Зміни в законодавстві України (№ 4, травень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 341 Уряд затвердив нову редакцію Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Цей документ приведено у відповідність із законодавчими новаціями, запровадженими Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 р № 1797.

Останнім, зокрема, внесені ряд змін в порядок адміністрування ПДВ, введений механізм призупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, істотно розширені функції «Електронного кабінету платника податків», законодавчо встановлено визначення поняття «Єдиний реєстр податкових накладних» та ін.

Текст цього документа опубліковано на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України.

Зокрема, новим Порядком ведення ЄРПН визначено перелік перевірок, які будуть здійснюватися в автоматизованому режимі після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в ДФС, а саме:

• відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

• дії електронного цифрового підпису, порядку її накладення і наявності права підписання посадовою особою платника податків такої податкової накладної та/або розрахунку коригування;

• реєстрації особи, який направив на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податків на момент складання і реєстрації такої податкової накладної та/або розрахунку коригування;

• дотримання вимог, установлених п. 192.1 і п. 201.10 НКУ;

• наявності помилок при заповненні обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 НКУ;

• наявності суми ПДВ відповідно до п.п. 200 прим 1.3 і 200 прим 1.9 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, які реєструються після 1 липня 2015 року);

• наявності в ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

• факту реєстрації/призупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

• відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для призупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 НКУ;

• дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV, «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами таких перевірок буде формуватися квитанція про прийняття або неприйняття, або призупинення реєстрації податкової накладної і/або розрахунку коригування. Так, п.п. 17-19 Порядку ведення ЄРПН врегульовано порядок формування квитанції про призупинення реєстрації, реєстрації або відмові в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

З 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року процедури, визначені п.п. 17-19 Порядку ведення ЄРПН, здійснюються без фактичного призупинення реєстрації податкової накладної і/або розрахунку коригування.

КМУ прийняв зміни до Постанови № 593, які відкривають дані про кінцевих бенефіціарів власників.

Відтепер інформація про контролерів юридичних осіб безкоштовно передаватиметься до Глобального реєстру. Міністерство юстиції України, Державне агентство з питань електронного урядування, Transparency International Україна і консорціум OpenOwnership підпишуть Меморандум про взаєморозуміння 22 травня.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій» (законопроект № 4541), який 23 травня 2017 р. прийняла Верховна Рада.

Реєстрація іноземних інвестицій більше не потрібна. Вона замінена формальним інформуванням для ведення державної статистики.

Документ також регулює базові аспекти оформлення дозволу на застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання; надає право отримувати посвідку на проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь у українських підприємствах, але не працевлаштовані на підприємстві.

Крім того, передбачені зміни в Законі про зайнятість населення в частині надання роботодавцям права на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Іноземці та особи без громадянства, які є засновниками і/або учасниками, і/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, і прибули до України з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб та отримали посвідку на проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії дозволу на проживання. Відповідні зміни будуть внесені до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Термін дії, термін оформлення і продовження терміну дії посвідки на проживання визначаються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

НБУ затвердив постанову «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25.05.2017 р. № 41, що передбачає:

• скасування тимчасової норми, згідно з якою скорочувався максимальний термін для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120. Тепер максимальний термін розрахунків складе 180 днів, як це визначено відповідним законом;

• надання іноземним інвесторам можливості повертати вкладені в Україну кошти. До цих пір заборонялося купувати та перераховувати іноземну валюту, щоб повернути за кордон кошти, отримані іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав, визначених видів цінних паперів, внаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів. Національний банк дав дозвіл на такі операції. У той же час для запобігання відтоку капіталу через тіньові схеми регулятор буде стежити, щоб ці операції відповідали визначеним переліком умов;

• можливість для бізнесу достроково погашати зовнішні кредити і позики, якщо в якості забезпечення розрахунків за такими операціями (з використанням гарантій, резервних акредитивів, через уповноважені банки та/або іноземні банки) було надано зобов’язання міжнародних фінансових організацій.

Підвищення максимального терміну для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 180 днів набирає чинності 26 травня 2017 року. Усі інші зміни, затверджені постановою, набираютьчинності 12 червня 2017 року.

До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції окремих положень Указу Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 про санкції у частині введення в дію пунктів 271 – 276, 287, 422 – 425, 434 – 435 додатка 2 до рішення РНБО.

Депутати вважають неконституційними санкції щодо Лабораторії Касперського, Доктора Веб, Яндекса, ТОВ «АБІ Україна ЛТД», Mail.ru, Вконтакте, 1С.

Згідно з Регламентом КСУ конституційне подання передано на вивчення в Секретаріат. Подання надійшло в суд 24 травня 2017 року.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

З огляду на те що під час списання кредиторської заборгованості, що виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за якими не проведені, не змінюється сума компенсації вартості товарів і не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, немає підстав для коригування податкового кредиту.

З таким роз’ясненням з розділу 101.10 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 22.05.2017 р. № 293/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

У платника ПДВ, який реорганізується, зокрема, шляхом поділуне виникає обов’язку щодо визначення та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 184.7, пп. «А» п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ за придбаними і/або виготовленим товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податків, незалежно від того, чи знаходиться правонаступник у статусі платника ПДВ.

До того ж згідно з п. 198.7 ПКУ сума від’ємного значення, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, який реорганізується, зокрема, шляхом поділу, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, який реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Лист ДФСУ від 20.01.2017 р. № 1117/6/99-99-15-03-02-15.

Операції з поставки послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на поставку таких послуг, звільняються від оподаткування ПДВ незалежно від того, кому ці послуги надаються (юридичним або фізичним особам, резидентам або нерезидентам), за винятком послуг, перелічених у пп. «а»-«в» пп.197.1.5 ПКУ, які підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Лист ГУ ДФС у Львівській області від 23.05.2017 р. № 301/ІПК/10/13-01-12-01-10.

Базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення за умови, якщо перевізник є платником ПДВ. У разі якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику (див. Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджену наказом ДФС України від 06.07.2012 р № 610).

Відповідно до п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі – МКУ), при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов’язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно ч. 3 п. 2, ч. 11 ст. 58 МКУ, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджені і підлягають обчисленню.

До того ж транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу (п. 4 ст. 306 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 8 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р № 65, у собівартість перевезень включаються також витрати, пов’язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема: оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових і посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Виходячи з вищевикладеного, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортних вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, у т.ч. у разі надання послуги на всьому шляху проходження вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, може розглядатися в кожному окремому випадку, виходячи з виду, транспортно-експедиторської послуги, яка надається експедитором.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 05.05.2017 р. № 87/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Висновки судових органів касаційної інстанції щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення товарівза межі митної території України в митному режимі експорту, викладені у відповідних судових рішеннях, що набрали чинності (див., наприклад, постанови ВАСУ від 15.06.2016 р. № к/800/6099/16 і від 22.03.2016 р. № к/800/48575/15), свідчать, що до цих операцій застосовується нульова ставка ПДВ, незалежно від співвідношення ціни придбання товарів і фактичної ціни їх експорту.

З огляду на положення п. 188.1 ПКУ, а також висновки судових органів касаційної інстанції, у загальний обсяг операції з експорту товарів, що оподатковується ПДВ за ставкою 0%, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів і фактичною ціною їх експорту.

Лист ДФСУ від 05.05.2017 р. № 11356/7/99-99-14-03-03-17.

З 01.01.2017 р. терміни давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою. Період, який може бути охоплений перевіркою, обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, зазначеної в наказі про проведення перевірки.

У разі подання платником податків уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку (абз. 2 п. 102.1 ПКУ). Якщо протягом зазначеного терміну контролюючий орган не визначає суми грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від даного грошового зобов’язання (в т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим контролери нагадали про деякі винятки щодо дотримання термінів давності, визначених п. 102.1 ПКУ:

• мають місце обставини, передбачені п. 102.2 ПКУ, у т.ч. якщо платником не надано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання;

• перевірки щодо дотримання законодавства з питань сплати ЄСВ (ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р № 2464-VI);

• перевірки, які проводяться за судовими рішеннями суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесені ними у кримінальних справах (за період, зазначений у рішенні).

При проведенні перевірок з питань дотримання податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, а також визначенні за їх результатами суми грошових зобов’язань платника податків у випадках, коли ПКУ не передбачено подання декларації, застосування строків давності повинно здійснюватися з урахуванням строку позовної давності (1095 днів).

Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг і енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв і їх оплати (відшкодування, компенсації).

У разі якщо між орендодавцем і орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації витрат, які не включаються орендодавцем до складу орендної плати, а підлягають окремій оплаті (відшкодуванню, компенсації), зокрема, за спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, не включаються орендодавцем у базу оподаткування послуги з оренди рухомого/нерухомого майна, оскільки є окремими самостійними операціями з постачання відповідних товарів (пп. 14.1.191 ПКУ електрична і теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, віднесені до категорії товарів) або послуг і розглядаються як окремий об’єкт оподаткування.

Утім, ДФСУ в індивідуальній податкової консультації від 18.05.2017 р. № 272/6/99-99-15-03-02-15/ІПК заявила: відшкодування (компенсація) витрат за споживання електроенергії, природного газу, включаючи витрати на його транспортування, обслуговування газової мережі та водопостачання за своєю суттю є відшкодуванням (компенсацією) окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна. Таким чином, відшкодування (компенсація) цих витрат є оплатою частини вартості послуги з оренди майна.

Тобто податківці пропонують для суми компенсації комунальних послуг вказувати код послуги з ДКПП – 68.20 «Послуги з оренди та експлуатації власної або взятої в лізинг нерухомості».

Лист ДФС від 24.04.2017 р. № 8543/6/99-99-15-03-02-15

Якщо згідно з умовами договору використання програмної продукції (оновлених версій ПО) обмежена функціональним призначенням такої програмної продукції і її відтворення обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання, а також не дозволена передача програмної продукції (оновлених версій ПО) третім особам (використання «кінцевими споживачами»), то платіж, отриманий постачальником програмної продукції (оновлених версій ПО) від АТ як винагорода за надання права на використання цієї програмної продукції, роялті не вважається, а є оплатою АТ вартості поставленого йому програмної продукції (оновлених версій ПО), у тому числі її копій.

Ця операція з постачання програмної продукції звільняється від ооподаткування ПДВ відповідно до п. 26 1 підрозділу 2 р. XX ПКУ.

Податок на прибуток

Індивідуальна податкова консультація ДФС в Дніпропетровській області від 18.05.17 р. № 262/ІПК/04-36-12-32-20.

До 01.01.2015 р. платник податку на прибуток, який мав у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж цей платник податку, територіальної громади, міг прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами р. ІІІ ПКУ та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п. 152.4 ПКУ в редакції, чинній до 01.01.2015 р.).

Станом на даний час р. ІІІ ПКУ не містить норм щодо консолідованої сплати податку на прибуток.

Відповідно до норм п. 152.4 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., платник податків, який мав у своєму складі відокремлені підрозділи, ніс відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Таким чином, фактичним власником усіх активів філій, зокрема, розрахунків з податку на прибуток філій, які сплачували податок до 01.01.2015 р. як окремі платники (як надміру сплачених сум, так і зобов’язань по сплаті), відповідно до цивільного законодавства є головне підприємство (юридична особа).

Тому уточнення показників податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за місцезнаходженням філії за звітні (податкові) періоди до 01.01.2015 р здійснюється головним підприємством шляхом подання уточнювальних декларацій (за формою, що діє на момент їх надання) за відповідний звітний період зі зведеними показниками при перенесенні сальдо розрахунків з бюджетом за податком на прибуток такої філії за місцем реєстрації головного підприємства і з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Лист Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку від 13.02.2017 р. № 04-21/13-74 (34081).

Програмне забезпечення в бухобліку і з метою подальшого оподаткування може визнаватися як об’єкт:

• основних засобів (далі – ОЗ), у разі якщо програма необхідна для виконання комп’ютером його функціональних завдань, тобто є системною програмою, вона може враховуватися як об’єкт ОЗ;

• нематеріальних активів (далі – НА), у разі якщо купуються майнові права на комп’ютерну програму, то вона включається до складу НА;

• роялті (для власного використання), у разі якщо ліцензіату надано право користування комп’ютерною програмою без можливості її продажу (або відчуження), умови використання програми не обмежені її функціональним призначенням, а відтворення програми – певною кількістю копій, плата за користування цією програмою вважається роялті ;

• роялті (для власного використання і надання послуг), у разі якщо оплачується обслуговування програми, але сама програма не набувається, така плата вважається платою за послуги.

У разі надання хмарних послуг, коли вітчизняне підприємство не здійснює придбання ПЗ, а, отже, таке ПЗ не може бути віднесено до НА, в обліку і для цілей оподаткування платежі за користування цим ПО можуть визнаватися тільки як роялті.

Індивідуальна податкова консультація ГУ ДФС в Одеській області від 19.05.2017 р. № 279/ІПК/10/15-32-12-04-21.

При продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12-ти календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохідвизначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу цих основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася в день продажу (п. 292.2 ПКУ ).

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 П (С) БО 7 «Основні засоби»).

Разом з тим вартість земельних ділянок не є об’єктом для нарахування амортизації в бухобліку (п. 22 П (С) БО 7), а отже – земельні ділянки не мають залишкової вартості.

Таким чином, юрособа – платник єдиного податку групи 3 у разі продажу земельної ділянки (використовуваного більше року як окремий об’єкт власності) включає до складу доходів усе надходження коштів, отриманих від продажу такої земельної ділянки, у звітному періоді (кварталі) їх отримання.

ПДФО

Індивідуальна податкова консультація ДФС від 17.05.2017 р. № 232/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Якщо розмір добових витрат перевищує встановлені граничні розміри в пп. 170.9.1 ПКУ, то сума такого перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і визначається в порядку, встановленому п. 164.5 ПКУ.

Тобто саме збільшення доходу, наданого у вигляді коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством терміни, дає можливість податковому агенту сплатити податок на доходи фізичних осіб виключно з даного доходу.

У свою чергу, об’єктом оподаткування військовим збором є вся сума добових витрат, що перевищує встановлені пп. 170.9.1 ПКУ норми, без застосування коефіцієнта.

Індивідуальна податкова консультація ДФС від 13.05.2017 р. № 174/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Якщо роботодавець у разі застосування вахтового методу роботи планує надавати своїм працівникам безкоштовно житло, орендоване у третіх осіб, харчування, за умови, якщо на таке харчування не поширюються норми пп. 165.1.9 ПКУ, та послуги з перевезення, то з метою оподаткування вартість цього житла, харчування та послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо і оподатковується ПДФО за ставкою 18%.

Індивідуальна податкова консультація ДФС від 13.05.2017 р. № 175/5/99-99-13-02-03-16/ІПК.

Чи оподатковується ПДФО сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження, не повернена в установлений термін у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю такого платника?

У ході перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), їх погашення, наявність оригіналів підтвердних документів і т.д. Крім того, враховується те, що надання звітів про використання коштів з порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Положеннями пп. «А» пп. 170.9.2 ПКУ не передбачено перенесення терміну надання працівником звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та повернення суми надміру витрачених коштів, отриманих таким працівником на відрядження, у разі його тимчасової непрацездатності.

Таким чином, сума надміру витрачених коштівне повернутих працівником у встановлені законодавством терміни, включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

У разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні у визначені законодавством терміни подається Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт(далі – Авансовий звіт).

У свою чергу, оскільки чинним законодавством визначені строки звітності саме за отримані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлена норма оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені терміни, то в разі несвоєчасного надання Авансового звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у кого ндіровке), фінансові санкції не застосовуються.

З таким роз’ясненням з розділу 109.15 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

РРО

Індивідуальна податкова консультація ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 22.05.2017 р. № 291/ІПК/8/09-19-1303.

Вкотре платники податків намагаються знайти можливий спосіб реалізації технічно складних побутових товарів, не застосовуючи при цьому РРО. Цього разу – шляхом безготівкового розрахунку через банківську касу.

На відповідний запит податківці не виправдали очікувань ФОП-єдинників: при розрахунках з покупцем у місці проведення розрахунків за технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, продавці зобов’язані застосовувати РРО.

Насправді запит не позбавлений логіки, адже цілком можлива ситуація, коли покупець, отримуючи від продавця рахунок-фактуру, розраховується за товар у банку, і це звільняє продавця від застосування РРО згідно з приписами п. 2.5 Положення № 637, який визнає такий вид розрахунків безготівковими.

У той же час від застосування РРО суб’єкт господарювання звільняється, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків не здійснюються в готівковій формі (оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону про РРО). Уже після оплати і видачі банком відповідних розрахункових документів продавець видає товар і необхідні гарантійні документи. Більш того, ДФС раніше вже своє ставлення з приводу цього питання сформулювала і виклала в підкатегорії 109.03 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ, і дослівно це звучить так:

«… при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратор розрахункових операцій не застосовується».

Залишається чекати, мабуть, більш зважену позицію з урахуванням усіх норм.

Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 18.05.2017 р. № 245/6/99-99-14-05-01-14/ІПК

Зріджений природний газ (метан), який класифікується за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, не відноситься до підакцизних товарів (продукції) і не є пальним.

Відповідно, при проведенні розрахункових операцій через РРО суб’єкт господарювання, який здійснює реалізацію зазначеного продукту через АГНКС, не зобов’язаний вказувати код його підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Нагадаємо! Суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального – із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р № 265/95-ВР).

ДФСУ в Листі від 13.05.2017 р. № 11897/7/99-99-12-02-03-17 надала платникам податків методичні рекомендації щодо заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в разі уточнення податкових зобов’язань.

Обчислення сум податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період здійснюється по кожному типу об’єкта нерухомості.

На замітку! Об’єкти нерухомості ідентифікуються за кодами типів об’єкта нерухомості, визначених відповідно до приміток до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), і вказуються в колонці 2 Декларації. Так, об’єкти житлової нерухомості ідентифікуються за кодами 1-3, об’єкти нежитлової нерухомості – 4-9, залежно від виду об’єкта.

Облікові показники нарахованих і сплачених сум по податку на нерухомість до бюджетів відображаються в інтегрованої картці платника, яка відкривається за кодом бюджетної класифікації:

• житлової нерухомості (коди типу об’єкта 1-3) на код бюджетної класифікації 18010100;

• нежитлової нерухомості (коди типу об’єкта 4-9) на код бюджетної класифікації 18010400.

Декларування податкових зобов’язань з податку на нерухомість за звітний (податковий) період формою Декларації передбачено за житлові та нежитлові об’єкти нерухомості одночасно.

Програмним забезпеченням автоматично здійснюється визначення сум податкових зобов’язань, що підлягають імпорту в інтегровані картки платника за відповідними кодами бюджетної класифікації, які ідентифікуються за кодами типів об’єкта нерухомості, зазначених платником податку в колонці 2 Декларації, шляхом підсумовано сум податкових зобов’язань, зазначених у колонці 7 Декларації, за відповідними групам кодів типів об’єктів.

Разом з тим при складанні платниками податків уточнюючої податкової звітності за відповідний звітний (податковий) період діючою формою Декларації не передбачено розмежування сум податкових зобов’язань, що підлягають уточненню за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що робить неможливим автоматизацію програмного забезпечення в частині їх рознесення в інтегровану картку платника.

У зв’язку з цим податківці в додатках до Листа № 11897 надали зразки заповнення уточнюючих декларацій.

Трудове законодавство

Однією з підстав для розірвання договору з ініціативи роботодавця є неявка працівника на роботу протягом більш як 4-х місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах (якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні) (п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

Разом з тим ВССУ в Постанові від 17.06.2015 у справі № 6-12110св15 свого часу зазначив: вихід працівника хоча б на один день перериває обчислення терміну хвороби для застосування п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Крім того, як випливає з обставин справи, неправомірним є звільнення працівника на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП і в тому випадку, якщо працівник був відсутній на роботі протягом більше 4-х місяців поспіль, однак не всі дні «закриті» листом непрацездатності.

Тобто якщо, скажімо, працівник фактично був відсутній протягом більше 4-х місяців поспіль, але хоча б один день відсутності не охоплений лікарняним листом, до даного працівника можна застосувати дисциплінарне стягнення за відповідний день прогулу, однак звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП буде неправомірним.

Сьогодні пенсія в 60 років призначається за наявності страхового стажу 15 років. Загалом вік виходу на пенсію зараз для чоловіків становить 60 років, такий же пенсійний вік для жінок (60 років) буде встановлено в 2021 році.

За умовами пенсійної реформи, з 60 років пенсії будуть призначатися при наявності 25 років страхового стажу. Така норма повинна діяти з 1 січня 2018 року. Далі, протягом десяти років, щорічно буде додаватися по одному році, тоді максимальний страховий стаж становитиме 35 років.

Для того щоб людина могла брати участь у системі пенсійного страхування, досить мінімального стажу – 15 років. Сьогодні ж повний стаж становить для жінок 30 років, для чоловіків – 35. Але той, хто сплачує внески до Пенсійного фонду 15 років, і той, хто платить протягом 35 років, не можуть бути в однакових умовах. Це не справедливо. Тому той, хто матиме повний страховий стаж, буде виходити на пенсію в 60 років; неповний (від 15 до 25) – буде отримувати пенсію з 63 років і мінімальний – це 15 років стажу – матиме право на пенсію в 65 років. Для тих, хто офіційно не матиме мінімальний стаж, передбачена соціальна допомога від держави у віці 65 років.

За даними Мінсоцполітики.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Закон про бухоблік був прийнятий майже 20 років тому, і зараз його положення потребують суттєвого доопрацювання, особливо в умовах усе більшого співробітництва України з країнами ЄС. З 2015 року ведеться робота над приведенням вітчизняної бухгалтерської «конституції» у відповідність до Директиви 2013/34/ЄС.

Минулого тижня під керівництвом Голови Комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної відбулася підсумкова нарада щодо законопроекту № 4646 «Про внесення змін до Закону України« Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ».

Нагадаємо, згаданий законопроект передбачає:

1) нову класифікацію підприємств для цілей бухобліку та фінзвітності;

2) обов’язковість застосування МСФЗ для складання звітності підприємств:

• які становлять суспільний інтерес;

• які здійснюють видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

• здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ;

3) обов’язкове оприлюднення перевіреної аудитором фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку, а також підприємств, що здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення;

4) поширення Закону про бухоблік на облік у бюджетній сфері.

Крім того, на засіданні розглядався законопроект № 6016 «Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність», який передбачає принципово нову систему громадського нагляду за аудиторською діяльністю, а також гармонізацію норми українського законодавства про аудиторську діяльність до законодавства Європейського Союзу.

Серед питань, які потребують доопрацювання при розгляді законопроекту до другого читання, наступні:

1. Уточнення механізму фінансування органу громадського нагляду, Аудиторської палати (перехід на змішану модель фінансування за рахунок фіксованого внеску і змінної складової).

2. Приведення у відповідність інших законів щодо визначення вимог до суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності.

3. Відстрочка накладення стягнень і перегляд (зменшення) їх розмірів у частині відповідальності аудиторів.

4. Уточнення механізму страхування професійної відповідальності аудиторів та переліку неаудіторскіх послуг.

У понеділок Ніна Южаніна звернулася до Голови ВР з проханням розглянути на засіданні Верховної Ради 25 травня законопроекти № 4646 і № 6016.

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) без РРО планують збільшити з 200 тис. грн до півмільйона. Відповідний проект змін підготовлений Мінекономрозвитку.

Так, Постановою № 1336 прописано, що для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку № 1336, обов’язок застосування РРО настає за умови перевищення 200 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності. А для форм і умов проведення діяльності, визначених у п.п. 4 і 7 Переліку, обов’язкове застосування РРО настає з моменту перевищення обсягу в 75 тис. грн на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)). В останньому випадку проект передбачає збільшення граничного обсягу розрахунків до 250 тис. грн.

Нагадаємо!

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р № 1336.

Проектом змін також уточнено застосування реєстраторів розрахункових операцій при перевищенні єдинниками доходу 1 млн. грн на рік, незалежно від обраного виду діяльності.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy