Зміни в законодавстві України (№ 4, березень 2017)

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Верховна Рада прийняла Закони «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (проект № 2302-д) і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (проект № 4470).

Зокрема, зазначеними документами:

• удосконалено механізм придбання акцій приватного акціонерного товариства внаслідок придбаного контрольного пакета акцій;

• запроваджено механізм придбання акцій публічного акціонерного товариства внаслідок придбаного контрольного і значного контрольного пакета акцій;

• чинне законодавство доповнено новими статтями, якими регламентовані питання укладання учасниками господарських товариств договорів з метою спільної реалізації їх прав;

• встановлено, що рішення про укладення договору між акціонерами та/або корпоративного договору, стороною якого є держава, яка володіє акціями (часткою) від 25% їх статутного капіталу, буде прийматися відповідним суб’єктом управління державної власності (у разі якщо таким суб’єктом управління державної власності є господарська структура, рішення приймається наглядовою радою такої господарської структури або її вищим органом управління);

• встановлено, що рішення про укладення договору між акціонерами та/або корпоративного договору, стороною якого є господарське товариство, частка держави в якому становить 100% і яке володіє від 25% їх статутного капіталу, буде прийматися наглядовою радою такої господарської структури або вищим органом управління господарського товариства, частка держави в якому становить 100%.

 

ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3653/6/99-99-15-03-02-15.

Податкова накладна, яка містить помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає можливості ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Причому дана помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до цієї податкової накладної. Даний розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Крім того, п. 201.10 ПКУ передбачає: у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при вказівці обов’язкових реквізитів податкової накладної, встановлених п. 201.1 ПКУ, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на цього продавця / покупця. Дане право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому подано податкову накладну або допущені помилки при вказівці обов’язкових реквізитів податкової накладної.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням цих товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання цих товарів/послуг.

Впродовж 90 к.дн. з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 ПКУ, контролюючим орган зобов’язаний здійснити документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за цією операцією.

У свою чергу, Податковий кодексом не передбачено можливість формування податкового кредиту на підставі такої заяви із скаргою.

 

Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. № 2734/6/99-99-15-03-02-15.

Витрати виконавця на відрядження фахівців, задіяних при наданні послуг, здійснені ним в рамках відповідного договору, є витратами по забезпеченню виконання складових частин загального обсягу послуги, а тому є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ.

При отриманні виконавцем оплати частини вартості послуг в розмірі понесених ним витрат на відрядження фахівців для надання відповідних послуг такий виконавець послуг, згідно п. 201.1 ПКУ, повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Дана зареєстрована в ЄРПН податкова накладна для замовника послуг є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (п. 201.10 ПКУ).

 

Лист ДФСУ від 28.02.2017 р. № 4066/6/99-99-15-02-02-15.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є бухгалтерський фінрезультат підприємства, відкоригований на податкові різниці з р. ІІІ ПКУ. У свою чергу, Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці від операцій по внесенню фінансових інвестицій в статутний капітал товариства.

Відносно оподаткування ПДВ, то операція по внесенню коштів до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки в статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.

 

Податкова накладна складається постачальником (орендодавцем) на суму орендної плати, яка включає відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

У даній податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема:

• опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

• ціна поставки без урахування ПДВ;

• ставка податку та відповідна сума ПДВ в цифровому значенні;

• загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

• код послуги згідно з ДКПП.

У разі якщо на дату складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, останній календарний день місяця) фактична вартість орендної плати відрізняється від розрахункової, яка була сплачена раніше, до такої податкової накладної повинен бути складений і зареєстрований в ЄРПН у встановлений ПКУ строк відповідний розрахунок коригування.

З таким роз’ясненням з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

З огляду на це роз’яснення, зрозуміло, що відшкодування вартості комунальних послуг буде мати такий же код за ДКПП, як і, власне, послуга оренди – 68.20. Адже відшкодування комунальних послуг є складовою частиною орендної послуги.

 

Лист ДФС від 14.02.2017 р № 2962/6 / 99-99-15-03-02-15.

Платник податків може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості необоротних активів, придбаних до 01.07.2015 р., які не були включені до складу податкового кредиту до 01.07.2015 р.під час придбання або виготовлення таких необоротних активів (п. 36 підрозділу 2 р. XX ПКУ), при наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання даних необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН. При цьому базою для нарахування податкового кредиту є залишкова вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого такі необоротні активи почали використовуватися в оподатковуваних операціях (при відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни).

У р. II «Податковий кредит» (рядки 10 і 11) декларації з ПДВ включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1 і 10.2) або без ПДВ (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 і 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 11.4).

Таким чином, у податковій декларації з ПДВ дані бухгалтерської довідки за вищевказаними операціями відображаються, відповідно, в рядках 10.1, 10.2 і 11.1, 11.2. При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 надається додаток 5 до податкової декларації з ПДВ.

У таблиці 2 «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%» р. II додатка 5 зазначаються дані такої бухгалтерської довідки:

• у графі 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» вказується ІПН платника податків;

• у графі 3 «Податкова накладна, Інший документ/період складання» – дата складання бухгалтерської довідки;

• в графі 5 – обсяг поставки (без ПДВ);

• в графах 6 і 7 – сума ПДВ (відповідно до ставки податку – 20% або 7%).

У грудні 2014 року платником була складена податкова накладна на неплатника ПДВ на суму ПДВ менше 10 тис.грн., отриману як гарантійний платіж по операції оперативної оренди торгових площ. Зазначена податкова накладна, відповідно до п. 11 підрозділу 2 р. XX ПКУ, не підлягала реєстрації в ЄРПН. Згідно з умовами договору, сума гарантійного платежу може бути або зарахована за місяць оренди, або повернена орендарю. На суму гарантійного платежу покупець не скористався послугами місяці оренди. У зв’язку з цим в поточному 2017 році платником здійснено повернення неплатнику ПДВ вищевказаного гарантійного платежу.

При таких обставинах постачальник – платник ПДВ (орендодавець) має право скласти розрахунок коригування та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. Для реєстрації у 2017 році в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеної в грудні 2014 року на неплатника ПДВ, платник ПДВ зобов’язаний зареєструвати дану податкову накладну в ЄРПН з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ. У свою чергу, складання такого розрахунку коригування можливе лише за наявності підтвердних платіжних документів щодо здійснення повернення покупцю коштів за гарантійним платежу.

Розрахунок коригування, складений в 2017 році до податкової накладної грудня 2014 року, виписаної на неплатника ПДВ, реєструється в ЄРПН постачальником.

Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, складений в 2017 році до податкової накладної грудня 2014 року, виданої на неплатника ПДВ, є підставою для продавця на зменшення податкових зобов’язань в періоді складання даного розрахунку коригування при реєстрації в ЄРПН без порушення термінів, і – в періоді реєстрації в ЄРПН в разі порушення термінів даної реєстрації. Разом з тим таке зменшення можливо тільки в разі визначення платником в періоді отримання гарантійного платежу – грудень 2014 року, податкових зобов’язань з ПДВ за цією операцією.

Отже, операція з повернення гарантійного платежу покупцю, по якій складений і зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування, підлягає відображенню в рядку 7 декларації з ПДВ з відповідним відображенням зазначеної операції в додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» того звітного періоду, в якому складено такий розрахунок коригування під час його реєстрації в ЄРПН без порушення термінів цієї реєстрації, і в податковій звітності з ПДВ того звітного періоду, коли даний розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН, в разі його реєстрації з порушенням встановлених термінів.

У свою чергу, відзначимо: якщо після здійснення операції з постачання товарів / послуг покупець цих товарів або послуг втрачає статус платника ПДВ, ця особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця. Тому якщо покупець – неплатник ПДВ, яким платником повернутий гарантійний платіж в 2017 році, був платником ПДВ в періоді перерахування платнику гарантійного платежу – в грудні 2014 року, у платника підстави щодо складання розрахунку коригування по даній операції відсутні.

Це роз’яснення опублікувала ДФС в Дніпропетровській області.

У разі якщо самостійне виправлення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за звітні періоди до 01.01.2015 р. здійснюється у звітній декларації з податку на прибуток, то виправлена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування відображається в рядку 04 таблиці 1 додатка ВП до такої декларації.

Якщо ж виправлення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за звітні періоди до 01.01.2015 р. проводиться в уточнюючої декларації, то виправлена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування відображається у рядку 04 уточнюючої декларації.

У свою чергу, інші показники додатка ВП до звітної декларації і уточнюючої декларації не заповнюються. При необхідності платник податків може надати разом з цією декларацією доповнення до даної декларації, складене в довільній формі, яке буде вважатися невід’ємною частиною декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який надає звітність в електронній формі, подає дане доповнення в електронній формі.

З таким роз’ясненням з розділу 102.23 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

Юридична особа – платник єдиного податку групи 3, який з початку року обрав ставку єдиного податку в розмірі 3%, що передбачає сплату ПДВ, і з яким протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує в такому звітному кварталі ставку єдиного податку в розмірі 3% і не пізніше ніж за 15 к.дн. до початку наступного календарного кварталу зобов’язаний надати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою в розмірі 5% або заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

Якщо ж юрособі-єдиннику анульовано реєстрацію платника ПДВ посеред останнього місяця кварталу або в останні дні кварталу, то він буде перебувати на спрощеній системі оподаткування і застосовувати ставку єдиного податку в розмірі 3% в кварталі, в якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, і в наступному кварталі (в якому в певні ПКУ терміни має бути надана заява щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою в розмірі 5% або заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування).

З таким роз’ясненням з розділу 108.01 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Лист ДФС від 22.02.2017 р № 3721/6/99-99-15-02-02-15.

Фізична особа – резидент у разі виплати на користь нерезидента – юридичної особи доходів із джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав утримує податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15%, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

За підсумками податкового (звітного) року, в якому здійснені виплати на користь нерезидента – юридичної особи доходів із джерелом походження з України, фізична особа має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію з податку на прибуток і додаток ПН до неї.

Податківці в листі звернули увагу, що дана фізична особа в Декларації, крім рядка 23 ПН, де вказується сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, які отримали доходи з джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює. При заповненні декларації та додатки фізична особа зазначає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті).

У свою чергу, оскільки фізична особа – резидент, який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів і утримує податок з цих доходів, є податковим агентом даного нерезидента, то це фізична особа не має ставати на облік в якості самостійного платника податку на прибуток.

 

Лист ГУ ДФС в м. Києві від 17.03.2017 р. № 5586/10/26-15-13-01-12.

У разі якщо юридична особа компенсує своєму найманому працівнику витрати на таксі, понесені ним під час відрядження як в межах території України, так і за кордоном, сума зазначеної компенсації підлягає оподаткуванню ПДФО як додаткове благо.

Податкова звертає увагу на те, що, оскільки лише положення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59 (далі – Інструкція № 59), містять поняття автомобільного транспорту загального користування, то при вирішенні питання щодо оподаткування суми відшкодованих витрат на таксі, понесених найманим працівником під час відрядження в межах території України, слід керуватися цією Інструкцією.

Відрядженому в межах території України працівникові відшкодовуються витрати на проїзд (в т.ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад у розмірі вартості проїзду на повітнряному, залізничному, водному і автомобільному транспорті загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту під час відрядження за кордоном можуть бути відшкодовані платнику податку тільки з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).

З огляду на той факт, що витрати на таксі, які були понесені найманим працівником під час відрядження як в межах території України, так і за кордоном, не підлягають обов’язковому відшкодуванню, але за рішенням керівника юридичної особи ці витрати були відшкодовані працівнику, то сума цих витрат буде вважатися додатковим благом.

При наданні податковим агентом доходів у будь-якої негрошовій формі базою оподаткування є вартість даного доходу, розрахована за звичайний цінам, правила визначення яких встановлені ПКУ, помножена на коефіцієнт. Тобто саме збільшення вартості доходу, надання в негрошовій формі, дає можливість податковому агенту сплатити ПДФО виключно з даного доходу.

Отже, якщо розмір добових витрат перевищує встановлені пп. 170.9.1 ПКУ норми, сума такого перевищення оподатковується ПДФО і визначається в порядку, встановленому п. 164.5 ПКУ, тобто із застосуванням коефіцієнта.

За умови, якщо податковий агент приймає рішення про проведення нарахування та сплати ПДФО з нарахованого (виплаченого) доходу за рахунок власних коштів, то сума коштів в розмірі не стягнутого податку є доходом у вигляді додаткового блага і оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

 

ВАСУ в ухвалі від 07.02.2017 у справі № 821/3851/15-а (К/800/14028/16).

Згідно з пп. 78.1.1 ПКУ, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, в разі якщо за результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення даним платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

З наведеної норми випливає, що виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для здійснення перевірки тільки в разі, коли сумніви не усунуто наданими поясненнями і документальними підтвердженнями. Отже, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень та їх документальні підтвердження. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

У той же час суб’єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки та оскаржити його в суді.

В такому суперечці саме контролери зобов’язані довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб’єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

 

ВАСУ в ухвалі від 23.02.2017 р. № К/800/25008/16.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин в наступних випадках (п. 73.3 ПКУ):

1. За результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку.

2. У разі виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

3. Для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 ПКУ.

4. При виявленні недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, наданих платником податків.

5. Коли щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної.

6. У разі проведення зустрічної звірки і в інших випадках, визначених ПКУ.

ВАСУ в постанові дійшов висновку, що в запиті про надання інформації контролери конкретно не визначили жодного або декілька з 6-ти вищенаведених підстав для направлення такого запиту. Тому направлення даного запиту є протиправним.

Доводи податкового органу про те, що запит направлено позивачу в зв’язку з проведенням зустрічної звірки його контрагента і можливі порушення ним вимог законодавства, про що зазначено в запиті, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими,оскільки в зазначеному запиті позивача не вказані жодні відомості, що свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

 

Під час попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за IV квартал 2016 року ДФСУ встановлені окремі методологічні помилки заповнення податкової звітності.

Зокрема платники під час заповнення додатків до декларації не врахували, що з 1 січня 2016 року Законом від 24.12.2015 р № 909-VIII збільшені на 26,7 відсотка ставки екологічного податку, що діяли в 2015 році.

У колонці 3 додатків 1-3 до Декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платники помилково вказували в «кілограмах», а не в «тоннах».

Також у випадках, коли коефіцієнт дорівнює «1», в колонці 5 додатка 2, колонках 5 і 6 додатка 3 до Декларації платники замість «1» неправильно вказували «0». У числі помилок є і такі, коли в колонці 5 додатка 2, колонках 5 і 6 додатка 3 до Декларації платники вказували інший коефіцієнт, ніж передбачений Податковим кодексом України, або замість коефіцієнта вказували ставку податку.

Крім цього, платники в додатках 1-3 до Декларації вказували не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів); в інших випадках вказували код одного забруднюючої речовини (відходів), а ставку – іншого.

Нагадаємо: форму Податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 р № 715.

 

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків і зборів в рахунок погашення боргу по сплаті ЄСВ неможливе.

Пояснюється це тим, що ЄСВ не входить в систему оподаткування і не відноситься до джерела наповнення дохідної частини державного і місцевих бюджетів. Нагадаємо! Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 2464, ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, а платник, який не має банківського рахунку, сплачує ЄСВ шляхом внесення готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

З таким роз’ясненням з розділу 135.04 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ можна ознайомитися в системах ЛІГА: ЗАКОН.

 

Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.01.2017 р № 5.2-28-4.

Застраховані особи, у яких протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж менше 6-ти місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Для підтвердження страхового стажу такій застрахованій особі необхідно надати страхувальникові інформацію з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про страховий стаж за минулий період за формою ОК-5 або ОК-7. Такі довідки надає Пенсійний Фонд України.

У разі якщо застрахована особа не надала роботодавцю довідку за формою ОК-5 або ОК-7, в результаті чого не підтвердило 6-місячний страховий стаж в 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності в даному випадку надається в розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Якщо ж застрахована особа надасть довідку після нарахування йому допомоги по тимчасовій непрацездатності та підтвердить наявність 6-місячного страхового стажу в 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності підлягає перерахунку незалежно від того, довідка надана до закінчення 12-ти місяців з дня відновлення працездатності або після їх закінчення, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло вчасно в терміни (ч. 5 ст. 32 Закону № 1105).

 

Громадяни, які у 2016 році отримали спадщину не від родичів першого ступеня споріднення і не сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, повинні подати декларацію та сплатити податок.

При отриманні спадщини членами сім’ї першого ступеня споріднення незалежно від того, що було успадковано, ставка податку становитиме 0%. Інші громадяни України повинні сплатити 5-відсотковий податок за будь-яке майно, успадковане (або подароване) від резидентів України.

Якщо резидент України отримав спадок від нерезидента, то йому доведеться сплатити ставку податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18%. Така ж ставка застосовується і в разі, якщо нерезидент отримав спадок на території України. Також громадяни зобов’язані сплатити військовий збір, який становить 1,5 відсотка від вартості успадкованого (подарованого) майна (не сплачують особи, які отримали доходи у вигляді грошових коштів, майна, майнових чи немайнових прав, які оподатковуються за нульовою ставкою). При сплаті податку слід врахувати кілька нюансів. По-перше, якщо спадкоємцем є нерезидент України, податок на доходи фізичних осіб і військовий збір повинні бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів успадкування, при цьому декларація не подається, оскільки в іншому випадку нотаріус не видає свідоцтво про право спадкування. По-друге, в разі переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат страхова компанія є податковим агентом, а тому людям, які успадкували ці виплати, подавати декларацію не потрібно. По-третє, якщо спадкоємець-резидент самостійно, до нотаріального оформлення об’єктів успадкування, сплатив податок (збір), йому також не потрібно подавати декларацію. Крім того, не повинні подавати декларацію спадкоємці в разі отримання спадщини від спадкодавців, які є членами сім’ї першого ступеня споріднення. Сплатити податкові зобов’язання за результатами 2016 року необхідно до 1 серпня поточного року. Відділ організації роботи Чернівецької ОДПІ.

 

Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4770/6/99-99-13-02-03-15.

Якщо виплата компенсації вартості користування житлом у гуртожитку, яка виплачується працівникам роботодавцем, не передбачена умовами трудового і колективного договору, то з метою оподаткування сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників як додаткове благо і оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Крім того, оскільки зазначена компенсація не визначена Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 р № 1170 як виплата, яка звільняється від нарахування ЄСВ, то відповідно до законом № 2464 сума виплаченої компенсації є базою нарахування ЄСВ на загальних підставах.

З моменту визначення заборгованості емітента перед нерезидентом – інвестором у фіксованій сумі в іноземній валюті на дату виникнення такої заборгованості (дату узгодження наміри виходу нерезидента зі складу учасників товариства) підприємство перераховує курсові різниці на кожну дату балансу. Крім того, погашення заборгованості емітента перед іноземним інвестором при поверненні його частки в статутному капіталі спричинить виникнення курсових різниць на дату даного погашення за правилами, визначеними для монетарних статей балансу (за різницею в курсах гривні до євро на дату формування статутного капіталу і на дату повернення внеску ).

Згідно НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які сприяють зростанню власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників) (п. 3 НП (С ) БО 1). Відповідним чином надано визначення терміну «витрати» – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Тобто курсові різниці, що виникають внаслідок погашення зобов’язань емітента в разі зменшення статутного капіталу, не можуть бути визнані доходом або витратами. При цьому суми даних курсових різниць відображаються у складі додаткового капіталу (п. 28 П (С) БО 13 «Фінансові інструменти»).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості емітента перед іноземним інвестором на дату балансу і дату повернення частки в статутному капіталі (і відображення таких курсових різниць у складі додаткового капіталу) не вплине на об’єкт оподаткування податком на прибуток, оскільки не формує витрати або доходи підприємства.

Окремо слід відзначити: в розумінні ПКУ повернення частки в статутному капіталі не є господарською діяльністю, що не вважається доходом нерезидента і, таким чином, курсові різниці, що виникають при погашенні заборгованості емітента перед іноземним інвестором на дату повернення частки в статутному капіталі не оподатковуються податком з доходів нерезидента, оскільки не змінюється фактичний розмір внеску у валюті інвестування. Дане роз’яснення оприлюднила ДФС у Дніпропетровській області.

 

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз’яснень

Витрати на охорону праці покладаються на роботодавця і визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Їх перелік регулюється в колективному договорі. Даний перелік досить великий, і залежить від виду діяльності підприємства та інших умов. Підприємство самостійно розробляє систему і форми обліку, звітності та контролю господарських операцій, враховуючи особливості своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

З огляду на зазначене, Державна служба України з питань праці оприлюднила проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 № 994», яким пропонується встановити наступне:

• формування витрат на охорону праці для їх відображення в господарської діяльності здійснюється з урахуванням методологічних основ формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та її розкриття у фінансовій звітності, визначених за правилами бухобліку, а також іншими нормативно-правовими актами щодо ведення бухгалтерського обліку;

• фактичні витрати на охорону праці підтверджуються документами, що містять відомості про здійснення господарських операцій, для подальшого їх відображення в обліку, який ведеться підприємством для формування фінансової, податкової та інших видів звітності;

• склад, обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці відповідно до переліку, затвердженого цією постановою, роботодавець визначає в колективному договорі або угоді.

У зв’язку з введенням з 01.01.2017 р. змін до частині оподаткування податком на прибуток був підготовлений проект наказу Мінфіну України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Даний проект оприлюднила ДФСУ. Внесення змін до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств планують здійснити шляхом викладення її в новій редакції. Тому коротко розповімо, чим саме буде відрізнятися нова редакція декларації з податку на прибуток від старої.

Декларація з податку на прибуток. У формі самої декларації з’являться такі нові рядки:

• рядок 07.2 «Страхові Платежі, необхідних для планування внески, необхідних для планування премії за договорами перестрахування»;

• рядок 09.1 «сума доходу, що залишилась після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 – рядок 09.1.2)”;

• рядок 09.1.1 «загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею»;

• рядок 09.1.2 «сума сформованому призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення»;

• рядок 09.2 «сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 розділу І ПКУ».

При цьому з форми декларації з податку на прибуток прибрали рядки, пов’язані з розрахунком авансових внесків з податку на прибуток (рядок 26), і рядки щодо виправлення помилок за авансовими внесками – рядки 36, 37, 38 і 39.

Трохи змінилася таблиця для відміток про наявність додатків. У ній з’явилося нове поле «ФЗ», в якому платники повинні проставляти позначку «+» при подачі разом з декларацією фінансову звітність. Так, згідно з новим приміткою 12 в поле «ФЗ», фінзвітність, яка складається платниками податку на прибуток, є додатком до декларації з податку на прибуток і його невід’ємною частиною.

Несуттєві зміни відбулися і в таблиці «Відомості про одночасне Подання до податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм Фінансової звітності». Тепер в формі декларації вона йде відразу за таблицею «Наявність Додатків» і називається «Наявність поданих індивідуальних до податкової декларації з податку на прибуток підприємств Додатків – форм Фінансової звітності».

Додаток ЗП «Зменшення нарахованої суми податку».

В даному додатку прибрали 2 рядки, а саме:

• рядок 16.5 «Сума нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ відносно об’єктів нежитлової нерухомості (п. 137.6 ст.137 розділу III ПКУ)»;

• рядок 16.6 «Сума нарахованого авансового Внески з податку на прибуток відповідно до п.38 підрозділу 4 розділу XX ПКУ».

Додаток ПН «Звіт про виплачені доходи нерезиденту-юрособі». У таблиці 1 цього додатка з’явилися такі нові рядки:

• рядок 25 «Проценти за позику або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позика або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умів підпунктів «б» і «в» пп.141.4.11 п.141.4 ст.141 розділу ІІІ ПКУ (п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ)»;

• рядок 26 «Проценти за позику або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп.141.4.11 п.141.4 ст.141 розділу ІІІ ПКУ(п.47 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ)»;

• рядок 27 «Доходи за операціями з розміщення державних деривативів та доходи, що виплачуються за державними деривативами, відповідно до умов правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом відповідно до п.37 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ».

Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операции и сум податкових зобов’язань платника податку».

В даному додатку вилучена графа 8 «Код за державним класифікатором продукції та послуг» та трохи реформовані графи 15 і 16. Замість них з’явилося чотири графи, по дві з яких мають загальну шапку, а саме:

• «При продажу товарів (робіт, послуг)» – графа 14 «мінімальне значення діапазону цін / рентабельності» і графа 15 «сума коригування»;

• «При придбанні товарів (робіт, послуг)» – графа 16 «максимальне значення діапазону цін/рентабельності» і графа 17 «сума коригування».

Додаток ВП «Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилки (і)». Тут зміни аналогічні змінам у формі самої декларації з податку на прибуток – додані нові рядки 07.2, 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 і виключені рядки 26, 36, 37, 38, 39 щодо авансових внесків.

Додаток РІ «різниці». Не враховуючи змін в кодах різниць, Додаток РІ доповнили великою кількістю нових різниць. Серед них, зокрема, такі:

• код різниці 1.1.3 – сума залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих ОЗ або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ в разі ліквідації або продажу даного об’єкта (п. 138.1 ПКУ);

• код різниці 1.1.4 – сума витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ або невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до НП(С) БО або МСФЗ (п. 138.1 ПКУ);

• код різниці 1.2.3 – сума первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих ОЗ або невиробничих нематеріальних активів і витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, в тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(с)БО або МСФЗ, в разі продажу даного об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманого від такого продажу (п. 138.2 ПКУ);

• код різниці 2.2.3 – сума списаної дебіторської заборгованості (в тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (пп. 139.2.2 ПКУ);

• код різниці 3.1.10 – сума перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податків (крім фізичних осіб), і платникам податків, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р . XX ПКУ (пп. 140.5.10 ПКУ);

• код різниці 3.1.11 – сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правовими договорами на користь осіб, які не є платниками податків (крім фізичних осіб), і на користь платників податків, які оподатковуються за ставкою 0% згідно п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ (пп. 140.5.11 ПКУ);

• код різниці 3.1.12 – сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 ПКУ);

• код різниці 4.1.16 і 4.2.15 – сума витрат і доходів, яка врахована при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток до 1 січня 2015 року, а також врахована в складі витрат відповідно до П(С)БО або МСФЗ при визначенні фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року (п. 42 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ);

• код різниці 4.1.17 – сума нарахованої амортизації ОЗ 4 групи протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації (п. 43 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ);

• код різниці 4.2.16 – сума розрахованої амортизації ОЗ 4 групи відповідно до п. 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди (п. 43 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Додаток АМ «Інформація відносно нарахованої амортизації». Додаток АМ доповнено новим рядком «А4.1», яка повинна заповнюватися при розрахунку амортизації за прямолінійним методом по ОЗ 4 групи з використанням мінімально допустимого терміну амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ. Додаток ЦП – «Операції Із цінними паперами». Цей додаток доповнено наступними новими рядками:

• рядком 4.1.3 РІ – «Загальний результат переоцінки цінних паперів (рядок 4.1.3.1 – рядок 4.1.3.2) (+, -)»;

• рядком 4.1.3.1 – «загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування»;

• рядком 4.1.3.2 – «загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування»;

• рядком 04 – «Від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, що не врахований у попередніх податкових періодах»;

• рядком 4.1.4 РІ – «Фінансовий результат від продажу та других способів відчуження цінних паперів (рядок 01 – рядок 02 – рядок 03 – рядок 04) (+, -)».

Оприлюднено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Повідомлення про укладення форвардного або ф’ючерсного контракту». Проект наказу розроблено з метою виконання пп.пп. 39.2.1.3 і 39.3.3.3 ПКУ.

Нагадаємо: згідно з прийнятими законодавчими змінами, порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф’ючерсних цінах на найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту дату (за умови, якщо платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, який реалізує податкову і митну політики, про укладення даного контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону про електронний документообіг і електронний цифровий подпи і протягом 10-ти робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф’ючерсного контракту).

 

З 1 січня 2017 року підрозділ 10 р. ХХ ПКУ було доповнено пунктом 38, який встановлює деякі особливості справляння податків і зборів на період проведення АТО.

Нагадаємо, що серед іншого законодавець передбачив наступне:

• об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, визнаної такою відповідно до постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 р № 254- VIII, або на території населених пунктів на лінії зіткнення (далі – територія АТО), які знаходяться у власності фізичних або юридичних осіб, які не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершена антитерористична операція;

• плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за земельні ділянки, розташовані на території АТО, не нараховується та не сплачується в період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершена антитерористична операція. У той же час було встановлено, що нараховані і сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також суми плати за землю вважаються надмірно сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Однак зараз зареєстрований законопроект № 6210 яким народні депутати пропонують змінити лояльні норми. А саме – встановити, що нараховані і сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на території АТО, а також суми плати за землю за земельні ділянки, розташовані на території АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків і не направляються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) за іншими податками, зборами.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy