Зміни в законодавстві України (№ 5, березень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

24 березня 2017 року опубліковано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» від 23.02.2017 р. № 1910-VIII.

Нововведеннями передбачені:

• звільнення від оподаткування ПДФО спадщини, яке успадковують рідні брати і сестри, його бабуся і дідусь з боку матері і з боку батька, онуки такої фізичної особи, тобто особи другого ступеня споріднення. До змін звільнення застосовувалося тільки до першого ступеня споріднення;

• звільнення спадкоємців 1 і 2 ступенів споріднення від обов’язку визначати оціночну вартість об’єктів успадкування з метою оподаткування;

• обов’язок оподатковувати подарунки від юросіб та ФОП як додаткове благо. Закон набрва чинності з 25.03.2017 р. і застосовується до доходів, отриманих починаючи з 01.01.2017 р. р платником податків у вигляді спадщини/подарунка.

 

Постанова КМУ «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» від 29.03.2017 р. № 190 (вже був опублікований в офіційному виданні КМУ «Урядовий кур’єр»).

Уряд затвердив підстави для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

Зокрема, передбачається, що комісія ДФС може відмовити платнику ПДВ в реєстрації податкової накладної тільки за таких умов:

• неподання платником податків письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, до яких застосовано процедуру призупинення реєстрації згідно п. 201.16 ПКУ;

• неподання платником податків копій документів відповідно до пп. «в» 201.16.1 ПКУ;

• подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства і/або які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування. Нагадаємо: з 1 квітня 2017 року набирає чинності п. 201.16 ПКУ, який передбачає припинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування в разі відповідності даної податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п. 74.2 ПКУ.

Такі критерії до сих пір залишаються не визначеними Мінфіном.

 

Постанова КМУ «Деякі питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 29.03.2017 р № 189, якою затверджено відповідні положення, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

Уряд затвердив розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданих до 01.02.2016 р., за якими станом на 01.01.2017 р. суми податку не відшкодовані з бюджету, і Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Даною постановою передбачено, що місячний обсяг бюджетного відшкодування за Тимчасовим реєстром не може перевищувати 2,8% суми бюджетного відшкодування за попередній календарний місяць за Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

 

Постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 191.

Для визначення середньозваженого значення показника рентабельності для співставлення юридичної особи використовуються дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності, відображені згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. КМУ в ухвалі навів формулу, за якою визначається середньозважене значення показника рентабельності.

При відсутності окремих даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які необхідні для розрахунку показника рентабельності окремого податкового періоду (року) для співставлення юридичної особи, дані за такий період не використовуються при розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності вказаної особи.

 

Уряд вніс зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірокзатверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, зокрема, щодо механізму проведення зустрічних звірок, оформлення їх результатів, порядку направлення запитів і довідок про результати зустрічних звірок суб’єктів господарювання. Зміни передбачені постановою КМУ від 29.03.2017 р. № 193.

Прийнятим рішенням даний Порядок приведено у відповідність з Податковим кодексом України, доповнено статтею щодо виконання державними податковими інспекціями тільки функції сервісного обслуговування.

 

Постанова Правління НБУ від 23.03.2017 р № 26 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».

Згадані зміни набирають чинності з 10.04.2017 р., в цілому Постанова № 26 – з 25.03.2017 р.

По-перше, спрощені реєстраційні процедури в разі зміни кредитора з резидента на нерезидента за договором позики. А саме – розширено перелік учасників такого договору, які мають право звертатися в банки з метою ініціювання відповідних реєстраційних процедур. Відтепер реєстрація або внесення змін до договорів в таких випадках може відбуватися за зверненням – як за зверненням резидента-позичальника, так і за зверненням нерезидента-кредитора та уповноваженого банку – первісного кредитора.

Зокрема, по :

– зверненню нерезидентів-кредиторів – у разі заміни нерезидента-кредитора на іншого нерезидента;

– зверненню уповноваженого банку – в разі заміни кредитора (уповноваженого банку) на нерезидента – нового кредитора.

По-друге, передбачено введення нової автоматизованої системи реєстрації договорів про отримання резидентами кредитів/позик в іноземній валюті від нерезидентів. Нова система, зокрема, передбачає:

– здійснення Національним банком реєстрації договорів в «заявительном» режимі шляхом автоматичного занесення в електронний реєстр відповідного запису на підставі даних щодо договору, наданих уповноваженим банком;

– доступ уповноваженим банкам в електронний реєстр і право самостійно інформувати резидентів-позичальників щодо проведеної реєстрації;

– здійснення уповноваженими банками при проведенні операцій за договорами контролю за дотриманням вимог законодавства, зокрема, щодо максимальної процентної ставки;

– проведення попереднього аналізу і перевірки департаментом фінансового моніторингу Національного банку договорів, що містять ознаки ризикової діяльності (при відсутності загроз – департамент буде передавати договір для реєстрації в загальному автоматичному порядку);

– спрощення переліку підстав для анулювання реєстрації. Відтепер Національний банк не буде анулювати реєстрацію договору в разі неотримання статистичної інформації про операції по ним протягом 90 днів.

По-третє, скасовано вимогу обов’язкового надання резидентами-позичальниками довідки Національного банку про обсяг фактично одержаного кредиту та погашення заборгованості по ним. Таку довідку резиденти-позичальники повинні були подавати до уповноваженого банку в разі розміщення ними залучених коштів в іноземній валюті на рахунку за межами України.

 

Постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 195. Зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ і організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.

Неприбуткові організації, включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), які були повідомлені про невідповідність вимогам п. 133.4 ПКУ, а житлово-будівельні кооперативи – про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт будівництва або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, для включення в новий Реєстр зобов’язані до 01.07.2017 р. привести свої документи у відповідність з нормами действующе го законодавства і в цей же строк подати копії цих документів до контролюючого органу.

В іншому випадку такі установи і організації виключаються контролюючим органом з Реєстру. Крім того, Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ і організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, доповнено нормою про те, що релігійні організації до 01.01.2018 р. не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп. 133.4.1 ПКУ (нагадаємо: зазначена норма передбачена Законом від 06.10.2016 р. № 1667-VIII).

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Лист ДФС від 03.03.2017 р. № 709/4/99-99-15-03-02-15.

За порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються тільки до податкових накладних, які не надаються одержувачу (покупцеві) і складені на поставки товарів / послуг для операцій, які:

• звільнені від оподаткування;

• оподатковуються за нульовою ставкою. Крім того, штрафні санкції не застосовуються до платників податків за порушення граничного терміну реєстрації / відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних:

• які не надаються одержувачу (покупцеві), складених на операції з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування (їх перелік наведено в ст. 197 ПКУ);

• які не надаються одержувачу (покупцеві), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою (ст. 195, підрозділ. 2 розд. XX ПКУ).

За порушення термінів реєстрації/відсутність реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних, правила складання яких наведені в пп. 198.5 ПКУ, до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені відповідно до ст. 120 прим. 1 ПКУ.

 

При складанні податкової накладної за операціями з постачання товарів платник податку самостійно визначає відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

При необхідності платник податків з питання визначення відповідності товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД може звернутися в Торгово-промислову палату України (її регіональні відділення) або науково-дослідний інститут судових експертиз.

У разі відсутності коду товару в УКТ ЗЕД при складанні податкової накладної необхідно використовувати Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщений на офіційному веб-сайті ДФСУ.

З таким роз’ясненням з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Лист ДФСУ від 02.03.2017 р. № 4341/6/99-99-15-03-02-15.

Якщо продавцем – платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та в подальшому за домовленістю сторін дія договору припиняється, а попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товарів / послуг за договором № 2, то продавець – платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, і зменшити нараховану суму податкових зобов’язань по ПДВ.

У той же час якщо за договором № 2 товари/послуги вже були поставлені і на дату такого постачання («першої події») постачальником була складена і зареєстрована в ЄРПН відповідна податкова накладна, то за фактом зарахування передоплати за договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів / послуг за договором № 2 податкова накладна постачальником не складається.

Якщо ж на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за договором № 1 в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2 такі товари/послуги за договором № 2 поставлені не були, то на дату підписання даного документа продавець – платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання по ПДВ і скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за договором № 2 («перша подія») і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Ця податкова накладна є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення суми податку, зазначеної в ній, до податкового кредиту.

 

Надання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом Мінфіну України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 23.02.2016 р. № 276 (далі – Наказ № 276), вперше здійснюється за звітний період:

• березень 2017 р. (граничний термін надання – 20.04.2017 р.) – для платників ПДВ, які звітують помісячно;

• I квартал 2017 р. (граничний термін подання 10.05.2017 р. – в травні 2017 р.) – для платників ПДВ, які звітують поквартально (платників єдиного податку).

У свою чергу, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 276, надається починаючи з 1 квітня 2017 року.

Про це повідомили податківці в роз’ясненні з розділу 101.20 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Однак теоретично платникам ПДВ слід було б користуватися оновленої формою уточнюючого розрахунку ще з 01.03.2017 р.

Саме з цієї дати набрали чинності зміни до форми уточнюючого розрахунку. А, як визначають п. 50.1 ПКУ та п. 1 р. ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ подають за формою, що діє на дату його подання. Таким чином, думка податківців суперечить нормам ПКУ та Порядку № 21.

 

Довідник умовних кодів товарів, які платники ПДВ повинні вказувати в податковій накладній, якщо для товару немає коду в УКТ ЗЕД, доповнили новим умовним кодом 00502 – «програмна продукція».

З Довідником умовних кодів товарів можна ознайомитися в модулі ДОВІДНИКИ систем ЛІГА: ЗАКОН.

 

Лист ДФСУ від 03.03.2017 р. № 4488/6/99-99-15-02-02-15.

Починаючи з 01.01.2017 р. платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (в т.ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів) (пп. 139.2.2 ПКУ).

У свою чергу, зменшення фінансового результату здійснюється тільки на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам з пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за даною заборгованості.

 

Надання фінансової звітності разом зі звітною новою декларацією є обов’язковим. У разі виправлення помилок у уточнюючої декларації платник податків може не подавати фінансову звітність повторно за умови, якщо показники фінансової звітності, яка була надана з декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню.

З таким роз’ясненням з розділу 102.23 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Лист ДФСУ від 02.03.2017 р. № 4346/6/99-99-15-02-02-15.

Оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи (далі – МНМА) не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно з ст. 138 ПКУ, за даними активами у платника не виникають.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів і передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі п.п. 138.1, 138.2 ПКУ, здійснюється в рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатки РІ «різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р № 897 (далі – додаток РІ до декларації):

• в рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності;

• в рядку 1.2.1 АМ додатки РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ. Таким чином, в рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ вказуються різниці, що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без урахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.

 

Листи ДФСУ від 03.03.2017 р. № 4486/6/99-99-15-02-02-15 і від 02.03.2017 р. № 4347/6/99-99-15-02-02-15.

Фінрезультат до оподаткування не потрібно збільшувати на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих:

• органами ДФСУ у зв’язку з порушенням платником податків вимог ПКУ та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податківців;

• на користь фізосіб (у т.ч. ФОП) відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правовими договорами.

Такі висновки зробили фіскали в листах, посилаючись на відсутність у ПКУ відповідних коригуючих різниць щодо вищевказаних штрафних санкцій. Разом з тим слід нагадати: з 1 січня 2017 року почали діяти нові коректувальні різниці, які збільшать фінрезультат в разі, якщо визнані штрафи (пеня, неустойка) нараховані відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правовими договорами на користь (пп. 140.5.11 ПКУ ):

• осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб),

• платників податку на прибуток, які оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ.

Фахівці служби також звернули увагу, що у ПКУ є власне визначення штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу), якій в податкових відносинах вважається плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 ПКУ).

 

Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4772/6/99-99-15-02-02-18.

Юридична особа, що сплачує роялті фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку групи 3, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат з нарахування роялті в повному обсязі.

Нагадаємо: відповідно до п. 5 пп. 140.5.7 ПКУ, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат з нарахування роялті в повному обсязі, якщо роялті нараховано на користь особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому р . IV ПКУ.

 

Операція з внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів і нематеріальних активів або поверненню внеску засновнику у вигляді основних засобів розглядається як вибуття основного засобу та нематактивів, тому в податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування, передбачені для ліквідації або продажу основних засобів або нематактивів. Дані коригування фінансового результату врегульовані п.п. 138.1, 138.2 та пп. 138.3.1 ПКУ, згідно з яким передбачено:

• збільшення фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематактивів, визначеної відповідно до П(С)БО або МСФЗ;

• зменшення фінансового результату до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематактивів, визначеної з урахуванням положень ПКУ.

Таке роз’яснення опублікувала ГУ ДФС в Запорізькій області.

 

Лист ДФСУ від 16.03.2017 р. № 5264/6/99-99-15-02-02-15.

Неприбуткові установи та організації, визначені п. 133.4 ПКУ, мають право не подавати до контролюючих органів звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність в разі відсутності об’єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, в т.ч . у фінансовій звітності, оскільки вона представляється як додаток до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) і є її невід’ємною частиною.

 

Лист ДФСУ від 07.03.2017 р. № 4673/6/99-99-15-02-02-18.

Установа або організація, які отримали статус неприбуткової організації, має право здійснювати діяльність, передбачену законом, згідно з яким вона створена, і отримувати доходи в рамках такої діяльності, за умови, якщо ці доходи будуть використовуватися виключно для фінансування витрат на утримання даної неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямків діяльності, визначених її установчими документами. Будь-які операції неприбуткової організації підлягають оформленню первинними документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

У свою чергу, якщо така особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно р. V ПКУ, загальний обсяг яких протягом останніх 12-ти календарних місяців перевищує 1 млн грн, то ця особа, керуючись вимогами п.п. 183.1 і 183.2 ПКУ, має надати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватися як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

До того ж особа має право зареєструватися як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням шляхом подачі до контролюючого органу відповідної заяви не пізніше ніж за 20 к.дн. до початку податкового періоду, з якого ця особа буде вважатися платником ПДВ.

 

Лист ДФСУ від 16.03.2017 р. № 5263/6/99-99-15-02-02-15.

Діяльність господарських об’єднань, метою яких є комерційна господарська діяльність, не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ. Так, у разі створення господарського об’єднання у вигляді корпорації, консорціуму, концерну, метою якого є комерційна господарська діяльність, не можуть бути дотримані вимоги, встановлені пп. 133.4.1 ПКУ неприбутковим організаціям. А значить – цим об’єднанням не місце в Реєстр неприбуткових установ та організацій.

 

Лист ДФСУ від 14.03.2017 р. № 5091/6/99-99-12-03-03-15.

Безоплатне розповсюдження (дарування) не підпадає під визначення реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, наведене в пп. 14.1.212 ПКУ. Таким чином, у суб’єкта господарювання, яка не здійснює реалізацію алкогольних напоїв, при даруванні таких напоїв немає об’єкта оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі.

 

Лист ДФСУ від 21.11.2016 р. № 20011/5/99-99-10-01-16.

На практиці бувають випадки, коли надані платниками податків для підтвердження формування даних податкової звітності первинні документи, хоча і відповідають зовнішнім формальними ознаками, але не відображають реальний рух активів між учасниками господарської операції, тобто є недостовірними.

При вирішенні спорів про правомірність формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів і підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно виходити з таких моментів:

1. Висновок про реальність господарської операції повинен бути результатом належного аналізу зібраних по справі доказів.

2. Необов’язково, щоб економічний ефект від операції спостерігався відразу ж після її здійснення. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що внаслідок об’єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це один з варіантів нормального перебігу подій під час здійснення господарської діяльності.

Однак з певного ПКУ поняття ділової мети слід, що обов’язково повинно бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція, принаймні, теоретично (за умови досягнення поставлених завдань), повинна передбачати можливість приросту або збереження активів або їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не обумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то дані операції не є досконалими в межах господарської діяльності, а значить – їх наслідки, не обумовлені діловою метою, не підлягають відображенню в податковому обліку.

3. Само по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції і відмови в формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних простежуються зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства в зв’язку з його господарською діяльністю.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів і/або сплати грошових коштів не може бути підставою для формування податкового кредиту при відсутності факту придбання товару.

 

Оскільки Законом про РРО не передбачено терміну давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням платіжних карт, платіжних чеків, жетонів, то застосовуються норми ПКУ.

Згідно п. 102.1 ПКУ, контролюючий орган має право здійснити перевірку і самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – в разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Таким чином, термін давності для штрафу при розрахунках у готівковій або безготівковій формі становить 1095 днів.

Відповідне роз’яснення надали фахівці ГУ ДФС в Тернопільській області.

 

Лист ДФСУ від 22.03.2017 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15.

Якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожним окремим особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування і база нарахування єдиного внеску.

Відносно визначення бази оподаткування ПДВ, то операції підприємства за безкоштовним харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» для даного підприємства – платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні яких ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

 

Рухомими речами (майном) є речі (майно), які можна вільно переміщувати у просторі. Детальніше визначення рухомого майна наведено в п. 3 Нацстандарти № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою КМУ від 10.09.2003 р № 1440. А саме: рухоме майно – це матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщені без нанесення їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю.

Відносно відображення у формі № 1ДФ доходу від надання в оренду рухомого майна, існує деяка невизначеність. Проблема полягає в тому, що для нерухомого майна довідником ознак доходу чітко прописаний ознака «106».

Щодо рухомого майна спеціальну ознаку не передбачений.

ДФС в Закарпатській області нещодавно повідомив, що сума орендних платежів, які виплачуються податковим агентом на користь фізичних осіб на підставі договорів оренди рухомого майна (транспортний засіб, обладнання, інше майно), відображається ним у формі № 1ДФ з ознакою доходу «127» (Інші доходи). Це не нова позиція контролерів. Таку ж точку зору вони висловлювали і раніше, зокрема, в листі ДФСУ від 01.09.2015 р № 18655/6/99-99-17-03-03-15.

 

Розрахунок заробітної плати при сумісництві здійснюється відповідно до оплатою праці за посадою за фактично відпрацьований час. У свою чергу, встановлена зарплата за 1 годину роботи не повинна бути менше, ніж 19,34 грн. Доплату до рівня мінімальної заробітної плати слід нараховувати окремо за основним місцем роботи і окремо на роботі за сумісництвом.

При суміщенні професій працівник виконує покладені на нього додаткові обов’язки без звільнення його від основної роботи, і виконання такої роботи здійснюється в межах робочого часу за основною роботою. А це означає, що доплату слід враховувати в складі заробітної плати. Управління Держпраці в Хмельницькій області.

 

Лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416.

У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колдоговорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігаються середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення (п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р № 100, далі – Порядок № 100).

Отже, підвищення посадових окладів слід враховувати при обчисленні сум відпускних, оплати часу відрядження, збереженні середнього заробітку за працівниками, які покликані (вступили) на військову службу, а також в інших випадках, коли середній заробіток обчислюють згідно з Порядком № 100.

Важливо!

Коефіцієнт, на який необхідно відкоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.

Мінсоцполітики разом з тим підкреслює: коригування середньої зарплати проводиться у разі, якщо останнє підвищення посадового окладу працівника сталося в розрахунковому періоді. При цьому коригування не проводиться у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв’язку з: • присвоєнням вищого розряду; • переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) і ін.

На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та всіх інших виплат проводиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Порядком № 100 передбачено можливість зменшення коефіцієнта коригування, проте, на думку Міністерства, непроведення коригування середньої заробітної плати взагалі є порушенням законодавства про працю.

 

Вперше звітувати по платі за землю з застосуванням нової редакції форми звітності слід в травні за квітень 2017 року.

Про це з посиланням на п. 46.6 ПКУ повідомляє Житомирська ОДПІ.

Нагадаємо: Наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 23.01.2017 р. № 9 був опублікований в «Офіційному віснику України» за 21.03.2017 р № 23.

 

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло більше 5 років (включно) і середня ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2017 році – 1 200 000 грн).

Підпунктом 267.6.2 ПКУ визначено: податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум податку і відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податків контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, якої встановлюється механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р № 66.

Згідно п. 13 Методики, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розраховує середньоринкову вартість легкових автомобілів і щорічно до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду надає ДФСУ інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло більше 5 років (включно) і середня ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

На сайті Мінекономрозвитку шляхом введення даних про типі, марці, моделі, рік випуску, пробігу автомобіля в км можна отримати інформацію про його середньоринкової вартості. Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60-ти днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Про це повідомила ГУ ДФС в Закарпатській області.

 

Надання копії декларації з рентної плати за спецвикористання води (далі – Декларація), яка містить додаток з рентної плати, до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем податкової реєстрації), якщо така декларація подається за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів (місця здійснення використання води) і головним підприємством за структурні підрозділи, ПКУ не передбачено.

Така відповідь призводить ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС в м.Києві на питання: чи потрібно подавати копію цієї декларації за основним місцем обліку, якщо підприємство надає декларацію за місцем знаходження водного об’єкта?

 

Постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 у справі № 814/2156/16.

Нагадаємо, що працівник не може бути допущений до роботи:

• без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, і

• без повідомлення ДФС та її територіальних органів.

У той же час увага приділяється і тому факту, що відповідальність за вчинене правопорушення настає, відповідно, як по абз.1 ч. 2 ст. 265 КЗпП, так і по ч. 2 ст. 41 КпАП.

Але застосувати до роботодавця можна тільки одну з цих санкцій, оскільки, на думку суду, двічі притягти до відповідальності за одне й те саме правопорушення є порушенням прав роботодавця, передбаченим ст. 61 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

 

Постанова Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 р. № 2.

Серед іншого судом були зроблені наступні висновки:

• суперечності в відомостях щодо умов оплати товару в документах, долучених до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта;

• калькуляція собівартості виробника є достатнім і належним доказом на підтвердження заявленої митної вартості товару;

• платіжне доручення без зазначення в ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж (в разі якщо відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж повинен здійснюватися тільки після отримання декларантом рахунки-фактури, інвойсу), не є доказом, достатнім для доказу митної вартості певної поставки товару;

• ситуація, коли сума коштів, зазначена в платіжному дорученні по оплаті за оцінюваний товар, не відповідає ціні даного товару, зазначеної в інших документах, долучених до вантажної митної декларації, не є підставою для твердження про розбіжності в документах, а тому – для сумнівів в правильності визначення митної вартості;

• інвойс, завірений підписом та скріплений печаткою, відмінними від тих, які стоять під відповідним зовнішньоекономічним договором, є допустимим засобом доведення митної вартості, поки орган доходів і зборів не доведе, що даний інвойс отримано з порушенням закону;

• відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного договору саме по собі не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з постачанням товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на підставі інших документів, які додаються на підтвердження митної вартості товару; • суд має право прийняти такий спосіб захисту прав декларанта, як зобов’язання органу доходів і зборів здійснити митне оформлення товарів за митною вартістю, заявленою декларантом;

• право вимоги щодо повернення надміру сплачених митних платежів виникає тільки після скасування рішення про коригування митної вартості товарів, з-за якої дана переплата сталася, і т.д.

 

Продовжено до 1 травня 2017 року термін подачі щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі – Закон № 1700) надають таку декларацію вперше. Відповідні доповнення до Прикінцевих положень Закону № 1700 вносить Закон України від 23.03.2017 р № 1975 VIII.

Крім того, він передбачає: суб’єкти декларування, які не мали можливості до 1 квітня за місцем військової служби подати декларацію за минулий рік в зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередньою участю у веденні військових (бойових) дій, в т.ч. на території проведення АТО, напрямком за кордон для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, надають дану декларацію за звітний рік протягом 90 к. дн. з дня прибуття до місця проходження військової служби або дня закінчення проходження військової служби.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Мінсоцполітики планує створити в Україні електронний реєстр трудових договорів. У Мінсоцполітики планується впровадити електронний реєстр трудових договорів в Україні. Тобто роботодавець зобов’язаний буде інформацію про укладення трудового договору з кожним, хто працює за наймом, вносити до спеціального реєстру.

Таким чином, трудовий договір громадянина можна буде накладати на систему персоніфікованого обліку Пенсійного фонду для того, щоб відстежувати інформацію про виплату заробітної плати або страхових внесків. Після припинення трудових договорів вони будуть архівувати. Крім того, електронний реєстр повинен стати важливим інструментом для захисту трудових прав і боротьби з тіньовою зайнятістю.

 

З 1 квітня 2017 року індивідуальні податкові консультації, надані в письмовій формі, будуть підлягати реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій. Це передбачено Законом України від 21.12.2016 р № 1797-VIII, який вносить зміни до ПКУ. Порядок ведення і форму такої бази повинен затвердити Мінфін.

У зв’язку з цим ГУ ДФС в м.Києві (з посиланням на лист ДФСУ від 17.03.2017 р. № 6531/7/99-99-10-03-18) інформує: проект наказузараз знаходиться на узгодженні в Міністерстві фінансів України. Ним передбачено, зокрема, порядок реєстрації консультацій і створення на веб-сайті ДФСУ відповідного реєстру з можливістю пошуку консультацій по: номеру; датою; ключовими словами; органу, який видав таку консультацію; номером судового рішення – при наявності. Про те, як буде виглядати процедура отримання письмової ІНК платником з 01.04.2017 р. можна дізнатися з інфографіки.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить

Зміни в законодавстві України (№ 4, березень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Верховна Рада прийняла Закони «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (проект № 2302-д) і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (проект № 4470).

Зокрема, зазначеними документами:

• удосконалено механізм придбання акцій приватного акціонерного товариства внаслідок придбаного контрольного пакета акцій;

• запроваджено механізм придбання акцій публічного акціонерного товариства внаслідок придбаного контрольного і значного контрольного пакета акцій;

• чинне законодавство доповнено новими статтями, якими регламентовані питання укладання учасниками господарських товариств договорів з метою спільної реалізації їх прав;

• встановлено, що рішення про укладення договору між акціонерами та/або корпоративного договору, стороною якого є держава, яка володіє акціями (часткою) від 25% їх статутного капіталу, буде прийматися відповідним суб’єктом управління державної власності (у разі якщо таким суб’єктом управління державної власності є господарська структура, рішення приймається наглядовою радою такої господарської структури або її вищим органом управління);

• встановлено, що рішення про укладення договору між акціонерами та/або корпоративного договору, стороною якого є господарське товариство, частка держави в якому становить 100% і яке володіє від 25% їх статутного капіталу, буде прийматися наглядовою радою такої господарської структури або вищим органом управління господарського товариства, частка держави в якому становить 100%.

 

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3653/6/99-99-15-03-02-15.

Податкова накладна, яка містить помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає можливості ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Причому дана помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до цієї податкової накладної. Даний розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Крім того, п. 201.10 ПКУ передбачає: у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при вказівці обов’язкових реквізитів податкової накладної, встановлених п. 201.1 ПКУ, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на цього продавця / покупця. Дане право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому подано податкову накладну або допущені помилки при вказівці обов’язкових реквізитів податкової накладної.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням цих товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання цих товарів/послуг.

Впродовж 90 к.дн. з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, контролюючим орган зобов’язаний здійснити документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за цією операцією.

У свою чергу, Податковий кодексом не передбачено можливість формування податкового кредиту на підставі такої заяви із скаргою.

 

Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. № 2734/6/99-99-15-03-02-15.

Витрати виконавця на відрядження фахівців, задіяних при наданні послуг, здійснені ним в рамках відповідного договору, є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу послуги, а тому є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ.

При отриманні виконавцем оплати частини вартості послуг в розмірі понесених ним витрат на відрядження фахівців для надання відповідних послуг такий виконавець послуг, згідно п. 201.1 ПКУ, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Дана зареєстрована в ЄРПН податкова накладна для замовника послуг є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ).

 

Лист ДФСУ від 28.02.2017 р. № 4066/6/99-99-15-02-02-15.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є бухгалтерський фінрезультат підприємства, відкоригований на податкові різниці з р. ІІІ ПКУ. У свою чергу, Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці від операцій по внесенню фінансових інвестицій в статутний капітал товариства.

Відносно оподаткування ПДВ, то операція по внесенню коштів до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки в статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.

 

Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У даній податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема:

• опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

• ціна поставки без урахування ПДВ;

• ставка податку та відповідна сума ПДВ в цифровому значенні;

• загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

• код послуги згідно з ДКПП.

У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної повинен бути складений і зареєстрований в ЄРПН у встановлений ПКУ строк відповідний розрахунок коригування.

З таким роз’ясненням з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

З огляду на це роз’яснення, зрозуміло, що відшкодування вартості комунальних послуг буде мати такий же код за ДКПП, як і, власне, послуга оренди – 68.20. Адже відшкодування комунальних послуг є складовою частиною орендної послуги.

 

Лист ДФС від 14.02.2017 р № 2962/6 / 99-99-15-03-02-15.

Платник податків може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р., які не були включені до складу податкового кредиту до 01.07.2015 р.під час придбання або виготовлення таких необоротних активів (п. 36 підрозділу 2 р. XX ПКУ), при наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання даних необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН. При цьому базою для нарахування податкового кредиту є залишкова вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого такі необоротні активи почали використовуватися в оподатковуваних операціях (при відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни).

У р. II «Податковий кредит» (рядки 10 і 11) декларації з ПДВ включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1 і 10.2) або без ПДВ (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 і 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 11.4).

Таким чином, у податковій декларації з ПДВ дані бухгалтерської довідки за вищевказаними операціями відображаються, відповідно, в рядках 10.1, 10.2 і 11.1, 11.2. При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 надається додаток 5 до податкової декларації з ПДВ.

У таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%» р. II додатка 5 зазначаються дані такої бухгалтерської довідки:

• у графі 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» вказується ІПН платника податків;

• у графі 3 «Податкова накладна, Інший документ/період складання» – дата складання бухгалтерської довідки;

• в графі 5 – обсяг поставки (без ПДВ);

• в графах 6 і 7 – сума ПДВ (відповідно до ставки податку – 20% або 7%).

У грудні 2014 року платником була складена податкова накладна на неплатника ПДВ на суму ПДВ менше 10 тис.грн., отриману як гарантійний платіж по операції оперативної оренди торгових площ. Зазначена податкова накладна, відповідно до п. 11 підрозділу 2 р. XX ПКУ, не підлягала реєстрації в ЄРПН. Згідно з умовами договору, сума гарантійного платежу може бути або зарахована за місяць оренди, або повернена орендарю. На суму гарантійного платежу покупець не скористався послугами місяці оренди. У зв’язку з цим в поточному 2017 році платником здійснено повернення неплатнику ПДВ вищевказаного гарантійного платежу.

При таких обставинах постачальник – платник ПДВ (орендодавець) має право скласти розрахунок коригування та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. Для реєстрації у 2017 році в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеної в грудні 2014 року на неплатника ПДВ, платник ПДВ зобов’язаний зареєструвати дану податкову накладну в ЄРПН з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ. У свою чергу, складання такого розрахунку коригування можливе лише за наявності підтвердних платіжних документів щодо здійснення повернення покупцю коштів за гарантійним платежу.

Розрахунок коригування, складений в 2017 році до податкової накладної грудня 2014 року, виписаної на неплатника ПДВ, реєструється в ЄРПН постачальником.

Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, складений в 2017 році до податкової накладної грудня 2014 року, виданої на неплатника ПДВ, є підставою для продавця на зменшення податкових зобов’язань в періоді складання даного розрахунку коригування при реєстрації в ЄРПН без порушення термінів, і – в періоді реєстрації в ЄРПН в разі порушення термінів даної реєстрації. Разом з тим таке зменшення можливо тільки в разі визначення платником в періоді отримання гарантійного платежу – грудень 2014 року, податкових зобов’язань з ПДВ за цією операцією.

Отже, операція з повернення гарантійного платежу покупцю, по якій складений і зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, підлягає відображенню в рядку 7 декларації з ПДВ з відповідним відображенням зазначеної операції в додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» того звітного періоду, в якому складено такий розрахунок коригування під час його реєстрації в ЄРПН без порушення термінів цієї реєстрації, і в податковій звітності з ПДВ того звітного періоду, коли даний розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН, в разі його реєстрації з порушенням встановлених термінів.

У свою чергу, відзначимо: якщо після здійснення операції з постачання товарів / послуг покупець цих товарів або послуг втрачає статус платника ПДВ, ця особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця. Тому якщо покупець – неплатник ПДВ, яким платником повернутий гарантійний платіж в 2017 році, був платником ПДВ в періоді перерахування платнику гарантійного платежу – в грудні 2014 року, у платника підстави щодо складання розрахунку коригування по даній операції відсутні.

Це роз’яснення опублікувала ДФС в Дніпропетровській області.

У разі якщо самостійне виправлення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за звітні періоди до 01.01.2015 р. здійснюється у звітній декларації з податку на прибуток, то виправлена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування відображається в рядку 04 таблиці 1 додатка ВП до такої декларації.

Якщо ж виправлення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за звітні періоди до 01.01.2015 р. проводиться в уточнюючої декларації, то виправлена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування відображається у рядку 04 уточнюючої декларації.

У свою чергу, інші показники додатка ВП до звітної декларації і уточнюючої декларації не заповнюються. При необхідності платник податків може надати разом з цією декларацією доповнення до даної декларації, складене в довільній формі, яке буде вважатися невід’ємною частиною декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який надає звітність в електронній формі, подає дане доповнення в електронній формі.

З таким роз’ясненням з розділу 102.23 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Юридична особа – платник єдиного податку групи 3, який з початку року обрав ставку єдиного податку в розмірі 3%, що передбачає сплату ПДВ, і з яким протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує в такому звітному кварталі ставку єдиного податку в розмірі 3% і не пізніше ніж за 15 к.дн. до початку наступного календарного кварталу зобов’язаний надати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою в розмірі 5% або заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

Якщо ж юрособі-єдиннику анульовано реєстрацію платника ПДВ посеред останнього місяця кварталу або в останні дні кварталу, то він буде перебувати на спрощеній системі оподаткування і застосовувати ставку єдиного податку в розмірі 3% в кварталі, в якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, і в наступному кварталі (в якому в певні ПКУ терміни має бути надана заява щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою в розмірі 5% або заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування).

З таким роз’ясненням з розділу 108.01 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Лист ДФС від 22.02.2017 р № 3721/6/99-99-15-02-02-15.

Фізична особа – резидент у разі виплати на користь нерезидента – юридичної особи доходів із джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав утримує податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15%, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

За підсумками податкового (звітного) року, в якому здійснені виплати на користь нерезидента – юридичної особи доходів із джерелом походження з України, фізична особа має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію з податку на прибуток і додаток ПН до неї.

Податківці в листі звернули увагу, що дана фізична особа в Декларації, крім рядка 23 ПН, де вказується сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, які отримали доходи з джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює. При заповненні декларації та додатки фізична особа зазначає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті).

У свою чергу, оскільки фізична особа – резидент, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів і утримує податок з цих доходів, є податковим агентом даного нерезидента, то це фізична особа не має ставати на облік в якості самостійного платника податку на прибуток.

 

Лист ГУ ДФС в м. Києві від 17.03.2017 р. № 5586/10/26-15-13-01-12.

У разі якщо юридична особа компенсує своєму найманому працівнику витрати на таксі, понесені ним під час відрядження як в межах території України, так і за кордоном, сума зазначеної компенсації підлягає оподаткуванню ПДФО як додаткове благо.

Податкова звертає увагу на те, що, оскільки лише положення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59 (далі – Інструкція № 59), містять поняття автомобільного транспорту загального користування, то при вирішенні питання щодо оподаткування суми відшкодованих витрат на таксі, понесених найманим працівником під час відрядження в межах території України, слід керуватися цією Інструкцією.

Відрядженому в межах території України працівникові відшкодовуються витрати на проїзд (в т.ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад у розмірі вартості проїзду на повітнряному, залізничному, водному і автомобільному транспорті загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту під час відрядження за кордоном можуть бути відшкодовані платнику податку тільки з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).

З огляду на той факт, що витрати на таксі, які були понесені найманим працівником під час відрядження як в межах території України, так і за кордоном, не підлягають обов’язковому відшкодуванню, але за рішенням керівника юридичної особи ці витрати були відшкодовані працівнику, то сума цих витрат буде вважатися додатковим благом.

При наданні податковим агентом доходів у будь-якої негрошовій формі базою оподаткування є вартість даного доходу, розрахована за звичайний цінам, правила визначення яких встановлені ПКУ, помножена на коефіцієнт. Тобто саме збільшення вартості доходу, надання в негрошовій формі, дає можливість податковому агенту сплатити ПДФО виключно з даного доходу.

Отже, якщо розмір добових витрат перевищує встановлені пп. 170.9.1 ПКУ норми, сума такого перевищення оподатковується ПДФО і визначається в порядку, встановленому п. 164.5 ПКУ, тобто із застосуванням коефіцієнта.

За умови, якщо податковий агент приймає рішення про проведення нарахування та сплати ПДФО з нарахованого (виплаченого) доходу за рахунок власних коштів, то сума коштів в розмірі не стягнутого податку є доходом у вигляді додаткового блага і оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

 

ВАСУ в ухвалі від 07.02.2017 у справі № 821/3851/15-а (К/800/14028/16).

Згідно з пп. 78.1.1 ПКУ, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, в разі якщо за результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення даним платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

З наведеної норми випливає, що виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для здійснення перевірки тільки в разі, коли сумніви не усунуто наданими поясненнями і документальними підтвердженнями. Отже, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень та їх документальні підтвердження. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

У той же час суб’єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки та оскаржити його в суді.

В такому суперечці саме контролери зобов’язані довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб’єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

 

ВАСУ в ухвалі від 23.02.2017 р. № К/800/25008/16.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин в наступних випадках (п. 73.3 ПКУ):

1. За результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку.

2. У разі виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

3. Для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 ПКУ.

4. При виявленні недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, наданих платником податків.

5. Коли щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної.

6. У разі проведення зустрічної звірки і в інших випадках, визначених ПКУ.

ВАСУ в постанові дійшов висновку, що в запиті про надання інформації контролери конкретно не визначили жодного або декілька з 6-ти вищенаведених підстав для направлення такого запиту. Тому направлення даного запиту є протиправним.

Доводи податкового органу про те, що запит направлено позивачу в зв’язку з проведенням зустрічної звірки його контрагента і можливі порушення ним вимог законодавства, про що зазначено в запиті, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими,оскільки в зазначеному запиті позивача не вказані жодні відомості, що свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

 

Під час попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за IV квартал 2016 року ДФСУ встановлені окремі методологічні помилки заповнення податкової звітності.

Зокрема платники під час заповнення додатків до декларації не врахували, що з 1 січня 2016 року Законом від 24.12.2015 р № 909-VIII збільшені на 26,7 відсотка ставки екологічного податку, що діяли в 2015 році.

У колонці 3 додатків 1-3 до Декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платники помилково вказували в «кілограмах», а не в «тоннах».

Також у випадках, коли коефіцієнт дорівнює «1», в колонці 5 додатка 2, колонках 5 і 6 додатка 3 до Декларації платники замість «1» неправильно вказували «0». У числі помилок є і такі, коли в колонці 5 додатка 2, колонках 5 і 6 додатка 3 до Декларації платники вказували інший коефіцієнт, ніж передбачений Податковим кодексом України, або замість коефіцієнта вказували ставку податку.

Крім цього, платники в додатках 1-3 до Декларації вказували не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів); в інших випадках вказували код одного забруднюючої речовини (відходів), а ставку – іншого.

Нагадаємо: форму Податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 р № 715.

 

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків і зборів в рахунок погашення боргу по сплаті ЄСВ неможливе.

Пояснюється це тим, що ЄСВ не входить в систему оподаткування і не відноситься до джерела наповнення дохідної частини державного і місцевих бюджетів. Нагадаємо! Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 2464, ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, а платник, який не має банківського рахунку, сплачує ЄСВ шляхом внесення готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

З таким роз’ясненням з розділу 135.04 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.01.2017 р № 5.2-28-4.

Застраховані особи, у яких протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж менше 6-ти місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Для підтвердження страхового стажу такій застрахованій особі необхідно надати страхувальникові інформацію з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про страховий стаж за минулий період за формою ОК-5 або ОК-7. Такі довідки надає Пенсійний Фонд України.

У разі якщо застрахована особа не надала роботодавцю довідку за формою ОК-5 або ОК-7, в результаті чого не підтвердило 6-місячний страховий стаж в 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності в даному випадку надається в розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Якщо ж застрахована особа надасть довідку після нарахування йому допомоги по тимчасовій непрацездатності та підтвердить наявність 6-місячного страхового стажу в 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності підлягає перерахунку незалежно від того, довідка надана до закінчення 12-ти місяців з дня відновлення працездатності або після їх закінчення, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло вчасно в терміни (ч. 5 ст. 32 Закону № 1105).

 

Громадяни, які у 2016 році отримали спадщину не від родичів першого ступеня споріднення і не сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, повинні подати декларацію та сплатити податок.

При отриманні спадщини членами сім’ї першого ступеня споріднення незалежно від того, що було успадковано, ставка податку становитиме 0%. Інші громадяни України повинні сплатити 5-відсотковий податок за будь-яке майно, успадковане (або подароване) від резидентів України.

Якщо резидент України отримав спадок від нерезидента, то йому доведеться сплатити ставку податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18%. Така ж ставка застосовується і в разі, якщо нерезидент отримав спадок на території України. Також громадяни зобов’язані сплатити військовий збір, який становить 1,5 відсотка від вартості успадкованого (подарованого) майна (не сплачують особи, які отримали доходи у вигляді грошових коштів, майна, майнових чи немайнових прав, які оподатковуються за нульовою ставкою). При сплаті податку слід врахувати кілька нюансів. По-перше, якщо спадкоємцем є нерезидент України, податок на доходи фізичних осіб і військовий збір повинні бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів успадкування, при цьому декларація не подається, оскільки в іншому випадку нотаріус не видає свідоцтво про право спадкування. По-друге, в разі переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат страхова компанія є податковим агентом, а тому людям, які успадкували ці виплати, подавати декларацію не потрібно. По-третє, якщо спадкоємець-резидент самостійно, до нотаріального оформлення об’єктів успадкування, сплатив податок (збір), йому також не потрібно подавати декларацію. Крім того, не повинні подавати декларацію спадкоємці в разі отримання спадщини від спадкодавців, які є членами сім’ї першого ступеня споріднення. Сплатити податкові зобов’язання за результатами 2016 року необхідно до 1 серпня поточного року. Відділ організації роботи Чернівецької ОДПІ.

 

Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4770/6/99-99-13-02-03-15.

Якщо виплата компенсації вартості користування житлом у гуртожитку, яка виплачується працівникам роботодавцем, не передбачена умовами трудового і колективного договору, то з метою оподаткування сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників як додаткове благо і оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Крім того, оскільки зазначена компенсація не визначена Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 р № 1170 як виплата, яка звільняється від нарахування ЄСВ, то відповідно до законом № 2464 сума виплаченої компенсації є базою нарахування ЄСВ на загальних підставах.

З моменту визначення заборгованості емітента перед нерезидентом – інвестором у фіксованій сумі в іноземній валюті на дату виникнення такої заборгованості (дату узгодження наміри виходу нерезидента зі складу учасників товариства) підприємство перераховує курсові різниці на кожну дату балансу. Крім того, погашення заборгованості емітента перед іноземним інвестором при поверненні його частки в статутному капіталі спричинить виникнення курсових різниць на дату даного погашення за правилами, визначеними для монетарних статей балансу (за різницею в курсах гривні до євро на дату формування статутного капіталу і на дату повернення внеску ).

Згідно НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які сприяють зростанню власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників) (п. 3 НП (С ) БО 1). Відповідним чином надано визначення терміну «витрати» – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Тобто курсові різниці, що виникають внаслідок погашення зобов’язань емітента в разі зменшення статутного капіталу, не можуть бути визнані доходом або витратами. При цьому суми даних курсових різниць відображаються у складі додаткового капіталу (п. 28 П (С) БО 13 «Фінансові інструменти»).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості емітента перед іноземним інвестором на дату балансу і дату повернення частки в статутному капіталі (і відображення таких курсових різниць у складі додаткового капіталу) не вплине на об’єкт оподаткування податком на прибуток, оскільки не формує витрати або доходи підприємства.

Окремо слід відзначити: в розумінні ПКУ повернення частки в статутному капіталі не є господарською діяльністю, що не вважається доходом нерезидента і, таким чином, курсові різниці, що виникають при погашенні заборгованості емітента перед іноземним інвестором на дату повернення частки в статутному капіталі не оподатковуються податком з доходів нерезидента, оскільки не змінюється фактичний розмір внеску у валюті інвестування. Дане роз’яснення оприлюднила ДФС у Дніпропетровській області.

 

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Витрати на охорону праці покладаються на роботодавця і визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Їх перелік регулюється в колективному договорі. Даний перелік досить великий, і залежить від виду діяльності підприємства та інших умов. Підприємство самостійно розробляє систему і форми обліку, звітності та контролю господарських операцій, враховуючи особливості своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

З огляду на зазначене, Державна служба України з питань праці оприлюднила проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 № 994», яким пропонується встановити наступне:

• формування витрат на охорону праці для їх відображення в господарської діяльності здійснюється з урахуванням методологічних основ формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та її розкриття у фінансовій звітності, визначених за правилами бухобліку, а також іншими нормативно-правовими актами щодо ведення бухгалтерського обліку;

• фактичні витрати на охорону праці підтверджуються документами, що містять відомості про здійснення господарських операцій, для подальшого їх відображення в обліку, який ведеться підприємством для формування фінансової, податкової та інших видів звітності;

• склад, обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці відповідно до переліку, затвердженого цією постановою, роботодавець визначає в колективному договорі або угоді.

У зв’язку з введенням з 01.01.2017 р. змін до частині оподаткування податком на прибуток був підготовлений проект наказу Мінфіну України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Даний проект оприлюднила ДФСУ. Внесення змін до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств планують здійснити шляхом викладення її в новій редакції. Тому коротко розповімо, чим саме буде відрізнятися нова редакція декларації з податку на прибуток від старої.

Декларація з податку на прибуток. У формі самої декларації з’являться такі нові рядки:

• рядок 07.2 «Страхові Платежі, необхідних для планування внески, необхідних для планування премії за договорами перестрахування»;

• рядок 09.1 «сума доходу, що залишилась після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 – рядок 09.1.2)”;

• рядок 09.1.1 «загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею»;

• рядок 09.1.2 «сума сформованому призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення»;

• рядок 09.2 «сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ».

При цьому з форми декларації з податку на прибуток прибрали рядки, пов’язані з розрахунком авансових внесків з податку на прибуток (рядок 26), і рядки щодо виправлення помилок за авансовими внесками – рядки 36, 37, 38 і 39.

Трохи змінилася таблиця для відміток про наявність додатків. У ній з’явилося нове поле «ФЗ», в якому платники повинні проставляти позначку «+» при подачі разом з декларацією фінансову звітність. Так, згідно з новим приміткою 12 в поле «ФЗ», фінзвітність, яка складається платниками податку на прибуток, є додатком до декларації з податку на прибуток і його невід’ємною частиною.

Несуттєві зміни відбулися і в таблиці «Відомості про одночасне Подання до податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм Фінансової звітності». Тепер в формі декларації вона йде відразу за таблицею «Наявність Додатків» і називається «Наявність поданих індивідуальних до податкової декларації з податку на прибуток підприємств Додатків – форм Фінансової звітності».

Додаток ЗП «Зменшення нарахованої суми податку».

В даному додатку прибрали 2 рядки, а саме:

• рядок 16.5 «Сума нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ відносно об’єктів нежитлової нерухомості (п. 137.6 ст.137 розділу III ПКУ)»;

• рядок 16.6 «Сума нарахованого авансового Внески з податку на прибуток відповідно до п.38 підрозділу 4 розділу XX ПКУ».

Додаток ПН «Звіт про виплачені доходи нерезиденту-юрособі». У таблиці 1 цього додатка з’явилися такі нові рядки:

• рядок 25 «Проценти за позику або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позика або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умів підпунктів «б» і «в» пп.141.4.11 п.141.4 ст.141 розділу ІІІ ПКУ (п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ)»;

• рядок 26 «Проценти за позику або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп.141.4.11 п.141.4 ст.141 розділу ІІІ ПКУ(п.47 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ)»;

• рядок 27 «Доходи за операціями з розміщення державних деривативів та доходи, що виплачуються за державними деривативами, відповідно до умов правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом відповідно до п.37 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ».

Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операции и сум податкових зобов’язань платника податку».

В даному додатку вилучена графа 8 «Код за державним класифікатором продукції та послуг» та трохи реформовані графи 15 і 16. Замість них з’явилося чотири графи, по дві з яких мають загальну шапку, а саме:

• «При продажу товарів (робіт, послуг)» – графа 14 «мінімальне значення діапазону цін / рентабельності» і графа 15 «сума коригування»;

• «При придбанні товарів (робіт, послуг)» – графа 16 «максимальне значення діапазону цін/рентабельності» і графа 17 «сума коригування».

Додаток ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилки (і)». Тут зміни аналогічні змінам у формі самої декларації з податку на прибуток – додані нові рядки 07.2, 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 і виключені рядки 26, 36, 37, 38, 39 щодо авансових внесків.

Додаток РІ «різниці». Не враховуючи змін в кодах різниць, Додаток РІ доповнили великою кількістю нових різниць. Серед них, зокрема, такі:

• код різниці 1.1.3 – сума залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих ОЗ або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ в разі ліквідації або продажу даного об’єкта (п. 138.1 ПКУ);

• код різниці 1.1.4 – сума витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ або невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до НП(С) БО або МСФЗ (п. 138.1 ПКУ);

• код різниці 1.2.3 – сума первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих ОЗ або невиробничих нематеріальних активів і витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, в тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(с)БО або МСФЗ, в разі продажу даного об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманого від такого продажу (п. 138.2 ПКУ);

• код різниці 2.2.3 – сума списаної дебіторської заборгованості (в тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (пп. 139.2.2 ПКУ);

• код різниці 3.1.10 – сума перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податків (крім фізичних осіб), і платникам податків, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р . XX ПКУ (пп. 140.5.10 ПКУ);

• код різниці 3.1.11 – сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правовими договорами на користь осіб, які не є платниками податків (крім фізичних осіб), і на користь платників податків, які оподатковуються за ставкою 0% згідно п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ (пп. 140.5.11 ПКУ);

• код різниці 3.1.12 – сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 ПКУ);

• код різниці 4.1.16 і 4.2.15 – сума витрат і доходів, яка врахована при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток до 1 січня 2015 року, а також врахована в складі витрат відповідно до П(С)БО або МСФЗ при визначенні фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року (п. 42 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ);

• код різниці 4.1.17 – сума нарахованої амортизації ОЗ 4 групи протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації (п. 43 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ);

• код різниці 4.2.16 – сума розрахованої амортизації ОЗ 4 групи відповідно до п. 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди (п. 43 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Додаток АМ «Інформація відносно нарахованої амортизації». Додаток АМ доповнено новим рядком «А4.1», яка повинна заповнюватися при розрахунку амортизації за прямолінійним методом по ОЗ 4 групи з використанням мінімально допустимого терміну амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ. Додаток ЦП – «Операції Із цінними паперами». Цей додаток доповнено наступними новими рядками:

• рядком 4.1.3 РІ – «Загальний результат переоцінки цінних паперів (рядок 4.1.3.1 – рядок 4.1.3.2) (+, -)»;

• рядком 4.1.3.1 – «загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування»;

• рядком 4.1.3.2 – «загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування»;

• рядком 04 – «Від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, що не врахований у попередніх податкових періодах»;

• рядком 4.1.4 РІ – «Фінансовий результат від продажу та других способів відчуження цінних паперів (рядок 01 – рядок 02 – рядок 03 – рядок 04) (+, -)».

Оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Повідомлення про укладення форвардного або ф’ючерсного контракту». Проект наказу розроблено з метою виконання пп.пп. 39.2.1.3 і 39.3.3.3 ПКУ.

Нагадаємо: згідно з прийнятими законодавчими змінами, порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсних цінах на найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту дату (за умови, якщо платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, який реалізує податкову і митну політики, про укладення даного контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону про електронний документообіг і електронний цифровий подпи і протягом 10-ти робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту).

 

З 1 січня 2017 року підрозділ 10 р. ХХ ПКУ було доповнено пунктом 38, який встановлює деякі особливості справляння податків і зборів на період проведення АТО.

Нагадаємо, що серед іншого законодавець передбачив наступне:

• об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, визнаної такою відповідно до постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 р № 254- VIII, або на території населених пунктів на лінії зіткнення (далі – територія АТО), які знаходяться у власності фізичних або юридичних осіб, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершена антитерористична операція;

• плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за земельні ділянки, розташовані на території АТО, не нараховується та не сплачується в період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершена антитерористична операція. У той же час було встановлено, що нараховані і сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також суми плати за землю вважаються надмірно сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Однак зараз зареєстрований законопроект № 6210 яким народні депутати пропонують змінити лояльні норми. А саме – встановити, що нараховані і сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на території АТО, а також суми плати за землю за земельні ділянки, розташовані на території АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків і не направляються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) за іншими податками, зборами.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить

Зміни в законодавстві України (№ 3, березень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Постанова КМУ від 01.03.2017 р. № 130.

Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки і обладнання вітчизняного виробництва.

Одержувачами бюджетних коштів є юридичні особи та фізичні особи – підприємці, основна діяльність яких – поставка сільськогосподарських товарів (згідно з визначенням, наведеним у п. 2.15 ст. 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р № 1877 -IV), вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, за умови, якщо питома вага вартості даних сільськогосподарських товарів становить не менше 75% вартості всіх товарів, поставлених такими юридичними і фізичними особами протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Перелік техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, формується комісією, яка створюється Мінекономрозвитку.

 

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Лист ДФСУ від 15.02.2017 р. № 474/4/99-99-15-03-01-13.

ДФСУ повідомила, що не має можливості надати Мінекономрозвитку України вичерпний перелік послуг, які відсутні в ДКПП.Мовляв, у зверненнях до ДФСУ платники податків чітко не визначають, які види послуг надаються. Тому, найімовірніше, платники так і не дочекаються окремих кодів для послуг, які відсутні в ДКПП.

У той же час податківці інформують про коди товарів, яких немає в УКТ ЗЕД. Дану проблему вже вирішили. Так, ДФС визначатиме умовні коди товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД. З умовними кодами для деяких товарів ми вже можемо ознайомитися на офіційному веб-сайті ДФСУ.

 

Лист ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 р. № 1684/10/15-32-12-01-14.

Операція з передачі підприємством майна (частини майна), основних фондів, спадкоємцю засновника, є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою. Однак операція по виплаті підприємством спадкоємцю засновника грошових коштів (частини статутного фонду), не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Що стосується оподаткування податком на прибуток операції з передачі частини майна товариства з обмеженою відповідальністю спадкоємцям померлого учасника такого підприємства, то відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є дохід з джерелом походження з України та за її межами, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності і відкоригований на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ.

У свою чергу, розділом III ПКУ не передбачено різниці щодо коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на операції з передачі частини майна товариства з обмеженою відповідальністю спадкоємцям померлого учасника такого підприємства.

 

Лист ДФСУ від 10.03.2017 р. № 5953/7/99-99-15-03-02-17.

ДФСУ нагадала: реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування буде здійснюватися до 16.03.2017 р. (по 15.03.2017 року включно) за формою, яка була чинною до внесення змін Наказом Мінфіну України від 23.02.2017 р. № 276 (набрав чинності 01.03.2017).

Крім того, за словами контролерів, це не буде помилкою, допущеної при складанні податкової накладної, і не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за цією податковою накладною. Дані податкові накладні/розрахунки коригування є підставою для віднесення зазначених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту (за умови дотримання всіх інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).

 

Податкова накладна повинна містити ідентичні показники (номенклатура товарів / послуг продавця, одиниця виміру товару/послуги, кількість, ціна поставки одиниці товару / послуги без урахування податку на додану вартість) тим, які вказані в первинних документах в частині, яка оплачена контрагентом-покупцем .

Про це повідомляє ДФС в Дніпропетровській області.

Даний висновок податківці зробили з положень п. 44.1 ПКУ, згідно з яким платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та / або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачається законодавством. Без таких документів платникам податків заборонено формувати показники податкової звітності, митних декларацій.

Отже, порушенням порядку заповнення податкової накладної вважається відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов’язковим реквізитом податкової накладної, а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару і т.д.), встановлених договором.

З огляду на сказане, якщо в первинному документі, зокрема, рахунку за централізоване водопостачання та водовідведення, одиниця виміру товарів / послуг вказана як «м3», то в графі 4 «Одиниця виміру товару / послуги» податкової накладної необхідно вказувати «м3», в графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» – відповідне чисельне значення частки натуральних одиниць, яка відповідає частці, оплаченої контрагентом-покупцем.

Якщо ж в первинному документі вказана «послуга», в то в графі 4 «Одиниця виміру товару / послуги» податкової накладної необхідно вказувати «послуга», в графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» проставляється значення «1» або відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу.

 

Лист ДФСУ від 08.12.2016 р. № 39203/7/99-99-12-02-17.

Якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно р. V ПКУ, загальний обсяг яких протягом останніх 12-ти календарних місяців перевищує 1 млн грн., то така особа згідно з вимогами ПКУ має надати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватися як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

У той же час звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках і в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (п. 183.10 ПКУ).

 

Лист ДФСУ від 03.03.2017 р. № 4497/6/99-99-15-02-01-15.

У разі внесення до форми податкової декларації лише окремих змін (без викладення її в новій редакції), в грифі «Затверджено»форми декларації посилання на наказ Мінфіну, яким були затверджені зміни, не є обов’язковою.

Отже, в грифі «Затверджено» форми декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, не обов’язкове посилання на наказ Мінфіну від 08.07.2016 р. № 585. Це пояснюється тим, що він тільки вносить окремі зміни в форму, без викладення її в новій редакції.

Власне, в коментованому листі ДФСУ лише підтвердила незмінність позиції головного податкового відомства, викладеної ще в Листі ДПАУ від 02.10.2009 р. № 21665/7/15-0217. Дана позиція ґрунтується на мін’юстівських порядку державної реєстрації нормативно-правових актів, який передбачає наступне: якщо додаток до розпорядчого документа викладається в новій редакції, у грифі «Затверджено» або відмітці до додатка зазначаються вид, дата та номер основного розпорядчого документа, а в дужках – вид, дата та номер розпорядчого документа, відповідно до якого цей додаток викладено в новій редакції. А оскільки наказом Мінфіну від 08.07.2016 р № 585 форма декларації не викладалася в новій редакції, а тільки вносилися окремі зміни, то вказувати його реквізити в шапці декларації не обов’язково.

Однак подекуди на місцях податківці під час кожного чергового внесення змін до форми декларації починають чіплятися до платників податків, вимагаючи вказівки в шапці декларації реквізитів зміну наказу і не приймаючи декларації без нього. Так знову сталося і цього разу, після внесення чергових змін.

 

Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 5898/7/99-99-14-01-02-17.

Збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства основних засобів враховується в складі витрат, починаючи з періоду нарахування амортизації таких основних засобів, і впливає на фінансовий результат до оподаткування за правилами бухобліку і, відповідно, зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Оскільки операції зі збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток, дані операції з 01.01.2015 р. підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст. 39 ПКУ.

Зазначені операції повинні бути відображені в Звіті про контрольовані операції в звітному періоді, в якому відбулася господарська операція по внесенню учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та / або на дату відображення в бухобліку зарахування на баланс таких основних засобів ( обладнання) (на рахунку Дт15 / Дт10).

 

Лист ДФСУ від 27.02.2017 р. № 4055/6/99-99-13-02-03-15.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом при нарахуванні дивідендів (пп. 170.5.2 ПКУ).

Відповідно до пп. 167.5.2 ПКУ, ставка податку встановлена в розмірі 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях і корпоративних прав, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування) . Таким чином, дивіденди, нараховані платником єдиного податку на користь фізичних осіб з 01.01.2017 р. за періоди 2015-2016 років, оподатковуються за ставкою 18%.

 

Лист ДФСУ від 28.02.2017 р. № 2847/З/99-99-13-02-03-14.

Дивіденди, нараховані сільгосппідприємством на користь фізосіб, оподатковуються ПДФО за ставками, визначеними пп.пп. 167.5.1 і 167.5.2 ПКУ, тобто 18% або 5%. У свою чергу, застосування ставок ПДФО залежить від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток підприємств.

Крім того, відповідно до пп. 170.5.3 ПКУ дивіденди, нараховані на користь фізосіб (у т.ч. нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на яку-небудь іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку, тобто за ставкою 18%.

 

Лист ДФС від 02.03.2017 р. № 3044/В/99-99-13-02-03-14.

Попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, є неукладеним. Однак грошові кошти, отримані фізичною особою від юридичної особи, оподатковуються ПДФО і військовим збором на загальних підставах. Нагадаємо: попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, – у письмовій формі.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не рахується попереднім договором. Договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ). Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (п. 3 ст. 640 ЦКУ).

 

Лист ДФС від 21.02.2017 р. № 2530/С/99-99-13-02-03-14.

З 01.01.2016 р дохід у вигляді середнього заробітку, нарахований (виплачений) працівникові, який проходить військову службу за контрактом на особливий період, оподатковується ПДФО на загальних підставах. Варто зауважити – Законом України від 06.12.2016 р № 3769-VIII (чинний з 07.01.2017 р.) викладено в новій редакції ч. 3 ст. 119 КЗпП, за якою передбачено наступне:

«За працівниками, покликаними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, у час дії особливого періоду на термін до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форми власності та у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову».

Як бачимо, вже чітко прописали, що за прийнятими на військову службу за контрактом, в т. ч. шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на термін до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

 

ВАСУ в ухвалі від 01.03.2017 р. у справі № К/800/33772/16.

За результатами податкової перевірки платнику ПДВ була донарахована значна сума податкових зобов’язань з ПДВ та, звичайно, штраф. За словами контролерів, платник порушив норми пп. «а» п. 198.1 ПКУ, тобто безпідставно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, виписаних іншому платнику ПДВ (контрагенту). Адже, на думку податкового органу, операції з таким контрагентом фактично не здійснювалися. Роблячи такий висновок, відповідач посилався на те, що платником ПДВ не були надані звіти про виконання послуг за комерційним посередництва, а також отримання комерційного посередництва не мало ділової мети.

Відносно цього між платником ПДВ і ГФС в Черкаській області почалися судові розгляди. В результаті таких суперечок ВАСУ все ж підтримав платника ПДВ.

В ухвалі ВАСУ серед іншого прозвучали такі висновки:

• законодавець не визначив конкретний перелік документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції. З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлятися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV та складання яких узгоджується із законодавчо встановленими вимогами щодо оформлення даної операції або до звичайної практики;

• твердження податківців і суду апеляційної інстанції про необхідність складання звітів є надуманими, оскільки за результатами наданих послуг позивачем складені акти надання послуг, які за своєю суттю є документами, що засвідчують факт надання послуг;

• ту обставину, що складені між позивачем та його контрагентом акти є однотипними, не мають змісту послуг, що надаються, також не є свідченням нездійснення операцій в загальному, з огляду на те що чинне законодавство не містить положень, які забороняли б складати однотипні акти виконаних робіт, це є звичайною практикою суб’єктів господарювання;

• ступінь деталізації опису господарської операції в первинному документі законодавством не встановлена, а умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі сукупності документів (зокрема, договорів, додаткових угод і т.д.) зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

 

ВАСУ в ухвалі від 14.02.2017 р. у справі № 826/8211/14/К/800/58663/14).

Прийняття податкової декларації є обов’язком органу державної податкової служби (п. 49.8 ПКУ). Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків одним із способів, передбачених п. 49.3 ПКУ (особисто або через представника, поштою або за допомогою засобів електронного зв’язку).

Згідно п. 49.8 ПКУ, у разі прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 і 48.4 ПКУ. Інші показники, прописані в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Таким чином, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій по:

1) перевірці наявності та достовірності заповнення обов’язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 і 48.4 ПКУ;

2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби. Разом з тим якщо декларація містить всі необхідні реквізити, відмова контролюючого органу в прийнятті декларації з тих підстав, що надання декларації за певний звітний період не передбачено податковим законодавством, суперечить вимогам п. 49.11 ПКУ.

 

ВАСУ в ухвалі від 08.02.2017 р. у справі № 2а/2370/4787/12.

При розгляді судової справи податкова інспекція (відповідач) в касаційній скарзі вказала, що контрагент підприємства-позивача не надав до перевірки довіреності та товарно-транспортні накладні на підтвердження господарських операцій поставки товару; відсутня інформація про зареєстровані земельні ділянки, транспортні засоби, трудові ресурси, нерухоме майно, а директор вказаного підприємства не орієнтується в податковому обліку і до підпису директора мають доступ сторонні особи.

Однак суд вважає, що такі обставини, як відсутність у контрагента позивача зареєстрованих у відповідних органах трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, не можуть спростовувати фактичне виконання операції з поставки товару, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає в тому, що підприємство не завжди має мати значну кількість працівників, наявність основних засобів, складські приміщення і транспорт для виконання взятих на себе зобов’язань, звичаями ділового обороту визначені і інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів, наприклад, на підставі цивільно-правових договорів.

Та обставина, що директор контрагента позивача не орієнтований в податковому обліку, а до підпису директора мають доступ сторонні особи, не є свідченням безпідставності формування позивачем податкового кредиту за наслідками операцій з зазначеним суб’єктом господарювання, адже в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили або могли підтвердити обставина підробки документів і підписання первинних документів іншими особами. Само по собі неволодіння директором правилами ведення бухгалтерського або податкового обліку не є свідченням неможливості такою особою щодо здійснення поставки товару, адже чинне законодавство не містить вимог щодо обов’язку директора самостійно оформляти податкову і бухгалтерську звітність.

 

Постанова ВАСУ від 02.11.2016 р. № К/800/4762/16.

У разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об’єкта або ТМЦ, які повинні бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, що включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

У той же час якщо придбання послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об’єкта або ТМЦ, які повинні бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника ПДВ, то розрахунок сум виплати проводиться без урахування сум ПДВ.

У свою чергу, висновок незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу не є підставою для виникнення податкових зобов’язань, пов’язаних з наданням послуг з проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов’язання виникають тільки в результаті фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, якщо виконавець даної послуги є платником ПДВ. Таким чином, у разі непроведення фактичного ремонту транспортного засобу або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов’язання не виникають.

 

Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 14.03.2017 р. № 22.

З 16.03.2017 р купувати інвалюту за деякими операціями стане простіше.

Зокрема:

1) запроваджено спрощений порядок купівлі інвалюти для повернення за кордон іноземному інвестору відсотків, нарахованих на залишок коштів на інвестиційному рахунку. Так, на сьогоднішній день для цього знадобляться наступні документи:

• заяву про купівлю іноземної валюти;

• договір інвестиційного рахунку;

• виписка (довідка) уповноваженого банку про суму нарахованих іноземному інвестору процентів за договором інвестиційного рахунку;

2) заборона уповноваженим банкам здійснювати купівлю інвалюти за дорученням клієнтів за рахунок коштів в гривні, залучених цими клієнтами в формі кредиту, не поширюватиметься в тому числі і на операції, що здійснюються підприємством – резидентом України за рахунок кредитних коштів у гривні, які залучені даним суб’єктом під державну гарантію з метою фінансування затверджених Кабміном програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в межах суми, на яку видана відповідна державна гарантія).

 

Відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні експортних операцій банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акту, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг.

У той же час у разі порушення законодавчо встановленого терміну розрахунків за експортним договором нарахування пеніпочинається з першого дня після закінчення такого терміну розрахунків і здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день зарахування виручки на поточний рахунок резидента. З цим роз’ясненням з розділу 114.02 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Починаючи з 2017 року мінімальна зарплата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат. Це передбачає п. 3 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р № 1774-VIII.

У той же час матеріальне забезпечення та страхові виплати в окремих випадках (зокрема, коли страховий стаж особи за 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6-ти місяців) обмежуються розміром (двома розмірами) мінімальної зарплати або здійснюються виходячи з кратності розміру мінімальної зарплати (зокрема, на необхідний догляд за потерпілими).

У свою чергу, надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до норм законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування є компенсацією застрахованій особі втраченого ним заробітку. Зазначене дозволяє забезпечити принцип еквівалентності стосовно сплати за особу страхових внесків та отримання ним страхових виплат. Отже, Мінсоцполітики вважає (Лист від 16.02.2017 р. № 3105/0/2-17/27), що в зв’язку з цим норми Закону № 1105 не вимагають внесення змін до частини незастосування мінімальної зарплати як розрахункової величини.

 

Лист Мінсоцполітики 17.02.2017 р № 3223/0/2-17/28.

Вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру, викладено в ст. 3 прим. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Це – доплати за роботу в несприятливих умовах праці і підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний і надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат. Перелік державних святкових і неробочих днів визначено ст. 73 КЗпП. У той же час колективним договором або іншим актом роботодавця може бути визначений перелік святкових і ювілейних дат, до яких працівникам виплачуються премії.

 

Якщо внаслідок укладення договору купівлі-продажу інвестиційного активу виникає позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) року, даний дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку (абз. 1 пп. 170.2.6 ПКУ).

У свою чергу, фізична особа, яка отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію у встановленому порядку та у відповідних випадках сплатити ПДФО за ставкою 18%.

Податкова декларація подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, наступного за звітним, крім випадків, передбачених р. IV ПКУ. За умови якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладено в звітному році, а грошові кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть в наступному році, то платник податків повинен задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отримано даний дохід, і в відповідних випадках сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, визначеної пп. 167.5.1 ПКУ.

З таким роз’ясненням з розділу 103.10 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Нова редакція форми земельної звітності затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2017 р № 9, який готується до публікації в «Офіційному віснику України» за 21.03.2017 р № 23.

Як пам’ятаємо, проект змін до форми земельної звітності був оприлюднений ще в листопаді 2016 року. Всі пропозиції, про які йдеться в проекті, введені в оновлену форму декларації.

Отже, звітуючи із застосуванням форми звітності в новій редакції, платники податків будуть вказувати:

• не тільки місяць і рік, а також і день при зазначенні дати держреєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документів, що засвідчують / підтверджують право оренди землі;

• площа земельної ділянки не тільки в га, а також і в кв.м;

• нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки.

Крім того, уточнюючи податкові зобов’язання, більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення / зменшення податкових зобов’язань на ті, за якими ще не настав термін сплати, і на ті, за якими термін сплати вже минув.

 

Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок проведення даної доплати визначено р. 15 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1.

Доплата до мінімального страхового внеску за неповний місяць роботи здійснюється застрахованою особою за її бажанням за даними персоніфікованого обліку за підсумками року або при виході застрахованої особи на пенсію за місцем проживання.

Розраховують суми внесків, які потрібно доплатити, органи ПФУ на підставі даних реєстру застрахованих осіб про суми нарахованої заробітної плати і нарахованих страхових внесків за відповідні періоди роботи. Про це з посиланням на ПФУ повідомляє Управління Держпраці в Хмельницькій області.

 

Передача платниками ЄСВ своїх обов’язків по його сплаті третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 9 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI ).

Таким чином, посилаючись на цю норму, податківці не визнають сплату третіми особами сум ЄСВ за іншу особу.

Так, суд першої інстанції у справі № 817/85/16 виходив з того, що сплата ЄСВ на підставі договору доручення іншою особою з посиланням при цьому на ч. 9 ст. 25 Закону про ССВ не є належним виконанням позивачем обов’язку щодо сплати ЄСВ.

Однак суд касаційної інстанції (ВАСУ) вирішив інакше.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. Основним змістом договору доручення є зобов’язання повіреного вчинити певні юридичні дії від імені і за рахунок довірителя.

Укладеного договору доручення і виданої позивачем на підставі договору доручення довіреністю передбачені чіткі юридичні дії, які повинен здійснити повірений, а саме: виконувати грошові зобов’язання, перерахувати ЄСВ.

У такому випадку підприємство, перераховуючи ЄСВ, діяло як повірений від імені позивача, а не як самостійний платник.

Крім того, укладений договір поворотної фінансової допомоги підтверджує, що повірений здійснював юридичні дії за рахунок довірителя-позивача у цій справі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів ВАСУ в ухвалі від 26.01.2017 р. у справі № 817/85/16 стверджує, що позивач виконав свої зобов’язання по сплаті ЄСВ шляхом вчинення дій від імені позивача повіреним на підставі договору доручення, довіреності та договору про поворотну фінансову допомогу. Також слід зазначити, що в результаті таких дій позивача ніякі негативні наслідки не настали, а навпаки кошти своєчасно надійшли до відповідача.

В Перелік груп технічно складних побутових товарів з метою застосування РРО планують не включати недорогі побутові моделі, наприклад, фени, годинники, окуляри, коляски, які успішно реалізуються на ринках, природно, виключно за готівку. «Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій повинен бути точковим і обґрунтованим, а також сконцентрованим на переліку найбільш ризикових товарів за чітко визначеними критеріями», – зазначила Голова Державної регуляторної служби України. Про це повідомляє ДФС.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Мінекономрозвитку і Офіс ефективного регулювання розробили пакет з чотирьох законопроектів, який буде сприяти спрощенню умов ведення бізнесу та поліпшення інвестиційного клімату України. Прийняття даного законопроекту дозволить Україні в 2018 році увійти в ТОП-40 рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business 2018).

Пакет передбачає комплекс рішень, зокрема, в сфері:

• захисту прав акціонерів;

• забезпечення виконання контрактів;

• альтернативного вирішення спорів;

• будівництва, реєстрації бізнесу і т.п.

Так, зокрема, прийняття законопроекту спростить реєстрацію нової юридичної особи платником ПДВ, надасть бізнесу можливість працювати без використання печаток і зменшити кількість господарських спорів з цього питання.

Законопроект також передбачає спрощення отримання дозволів на будівництво, зокрема, скасування норми про пайову участь в інфраструктурі населеного пункту і вимоги отримання вихідних даних в Державній службі з надзвичайних ситуацій. У той же час з’являється вимога про обов’язкову вищу освіту у архітектора. У сфері операцій з нерухомістю виключається можливість необґрунтованого витребування експертної грошової оцінки земельної ділянки при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження.

Нарешті Мінекономрозвитку пропонує спростити процедуру кредитування бізнесу – зокрема, ввести інститут довірчої власності як способу страхування зобов’язань перед банками і підвищити доступність інформації про доброчесність позичальників. За даними Мінекономрозвитку.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить

Зміни в законодавстві України (№ 2, березень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

З 14 березня 2017 року наберуть чинності зміни, зокрема, в П(с)БО 22 «Вплив інфляції», щодо інфляційних коригувань показників річної фінансової звітності. Так, на зазначену дату готується до публікації в «Офіційному віснику України» Наказ Мінфіну України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку» від 17.02.2017 р. № 241.

Зазначені зміни дозволять суб’єктам господарювання не здійснювати інфляційні коригування показників фінансової звітності за 2016 рік.

 

Постанова КМУ від 01.03.2017 р. № 120.

Базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності в 2016 році – госптовариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави,

– а також господарських товариств, 50% і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100%, в т. ч. дочірніх підприємств, встановлений в розмірі 50%.

Для ПАТ «Укргідроенерго» та «Державний ощадний банк України» базовий норматив затверджений в розмірі 30%.

До того ж передбачено: у разі невиплати підприємствами дивідендів до їх керівників будуть вжиті заходи для розірвання контракту.

Нагадаємо: базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, становив 75%.

 

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

ДФСУ відмовляється визнавати неправомірність нарахування до 01.01.2017 р. умовних податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ у разі вибуття (ліквідації, викрадення, руйнування і т. п.) основних засобів з не залежних від платника обставин.

Так, на зауваження Громадської ради при ДФС в листі від 27.12.2016 р. № 11 контролери надали таку відповідь: при ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються тільки раз в загальному порядку, виходячи з того, що операція є операцією з поставки товарів, або на підставі п. 198.5 ПКУ, якщо ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів здійснюється у випадках, визначених пп. 14.1.191 і абз. 2 п. 189.9 ПКУ (див. Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. № 2713/6 / 99-99-15-03-02-15).

Однак в останньому випадку, основні засоби, що вибули (викрадені, знищені, зруйновані) не використовуються платником податків в будь-яких операціях взагалі. Тому застосовувати норми пп. «г» п. 198.5 ПКУ тут недоцільно (на цьому закцентувала увагу Громадська рада при ДФС).

Крім того, незважаючи на судові рішення на користь платників ПДВ (наприклад, Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2015 р. у справі № 804/6742/15 податківці заявляють, що визнати неправомірними їх консультації щодо даного питання можуть тільки судові органи за результатами оскарження таких індивідуальних податкових консультацій безпосередньо платниками, яким дані консультації надані.

З цього можна зробити висновок, що, незважаючи на недавні зміни, відповідно до яких умовні податкові зобов’язання по пп. «г» п. 198.5 ПКУ не нараховуються у випадках, передбачених п. 189.9 ПКУ, контролери все одно будуть наполягати на їх нарахуванні до 01.01.2017 р.

До того ж свою позицію вони готові відстоювати в суді. А на даний момент стоїть застерегти контролерів, що вищезгадане судове рішення на користь платника – не єдиний випадок, коли нарахування технічних податкових зобов’язань згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ у разі вибуття основних засобів без згоди платника ПДВ визнається протиправним. Див., наприклад, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2016 р. № 826/2483/16.

 

Лист ДФСУ від 06.02.2016 р. № 2105/6/99-99-15-03-02-15.

Якщо підприємство списує втрати, які виникли під час зберігання і транспортування виробленої сільгосппродукції, понад норми природного убутку, дана продукція не може бути використана в рамках господарської діяльності підприємства.

Разом з тим якщо під час придбання (виготовлення) товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому проводиться її списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ (згідно п. 198.5 ПКУ) за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарів (сировини).

У разі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, в межах норм природних втрат, і якщо під час придбання (виготовлення) товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ підприємством не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, якщо вартість цих товарів включається в вартість іншої готової продукції. При недотриманні цієї умови за такими товарами визначаються податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.

 

Лист ДФС від 08.02.2016 р № 2377/6/99-99-15-03-02-15.

Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р, в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях здійснюється платниками ПДВ в порядку, що діяв до набрання чинності Законом від 16.07.2015 р. № 643-VІІІ (протягом 1, 2, 3 років ). Даний перерахунок здійснюється у таблиці 3 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ, включаючи також випадки, коли в другому / третьому році були відсутні звільнені від оподаткування операції. Фіскали в Листі від 08.02.2016 р № 2377/6/99-99-15-03-02-15 нагадали, що особливості проведення перерахунку частки використання товарів / послуг в оподатковуваних операціях за результатами 2016 року роз’яснено в Листі ДФС від 12.01.2017 № 599/7/99-99-15-03-02-17.

 

Лист ДФС від 06.02.2017 р. № 2102/6 / 99-99-15-03-02-15.

Віднесення підприємством витрат на утримання материнської компанії до адміністративних витрат, зокрема, на утримання апарату управління, залежить від врегулювання відносин контролю та підпорядкування між контролюючим і дочірнім підприємством, шляхом укладення договору і т. п.

Таким чином, якщо в статуті платника відсутнє положення про відрахування коштів на утримання материнської компанії, регулярні платежі на утримання в даному випадку слід кваліфікувати як управлінські послуги, які є об’єктом оподаткування ПДВвідповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ.

 

Якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені в митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то такий платник має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

З таким роз’ясненням з розділу 101.14 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Лист ДФС від 06.02.2017 р. № 2101/6/99-99-15-03-02-15.

Якщо платником-орендарем понесені витрати на поліпшення об’єкта оренди і такі витрати не компенсовані орендодавцем, то при поверненні об’єкта оренди це поліпшення вважається безкоштовно наданого послугою, яка підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

У разі якщо між орендодавцем і орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни, зазначеної у відповідних договорах.

 

У разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані (після здійснення передоплати фактична поставка товарів / послуг не проведено), а сторони домовляються про припинення зустрічних однорідних вимог, дана операція для цілей оподаткування ПДВ прирівнюється до розірвання договорів на поставку таких товарів / послуг. У свою чергу, ці платники податків зобов’язані скласти один на одного відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, які були складені за фактом отримання авансу за товари / послуги, які не були поставлені. Дані розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

При цьому зменшення податкових зобов’язань відображається у рядку 7 розділу I декларації з ПДВ продавця, а зменшення податкового кредиту покупця – в рядку 12 р. ІІ декларації покупця.

При заповненні рядків 7 і 12 декларації обов’язковим є подання додатка 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ (Д1)» до декларації, що заповнюється в розрізі контрагентів. Коригування податкових зобов’язань продавець – платник ПДВ відображає в таблиці 1 додатка 1, а покупець – платник ПДВ – в таблиці 2 Додатка 1 коригування податкового кредиту.

З таким роз’ясненням з розділу 101.07 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Податкова накладна складається окремо на кожну повну або часткову поставку товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних в разі отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або при одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам Податкового кодексу і не дає можливості ідентифікувати операції.

При здачі таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки дані податкові накладні не відповідають первинним документам.

З таким роз’ясненням з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

ДФС повинна визначати умовні коди для товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД.

Їх оприлюднення для використання платниками податків при складанні податкових накладних буде забезпечуватися ДФС на власному офіційному веб-сайті. Відносно цього з’явилася нова норма в абз. 5 пп. 2 п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307 (згідно з наказом Мінфіну України від 23.02.2017 р. № 276).

 

Лист ДФСУ від 10.02.2017 р № 3282/7/99-99-14-01-02-17.

Трансфертне ціноутворення завжди було дорогим «задоволенням»: штраф за ненадання Звіту про контрольовані операції, за невідображені в ньому окремі операції, за неподання документації по ТЦО спочатку передбачався п. 120.3 ПКУ. З 1 січня 2017 року їх просто прив’язали до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на 1 січня звітного року, замість збільшеної удвічі мінімальної заробітної плати.

Однак якщо раніше можна було, разово сплативши штраф, далі не надавати Звіт або документацію по ТЦО, то в 2017 році такий порядок змінений. З 1 січня п. 120.3 ПКУ було доповнено новою нормою, відповідно до якої, якщо Звіт або документація про ТЦО так і не були надані протягом 30-ти днів, що настають за останнім днем сплати штрафу, то застосовується додатковий штраф – 5 прожиткових мінімумів за кожен день ненадання Звіту або документації (абзаци 6, 7 п. 120.3 ПКУ). Оскільки на сплату штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення відводиться 10 днів, то додатковий штраф починає нараховуватися з 41-го дня після отримання повідомлення-рішення, якщо платник сплатив за нього основний штраф і так і не подав Звіт або документацію по ТЦО. Причому сума цього штрафу не обмежена жодними граничними розмірами: чим довше прострочення – тим більше штраф.

Разом з тим, щоб стимулювати платників, які прострочили подачу Звіту або документації по ТЦО, все-таки зробити це, не чекаючи перевірки та податкового повідомлення, з’явився новий п. 120.4, який передбачає більш м’які штрафи: один прожитковий мінімум за кожен день прострочення подачі Звіту або несвоєчасного декларування в ньому окремих операцій (але не більше 300 прожиткових мінімумів сумарно) і два прожиткових мінімуми за кожен день затримки документації по ТЦО (але не більше 200 прожиткових мінімумів). Але ці, більш м’які штрафи, застосовуються, якщо платник все-таки надав звітність до початку документальної перевірки. Тобто нові штрафи, передбачені абзацами 6, 7 п. 120.3 ПКУ та п. 120.4 ПКУ, не застосовуються одночасно.

 

Лист ДФСУ від 23.02.2017 р. № 3843/6/99-99-13-02-03-15.

Службові поїздки працівників, постійна робота яких відбувається в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою / керівником). Про це йдеться в п. 2 р. I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 р № 59. Однак ця Інструкція регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ і організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів. У той же час інші підприємства та організації можуть використовувати її як допоміжний (довідковий) документ.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця / боку, яка відправляє у відрядження (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).

Відповідні норми процитувала ДФС в листі, проте з питання правомірності оформлення юридичною особою поїздок своїх працівників-водіїв у вигляді службових відряджень з метою виконання ними службових доручень по доставці вантажу радить звертатися в Мінсоцполітики.

 

Лист ДФСУ від 20.02.2017 р № 3452/6/99-99-15-02-02-15.

Якщо в 4 кварталі 2016 року платник податку на прибуток отримав оплату за товари (роботи, послуги), які були відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі операції відображалися за правилами бухобліку при формуванні фінансового результату. При таких обставинах в податковому обліку взагалі не буде доходів від реалізації товарів (робіт, послуг).

Починаючи з 01.01.2017 р. фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 ПКУ в редакції , що діє з 01.01.2017 р.). Тобто якщо з 01.01.2017 р. платник податку на прибуток отримує оплату за товари (роботи, послуги), які були відвантажені (надані) ще під час його перебування на спрощеній системі оподаткування, то такий платник повинен збільшити фінрезультат до оподаткування на відповідну суму .

 

Лист ДФСУ від 13.02.2017 р. № 2753/6/99-99-15-02-02-15.

У разі якщо сума дивідендів не перевищує значення об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди і грошове зобов’язання по якому погашено, авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів підприємством не нараховується і не сплачується.

 

Лист ДФСУ від 24.02.2017 р. № 2985/5/99-99-13-02-03-16.

У разі якщо вартість подарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25% мінімальної зарплати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800 грн.), то вона не є об’єктом оподаткування ПДФО.

Якщо ж вартість подарунка перевищує зазначений розмір, то сума такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням п. 164.5 ПКУ, тобто коефіцієнт застосовується виключно до суми перевищення.

 

Лист ДФСУ від 17.02.2017 р. № 3339/6/99-99-15-02-02-15.

Списання знищених основних засобів, ТМЦ здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Тобто підприємства, що знаходяться на території проведення АТО, зобов’язані провести інвентаризацію станом на 1-е число місяця, наступного за місяцем, в якому зникли перешкоди доступу до активів, первинним документам і регістрів бухгалтерського обліку, і відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду .

Тому тільки після проведення належним чином інвентаризації та документального підтвердження факту ліквідації відповідних основних засобів та ТМЦ в бухобліку суб’єкт господарювання має право відобразити ліквідацію основних засобів, ТМЦ на території проведення АТО в податковій звітності на підставі положень п.п. 138.1 і 138.2 ПКУ.

 

Лист Мінсоцполітики від 06.02.2017 р. № 272/0/101-17/282.

Середню зарплату для оплати часу відпусток визначається, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

У разі якщо нарахування середньої зарплати проводиться до закриття відомостей на зарплату, після проведення нарахування всіх виплат працівникові можуть здійснити перерахунок середньої зарплати з урахуванням до нарахованих сум.

Якщо ж зазначене стосується працівників-відрядників, то розрахунки можуть проводитися з урахуванням останнього абзацу п. 2 Порядку № 100, який передбачає: якщо відсутні оперативні дані для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду для працівників з відрядною оплатою праці, цей місяць може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

 

Лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 391/0/101-17/282.

Вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру, викладено в ст. 3 прим 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р № 108/95-ВР. Зокрема, це – доплати за роботу в несприятливих умовах праці і підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний і надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат. Всі інші складові заробітної плати повинні враховуватися в мінімальну зарплату.

Тобто в виплати, які повинні враховуватися в зарплаті при забезпеченні її мінімального розміру, включаються:

• підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, підрозділах і посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15% в зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці;

• доплати за роботу у вечірній час; суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, інтенсивність праці; керівництво бригадою, наставництво; економію матеріалів і ресурсів (зокрема, водіям за економію пального), допуск до державної / комерційної таємниці, за науковий ступінь;

• надбавки за класність водіям легкових автомобілів, виконання особливої роботи на строк її виконання, високі досягнення у праці, знання / використання в роботі іноземних мов, вислугу років та безперервний час роботи, почесні і спортивні звання, за особливі умови роботи бібліотечним працівникам, ранг державного службовця, престижність педагогічної роботи; • підвищена оплата за роботу у святкові та неробочі дні; • всі види премій, крім премій до святкових та ювілейних дат; • сума індексації.

До того ж якщо працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця, трудиться на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник), протягом місяця перебував у відпустці або на лікарняному, зарплата нараховується пропорційно виконаній нормі праці і може бути меншою за розмір мінімальної зарплати.

 

Лист Мінсоцполітики від 21.11.2016 р. № 415/0/15-16/18.

Обов’язковими для підприємства положення Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні будуть, якщо і роботодавець, і працівники цього підприємства представлені суб’єктами сторін даної угоди через відповідне членство і на підставі установчих документів (статутів, положень та т.д.). Перелік суб’єктів сторони роботодавців та профспілкової сторони Генеральної угоди і їх членських організацій наведено в додатках 1 і 2 до такої угоди. Суб’єктом боку органів виконавчої влади є КМУ.

Однак підприємству, для якого положення Генеральної угоди не обов’язкові, Законами України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 р. № 3356-XII, «Про соціальний діалог в Україні» від 23.12.2010 р. № 2862-VI не заборонено їх застосування. Роботодавець і працівники можуть в межах повноважень вжити узгоджене рішення керуватися його нормами і положеннями.

 

Якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає дохід.

Однак якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичної особи погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то вся сума такої заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими р. IV ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати і утримати ПДФО.

За повідомленням ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС в м. Києві.

 

Юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції відповідно до вимог П(с)БО.

У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку вказується тільки обсяг доходу, відображення витрат не передбачається.

Дніпропетровські податківці зазначили, що позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Нагадаємо: відповідно до п. 10 П(С)БО 25, юридичні особи – платники єдиного податку з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог П(с)БО 21.

 

Згідно з повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в лютому 2017 року, в порівнянні з січнем 2017 року, становить 101%.

 

НБУ спростив процедуру надання документів для реєстрації змін до договорів на залучення резидентами кредитів в іноземній валюті від нерезидентів.

З 04 березня 2017 роки банкам не потрібно надавати в НБУ скан-копії документів при реєстрації змін до кредитних договорів при наявності індикаторів ризикових фінансових операцій, якщо зміни стосуються тільки таких випадків:

• зниження розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших платежів;

• переходу резидента-позичальника на обслуговування в інший уповноважений банк;

• зміни юридичної адреси позичальника;

• пролонгації терміну кредиту, позики.

Відповідні зміни затверджені постановою Правління НБУ «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення банками аналізу і перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників» від 02.03.2017 р № 18.

 

Органи місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством, повинні привести свої рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік у відповідність з ПКУ з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 р. № 1791. У свою чергу, Законом № 1791 змінені граничні розміри місцевих податків і зборів, зокрема:

• ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

• збору за місця для паркування транспортних засобів;

• ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження);

• ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено;

• орендної плати за земельну ділянку (державної та комунальної власності);

• ставки єдиного податку для платників першої і четвертої груп.

Рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2018 рік мають бути прийняті органами місцевого самоврядування до 15 липня 2017 року рамках виконання вимог ст.ст. 4 і 12 ПКУ та матимуть ознаки регуляторних актів та вимагати реалізації процедур, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

 

Уряд визнав деякі акти Української РСР, що втратили чинність і акти Союзу РСР такими, що не застосовуються на території України. Повний їх перелік міститься в постанову КМУ від 23.11.2016 р № 1066.

Серед них, зокрема:

• постанова Держпостач СРСР від 24.10.1978 р. № 56 «Норми природного убутку сировини і матеріалів»;

• постанова Держпостач СРСР від 10.01.1977 р. № 2 «Про норми природного убутку окремих видів продукції»;

• постанову Держпостач СРСР від 31.01.1985 р. № 12 «Про затвердження норм природного убутку окремих видів сільськогосподарської продукції при зберіганні і транспортуванні»;

• наказ МОЗ СРСР від 06.02.1985 р. № 138 «Про затвердження граничних норм природного убутку медикаментів на аптечних складах»;

• наказ Міністерства хлібопродуктів СРСР від 28.01.1986 р. № 23 «Про затвердження норм природного убутку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав’яних, штучно висушених, і насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи Міністерства хлібопродуктів СРСР»;

• постанова Державного комітету СРСР по матеріально-технічному постачанню від 26.03.1986 р. № 40 «Про затвердження норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску та транспортуванні»;

• постанова Держпостач СРСР від 18.12.1987 р. № 152 «Норми природного убутку зерна під час перевезення у вагонах-зерновозах».

 

Дозволи на спеціальне водокористування видаватимуться територіальними органами Держводагентства.

Відповідні зміни внесено до ст. 49 Водного кодексу України (далі – СКУ) Законом України від 07.02.2017 р № 1830-VIII. Крім того, безпосередньо в ст. 49 СКУ наведено вичерпний перелік документів, які повинні бути надані фізособою, юрособою, ФОП для отримання дозволу на спецводокористування. Так, крім заяви, повинні бути надані:

• обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування та водовідведення;

• опис і схема місць забору води та скидання стічних вод;

• нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти зі стічними водами (з розрахунком на кожен випуск (скидання) окремо);

• затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств і організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та / або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств і організацій);

• копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

До того ж закріплені підстави для відмови у видачі дозволів, підстави для їх переоформлення та видачі дублікатів. Закон № 1830 вступає в силу через 3 місяці з дня його опублікування.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Для суб’єктів господарювання, які застосовують нульову ставку податку на прибуток згідно з п. 44 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, введуть Спрощену податкову декларацію. Про це свідчить опублікований на офіційному веб-сайті ДФСУ Проект постанови КМУ «Питання переходу платників податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ« Перехідні положення »Податкового кодексу України, для надання спрощеної податкової декларації».

Відповідно до Проекту, платники податку на прибуток становитимуть за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому вони застосовують нульову ставку даного податку відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, Спрощену податкову декларацію за формою, затвердженою відповідною постановою, і надавати її контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ для річного звітного (податкового) періоду. Якщо ж за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування нульової ставки, платники податку на прибуток будуть надавати контролюючому органу звичайну декларацію з податку на прибуток підприємств.

 

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків буде приведений у відповідність до норм чинного законодавства.

Відповідний проект змін оприлюднили фіскали. Документ, зокрема, передбачає:

1. Річний план-графік складається, починаючи з 2018 року;

2. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік публікується на офіційному веб-сайті ДФСУ до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки;

3. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФСУ;

4. При формуванні річного плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

Нагадаємо: Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Мінфіну від 02.06.2015 року № 524.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить

Зміни в законодавстві України (№ 1, березень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Лист Мінфіну України від 28.02.2017 р. № 11410-06-5/5390.

Методологічна рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України зробила висновок – підстави для коригування підприємствами фінансової звітності за 2016 рік відповідно до П (С) БО 22 «Вплив інфляції» відсутні, а також схвалила відповідні зміни в П(С)БО 22.

Даний висновок ґрунтується на аналізі сукупності якісних і кількісних характеристик стану економічного середовища в країні відповідно до МСФЗ 29, який враховує тенденцію до зниження рівня інфляції в Україні (у 2015 році рівень інфляції склав 43,3%, тоді як в 2016 році – 12,4%).

Наказ Мінфіну України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку» від 17.02.2017 р. № 241 вже подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

 

Лист Мінфіну України від 10.02.2017 р. № 31-11410-01-2/3710.

Мінфін підтвердив позицію податківців щодо обліку при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток вже відкоригованого на індекс інфляції фінрезультату до оподаткування.

У цьому ж листі Мінфін зазначає: згідно з п. 4 П(С)БО 22 «Вплив інфляції», показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування. Причому МСФЗ 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» визначено додаткові фактори, крім рівня кумулятивного приросту інфляції, якими характеризуються гіперінфляційні процеси в економіці країни. Тому певні категорії суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ, можуть не перераховувати показники фінансової звітності, якщо сукупність таких факторів відсутня.

Зазначене призведе до розбіжностей в правилах складання фінансової звітності, які повинні бути єдиними і обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання відповідно до законодавства, в частині перерахунку показників фінансової звітності підприємствами, які повинні відповідно до законодавства оприлюднювати фінансову звітність, а показники такої фінансової звітності виявляться непорівнянні, в т.ч. для статистичних та податкових цілей.

У зв’язку з цим ще раніше Мінфіном підготували проект наказу, яким серед іншого вносяться зміни в П(С)БО 22 «Вплив інфляції», в частині збільшення значення кумулятивного приросту інфляції. За словами мінфінівців, дані зміни дозволять суб’єктам господарювання не коригувати показники річної фінансової звітності за 2016 рік.

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

З 1 березня набрала чинності нова форма податкової накладної та декларації з ПДВ, затверджена наказом Мінфіну від 23.02.2017 р № 276.

Зокрема, Наказ № 276 передбачає нові форми для:

1) податкової накладної, виклавши її в новій редакції;

2) податкової декларації з ПДВ;

3) уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

4) розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Документ вступає в силу з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування (публікація в «Урядовому кур’єрі» за 28.02.2017 № 39). Таким чином, нові форми необхідно застосовувати вже з 1 березня 2017 року.

Звертаємо увагу, що для платників ПДВ, які звітують за місяць, нова декларація буде застосовуватися саме з березня. А ось щодо нової податкової накладної – питання: чи встигли податківці підготувати оновлення в програмне забезпечення для реєстрації нової ПН в ЄРПН.

 

ДФС вкотре повідомляєдо внесення змін до форми податкової накладної та порядок її заповнення відсутність коду послуги з ДКПП в податковій накладній, дата складання якої припадає на період з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності відповідних змін до форми податкової накладної, не визначається як помилка. Причому відсутність коду послуги з ДКПП в податковій накладній не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту.

 

Лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3698/6/99-99-12-03-07-15.

Для контрольованих операцій з експорту та / або імпорту товарів, що мають біржове котирування, встановлення відповідності умов контрольованої операції принципом «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.Причому для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципом «витягнутої руки» використовується діапазон цін на такі товари, що склалися на товарній біржі (пп. 39.2.1.3 ПКУ).

Нагадаємо, Перелік товарів, що мають біржове котирування, і світових товарних бірж для кожної групи товарів визначено постановою КМУ «Про затвердження переліку товарів, що мають біржове котирування, і світових товарних бірж для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципом « витягнутої руки »» від 08.09.2016 № 616. Слід зазначити: норми ПКУ не містять застережень щодо кількості товарних бірж, які повинні бути обрані для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» згідно спецправилам, визначеними пп. 39.2.1.3 ПКУ, та не передбачають пріоритетність їх застосування.

Біржові котирування певної біржі повинні використовуватися з урахуванням критеріїв сумісності, визначених пп. 39.2.2.2 ПКУ. Зокрема – економічних умов діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (географічне розташування ринків), які суттєво впливають на ціни товарів, а також характеристики товару, які є предметом операції і представлені на біржі. Отже, для цілей побудови діапазону цін вибираються котирування на біржах, які містять найбільш повну та яку можна порівняти інформацію для певної групи товару.

 

Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. № 3282/7/99-99-14-01-02-17.

Трансфертне ціноутворення завжди було дорогим «задоволенням»: штраф за ненадання Звіту про контрольовані операції, за невідображення в ньому окремих операцій, за неподання документації по ТЦО спочатку передбачався п. 120.3 ПКУ. З 1 січня 2017 року штраф просто прив’язали до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на 1 січня звітного року, замість збільшеної удвічі мінімальної заробітної плати.

Однак якщо раніше можна було, разово сплативши штраф, далі не надавати Звіт або документацію по ТЦО, то в 2017 році такий номер уже не пройде. З 1 січня п. 120.3 ПКУ було доповнено новою нормою, відповідно до якої, якщо Звіт або документація про ТЦО так і не були надані протягом 30-ти днів, що настають за останнім днем ??сплати штрафу, то застосовується додатковий штраф – 5 прожиткових мінімумів за кожен день ненадання Звіту або документації (абзаци 6, 7 п. 120.3 ПКУ). Оскільки на сплату штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення відводиться 10 днів, то додатковий штраф починає нараховуватися з 41-го дня після отримання повідомлення-рішення, якщо платник сплатив за нього основний штраф і так і не подав Звіт або документацію по ТЦО. Причому сума цього штрафу не обмежена жодними граничними розмірами: чим довше прострочення – тим більше штраф.

Разом з тим, щоб стимулювати платників, які прострочили подачу Звіту або документації по ТЦО, все-таки зробити це, не чекаючи перевірки та податкового повідомлення, з’явився новий п. 120.4, який передбачає більш м’які штрафиодин прожитковий мінімум за кожен день прострочення подачі Звіту або несвоєчасного декларування в ньому окремих операцій (але не більше 300 прожиткових мінімумів сумарно) і два прожиткових мінімуми за кожен день затримки документації по ТЦО (але не більше 200 прожиткових мінімумів). Але ці, більш м’які штрафи, застосовуються, якщо платник все-таки падав звітність до початку документальної перевірки. Тобто нові штрафи, передбачені абзацами 6, 7 п. 120.3 ПКУ та п. 120.4 ПКУ, не застосовуються одночасно.

 

Податкова накладна складається окремо на кожну повну або часткову поставку товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тому складання двох або більше податкових накладних в разі отримання попередньої оплати товарів / послуг однією сумою або при одноразовій поставці товарів/ послуг не відповідає нормам Податкового кодексу і не дає можливості ідентифікувати операції. При здачі таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки дані податкові накладні не відповідають первинним документам.

 

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування. Одержувач (покупець), відповідно, зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням даних товарів / послуг.

За умови, якщо на дату повернення частини товарів сума оплати за них зараховується в рахунок оплати іншого товару, тобто ці кошти набувають статусу передоплати за інший товар, то постачальник на зазначену дату на суму коштів, які зараховуються в рахунок оплати іншого товару, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

 

Лист ДФСУ від 20.02.2017 р. № 4102/7/99-99-15-03-02-17.

Якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ, то він зобов’язаний направити другий уточнюючий розрахунок до декларації, але з урахуванням показників, зазначених в першому уточнюючому розрахунку.

 

Лист від 13.02.2017 р № 2753/6/99-99-15-02-02-15.

У разі якщо сума дивідендів не перевищує значення об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди і грошове зобов’язання по якому погашено, авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів підприємством не нараховується і не сплачується.

 

Лист ДФСУ від 17.02.2017 р. № 3339/6/99-99-15-02-02-15.

Списання знищених основних засобів, ТМЦ здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку. Тобто підприємства, що знаходяться на території проведення АТО, зобов’язані провести інвентаризацію станом на 1-е число місяця, наступного за місяцем, в якому зникли перешкоди доступу до активів, первинним документам і регістрів бухгалтерського обліку, і відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Тому тільки після проведення належним чином інвентаризації та документального підтвердження факту ліквідації відповідних основних засобів та ТМЦ в бухобліку суб’єкт господарювання має право відобразити ліквідацію основних засобів, ТМЦ на території проведення АТО в податковій звітності на підставі положень п.п. 138.1 і 138.2 ПКУ.

 

Лист ДФСУ 20.02.2017 р. № 3452/6/99-99-15-02-02-15.

Якщо в 4 кварталі 2016 року платник податку на прибуток отримав оплату за товари (роботи, послуги), які були відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі операції відображалися за правилами бухобліку при формуванні фінансового результату. При таких обставинах в податковому обліку взагалі не буде доходів від реалізації товарів (робіт, послуг).

Починаючи з 01.01.2017 р., фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 ПКУ в редакції , що діє з 01.01.2017 р). Тобто якщо з 01.01.2017 р платник податку на прибуток отримує оплату за товари (роботи, послуги), які були відвантажені (надані) ще під час його перебування на спрощеній системі оподаткування, то такий платник повинен збільшити фінрезультат до оподаткування на відповідну суму .

 

Лист ГУ ДФС в м. Києві від 21.02.2017 № 3805/10/26-15-12-01-18.

Підприємства незалежно від їх форм власності повинні повертати платникам у 5-денний термін помилково зараховані на їх рахунки кошти. У разі якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково отримані кошти, то їх повернення має здійснюватися в загальному претензійно-позовному порядку (ст. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995 р № 227/95).

У той же час помилкове списання / зарахування коштів – це списання / зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта здійснюється їх списання з рахунку неналежного платника та / або зарахування на рахунок неналежного одержувача (Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою НБУ від 22.01.2004 р № 22). З огляду на вищевикладене, ГУ ДФС в м. Києві в листі зробило висновок: якщо договірні відносини з поставки товарів / послуг між суб’єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним одержувачем кошти, повернуті у встановлені терміни, не підлягають оподаткуванню ПДВ.

 

Лист НБУ від 21.11.2016 р. № 40-0004/95287.

Розподільчий рахунок (окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання», на які уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України) носить технічний характер і не має статусу поточного рахунку підприємства.

Відповідно, зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними (експортним) договорами на такий розподільчий рахунок не може вважатися зарахуванням виручки резидентів в розумінні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р № 185/94-ВР і для з метою здійснення уповноваженим банком валютного контролю згідно з Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136.

Таким чином, експортна операція резидента може бути знята банком з контролю після зарахування іноземної валюти та гривневого еквівалента, отриманого в результаті обов’язкового продажу іноземної валюти, на поточні рахунки цього резидента.

 

Лист ДФС від 23.11.2016 р. № 2436/2/99-99-14-05-02-10.

Якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, то згідно з пп. 94.2.3 ПКУ до нього може бути застосований арешт майна, який є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

У свою чергу, перешкоджання уповноваженим особам контролюючих органів у проведенні перевірок є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, який передбачений ст. 188 прим 23 КУпАП і тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 136 до 255 грн., у разі повторного вчинення правопорушення протягом року – від 170 до 340 грн.

 

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які відповідають вимогам ПКУ, зокрема, внесені органами ДФС до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подають за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 к. дн., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто не пізніше 1 березня 2017 року.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених у пп. 133.4.3 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати в термін, визначений для місячного звітного періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому здійснено таке порушення, а також вказати і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

 

Не внесені платниками до державного бюджету суми ПДВ через застосування нульової ставки розраховуються шляхом визначення суми ПДВ за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та / або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та / або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою.

З огляду на це, не внесені платниками до державного бюджету суми ПДВ через застосування податкових пільг розраховуються шляхом визначення обсягів операцій з поставки товарів (послуг), оподаткування яких відбулося з урахуванням пільгових режимів, зменшених на обсяг операцій з придбання товарів (послуг), які використані в даних пільгових операціях, незалежно від звітного податкового періоду їх придбання, в результаті правильного застосування алгоритму розрахунку суми ПДВ, не сплачена до державного бюджету, від’ємне значення виникати не повинно.

 

Постанова Правління НБУ від 28.02.2017 р. № 15 (набирає чинності 22 березня 2017 р.).

Клієнтам банків не потрібно чекати дозволу НБУ на проведення операцій з купівлі іноземної валюти / перерахування коштів за межі України на користь нерезидентів. Уповноважені банки будуть інформувати Національний банк про такі операції клієнтів після їх проведення. У разі виникнення у НБУ сумнівів щодо законності операцій, в банк може бути направлено вимогу, яким НБУ, зокрема, може призупинити здійснення окремих валютних операцій клієнтів. Відновити проведення цих операцій банк зможе тільки після отримання окремого повідомлення від НБУ.

Крім того, якщо клієнт, валютні операції якого викликали сумніви у НБУ, перейшов на обслуговування в іншу банківську установи, уповноважений банк зобов’язаний повідомити про це НБУ.

Банк, в якому клієнт відкриває поточні рахунки, має право звернутися в попередні обслуговуючі банки за інформацією, яка отримана від НБУ і стосується сумнівних операцій клієнтів.

 

Фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав (п. 80.2 ПКУ):

• в разі якщо за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, і виникає необхідність перевірки таких фактів;

• при наявності і / або отриманні в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

• письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

• ненадання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, надання їх з нульовими показниками;

• при наявності і / або отриманні в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, і над цільовим використанням спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, пального;

• в разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пп. 75.1.3 ПКУ;

• при наявності і / або отриманні в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Якщо до вас без попередження прийшли з фактичною перевіркою податківці, пам’ятайте, що проводиться вона на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом. Копія такого рішення вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично здійснюють розрахункові операції, під розписку до початку проведення даної перевірки.

Роз’яснення з розділу 136.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

 

Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмір мінімальної зарплати, тоді сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати і ставки ЄСВ.

У разі якщо працівник прийнятий на основне місце роботи в перший робочий день місяця, який не збігається з першим числом календарного місяця, то з урахуванням того, що цей працівник відпрацював повністю всі робочі дні в такому місяці, підприємство нараховує ЄСВ виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ.

Про це нагадує ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС в м. Києві.

 

Лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282.

Якщо працівником виконано місячну норму праці, йому повинні нарахувати зарплату не нижче розміру мінімальної зарплати.

Відносно сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги при наданні щорічної відпустки, які виплачуються в розмірі середньої заробітної плати, то вони не враховуються в зарплату для забезпечення її мінімального рівня, оскільки виплачуються працівнику не за виконану роботу і не є елементами зарплати.

 

Лист Мінсоцполітики від 21.11.2016 р. № 5907/0/10-16/06. Норми законодавства про працю поширюються в т.ч. на трудові відносини, що виникають між працівником і фізичною особою – підприємцем.

Для недопущення порушення законодавства про працю, щоб уникнути випадкових помилок в роботі з персоналом і, як наслідок – можливого виникнення трудових спорів, підприємцю необхідно вести кадрову документацію в разі застосування найманої праці.

На цьому наголошує Мінсоцполітики в листі, звертаючи увагу на те, що законодавство про працю прямо не зобов’язує підприємця вести кадрову документацію. Так, до початку роботи за укладеним трудовим договором працівник повинен ознайомитися з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором. До того ж працівникам, які працюють у ФОП, гарантовано право на відпустки, облік яких повинен вести підприємець.

Фахівці міністерства нагадали: до первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників, зокрема, відносяться: наказ (розпорядження) про прийом на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; особова картка; наказ (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (п. 1.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р № 286).

Вищеперелічену первинну облікову документацію повинен вести, зокрема, і підприємець, оскільки положення Інструкції поширюються і на цю категорію роботодавців. Складання штатного розкладу необхідно в роботі з персоналом. На підставі штатного розкладу приймаються рішення, зокрема, про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, встановлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретному працівникові. Наявність штатного розкладу є гарантією забезпечення прав працівників на працю, захист від незаконного звільнення та оплату праці.

 

Лист ФСС з ТВП від 22.02.2017 р. № 2.4-17-328.

Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соцстраху, і не може бути меншою за розмір мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Тому сума допомоги по вагітності та пологах повинна розраховуватися таким чином:

1. Розраховується середньоденна зарплата виходячи з фактичних виплат.

2. Порівнюється фактична середньоденна зарплата з середньоденний зарплатою, обчисленої з розміру мінімальної зарплати, встановленої в місяці настання страхового випадку (мінімальна зарплата розділена на 30,44 – середньомісячна кількість календарних днів).

3. У разі перевищення середньоденної зарплати, розрахованої з мінімальної зарплати, над фактичною середньоденний зарплатою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати зі середньоденний, обчисленої з мінімальної зарплати.

 

Лист ДФС від 15.02.2017 р. № 3128/6/99-99-13-02-03-15.

У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмір мінімальної зарплати, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати і ставки ЄСВ.

При нарахуванні зарплати (доходів) фізособам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до певної бази нарахування незалежно від її розміру.

Тому якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, отримує дохід у вигляді зарплати і виконує роботу (надає послуги) згідно з цивільно-правовим договором, отримуючи винагороду, то в базу нарахування ЄСВ за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. У свою чергу, якщо база нарахування ЄСВ буде менше розміру мінімальної зарплати, то ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати і ставки ЄСВ в розмірі 22%.

Коли ж працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розмір мінімальної зарплати, ЄСВ нараховується виходячи з добутку ставки ЄСВ (22%) і фактично нарахованої винагороди за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

 

Лист Міністерства соціальної політики України від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15.

Для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності для застрахованих осіб, які працюють вахтовим методом,застосовується загальний порядок обчислення середньої заробітної плати, оскільки Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09. 2001 р № 1266 не передбачає особливого обчислення в даному випадку.

Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності, обчислена відповідно до п. 3 Порядку № 1266, надається за всі календарні дні тимчасової непрацездатності застрахованої особи.

Відповідне роз’яснення розміщено на сайті ФСС з ТВП як відповідь на ситуацію:

«Робочий працює вахтовим методом 15 діб на місяць (з 1-го до 15-го числа, з дотриманням місячної норми годин). Під час роботи за 15 діб відпрацьовує місячну норму годин і отримує заробітну плату в повному обсязі. На вихідних (16-30 числа) він захворів і подав листок непрацездатності. Якщо заробітна плата працівнику виплачена, чи виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності?».

 

Лист Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються, зокрема, добові за час перебування у відрядженні. Граничні норми добових витрат в межах України для підприємств госпрозрахункової сфери, суми яких не потрапляють в оподатковуваний дохід, встановлені пп. 170.9.1 ПКУ і складають в 2017 році:

• для відрядження на території України – не більше 320 грн. в день (0,1 розміру мінімальної заробітної плати);

• для відрядження за кордон – не більше 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком, з розрахунку за кожен такий день.

Разом з тим в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, встановлення гарантій і компенсацій (у т.ч. в разі направлення працівників у службові відрядження). Розмір добових для підприємств, установ і організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначений додатком 1 до Постанови КМУ від 02.02.2011 р. № 98, і для відряджень у межах України становить 30 грн.

З огляду на те що гарантії і компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями, то, на думку Мінсоцполітики розмір добових не може бути нижче встановленого зазначеною постановою КМУ.

 

Лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282.

Суми середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, а також суми вихідної допомоги і компенсації за невикористані відпустки, не є зарплатою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу. Тому суми середнього заробітку не повинні враховуватися в зарплату для забезпечення її мінімального рівня.

У той же час якщо працівнику час службового відрядження оплачується за показником денного заробітку згідно зі ст. 121 КЗпП або виплачується зарплата відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 р № 889-VIII, то нарахована зарплата працівника за місяць з урахуванням заробітку за дні відрядження не може бути нижче розміру мінімальної зарплати.

 

Оскільки за операцією купівлі-продажу нерухомого / рухомого майна між фізичними особами нотаріус / юридична особа – посередник виконує функції податкового агента лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету з доходу платника податків, отриманого від продажу відповідного об’єкта, то в податковому розрахунку за ф. 1ДФ заповнюються такі графи:

• графа 1 – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

• графа 2 – податковий номер або серія та номер паспорта;

• графа 3а – сума доходу платника податку, одержаного від продажу нерухомого/рухомого майна;

• графа 4а – сума податку, що підлягає сплаті до бюджету;

• графа 4 – сума фактично перерахованого податку;

• графа 5 – код ознаки доходу.

Згідно із Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку до Порядку № 4, суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна відповідно до положень ст. 172 ПКУ відображаються під ознакою доходу «104», суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна відповідно до положень, ст. 173 – під ознакою доходу «105».

Крім цього, нотаріусам необхідно відображати в податковому розрахунку за ф. 1ДФ військовий збір щодо посвідчених ними договорів з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, а також виданих свідоцтв про право на спадщину та / або посвідчення договорів дарування. При цьому в рядку «Військовий збір» р. 2 податкового розрахунку за ф. 1ДФ проставляються загальні суми виплаченого доходу і фактично утриманого (перерахованого) військового збору.

 

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

До 31 грудня 2016 року діяла норма, згідно з якою платникам податків, так званим «до 20-мільйонниками», штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, в разі самостійної їх сплати без оскарження податкового повідомлення-рішення у встановлені терміни, скасовувалися протягом 10-ти днів з дня сплати такого податкового зобов’язання (п. 35 підрозділу 10 р. XX ПКУ).

Зазначена норма не поширювалася на повторне протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання по одному і тому ж податку чи збору. Разом з тим в разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

Депутати запропонували продовжити дію п. 35 підрозділу 10 р. XX ПКУ до 31 грудня 2020 роки (законопроект № 6103).

 

ДФС отримала доручення від Мінфіну – починаючи з березня 2017 року оприлюднювати на офіційному веб-сайті ДФСУ ряд даних про платників податків, а саме:

• суму переплат по податках в цілому і в розрізі основних податків, в т.ч. обов’язково з податку на прибуток (з початку року, на початок кожного звітного періоду);

• кількість проведених планових / позапланових перевірок, з них перевірки юросіб і фізосіб (в т.ч. на загальній / спрощеній системі), кількість «нульових» перевірок (з початку року наростаючим підсумком на кінець кожного місяця);

• суму донарахувань за актами перевірок в розрізі категорій (з початку року на початок кожного звітного періоду);

• дані про податковий борг: загальна сума, безнадійна заборгованість, сума і кількість розстрочок до року і більше;

• апеляційну практику: кількість і результат апеляцій за критеріями відмовлено / частково задоволено / задоволено повністю (з початку року, на початок і кінець місяця).

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy