Зміни в законодавстві України (№ 3, січень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента – покупця може бути передбачена в цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

За загальним правилом, протягом звітного періоду платник ПДВ-постачальник не пізніше останнього дня такого періоду має право скласти одну зведену податкову накладну (п. 201.4 ПКУ).

У той же час платник ПДВ-постачальник не пізніше останнього дня звітного періоду може скласти дві і більше зведених податкових накладних, виходячи з умов, передбачених в цивільно-правовому договорі.

 

При заповненні рядка 20.2 декларації з ПДВ обов’язковим є подання додатка 3 “Розрахунок суми бюджетного відшкодування” (Д3) до декларації з ПДВ (пп. 4 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01 .2016 р. № 21).

У таблиці 2 додатка 3 здійснюється розшифровка сум податку, фактично сплачених у попередніх і звітному (податкових) періодах постачальникам товарів / послуг або до Державного бюджету, а саме:

– В графі 2 зазначається індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) платника податку – постачальника (без його назви). При формуванні негативного значення за рахунок:

• ввезення товарів на митну територію України в цій графі вказується власний ІПН;

• отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, – умовний ІПН “500000000000”.

Показники від’ємного значення (графи 3-6) заповнюються в хронологічному порядку їх виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (останній звітний період) і закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

У графах 3-4 вказується звітний (податковий період), в якому виникло від’ємне значення, в форматі: дві цифри місяця (графа 3) і чотири цифри року (графа 4).

У графі 5 вказується вся сума від’ємного значення ПДВ, сформована від постачальника, зазначеного в графі 2 в звітному періоді, зазначеному в графах 3-4.

У графі 6 відображається сума з графи 5, фактично сплачена в попередніх і звітному (податкових) періодах постачальнику товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Значення рядка “Усього” графи 6 таблиці 2 додатка 3 до декларації з ПДВ дорівнює значенню рядка 2 графи 3 таблиці 1 додатка 3 до декларації з ПДВ.

 

Особа, реєстрація платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, незважаючи на те, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не закінчився термін їх реєстрації.

Фіскали пояснюють, що право на складання податкових накладних та реєстрації їх в ЄРПН має особа, зареєстрована платником ПДВ, тому на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право для цієї особи втрачається.

Нагадаємо, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

Анулювання реєстрації, згідно п. 184.2 ПКУ, здійснюється на дату:

• подачі заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

• зазначену в судовому рішенні;

• припинення дії договору про спільну діяльність, договори управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення терміну, на який утворено особу, яка зареєстрована як платник податку;

• що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.

 

Лист ДФС від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17.

Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціяхздійснюється в рядку 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації з ПДВ за останній звітний період року.

Для визначення обсягів поставки оподатковуваних і неоподатковуваних операцій використовуються показники податкової звітності платника податків за січень – грудень 2016 року. Обсяги операцій платника вказуються в графах 4 і 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.

У графі 4 визначається загальний обсяг операцій платника. Це загальна сума рядків (колонка А) 1.1, 1.2, 2, 3, 5 і 7 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2016 року.

Графа 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації – це обсяг оподатковуваних операцій платника, а саме, обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 1.1, 1.2, 2, 3 і 7 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2016 роки (всі неоподатковувані операції в 2016 році враховувалися в рядку 5 декларації).

Для визначення як загального обсягу операцій, так і обсягу оподатковуваних операцій з уточнюючих розрахунків використовується значення графи 6 підрядка “Колонка А” відповідних рядків. Уточнюючі розрахунки слід враховувати всі, які були подані в 2016 році, незалежно від того, який звітний період року підлягав уточненню.

У графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації визначається частка (у відсотках) оподатковуваних операцій в загальному обсязі операцій (оподатковувані і неоподатковувані операції), а в графі 7 – частка неоподатковуваних операцій).

 

У 2017 році граничний розмір доходу, який дає право працівнику отримати податкову соціальну пільгу (далі – ПСП), становить 2240 грн. (П. 169.4.1 ПКУ).

З огляду на розмір прожиткового мінімуму на 1 січня 2017 року – 1600 грн., ПСП в розмірі 50% становить 800 грн., в розмірі 150% – 1200 грн., в розмірі 200% – 1600 грн.

Фіскали в листі від 16.01.2017 р. № 331/М/26-15-13-01-10 нагадали, що відповідно до п. 169.1.3 ПКУ право на ПСП у розмірі 150% мають, зокрема:

• чорнобильці I і II категорій;

• інваліди I або II групи.

Зазначені особи мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150% (1200 грн.) До доходу у вигляді заробітної плати за умови, що розмір такої заробітної плати в 2017 році не перевищує 2240 грн.

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Платник податків повинен подати роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП.

 

Платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період для подання звітності по ПДВ.

Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

Відповідні зміни в п. 202.2 ПКУ внесено Законом від 21.12.2016 р. № 1797-VIII.

Податківці відзначили, якщо єдинник переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, він зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

 

З 3 січня 2017 року спростилися вимоги до оформлення первинних документів. Відповідні зміни до Закону про бухоблік внесені Законом від 03.11.2016 р № 1724-VIII.

Нагадаємо, що нововведення, головним чином, полягають в наступному:

• з переліку обов’язкових реквізитів первинки прибрали “місце” її складання;

• не обов’язковою стала умова про складання первинного документа безпосередньо під час здійснення господарської операції або відразу після її закінчення;

• первинка не зобов’язана бути доказом здійснення господарської операції, натомість повинна містити лише відомості про неї.

Тепер настала черга Мінфіну приводити свої документи у відповідність до чинного законодавства. З цією метою відомство оприлюднило проект наказу “Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р № 88.

 

Спрощення вимог до первинки з 3 січня 2017 року спонукала Мінфін взятися за приведення своєї нормативки у відповідність до чинного законодавства.

Проект тексту наказу про внесення змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р № 88, з’явився ще на початку тижня, проте ознайомитися безпосередньо зі змінами було неможливо.

Зараз відомство оприлюднило повний перелік змін до Положення № 88, серед яких відзначимо наступні.

Якщо правилами документообігу підприємства дозволено відображати господарські операції, за якими на момент закінчення складання облікових регістрів бухобліку за звітний період контрагент не надав первинні документи, то підставою для перенесення інформації про таку господарської операції в облікових регістрах бухобліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за прийом-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються за правилами бухобліку.

В місяці надходження від контрагента не наданої раніше первинного документа інформація про господарську операцію переноситься в облікові регістри бухгалтерського обліку за звітний період. При цьому її обсяг вказується шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції по внутрішньому первинному документу (акт) і первинного документа, отриманому від контрагента.

Контроль за дотриманням виконавцями графіка документообігу на підприємстві, в установі здійснюється головбухом або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, вимоги якого (якої) щодо порядку подачі до місця обробки необхідних документів і відомостей є обов’язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.

 

Гранична сума розрахунків у розмірі 50 тис. грн. поширюється на розрахунки між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), проведені через РРО і розрахункові книжки.

Про це податківці повідомили в роз’ясненні з розділу 109.13 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Нагадаємо, з 4 січня 2017 року знижено граничну суму розрахунків готівкою за участю фізичних осіб з 150 тис. грн. до 50 тис. грн. протягом одного дня.

При цьому гранична сума розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня залишається незмінною і становить 10 тис. грн.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 50 тис. грн., шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення або перерахування коштів на поточні рахунки. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися без будь-яких обмежень.

Відповідні норми містяться в постанові Правління НБУ від 25.11.2016 р. № 407 “Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 06 червня 2013 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою».

 

Тепер при кожній касовій операції банки будуть ідентифікувати клієнта на предмет причетності до відмивання грошей, а також фінансуванню тероризму.

Національний банк переглянув вимоги до проведення касових операцій в банках. Відповідні зміни зафіксовані в постанові № 3 «Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні».

Зокрема, постановою передбачено:

– Проведення банком ідентифікації і верифікації клієнта (представника клієнта) під час здійснення касових операцій відповідно до законодавства України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення;

– Зобов’язання банку щодо визначення порядку обміну банкнот і монет;

– Надання клієнтам переліку інформації щодо умов здійснення касових операцій.

Національний банк України також прописав норми щодо використання банками технології отримання клієнтом квитанції про здійснені операції через термінали самообслуговування на електронну пошту, sms-повідомлення або через інші шляхи дистанційного каналу обслуговування.

Постанова набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Підприємці зобов’язані вести облік отриманих готівкових коштів у відповідних книгах обліку, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. № 579.

Фіскали в листі від 30.12.2016 р. № 1740 / Ч / 15-32-14-06-08 нагадали, що наказом № 579 передбачено, що записи в зазначених книгах виконуються платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями) за підсумками робочого дня , протягом якого отримано дохід.

Через не оприбуткування в Книзі обліку доходів і Книзі обліку доходів і витрат готівки, отриманих від клієнта за надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами до ФОП – платнику єдиного податку, який надає послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або агентськими договорами, будуть застосовані штрафи відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95.

 

Загальносистемникам і осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, можуть звільнити від сплати ЄСВ за відсутності доходу.

Повернутися до відповідної норми щодо сплати ЄСВ залежно від наявності доходу суб’єктів малого і середнього підприємництва депутати запропонували в законопроекті № 5644.

Нагадаємо, з 1 січня 2017 року фізичні особи – підприємці, які не отримуватимуть доходи в 2017 році, зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок, мінімальний розмір якого становить 704 грн. Зазначені зміни стосуються підприємців, які під час простою в роботі перейшли з єдиного податку на загальну систему оподаткування. Відповідні зміни передбачені Законом України від 06.12.2016 р № 1774-VIII.

Крім того, депутати запропонували внести зміни в абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, виклавши його в такій редакції: “У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки єдиного внеску”.

 

Підприємці-загальносистемники мають право за власним бажанням включати до витрат амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку цих витрат. Таке право вони отримали завдяки Закону України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII, який вніс зміни в ст. 177 ПКУ.

Податківці звернули увагу, що загальносистемники самі визначають строк корисного використання необоротних активів, який не може бути менше мінімального, визначеного пп. 177.4.9 ПКУ.

Нагадаємо, пп. 177.4.9 ПКУ встановлено такі мінімально допустимі строки корисного використання для:

• капітальних витрат на поліпшення земель, не пов’язаних з будівництвом, – 15 років;

• будівель, споруд, передавальних пристроїв – 10 років;

• машин, устаткування, тварин, багаторічних насаджень і ін. – 5 років;

• нематеріальних активів – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш ніж два роки.

 

Терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в 2017 році залишаться незмінними.

Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Податківці нагадали, що зазначена норма передбачена ст. 9 Закону України від 08.07.10 р. № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

 

Ставки акцизного податку на підакцизні товари

З 01.01.2017 року значно збільшилися ставки акцизного податку на підакцизні товари від 12% до 70%:

• на пиво – з 2,48 до 2,78 грн. за 1 л;

• на вина кріплені, вермути – з 7,16 до 8,02 грн. за 1 л;

• на вина ігристі і газовані – з 10,40 до 11,65 грн. за 1 л;

• на сидр і Перрі (без додання спирту) – з 0,95 до 1,06 грн. за 1 л;

• на лікеро-горілчану продукцію – з 105,80 до 126,96 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту;

• на інші зброджені напої з додаванням спирту – з 105,80 до 126,96 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту;

• на спиртовмісні харчові продукти з вмістом спирту етилового понад 8,5 об’ємних одиниць, в тому числі настоянки гіркі ароматичні з 141,06 до 169,27 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту;

• на слабоалкогольні напої (до 8,5% об’ємних одиниць) зменшено з 211,59 до 126,96 грн. за 1 л 100-% спирту.

Ставки акцизного податку на сухі вина не змінилися (0,01 грн. За 1 л).

Фіскали звернули увагу, що ставки акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, вступлять в силу з 01.03.2017 року.

Окремо виділені плодово-ягідні вина без додавання спирту, тобто зброджені напої, одержані виключно під час природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних і фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5% об’ємних одиниць (без додання спирту), на які встановлені ставки як на сидр і Перрі (без додання спирту) – 1,06 грн. за 1 л.

 

Звітність

Акцизна декларація за оновленою формою згідно з наказом Мінфіну від 26.09.2016 № 841 вперше подається за грудень 2016 роки не пізніше 20 січня 2017 року.

Фіскали підкреслили, що реалізатори палива, а також платники, які мають діючі (в тому числі припинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизної продукцією, яка підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, зобов’язані за кожний звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи мав такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

З 1 січня 2017 року змінено правила нарахування пені та її розмір в залежності від того, хто визначив податкове зобов’язання – фіскали або платник податків.

Якщо суму грошового зобов’язання визначає контролюючий орган за результатами податкової перевірки або у випадках, не пов’язаних з проведенням таких перевірок, пеня нараховується, починаючи з першого робочого дня після закінчення строку, встановленого для сплати податкового зобов’язання (в т. ч. за період адміністративного та / або судового оскарження).

Якщо ж суму податкового зобов’язання визначає сам платник податків або податковий агент, то нарахування пені проводиться після закінчення 90 календарних днів, наступних за останнім днем ??граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Крім того, фіскали відзначили, що в разі нарахування зобов’язання до оплати (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування пені) самим платником або податковим агентом, розмір пені становить 100% річних облікової ставки Нацбанку, що діє на кожний календарний день прострочення, включаючи день погашення.

У разі нарахування податкового зобов’язання (з урахуванням штрафів при наявності та без урахування пені) контролюючим органом або в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, пеня нараховується за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення, в розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на кожен такий день.

Зазначені зміни внесено до ст. 129 ПКУ Законом України від 21.12.2017 р. № 1797-VIII.

 

Переведення на неповний робочий час можливе або на прохання працівника, або з ініціативи роботодавця. У разі застосування неповного робочого часу оплату праці обчислюють пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ч. 2 ст. 56 КЗпП).

Як відомо, розмір мінзарплати в 2017 році становить 3200 грн. Але в разі роботи на умовах неповного робочого часу рівень забезпечення мінзарплати обчислюють пропорційно виконаній нормі праці (ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці).

ЄСВ

Для працівників, які працюють неповний робочий час, ЄСВ нараховують:

• за основним місцем роботи – виходячи з розміру мінімальної зарплати (3200 грн.), Тобто не менше ніж 704 грн .;

• по зовнішнім сумісництвом – на суму фактично нарахованої зарплати.

страховий стаж

До страхового стажу повністю включають місяці, за які ЄСВ сплачено в розмірі не менше мінімального страхового внеску (704 грн.). А якщо ЄСВ нараховано та сплачено в меншому розмірі, то пропорційно до розміру мінімального страхового внеску (ст. 21 Закону про загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Тобто за основним місцем роботи для працівників з неповним робочим часом суму ЄСВ потрібно дотягувати до розміру мінімального страхового внеску. Але до нарахована сума ЄСВ не вплине на страховий стаж для лікарняних та декретних. А страховий стаж буде залежати тільки від суми нарахованого на зарплату ЄСВ: якщо вона більше ніж 704 грн., то весь місяць зараховують до страхового стажу, а якщо менше – пропорційно до розміру мінімального страхового внеску.

 

У випадку втрати листка непрацездатності лікар оформляє його дублікат після пред’явлення довідки з місця роботи про те, що виплата за цим листком непрацездатності (далі – ЛН) не здійснювались.

У верхньому правому куті листка непрацездатності вказується “дублікат”, в графі “Звільнення від роботи” одним рядком записується весь період непрацездатності, що підтверджується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови лікарсько-консультативної комісії.

У медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого робиться відповідний запис із зазначенням номера дубліката ЛН.

Підкреслюється слово “первинний” чи “продовження” із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження. Чітко вказуються назва та місцезнаходження закладу охорони здоров’я (повністю), що підтверджується штампом і печаткою закладу охорони здоров’я “Для листків непрацездатності”; дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами – назва місяця, цифрою вказується рік), ПІБ непрацездатного (повністю), число повних років (цифрами), стать (підкреслюється), місце роботи (назва та місцезнаходження підприємства, установи, організації) повністю.

Повинні бути вказані причина непрацездатності, режим, який призначається хворому, особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи. ЛН видається за підписом головного лікаря, що засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я.

У графі “Стати до роботи” вказують, коли приступити до роботи, посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом і печаткою закладу охорони здоров’я “Для листків непрацездатності”. У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється “Продовжує хворіти” і вказується номер нового ЛН.

У разі помилок у тексті здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом “Виправленому вірити”, підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я “Для листків непрацездатності”. На бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень.

 

Роботодавець не зобов’язаний встановлювати посадовий оклад в штатному розкладі в розмірі не менше мінзарплати. Такий обов’язок у роботодавця дійсно був до 01.01.2017 р. – до внесення змін Законом України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII в КЗпП і Закон про оплату праці.

З 1 січня 2017 року мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у штатному розкладі не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 96 КЗпП).

Таким чином, в цьому році в штатному розкладі не можна встановити посадовий оклад в сумі меншій 1600 грн. І якщо в чинному в грудні 2016 року штатному розкладі посадові оклади були не менше 1600 грн, то їх можна і не переглядати.

Оскільки посадові оклади (тарифні ставки) встановлюються у штатному розкладі по конкретних посадах, то не має значення, чи знаходиться працівник, який обіймає посаду, у відпустці по догляду за дитиною, або на цю посаду прийнята за строковим договором інша людина.

Зверніть увагу, якщо за відпрацьовану норму праці нарахована зарплата в сумі менше 3200 грн., то роботодавець повинен здійснити доплату.

Якщо ж немає жодного відпрацьованого робочого дня (години), то доплату до мінімалки не проводять. Якщо не відпрацьована норма праці, то її здійснюють пропорційно.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy