Зміни в законодавстві України (№ 5, липень 2018)

І. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

ГУ ДФСУ в Запорізькій області в ІПК від 26.07.18 р. № 3293/ІПК/08-01-12-01-10.

Якщо після отримання попередньої (авансової) оплати за послуги (здійснення часткової поставки послуг), що не мають окремої вартості, ціна таких послуг збільшується, то постачальник – платник ПДВ повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отриманої передоплати.

При цьому податківці хочуть, щоб такий розрахунок коригування постачальник складав на дату першої події (оформлення акта прийому-передачі виконаних обсягів робіт або доплати за такі роботи).

 

Перереєстрація при зміні даних про платника ПДВ.

При зміні даних про платника ПДВ, що стосуються, зокрема, його місцезнаходження (місця проживання), контролюючий орган проводить перереєстрацію даного платника ПДВ (п. 183.15 ПКУ та п. 4.1 та п. 4.2 розд. IV Положення від 14.11.2014 р. № 1130).

Для цього платник ПДВ подає до ДФСУ за місцем обліку додаткову реєстраційну заяву № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, наступних за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.

У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, в тому числі критерії, за якими на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ.

Оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу і т.д. вносяться зміни до відомостей про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання ФОП в Єдиному державному реєстрі, це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

За даними ГУ ДФСУ в Дніпропетровській області.

 

ІПК ДФСУ від 20.07.2018 р. № 3204/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

«Зменшуючий» розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на одержувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН одержувачем (покупцем) товарів/послуг. Для цього постачальник направляє складений розрахунок коригування одержувачу.

Згідно п. 201.10 ПКУ реєстрація такого розрахунку коригування в ЄРПН повинна бути здійснена протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).

При цьому виникає питання: а як же визначається дата отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг?

ПКУ не передбачає механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування. Тому, щоб уникнути помилок при складанні податкової звітності та непорозумінь при розрахунку в СЕА ПДВ показника “SПеревіщ” реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податківці радять здійснювати з урахуванням термінів, визначених абз. 15 – 16 п. 201.10 ПКУ.

Тобто реєстрація в ЄРПН повинна бути здійснена:

• для «зменшуючих» розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони були складені;

• для «зменшуючих» розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони були складені.

 

ІПК ДФСУ від 25.07.2018 р. № 3260/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Платник ПДВ – постачальник товарів/послуг в разі повернення ним суми попередньої оплати покупцеві має право зменшити свої ПДВ-зобов’язання (п. 192.1 ПКУ). Для цього складається розрахунок коригування.

При цьому постачальник має право зменшити свої ПДВ-зобов’язання тільки після реєстрації зазначеного розрахунку коригування в ЄРПН. Оскільки розрахунок коригування – “мінусовий”, такий обов’язок покладається на покупця – платника ПДВ.

У той же час виникає питання: коли ж «мінусовий» розрахунок коригування, який пройшов при цьому блокувальну процедуру, відображати в Декларації з ПДВ?

Платник ПДВ може зменшити податкові зобов’язання на суму ПДВ, зазначену в розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, реєстрація якого в ЄРПН зупинена, тільки після припинення процедури даного призупинення:

• при своєчасній реєстрації в ЄРПН зазначеного розрахунку коригування – в декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому він був складений;

• при несвоєчасній реєстрації в ЄРПН – в декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому він був зареєстрований в ЄРПН.

Якщо не дотримуватися зазначеного порядку відображення розрахунку коригування в декларації, у платника ПДВ виникне невідповідність між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН, що призведе до неправильного розрахунку показника «S Перевищ». Виправити цю невідповідність можна шляхом подання уточнюючих розрахунків в декларації з ПДВ за відповідні звітні періоди (п. 50.1 ПКУ).

 

Як заповнити розрахунок коригування до податкової накладної (зареєстрованої в ЄРПН), форма якої на момент її складання ще не передбачала зазначненя коду ставки, коду пільги?

За час свого існування форма податкової накладної досить часто змінювалася. Деякі реквізити зникали з форми податкової накладної, а деякі з’являлися. Наприклад, раніше в податковій накладній не було таких реквізитів, як «Код ставки» і «Код пільги».

Податківці радять в такому випадку заповнювати розрахунок коригування наступним чином:

• в рядку, яким сторнується рядок податкової накладної (обнулення), графу 11 «Код ставки» і графу 12 «Код пільги» не заповнювати, оскільки форма податкової накладної в той час не передбачала зазначення в табличній частині податкової накладної коду ставки, коду пільги;

• додається із зазначенням нового чергового порядкового номера рядок, якого не було в податковій накладній, яка коригується, в якій в графі 11 вказати код ставки, в графі 12 – код пільги, що діють на дату коригування.

Роз’яснення з розділу 101.16 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

 

За наслідками червня 2018 року платники ПДВ вперше відзвітували за оновленими формами додатків Д1 і Д5 до декларації з ПДВ, зміни в які були внесені наказом Мінфіну від 23.03.2018 р. № 381.

Надання платниками відповідної інформації, передбаченої в вищевказаних додатках, дозволяє платникам з 01.08.2018 скористатися правом на реєстрацію в ЄРПН в порядку, визначеному п. 200.1.9 ПКУ, тільки податкових накладних та розрахунків коригування виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (SПеревищ ).

Крім того, контролери нагадали, що в ІТС «Електронний кабінет» платникам в режимі реального часу надано доступ до сервісів СЕА ПДВ.

Офіційний веб-сайт ДФСУ.

Податок на прибуток

До якого органу слід звітувати, якщо платник податку на прибуток змінив адресу.

ДФСУ нагадала, що платник податку на прибуток у разі зміни податкової адреси в зв’язку зі зміною адміністративного району подає декларацію і сплачує податок на прибуток за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новим місцем податкової адреси (основним місцем обліку).

У разі зміни податкової адреси в зв’язку зі зміною адміністративного району неприбутковою організацією Звіт подається за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку).

Роз’яснення з розділу 102.23 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Звітність

Офіс великих платників податків ДФСУ звертає увагу що, граничний термін подання Звіту про пільги за 1-е півріччя 2018 року – 09.08.2018.

Для подання звітності за півріччя 2018 року використовуються Довідник № 87/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник № 87/2 інших податкових пільг.

При складанні Звіту про суми податкових пільг суб’єктам господарювання необхідно звернути увагу на наступне:

– Звіт про суми податкових пільг подається за I квартал, півріччя, три квартали та рік протягом 40 календарних днів після закінчення податкового періоду. Якщо у підприємства була пільга, але воно нею не скористалася, то звіт про суми податкових пільг за півріччя 2018 року подавати не потрібно (пункт 3 Порядку № 1233). Якщо хоча б в одному кварталі звітного року підприємство все ж нею скористалося, то звіт доведеться представляти всі наступні квартали звітного року, оскільки звіт містить накопичувальну інформацію;

– у Звіті необхідно вказувати код і найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, чинним на момент подання звіту;

– в підграфі «усього» і в підграфі «в тому чіслі з державного бюджету» графи «Сума податкових пільг» відображається сума пільг за платежами, що здійснені до відповідних бюджетів.

З огляду на те, що формою Звіту не передбачено подання уточненого звіту, і в зв’язку з тим, що зазначений Звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки у Звіті за рік слід виправляти в новому Звіті – до закінчення граничного строку подання Звіту за рік, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ??податкового періоду. За звітні періоди минулих років платники податків не мають можливості представляти Звіти з уточненими показниками.

Під час складання звіту платники найчастіше припускаються помилок при відображенні:

– суми пільги – замість гривні вказують в тисячах гривень;

– обсягу пільги – замість відображення наростаючим підсумком, вказують обсяг пільги тільки за окремий квартал;

– коду пільги – невідповідність довіднику пільг, чинним на момент подання звіту.

 

9 серпня граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з податковою декларацією квартальну фінансову звітність, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутку) неприбуткової організації) і її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Згідно п. 120.1 ПКУ за неподання податкової звітності в терміни, визначені законодавством, або її затримку передбачається відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків повторно, встановлюється штраф в розмірі 1020 гривень за кожне неподання або несвоєчасне подання.

ГУ ДФСУ в Київській області на своєму сайті.

Готівкові розрахунки

ІПК від 26.07.2018 р. № 3288/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

З 1 червня 2018 року Національний банк України упорядкував питання оприбуткування готівки на торгових об’єктах і питання обов’язковості використання касової книги тими відокремленими підрозділами, які не проводять операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.

У новій редакції було викладено п. 11 розд. I Положення № 148, чим врегульовані питання оприбуткування готівки на торгових об’єктах, а саме:

«11. Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

<…>

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб – підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО».

Отже, касова книга не використовується, якщо на відокремлених підрозділах установ/ підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування і друку фіскальних звітних чеків та їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій в КОРО.

Разом з тим податківці в ІПК відзначили наступне: якщо інкасація проводиться інкасаторською службою банку з підрозділів-магазинів, то в касовій книзі головного підприємства такі операції не відображаються.

Пенсійне та соціальне забезпечення

Оновлені правила призначення страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання та особам, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника.

Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений постановою правління Фонду соцстраху від 19 липня 2018 року № 11.

Рішення про страхові виплати буде прийматися начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформлюватись ухвалою (в тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), в якому зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обгрунтування відмови у виплатах.

Доставка і перерахування сум, що виплачуються потерпілим та особам, які мають на це право, проводяться за рахунок Фонду соцстраху. Ці суми будуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку або засобами поштового зв’язку.

При кожній виплаті щомісячної страхової суми загальний розмір відрахування не може перевищувати 20%, а в окремо передбачених законодавством випадках – 50% щомісячної страхової виплати, яка підлягає виплаті потерпілому або особі,яка має на це право. Змінами передбачено, що відсоток відрахування може бути збільшений за згодою одержувача страхових виплат.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, пов’язаній з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100% середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу).

Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші п’ять днів такої непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності – за рахунок коштів Фонду.

Постанова набирає чинності 1 жовтня 2018 року.

Податок на доходи фізичних осіб

ІПК ДФСУ від 31.07.2018 р. № 3329/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Багато юросіб можуть використовувати для виплати доходів акціонерам спеціальні ескроу рахунки. За договором рахунки умовного зберігання (ескроу) банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий клієнтові (власнику рахунка), грошові кошти, отримані від власника рахунку та/або від третіх осіб, і перераховувати ці кошти особі (особам), вказаною власником рахунку (бенефіціару або бенефіціарам), або повернути їх власнику рахунку при настанні підстав, передбачених договором рахунків умовного зберігання (ескроу).

Будь-які утримання з коштів, що виплачуються акціонерам, стосуються витрат, пов’язаних з відкриттям та обслуговуванням рахунку умовного зберігання (ескроу), які несе заявник вимоги. Якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно п. 15 ст. 652 Закону № 514 придбання акцій заявником вимоги і продаж зазначених акцій акціонерами не вимагає обов’язкової участі торговця цінними паперами та отримання ліцензії на здійснення валютних операцій або інших дозволів і погоджень державних органів, в тому числі НБУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, а також інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п. 170.2 ПКУ.

Якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту-фізособі резидентом-юрособою, даний резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо відповідних доходів. При укладанні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити у договорі ставку податку, яка буде застосована до вказаних доходів.

Отже, якщо клієнт банку (юридична особа), який є власником домінуючого пакету акцій, здійснює через ескроу рахунки виплату доходу фізичним особам (резидентам/ нерезидентам) за придбані у таких осіб акції, відповідна юридична особа є податковим агентом.

 

ІПК ДФСУ від 30.07.2018 р. № 3313/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

У разі відрядження по Україні максимальний розмір добових відповідно до пп. 170.9.1 ПКУ становить 0,1 розміру мінзраплати (в 2018 році – 372,30 грн).

Разом з тим в положенні пп. 170.9.1 ПКУ не встановлено граничний розмір витрат на оплату вартості проживання, понесених працівником під час його відрядження за кордон (і в межах України теж).

Нагадаємо, що для бюджетників зазначені обмеження встановлені постановою Кабміну від 02.02.2011 р. № 98 і залежать від країни відрядження.

 

Виплата юрособою винагороди приватному виконавцю в рамках здійснення останнім стягнення за виконавчим документом.

Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 1403.

Самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або здійснює незалежну професійну діяльність за умови, що він не є працівником в межах зазначеної підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп.14.1.226 ПКУ).

При наданні приватним виконавцем копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, податковий агент при нарахуванні (виплаті) доходів даному виконавцю повинен відобразити дохід у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «157» без утримання податку на доходи в джерела виплати.

За даними сайту Офісу великих платників податків ДФСУ.

Єдиний податок

ІПК ДФСУ від 30.07.2018 р. № 3314/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента будь-які виплати доходів із джерелом їх походження з України, повинен нарахувати та сплатити податок з доходів нерезидента в порядку, розмірі та в строки, встановлені розділом III ПКУ.

Ставка податку становить 15%. Податок стягується за рахунок виплачених доходів і сплачується до бюджету під час виплати доходів, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати (пп. 141.4.2 ПКУ).

При цьому, як відзначають податківці в ІПК, положеннями міжнародних договорів не передбачено винятків щодо порядку звільнення від оподаткування вищевказаних доходів для суб’єктів господарювання – резидентів України, які сплачують єдиний податок. Тобто податківці вважають, що дія міжнародних конвенцій з питань оподаткування не поширюється на платників єдиного податку.

Отже, в разі виплати на користь нерезидента будь-якого доходу з джерелом походження з України платники єдиного податку четвертої групи повинні:

– утримати і перерахувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента за ставкою 15%;

– подати протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ??звітного (податкового) року Декларацію з податку на прибуток і розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, які отримали доходи з джерелом їх походження з України, на додаток до неї.

Сума податків, що утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображається у рядку 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

А сам розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів, які отримали доходи з джерелом їх походження з України, здійснюється в додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації.

 

ІПК ДФСУ від 20.07.2018 р. № 3201/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Для платників єдиного податку третьої групи ПКУ встановлена ??фіксована ставка в розмірі 3% доходу в разі сплати ПДВ і 5% доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (п. 293.3 ПКУ).

При зміні ставки єдиного податку виникає питання щодо оподаткування ПДВ поставки товарів/послуг, що здійснюється платником єдиного податку під час перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 5% (без сплати ПДВ) і оплати таких товарів після переходу на ставку 3% (зі сплатою ПДВ) .

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Таким чином, періодом виникнення доходу в даному випадку є квартал, в якому підприємству надійшли кошти. При цьому в дохід включається вся сума коштів, отримана від покупця.

У той же час датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата «першої події» (п. 187.1 ПКУ), а саме:

• дата отримання коштів від покупця / замовника, або

• дата відвантаження товарів, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.

ПДВ-реєстрація осіб у разі зміни ставки єдиного податку діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (абз. 2 п. 183.5 ПКУ).

До того ж право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (п. 201.8 ПКУ).

З огляду на зазначене, якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів) відбулося до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія (зарахування коштів) відбулося після такої реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується за умови, що такий платник не вибрав касового методу визначення податкового зобов’язання.

 

Як бути з Книгою доходів, чи потрібно реєструвати нову, якщо підприємець-єдинник змінює місце здійснення діяльності?

Так, у разі зміни місцезнаходження платника податків сплата податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) в такому випадку одночасно зі зняттям з обліку, зокрема ФОП за основним місцем обліку, здійснюється постановка на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подачі заяви;

2) до закінчення року платник податків враховується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки і збори, які згідно із законодавством, повинні виплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) і виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючим органом щодо платника податків здійснюється адміністрування таких податків, зборів.

Таким чином, в разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, ФОП – платнику єдиного податку необхідно після закінчення бюджетного року, в якому сталася така зміна податкової адреси (місця проживання), зареєструвати нову Книгу обліку доходів (Книгу обліку доходів і витрат) в контролюючому органі за новою податковою адресою (основним місцем обліку) до отримання ним доходів від здійснення підприємницької діяльності за новим місцем обліку.

Роз’яснення з розділу 107.07 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Земельний податок

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ). Договір оренди земель державної та комунальної власності складається за типовою формою, затвердженою КМУ.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. ст. 285 – 287 ПКУ.

Податківці звертають увагу, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний термін після держреєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу ДФС.

До відома

Лист Мін’юсту від 07.06.2018 р. № 6623/8.4.3/32-18.

З появою нового Закону про ТОВ виникає безліч питань з приводу складання статуту. Мін’юстом надано детальну консультацію з питань порядку державної реєстрації та діяльності ТОВ і ТДВ в зв’язку з прийняттям Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

Так, перелік відомостей, які обов’язково потрібно вказувати в статуті товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю, встановлений статтею 11 Закону № 2275-VIII.

У статуті товариства вказуються відомості про: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенції, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу і виходу з нього.

У той же час статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Такими відомостями можуть бути положення, що стосуються:

• надання додаткового терміну для погашення заборгованості в зв’язку з простроченням внесення вкладу;

• порядку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків;

• порядку реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства;

• відчуження частки в статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам;

• виплати і обмеження виплати дивідендів учасникам товариства;

• проведення аудиту фінансової звітності товариства на вимогу учасників та інше.

Крім того, Мін’юст зазначає, що чинним законодавством не встановлено вимог щодо форми і змісту заяв про вступ і вихід з товариства.

 

З 2018 року за ДФСУ закріплено обов’язок оприлюднювати на офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір і дату встановлення ставок місцевих податків і зборів на відповідних територіях, а також про проведену нормативну грошову оцінку земель. Така інформація повинна була з’явитися на офіційному сайті ДФСУ не пізніше 15 липня поточного року. Цього вимагає п. 48 розд. I Закону України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII.

Для цього на офіційному веб-порталі ДФСУ створений розділ «Ставки місцевих податків і зборів» в рубриці «Податки, збори, платежі».

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy