на це, Мінсоцполітики в листі від 10.04.2017 р. № 1099/0/101-17/282 робить висновок: обчислення середньої заробітної плати педагогічним працівникам проводиться шляхом коригування виплат, що враховуються при обчисленні середньої зарплати на коефіцієнт підвищення окладу, який розраховується діленням окладу, встановленого працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.

Аналогічна позиція була викладена і в листі Профспілки працівників освіти і науки України від 07.04.2017 р. № 02-8/189.

Трудове законодавство

Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці роз’яснила питання: чи потрібно заповнювати табель обліку робочого часу два рази в місяць?

Так, ведення табельного обліку використання робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регулюється наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р № 489 (типова форма № П-5). У табелі робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьованих за місяць годин, в т.ч. понаднормових, вечірніх, нічних годин роботи і т.д., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

У свою чергу, згідно зі ст. 115 КЗпП зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к.дн.

Відповідно, табель заповнюється двічі на місяць: за першу половину місяця – для нарахування авансових платежів і за весь місяць – для розрахунку заробітної плати за місяць. В кінці місяця у табелі підраховується загальна кількість відпрацьованих днів i днів неявок на роботу. Табель подається в бухгалтерію завчасно для своєчасного розрахунку заробітної плати.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, п. 1 ст. 40 КЗпП (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Розглядаючи трудовий спір, суд повинен з’ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування даного відмови, і не має право давати оцінку обґрунтованості самого рішення. І тільки при відсутності в рішенні обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Про це йдеться в ухвалі Апеляційного суду Вінницької області від 18.05.2017 р. № 127/1618/17.

Лист Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282.

При погодинної системі оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки (ст. 105 КЗпП). За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані понаднормові години.

При підсумованому обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді. У разі застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності повинні бути складені таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений в колективному договорі (наприклад, рік), відповідало встановленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на даний період (рік).

Годинна ставка для оплати понаднормової роботи при обліковому періоді тривалістю рік обчислюється шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), встановленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (в кінці року – при обліковому періоді рік), на середньомісячне число годин за обліковий період (рік), яке повинно розраховуватися з урахуванням норми тривалості робочого часу за рік.

При вирішенні спорів про виплату премій необхідно керуватися нормативно-правовими актами, якими визначені умови і розмір даних виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшений) тільки у випадках і на умовах, передбачених згаданими актами.

На підприємствах може затверджуватися Положення про преміювання. Частина 3 ст. 97 КЗпП лише зобов’язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого має відповідати законодавству та угодам.

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов’язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).

Частина 4 ст. 97 КЗпП, яка забороняє власнику приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці.

Ухвалення керівником підприємства на підставі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про який працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Відповідні висновки робить ВСУ в Постанові від 15.05.2017 у справі № 6-2790цс16. у справі, що розглядається працівник просив визнати протиправним та скасувати наказ директора підприємства в частині позбавлення його премії за листопад 2015 року, зобов’язати повернути належну йому премію, а також покласти на директора підприємства обов’язок відшкодувати збиток, заподіяний його незаконними діями. Позивач вважав наказ безпідставним, оскільки не здійснював ніяких порушень, а відповідач не проводив службового розслідування щодо нього, не складав відповідний акт за результатами його проведення, пояснення від нього і згоди профспілки, членом якого він є, не отримував.

РРО

ГУ ДФС в Харківській області в індивідуальній податкової консультації від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17 відповіла на питання: чи можна здійснювати продаж технічно складних побутових товарів і доставляти їх за допомогою сторонньої кур’єрської служби , не застосовуючи при цьому РРО.

При доставці таких товарів поштою або кур’єрською службою суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) і відповідним чином оформлений гарантійний талон в момент відправки товару покупцеві. Зокрема – за умови, якщо попередньо оплата за товар здійснювалася за допомогою мережі Інтернет із застосуванням платіжних карт Visa і MasterCard.

Якщо доставка товару здійснюється по пошті за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, в даному випадку зобов’язана видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того чи іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб’єктом господарювання (продавцем) в посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням вищевказаних платіжних карт, аналогічно, як при доставці товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцеві раніше роздрукованого чека разом з придбаним товаром і відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то кур’єр видає розрахунковий документ (чек) покупцеві в момент оплати коштів за придбаний товар. У свою чергу, розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Питання щодо з’єднання РРО з платіжними системами, які приймають кошти в безготівковій формі цілодобово за допомогою мережі Інтернет за станом на даний момент законодавчо не врегульовано. У зв’язку з цим пропонуємо вам проводити розрахункові операції через РРО після зарахування коштів на вашу карту в розмірі отриманої оплати.

Однак в разі, якщо відсутня місце проведення розрахунків та оплата здійснюється на підставі рахунків в безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно рахунком-фактурою, РРО при наданні послуг за допомогою мережі Інтернет не використовується.

Акцизний податок, акцизна накладна

Мінфін затвердив Наказом від 24.04.2017 р. № 451 зміни до форми декларації акцизного податку та Порядок заповнення і подання декларації акцизного податку.

Зокрема, в акцизної декларації передбачено зміни:

• уточнено норми графи «Код показника додатку» розділу А «Податкові зобов’язання щодо спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше»;

• включені операції щодо звільнення тютюнової сировини від сплати акцизного податку в розділ Б «Податкові зобов’язання з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів)»;

• враховані суми пільг за операціями, застосування яких припинено ПКУ, до платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) та / або місцем здійснення діяльності яких є територія населених пунктів на тимчасово окупованій території і / або території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, в розділі В «Податкові зобов’язання по реалізації пального»;

• враховані особливості відображення після 01.01.2017 р. операцій з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (в частині скасування «роздрібного» акцизу по реалізації пального) в розділі Д «Податкові зобов’язання по реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Також внесені ряд змін до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку. Наказ Мінфіну від 24.04.2017 р. № 451 набуде чинності 6 червня.

Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, формі заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» від 24.04.2017 р. № 452 набуде чинності з дня його офіційного опублікування, орієнтовно – 06.06.2017 р.

Форма акцизної накладної та розрахунок коригування до неї доповнені типом причини «6 – виробництво пального в спожівчій тарі ємністю до двох літрів (включно)».

У Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального (далі – Порядок) уточнюється, що в разі відвантаження пального для власного споживання в акцизній накладній (розрахунку коригування) повинні бути заповнені всі обов’язкові реквізити.

Разом з тим обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують одержувача пального, певні пп.пп. «г» і «ґ» п. 231.1 ПКУ, не вказуються в разі відвантаження виробником пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно).

Також передбачено доповнити Порядок нормою, згідно з якою при складанні заявки на поповнення (коригування) залишку пального, яке відвантажується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, у верхній лівій частині відповідного виду заявки (основна або коригувальна) замість позначки «Х» проставляється тип причини «1».

При складанні заявки на поповнення (коригування) залишку пального в межах інвентаризаційних залишків пального по Станом на 01 березня 2016 року особою, яка відповідно до покладених на нього завдань організовує виконання затверджених Кабміном завдань щодо формування, обслуговування, розміщення, відпуску, використання, поповнення запасів державного матеріального резерву, дотримання нормативних умов їх кількісного і якісного стану і несе відповідальність за їх виконання, проставляється тип причини «2».

Сама форма Заявки на поповнення (коригування) залишку пального викладена в новій редакції.

Платник податків зобов’язаний скласти акцизну накладну, зокрема, на обсяги пального (абз. 2 п. 231.1 ПКУ):

• втраченого як в межах, так і понад встановлені норми втрат;

• зіпсованого, знищеного, в т.ч. внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин або з інших причини, пов’язаних з природним результатом, а також в результаті випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання або транспортування такого пального.

У той же час ДФС в індивідуальній податкової консультації від 22.05.2017 р. № 285/6/99-99-15-03-03-15/ІПК помітила: якщо інше не передбачено п. 216.3 ПКУ, втрати пального при його зберіганні і транспортуванні вважаються наднормативними і є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Правда, при використанні пального суб’єктом господарювання тільки для власних потреб, в т.ч. в разі втрат пального при зберіганні, у такого суб’єкта господарювання не виникає обов’язку щодо реєстрації платником акцизного податку.

Крім того, податківці повідомили, що постанову Державного комітету СРСР «Про затвердження природних норм убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні» від 26.03.1986 р. № 40 віднесено до переліку нормативно-правових актів СРСР, які не застосовуються на території України.

Отже, фактично зараз під питанням механізм застосування пп. «б» п. 216.3 ПКУ, згідно з яким податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо підакцизні товари (продукція) втрачені внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання або транспортування такого товару (продукції) або за інших причин, пов’язаних з природним результатом. Адже дана вимога застосовується за умови втрати підакцизних товарів (продукції) в межах нормативів втрат.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 24.05.2017 р. № 339/6/99-99-15-03-03-15/ІПК.

Суб’єкт господарювання орендував спецтехніку (КрАЗи, бульдозери, екскаватори за договорами оренди, суборенди, водії спецтехніки – штатні працівники орендодавця) і придбаває дизпаливо для заправки орендованої спецтехніки з метою подальшого надання послуг замовникам.

Зазначений суб’єкт господарювання звернувся за індивідуальною податковою консультацією з питанням, чи потрібно йому при таких обставинах реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Фахівці ДФСУ роз’яснили: оскільки в разі оренди спецтехніки підприємство використовує пальне виключно для власних потреб, а саме для заправки орендованої ним спецтехніки, якою керують відряджені робочі орендодавця, то дані операції не є реалізацією пального в розумінні абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ. Отже, в цій ситуації підприємству не потрібно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального і складати акцизну накладну на обсяги пального, використані тільки для власних потреб.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

В «Офіційному віснику України» за 09.06.2017 р. № 45 готується до опублікування наказ Мінфіну «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 28.04.2017 р № 467.

Тому вже на початку червня зустрічаємо оновлену податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

Нагадаємо: у зв’язку з введенням з 01.01.2017 р. змін в частині оподаткування податком на прибуток, був підготовлений проект наказу Мінфіну України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

У Податковий кодекс пропонується внести зміни, запровадивши розстрочку (рівними частинами) сплати ПДВ на термін, зазначений у заяві платника податків, що не перевищує 36 календарних місяців, без нарахування відсотків і пені, при ввезенні на митну територію України в митному режимі імпорту обладнання та техніки, по ряду кодів УКТ ЗЕД.

Разом з тим передбачається, що дане обладнання або техніка в обов’язковому порядку повинні бути використані платником податку для власного виробництва (створення, модернізація, розширення і т.д.) на території України.

У разі нецільового використання таких товарів платник податку повинен буде сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму, розрахованої як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів, і фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на цю суму податку, виходячи з 120% облікової ставки НБУ, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

Відповідний проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення розвитку вітчизняного виробництва шляхом розстрочення сплати податку на додану вартість на імпортне обладнання і техніку» зареєстрований у Верховній Раді під № 6514.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy