Зміни в законодавстві України (№ 1, жовтень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Податок на додану вартість

ІПК ДФСУ від 03.10.2017 р. № 2105/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Платник ПДВ, який реорганізується, зокрема, шляхом виділення, при передачі частини майна за розподільчим балансом нової юридичної особи, в т.ч. без внесення ним даного майна в статутний капітал, що не здійснює:

• нарахування податкових зобов’язань на товари / послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податків;

• зменшення податкового кредиту за операціями з їх придбання.

Це обумовлено тим, що обов’язок нарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань відповідно до п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ не поширюється на операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення і перетворення) юридичних осіб.

ІПК ДФСУ від 10.08.2017 р. № 1568/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

При поверненні товарів покупцями суми попередньої оплати товарів/послуг покупцю продавець повинен скласти:

• розрахунок коригування до податкової накладної, складеної виходячи з фактичної ціни постачання і наданої такому покупцеві;

• розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на суму перевищення ціни придбання товарів (послуг)/звичайної ціни самостійно виготовлених товарів, (послуг)/балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною поставки. Даний розрахунок коригування покупцю не надається і зберігається у продавця.

До того ж в обох цих розрахунках коригування заповнюється графа 8 «Коригування кількості».

ІПК ДФСУ від 29.09.2017 р. № 2079/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

ДФСУ зробила дуже сміливе зауваження: «можливість складання платником ПДВ розрахунку коригування на зменшення нарахованих податкових зобов’язань у разі повернення неплатнику частини попередньої (авансової) оплати ПКУ не передбачено».

За словами контролерів, такий умовивід вони зробили, на підставі положень п. 192.2 ПКУ. Згідно з цим пунктом, зменшення суми податкових зобов’язань постачальника при зміні суми компенсації вартості товарів / послуг, наданих особам, які не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється тільки в разі повернення раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості .

Однак, така позиція контролерів абсолютно безпідставна. Адже в даній ситуації можливість зменшення податкових зобов’язань з ПДВ слід пов’язувати з відсутністю поставок, а не з коригуванням на підставі п. 192.2 ПКУ.

До того ж раніше контролери не були такими категоричними і дозволяли корегувати податкові зобов’язання (див., Наприклад, роз’яснення ГУ ДФС в Тернопільській області).

ІПК ДФСУ від 03.10.2017 р. № 2096/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

У разі помилкового складання податкових накладних за операцією з постачання товарів/послуг (складання двох або більше податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) і реєстрації їх в ЄРПН платник податків з метою виправлення допущеної помилки має право відповідно до п. 192.1 ПКУ скласти розрахунки коригування до таких помилковим податкових накладних.

Дані розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН покупцем (одержувачем) товарів/послуг з дотриманням певних термінів реєстрації.

При цьому в податковій декларації з ПДВ платник податків повинен відзначати дані, зазначені в складеної на підставі первинних документів податкової накладної. Тому обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, зазначені в помилкових податкових накладних та розрахунків коригування до них, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Якщо надання послуг в сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для організації платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів, здійснюється на митній території України, то дані послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 20%. У разі поставки цих послуг за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.

Тому тут важливо правильно визначити місце поставки даних послуг.

Отже, з метою визначення місця поставки зазначених послуг, якщо фактично такі послуги надаються за допомогою Інтернету в режимі реального часу, ДФС пропонує правильно класифікувати саму послугу.

Для цього можна скористатися, зокрема, Поясненнями до позицій Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010), затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 р № 396, або звернутися в Державну службу статистики України.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 101.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань і відповідно до умов договору, в оплату за товари/послуги не включаються, а повертаються одержувачу таких товарів/послуг, то дана сума гарантійних платежів (внесків) НЕ збільшує базу у постачальника товарів/послуг.

Податкові зобов’язання постачальником і податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.

Про це на своєму офіційному веб-сайті повідомило ГУ ДФС в Дніпропетровській області.

Заповнення рядка «Індивідуальний податковий номер» одержувача (покупця) в податковій накладній здійснюється в залежності від статусу одержувача (покупця), зокрема, юридична особа, фізична особа-підприємець, неплатник ПДВ.

ІПН для фізичних осіб становить 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Реквізити заголовної частини податкової накладної, що містять цифрові значення, не повинні мати ніяких інших знаків і символів.

Для формування податкових накладних в електронному вигляді платник податків самостійно вибирає будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл у форматі електронного документа звітності суб’єктів господарювання.

Алгоритм контролю реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування не дає можливості реєстрації податкових накладних, у яких ІПН платника ПДВ не внесений до реєстру платників ПДВ, а наявність або відсутність у податковій накладній перед 10-значним ІПН нулів не впливає на її реєстрацію в ЄРПН.

При цьому податкова накладна, складена і зареєстрована в ЄРПН платником податків, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 101.16 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

ІПК ДФСУ від 04.10.2017 р. № 2129/Б/99-99-08-02-01-14/ІПК.

Угоди про розподіл продукції, договори управління майном та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб повинні бути на обліку в ДФС.

Постановка на облік договору здійснюється шляхом додаткової постановки на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Пунктом 3.5 р. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р № 1588, визначено, що підставою для постановки на облік договору про спільну діяльність є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію його платником ПДВ. Для цього уповноважена особа подає в ГФС за своїм основним місцем обліку одночасно з реєстраційною заявою платника ПДВ заяву за формою № 1-ОПП та копію договору (контракту) про спільну діяльність.

Податківці в ІПК підсумовують: договори про спільну діяльність між юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями враховуються в контролюючих органах за умови, якщо на такі договори поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за даними договорами, визначені положеннями ПКУ, та уповноважена особа за даними договорами зареєстровано платником ПДВ.

Зверніть увагу: заявник повідомляє про намір укладення договору про спільну діяльність з юридичною особою, згідно з яким сторони договору спільно здійснюватимуть виробництво і реалізацію фармацевтичної продукції. Така діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання і вимагає відповідних дозволів, ліцензій, місць виробництва та зберігання продукції і т.п.

ІПК ДФСУ від 03.10.2017 р. № 2104/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД, вироблені сільгоспвиробником на давальницьких умовах із сировини, вирощеної ним на власних або орендованих земельних ділянках (за умови належної реєстрації договорів оренди таких земельних ділянок у відповідності до чинного законодавства), з метою застосування ст. 16 прим 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р № 1877-IV (далі – Закон № 1877) вважаються сільськогосподарською продукцією (товарами).

Обсяги операцій з поставки, наприклад, власне вироблених цукру, жому, меляси, в т.ч. вироблених на давальницьких умовах із власної сировини, враховуються в розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів і підлягають відображенню в графі 3 таблиці 2 додатка 9 до декларації з ПДВ та в графі 4 р. 6 Заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру одержувачів бюджетної дотації (форма № 1-РОБД).

При цьому з огляду на те, що виробництво цукру, жому, меляси, в т.ч. на давальницьких умовах із власної сировини, не відноситься до видів діяльності, здійснення яких дає право сільськогосподарському виробнику на отримання бюджетної дотації відповідно до п. 16 прим 1.3 Закону № 1877, то операції з постачання такої продукції не беруть участі в розрахунку суми бюджетної дотації.

Таким чином, у другій частині порядкового номера податкових накладних на операції з поставки цукру, жому, меляси, в т.ч. вироблених на давальницьких умовах із власної сировини, код «2» не вказується. Відповідні обсяги операцій не враховуються в сумах податкових зобов’язань та податкового кредиту, які вказуються в таблиці 1 додатка 9 до декларації з ПДВ.

Лист ДФСУ від 19.09.2017 р. № 1365/99-99-15-03-01-18.

Департамент методологічної та нормотворчої роботи УКРІНФОРМ підготував Доповнення до Заявки на доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині розрахунку реєстраційної суми для податкових накладних/розрахунків коригування, з урахуванням змін, унесених до ПКУ Законом № 909 і Законом № одна тисячі сімсот дев’яносто сім (в частині формування показника СумПеревіщ).

Починаючи з моменту реалізації даного Доповнення до Заявки, але не раніше 01.07.2017, формування показника СуммПеревіщ (СуммПеревіщ2) буде здійснюватися для кожного платника ПДВ підсумовуванням позитивної різниці між значеннями показників Суммпз і СуммЄРПН (Суммпз і СуммЄРПН2) за кожний звітний період, починаючи з липня 2015 года/III кварталу 2015 року.

Суммпз, Суммпз2 – це сума податкових зобов’язань, зазначених платником в податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них.

СуммЄРПН, СуммЄРПН2 – сума ПДВ, яка міститься в складених платником податкових накладних та розрахунків коригування на зменшення суми компенсації або збільшення суми компенсації, зареєстрованих в ЄРПН.

До відома: звітний період місяць або квартал відповідно до даних, зазначеними платниками в податкових деклараціях, при цьому для новостворених платників ПДВ, дата реєстрації яких платниками ПДВ більше, ніж перший день початку звітного періоду, перший звітний період враховує місяць (квартал), в якому вони зареєстровані, і звітний період, наступний за звітним періодом, в якому здійснено реєстрацію платником.

Офіційний веб-сайт ГУ ДФС у Харківській області.

На сьогоднішній день в Системі електронного адміністрування ПДВ проводиться операція – «реєстрація перевищення АЛЕ над сумою податку» – номер документа «override/період». Дана операція призводить до зменшення суми реєстраційного ліміту, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. Тому у платників ПДВ виникають питання щодо правомірності такого зменшення.

На відповідні скарги платників ПДВ відповіло ГУ ДФС у Харківській області.

Перш за все харківські податківці зазначили: суми ПДВ, на які платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, визначаються за формулою, зазначеною в ст. 200 прим 1.3 ПКУ, яка містить показник SПеревіщ.

SПеревіщ- це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням представлених уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, яка міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Показники формули, визначеної п. 200 прим 1.3 ПКУ, обчислюються з 01.07.2015. При обчисленні показників SНаклОтр і SНаклВід також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 та зареєстровані в ЄРПН, до податкових накладних, які складені до 01.07.2015, які підлягали надання покупцям – платникам ПДВ. Для обчислення показників SНаклОтр, SНаклВід і SМітн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, листи коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Таким чином, в Системі електронного адміністрування ПДВ відбувається коригування суми реєстраційного ліміту, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН відповідно до п. 200 прим 1.3 ПКУ.

Податок на прибуток

Податківці повідомили про можливість подання в електронній формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, для платників з базовим звітним періодом – квартал.

Фіскали звернули увагу, що відповідно до вимог п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності наданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності (абз. 11 п. 48.3 ПКУ), то Декларація подається після подання фінансової звітності та отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2017 року – 09.11.2017.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області в ІПК від 06.10.2017 р № 2163/ІПК/04-36-12-32-20.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, передбачені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). При цьому платники податків, у яких річний бухгалтерський дохід не перевищує 20 млн. грн., Можуть обійтися і без коригувань.

Що стосується операцій за договором оферти і/або комісійним і субкомісійних, іншим посередницькими договорами, в т.ч. за отриманими за вказаними договорами коштах, то по ним в Податковому кодексі коригування не передбачені навіть для високоприбуткових платників.

Таке зауваження зробило ГУ ДФС у Дніпропетровській області в ІПК від 06.10.2017 р. № 2163/ІПК/04-36-12-32-20.

Разом з тим у зазначеній ІНК контролери не вирішуються відповідати на питання: чи можна в складі бази оподаткування податком на прибуток відображати тільки різниці між отриманими за договором і сплаченими за комісійними договорами засобами (комісійна винагорода)? Тут податківці відсилають до Мінфіну.

Крім того, у згаданій ІПК контролери відзначили: незалежно від виду договору, укладеного між юридичною особою і фізичною особою (крім приватних підприємців), при виплаті коштів таким фізичним особам на юридичну особу покладаються обов’язки податкового агента, передбачені ст. 168 ПКУ.

ІПК ДФС від 15.08.2017 р № 1615/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Настанови Організації економічного співробітництва і розвитку з трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових адміністрацій (далі – Настанови ОЕСР) є головним рекомендательно-методичним міжнародним документом у сфері регулювання трансфертного ціноутворення. При введенні в Україні правил трансфертного ціноутворення в ПКУ був імплементований рекомендований настанови ОЕСР принцип «витягнутої руки» (аrm’slengthрrinciple), який є всесвітньо визнаним стандартом контролю за трансферним ціноутворенням.

Загальна методологія контролю за трансферним ціноутворенням, викладена в ст. 39 ПКУ, повністю відповідає методології Повчань ОЕСР, зокрема, в частині застосування методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципом «витягнутої руки», проведення функціонального аналізу і аналізу порівнянності, підготовки документації, процедур попереднього узгодження ціноутворення і т.п.

У той же час Україна не є членом Організації економічного співробітництва і розвитку, тому Настанови ОЕСР не можуть розглядатися як норми прямої дії в Україні.

Разом з тим, з огляду на те що Настанови ОЕСР є узагальненням найкращих сучасних практик застосування принципу «витягнутої руки» для оцінки трансфертного ціноутворення при здійсненні підприємствами контрольованих операцій, вони можуть використовуватися платниками податків і контролюючими органами як рекомендательно-методологічні матеріали при практичному застосуванні ст. 39 ПКУ.

Висновок відповідних Протоколів направлено на уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, що виникають на територіях країн.

Це буде досягатися як шляхом розподілу права оподаткування окремих видів доходів між Україною і Великобританією та між Україною і Туреччиною в залежності від місця їх виникнення, так і шляхом зарахування до податкових зобов’язань платника податків однієї держави сум податків, сплачених на території іншої держави.

Безпосередньо Протокол змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії передбачає наступне:

• оподаткування дивідендів за ставкою 5% – якщо фактичним власником дивідендів є компанія (інша, ніж партнерство), що володіє безпосередньо принаймні 20% капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і підвищена ставка з 10% до 15% – в інших випадках;

• збільшений розмір ставки оподаткування відсотків – з 0% до 5%;

• збільшений розмір ставки оподаткування роялті – з 0% до 5%;

• нову редакцію статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей Договірних Сторін щодо обміну податковою інформацією.

Протокол з Турецькою Республікою передбачає:

• розширення терміну «резидент» відповідно до положень модельної Конвенції ОЕСР;

• нову редакцію статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією без застережень щодо вимог національного податкового інтересу або банківської таємниці;

• нову статтю щодо допомоги у стягненні податків, згідно з якою Договірні Держави надаватимуть одна одній допомогу у стягненні податкових заборгованостей.

ДФС підкреслила: в разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником Звіту про контрольованих операціях та/або документації з трансфертного ціноутворення, в т.ч. за 2013-2015 звітні роки, і застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно п. 120.3 ПКУ, після закінчення 30 к. дн., наступних за останнім днем ??граничного строку сплати такого штрафу, контролюючий орган починаючи з 01.01.2017 повинен застосовувати штрафні санкції, передбачені абз. 7 п. 120.3 ПКУ.

Наприклад: податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за неподання Звіту за 2015 рік винесено в липні 2016 року. Платник податків у встановлені терміни сплатив штраф, але Звіт не надав. Контролюючий орган актом перевірки від 28.02.2017 зафіксував триваюче правопорушення щодо неподання Звіту за 2015 рік після застосування штрафної санкції згідно п. 120.3 ПКУ.

В даному випадку на платника податків накладається штрафна санкція відповідно до абзаців 6 і 7 п. 120.3 ПКУ з розрахунку 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 01.01.2015, за кожен календарний день неподання Звіту після 01.01.2017, тобто за період з 01.01.2017 по 28.02.2017.

Що стосується несвоєчасного подання Звіту, таке порушення загрожує платнику податків штрафом відповідно до п. 120.4 ПКУ.

Наприклад: податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за неподання Звіту за 2015 рік винесено у вересні 2016 року. Платник податків у встановлені граничні терміни сплатив штраф, але Звіт був представлений тільки 20.04.2017.

В цьому випадку штрафна санкція розраховується на підставі п. 120.4 ПКУ за несвоєчасне подання платником податків Звіту в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 01.01.2015, за кожен календарний день несвоєчасного подання, а саме – з 01.01.2017 по 20.04.2017 , і становить 133 980,00 грн (110 днів х 1 х 1218 грн).

Штраф за неподання Звіту відповідно до п. 120.3 ПКУ в даному випадку не застосовується, адже ознакою адміністративного порушення є факт несвоєчасного подання Звіту, а цим пунктом передбачено відповідальність саме за неподання Звіту.

Сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати оформляється окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платники податків в поле «Призначення платежу» вказують коди видів сплати, зокрема:

код 101 – для суми грошового зобов’язання,

код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів (Порядок № 666).

Тобто сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, здійснюється з різними кодами виду оплати.

Таким чином, облік наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачений.

При цьому львівські податківці зазначили: платник податків може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ПКУ).

До відома: Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів затверджений наказом Мінфіну від 24.07.2015 р № 666.

Зовнішньоекономічна діяльність

ІПК ДФСУ від 09.10.2017 р. № 2180/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Застосування відповідальності в ЗЕД визначено в р. VI Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р № 959-ХІІ (далі – Закон № 959).

Упущена вигода – це дохід або прибуток, яку міг би одержати суб’єкт ЗЕД при здійсненні зовнішньоекономічної операції і який він не отримав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Одним з видів відповідальності в ЗЕД є майнова відповідальність, яка застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій (ст. 33 Закону № 959).

Якщо порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб’єктами господарської діяльності цього або пов’язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб’єктів або держави, суб’єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Податківці в ІПК від 09.10.2017 р. № 2180/6/99-99-15-02-02-15/ІПК підсумували, що відшкодування упущеної вигоди на підставі зовнішньоекономічного договору не відноситься до штрафної санкції (неустойку).

До того ж вони повідомили, що з метою визначення різниці, на яку відповідно до пп. 140.5.11 НКУ збільшується фінансовий результат до оподаткування, суми відшкодування упущеної вигоди, сплачені за зовнішньоекономічним договором на користь нерезидента, не враховуються.

Трудове законодавство

Для підприємств, установ і організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота на працевлаштування додаткових категорій громадян в розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Цього вимагає ч. 2 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р № 5067-VI (далі – Закон про зайнятість).

Однією з таких категорій громадян є, зокрема, особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» осталось10 і менше років.

Однак починаючи з 11.10.2017 завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р № 2148-VIII підприємствам, установам і організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота в розмірі Проте одного такого особи передпенсійного віку в середньооблікової чисельності штатних працівників. Відповідні доповнення внесено в ч. 2 ст. 14 Закону про зайнятість.

У випадку роботи за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги буде копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності буде завіряти установа охорони здоров’я, яке його видає.

Це передбачає оновлена ??ч. 1 ст. 31 Закону № 1105. Зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р № 2148-VIII (діють з 11.10.2017).

ЄСВ

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ збільшена з 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Це сталося завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, який вносить зміни і до Закону про ЄСВ.

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. При наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). Це передбачає ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Однак чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, не передбачені розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ.

На це звертає увагу ГУ ДФС в Тернопільській області.

Пенсійне та соціальне забезпечення

Удосконалено Порядок надання матеріального забезпечення деяким категоріям застрахованих осіб, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 24.01.2017 р № 8; і затверджений Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України застрахованим особам у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або здійснення незалежної професійної діяльності.

За повідомленням сайту Фонду соцстраху.

До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком будуть включати періоди:

1) здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

• з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, які підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;

• з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно – за умови сплати страхових внесків (ЄСВ) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати ЄСВ);

2) проходження військової служби до 31 грудня 2017 року включно;

3) перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;

4) перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку з 1 січня 2004 року до моменту введення сплати страхових внесків (ЄСВ) за жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Таким чином, завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, підприємцям і декретниці доданий додатковий відрізок часу в стаж для призначення пенсій.

Починаючи з 01.01.2018 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону про пенсійне страхування з урахуванням появи з 1 січня 2018 року п. 31 р. XV Закону про пенсійне страхування завдяки пп. 27 п. 3 р. І Закону № 2148 зараховуються періоди здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також фіксованого податку:

• з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року (включно) – підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності;

• з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року (включно) – за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Для застрахованих осіб, які протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Держреєстру соцстрахування мають страховий стаж менше 6-ти місяців, передбачаються обмеження на розмір лікарняних та декретних, які встановлює ч. 4 ст. 19 Закону № 1105.

Завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р № 2148-VIII (діє з 11.10.2017) передбачаються уточнення в частині обчислення зазначених страхових виплат:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше ніж розмір допомоги, обчисленого з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше ніж розмір допомоги, обчисленого з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.

Раніше передбачалося, що дані мінімальні обмеження обчислюються в розрахунку на місяць.

При цьому сума допомоги по вагітності та пологах не може бути меншою за розмір допомоги, обчисленої з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.

До страхового стажу будуть прирівнюватися періоди починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню відповідно до Закону № 1105, але їм або роботодавцем за нього сплачено ЄСВ відповідно до Закону про єдиний соціальний внесок.

Відповідну несправедливість щодо осіб, які працюють за цивільно-правовими, і підприємців виправив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р № 2148-VIII (діє з 11.10.2017). Адже з 2016 року була введена єдина для всіх ставка ЄСВ в розмірі 22%, а сплачені суми ЄСВ розподілялися на всі види загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Страхуванню в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та на випадок безробіття також підлягають особи, які працюють на підставі цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, а також фіз. особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність , члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Відповідні доповнення до законодавства внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII.

Матзабезпечення і соціальні послуги зі страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (в т.ч. що здійснюють підприємницьку або іншу діяльність і одночасно працюють на умовах трудового договору) надаються за основним місцем роботи (діяльності) і за сумісництвом ( найму) в порядку, встановленому КМУ.

В період проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності фіз. особи-підприємця або зняття з обліку після припинення діяльності особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, матзабезпечення за страховими випадками застрахованим особам призначається та виплачується робочим органом Фонду соцстраху за місцем здійснення обліку такої діяльності або реєстрації місця проживання даних осіб.

Акцизний податок

Мінфін оновив форми:

• Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену;

• Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований);

• Журнал обліку погашення податкових векселів.

Відповідні форми затверджені наказом від 21.08.2017 р. № 709, який повинен замінити мінфінівський наказ від 17.02.2012 р. № 196.

Нагадаємо

1. Довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового поста, встановленого на підприємстві, подається векселедержателю для погашення податкового векселя (пп.пп. 229.2.11 ПКУ; 229.3.13 ПКУ); копія довідки про цільове використання – контролюючому органу (пп. 229.3.13 ПКУ).

2. Довідка про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований), є підставою для продажу марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв (п. 226.12 ПКУ).

3. Журнал обліку погашення податкових векселів веде векселедержатель (п. 8 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану , ізобутану для використання як сировини для виробництва етилену, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1215.

Контроль і відповідальність

ІПК ДФСУ від 03.10.2017 р. № 2111/6/99-99-14-03-03-15/ІПК.

Податківці надали деякі роз’яснення щодо підстав проведення перевірок.

Так, з огляду на пп. 78.1.4 ПКУ, контролери мають право проводити перевірки також і з інших питань, які безпосередньо не вказані в запиті, і, відповідно, вимагати в ході проведення таких перевірок подання документів або їх копій та інформації, що стосується інших податків, за якими в письмовому запиті відсутня інформація про встановлення недостовірності даних у деклараціях.

Податківці пояснюють це тим, що:

• по-перше, ПКУ не містить на це прямої заборони (як, наприклад, в ході проведення перевірки на підставі пп. 78.1.19 ПКУ);

• по-друге, пояснення та документальні підтвердження, надані платником податків на запит, можуть також містити інформацію, яка буде свідчити про недостовірність інших даних, зазначених в інших деклараціях з цього податку або за іншими податками.

Так само, на думку фахівців ДФСУ, контролери мають право на підставі пп. 78.1.1 ПКУ проводити документальні позапланові перевірки щодо операцій платника податків і третіх осіб, не зазначених у запиті, але відносяться до операції, зазначеної в запиті.

У той же час фіскали підкреслили: згідно усталеної судової практики, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти ПКУ не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту даного наказу представляється можливим ідентифікувати передбачене законодавством фактична підстава для призначення відповідної перевірки.

Лист ДФСУ від 06.09.2017 р. № 23766/7/99-99-14-03-03-17.

З 20 вересня 2017 року набули чинності зміни до Порядку направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204.

Податкові повідомлення-рішення можуть складатися і направлятися в електронній формі з дотриманням вимог по ЕЦП (п. 42.4 ПКУ). Однак слід звернути увагу, що фактичне виконання даної норми буде можливо після внесення змін до відповідного програмного забезпечення і впровадження електронного кабінету платника.

Фіскали в листі звернули увагу, що починаючи з дати набрання чинності Наказом № 658 податкові повідомлення-рішення повинні бути складені і направлені (вручені) платникам податків за формами з урахуванням змін.

ІПК ДФСУ від 03.10.2017 р. № 2112/6/99-99-14-03-03-15/ІПК щодо обов’язку подання в ході проведення документальних планових (позапланових) виїзних перевірок документів та інформації в електронному вигляді, в т. ч. сканованих копій документів, створених на паперових носіях.

Платники податків, які здійснюють ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, в електронному вигляді, повинні в Під час проведення перевірок надати посадовим особам контролюючого органу на їх запит такі документи в електронному вигляді.

Що стосується питання подання великими платниками податків у ході проведення документальних планових (позапланових) виїзних перевірок, які проводяться в приміщенні платника, сканованих документів первинного бухгалтерського обліку, складених на паперових носіях, то такі документи не вважаються документами в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р. № 851-IV та Законом України« Про електронний цифровий підпис »від 22.05.2003 р. № 852-IV, а є їх копіями.

Приватні підприємці

ФОП на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних із здійсненням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку даних витрат (пп. 177.4.6 ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів і нематеріальних активів (пп. 177.4.7 ПКУ).

Разом з тим, як роз’яснили фахівці ДФСУ, ФОП на загальній системі оподаткування налічує та відображає амортизаційні відрахування в графі 8 Книги обліку доходів і витрат щомісяця.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися в розділі 104.08 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

ФОП – платник єдиного податку надав послуги відрядженому працівникові. Витрати на оплату зазначених послуг були включені працівником до авансового звіту і компенсовані роботодавцем.

Коментуючи дану ситуацію, фахівці ДФСУ в підкатегорії 103.25 системи «ЗІР» роз’яснюють: оскільки юридична особа тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати в податковому розрахунку за формою № 1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження ФОП-єдинником послуги така юридична особа НЕ зобов’язане.

Фізособи-підприємці, в т.ч. спрощенці; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний соціальний внесок. Раніше для самозайнятих осіб, крім спрощенців, застосовувався річний період сплати ЄСВ,

Крім того, платники єдиного податку групи 1 втрачають право на сплату ЄСВ в сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску. Тому будуть змушені сплачувати його в мінімальному розмірі, як і всі інші спрощенці.

Дану новацію передбачають зміни до Закону про ЄСВ, які привносить Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-VIII.

Зазначені зміни запрацюють з 01.01.2018.

До відома

Великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні 4 послідовних податкових (звітних) квартали перевищує 1 млрд грн. або загальна сума платежів, сплачених до держбюджету, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий же період перевищує 20 млн грн. (Пп. 14.1.24 ПКУ).

Такі платники податків підлягають включенню до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр). Після включення платника податків до Реєстру та отримання повідомлення ДФСУ про даний включенні платник податків зобов’язаний стати на облік в контролюючому органі, який здійснює супровід великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр (п. 64.7 ПКУ).

Так, Реєстр великих платників податків на 2018 рік ДФСУ вже затвердила наказом від 26.09.2017 р № 632. У даний Реєстр увійшло 2594 підприємства-платника податків.

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у вересні 2017 року, в порівнянні з серпнем 2017 року, становить 102,0%.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy