Зміни в законодавстві України (№ 2, липень 2018)

І. Офіційні листи та роз’яснення

Податок на додану вартість

· ІПК ДФСУ від 10.07.2018 р. № 3046/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Платник ПДВ здійснює інвестиційну діяльність і до отримання права власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення) укладає попередній договір, в якому покупець забезпечує укладення основного договору шляхом внесення гарантійного платежу. При укладанні основного договору платник ПДВ виступає продавцем.

Якщо ж умовами договору передбачено, що гарантійні платежі виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань і підлягають поверненню після підписання основного договору, то ця сума гарантійних платежів не збільшує базу оподаткування ПДВ. Якщо умовами попереднього договору передбачено, що кошти у вигляді гарантійних платежів зараховуються в оплату майна, то така сума гарантійних платежів збільшує базу оподаткування ПДВ у платника.

У разі зміни напряму використання отриманого раніше гарантійного платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення укладення основного договору і в подальшому спрямовується в рахунок оплати за майно, що має бути обумовлено додатковою угодою до договору, на дату зміни напрямку використання гарантійного платежу платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих гарантійних платежів.

· ІПК ДФСУ від 04.05.2018 р. № 2004/6/99-99-07-05-06-15/ІПК.

ДФС відзначає: відповідальність, передбачена ст. 120 1 ПКУ за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН помилкових (зайвих) податкових накладних, не застосовується.

Втім, податківці все-таки нагадали: відповідно до вимог п. 120 1.1 ПКУ за порушення платниками ПДВ граничного терміну, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається одержувачу (покупцеві), складеної на поставки товарів/послуг для операцій, звільнених від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою), тягне за собою накладення на платника ПДВ , на якого відповідно до вимог ст. ст. 192 і 201 ПКУ покладено обов’язок по такій реєстрації, штрафу в розмірі:

• 10% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунків коригування, – в разі порушення терміну реєстрації до 15 к. дн .;

• 20% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунків коригування, – в разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 к. дн.;

• 30% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунків коригування, – в разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 к. дн.;

• 40% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунків коригування, – в разі порушення терміну реєстрації від 61 до 365 к. дн.

При реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 1.2 ПКУ, не застосовуються.

Тобто штрафні санкції по ПДВ за порушення платником податку граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуються відповідно до п. 120 1.1 ПКУ, незалежно від початку проведення камеральної перевірки органами ДФС.

· ІПК ДФСУ від 10.07.2018 р. № 3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

При складанні податкової накладної без факту здійснення господарської операції і її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ відповідно до п. 192.1 ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Обсяги поставки товарів/послуг і сума ПДВ, зазначені у такій податковій накладній (не підтвердженою первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в Декларації з ПДВ.

При цьому суми ПДВ, зазначені в податковій накладній, складеної без факту здійснення господарської операції, і розрахунок коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при розрахунку реєстраційної суми, а отже впливають на значення показника “SПеревіщ”.

Оскільки ПКУ не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних (в т. ч. складених помилково) або їх неврахування при розрахунку реєстраційної суми, врегулювання порушеного питання можливо шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правові акти.

· Копії документів, які подаються на розгляд комісії ДФС для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, завіряти не потрібно.

Такі документи подаються у відсканованому вигляді в форматі PDF у вигляді окремих додатків до повідомлення про подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відповідним накладенням на них електронного цифрового підпису підписувача (підписантів) та електронної печатки (при наявності).

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р № 117.

Роз’яснення з розділу 101.17 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Податок на прибуток

· ІПК ДФСУ від 19.03.2018 р. № 1080/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Нормами Податкового кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми витрат на утримання необоротних активів та витрат на оплату праці за час вимушеного простою. Дані витрати відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

При цьому податкова амортизація основного засобу, не призначеного для використання в господарській діяльності під час вимушеного простою, не нараховується відповідно до вимог пп. 138.3.1 ПКУ.

Разом з тим згідно з п. 138.1, п. 138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, що виникають за операціями з ремонту зазначеного об’єкта невиробничих основних засобів.

Контрольовані операції

· Останній день для подання Звіту про контрольовані операції за 2017 звітний рік (30.09.2018) припадає на вихідний день (неділя), тому платники податків повинні подати такий Звіт не пізніше 01.10.2018.

Податківці звертають увагу на те, що з урахуванням особливостей електронного документообігу платникам податків варто заздалегідь подбати про своєчасне подання Звіту про контрольовані операції з метою можливості при його неприйняття по будь-яких технічних чи форс-мажорних обставин вжити заходів для вирішення цього питання до закінчення граничного строку подання Звіту про контрольовані операціі.

З метою спрощення для платників процедури заповнення Звіту Порядком складання Звіту про контрольовані операції, затвердженим наказом Мінфіну від 18.01.2016 р № 8 (далі – Порядок № 8), передбачена можливість при використанні платником податків для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципом “витягнутої руки” методів ціни перепродажу, “витрати плюс”, чистого прибутку, розподілу прибутку приведення в Звіті про контрольовані операції узагальненої інформації про сукупність таких контрольованих операцій (п. 6 р зд. І Порядку № 8). Як наголошується в розд. V цього Порядку, угруповання контрольованих операцій в їх сукупність для відображення узагальненої інформації в додатку дозволяється за контрольованим операціями, які мають однакові умови поставок та інші показники цих контрольованих операцій, що відображаються в графах 2 – 6, 9 – 11, 21, 22 розділу “Відомості про контрольовані операції “додатка.

У той же час, якщо особливості окремих видів економічної діяльності припускають наявність договорів, які передбачають періодичні операції протягом звітного року, то при незмінності умов поставок та інших показників, що відображаються в графах 2 – 13, 16, 18, 19, 21 – 23 розділу ” Відомості про контрольовані операції “додатка, дані про таких операціях вказуються в одному рядку сумарно (п. 19 розд. IV Порядку № 8).

Таким чином, сумарна відображення декількох контрольованих операцій в одному рядку додатка (п. 19 розд. IV Порядку № 8) можливо при застосуванні будь-якого методу ТЦО, але тільки в контрольованих операціях у рамках одного контракту з ідентичними товарами, що поставляються по незмінній ціні.

Разом з тим угруповання контрольованих операцій (п. 6 розд. I і розд. V Порядку № 8) надає більш широкі можливості для узагальнення різних товарів (на рівні товарної позиції УКТ ЗЕД), що поставляються за різною ціною і за різними контрактами і за умови використання методів ціни перепродажу, “витрати плюс”, чистого прибутку.

Готівкові розрахунки

· Обмеження суми готівкових розрахунків.

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: з фізичними особами – в розмірі до 50 000 грн. включно. Це обмеження встановлено п. 6 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

ДФС в ІПК від 22.05.2018 р. № 2260/6/99-99-14-05-01-15/ІПК вже вказувала, що, на її думку, обмеження 50 000 грн. стосується виключно готівкових розрахунків між суб’єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги та таке обмеження не поширюється на розрахунки по виплатах, пов’язаних із оплатою праці співробітників. У той же час для отримання роз’яснення з порушених питань запропонувала звернутися в НБУ.

У більш свіжої ІПК ДФС від 09.07.2018 р. № 3010/6/99-99-14-05-01-15/ІПК податківці знову переконують, що обмеження 50 000 грн. стосується виключно готівкових розрахунків між суб’єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги та таке обмеження не поширюється на розрахунки по виплатах, пов’язаних із оплатою праці співробітників, матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності (в т. ч. допомоги по вагітності та пологах) і надання поворотної фінансової допомоги.

Платник податків питав про виплату зарплати, допомоги по тимчасовій непрацездатності (в т. ч. допомоги по вагітності та пологах), що виплачуються за рахунок як роботодавця, так і коштів Фонду соціального страхування, і розрахунки з надання поворотної фінансової допомоги в сумі понад 50 000 гривень.

Однак НБУ в листі від 22.05.2018 р. № 50-0007/28247 вказував, що встановлені вимоги поширюються на розрахунки по операціях за участю суб’єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на видачу і повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов’язані з оплатою праці.

Тому питання залишається відкритим, як роботодавцю, не порушуючи встановлених норм, виплатити суму декретних або зарплату разом з сумою компенсації за невикористану відпустку при звільненні, якщо ці суми перевищують 50 000 грн., а працівник не має можливості або не бажає отримувати їх на картковий рахунок в банку.

Праця і заробітна плата

· Працівник за власним бажанням в обов’язковому порядку може отримати відпустку без збереження заробітної плати. Перелік випадків, за якими надається така відпустка, наведено в ст. 84 КЗпП.

За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днівна рік (ч. 2 ст. 84 КЗпП, ст. 26 Закону України “Про відпустки” (далі – Закон)).

Мінсоцполітики в Листі від 29.04.2016 р № 243/13 / 116-16 роз’яснило, що важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановленими ст. ст. 25 і 26 Закону, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Види відпусток, що надаються працівникам, визначені в ст. 4 Закону. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватися інші види відпусток (ч. 2 ст. 4 Закону). Тобто колективним або трудовим договором можуть встановлюватися тільки інші види відпусток, які не визначені в ст. 4 Закону. Варто зазначити, що норма ч. 2 ст. 4 Закону не поширюється на відпустки без збереження заробітної плати, так як такий вид відпусток визначено Законом і встановлена ??конкретна тривалість цих відпусток.

Мінсоцполітики зазначає, що інші види відпусток, передбачені колективним договором, угодою та трудовим договором, повинні бути оплачені. Встановлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю.

Головне Управління Держпраці в Дніпропетровській області.

· Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

У той же час у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Фахівці ГУ Держпраці у Львівській області на своєму сайті вказують: про зміну істотних умов праці (систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та т. д.) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці може бути підставою для припинення трудових відносин відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Плата за землю

· Наказом Мінфіну від 06.07.2018 р № 602 затверджено три узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування плати за землю:

1. Щодо справляння плати за землю в разі оренди площі в багатоквартирному будинку.

Консультація визначає, що безпосереднім платником плати за землю виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яка є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників).

2. Щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, права на який у такої особи не оформлені.

Консультація визначає, що особа, яка володіє нерухомим майном, розташованим на земельній ділянці, права на який для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ??ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на земельну ділянку відповідно до запису, сформованої в Державному земельному кадастрі в порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог ПКУ не повинно сплачувати земельний податок.

3. Щодо справляння земельного податку з фізосіб – підприємців – платників єдиного податку.

Зазначена консультація визначає, що:

фізособа – підприємець – платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини для здійснення господарської діяльності і оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами, не повинен сплачувати земельний податок;

підпункт 4 п. 297.1 ПКУ не передбачає звільнення від земельного податку для фізособи – підприємця – платника єдиного податку в разі, якщо обов’язок по сплаті податку виникає у нього як у співвласника багатоквартирного будинку в складі витрат на управління.

· Для земельних ділянок, інформація про яких не було внесено до відомостей Державного земельного кадастру, і в разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку його нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0.

Відповідна норма передбачається Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 р. № 162, який набирає чинності з 17.07.2018.

Податкові зобов’язання по платі за землю обчислюються відповідно до виписки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаної і затвердженої в порядку, визначеному Законом про оцінку землі, із застосуванням до неї кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої в залежності від дати затвердження такої НДО.

Разом з тим при наявності в відомостях Кадастру про земельну ділянку ознак, зазначених у Порядку № 489, платнику плати за землю доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цієї ділянки щодо виконання робіт із землеустрою та НДО з метою внесення відповідних відомостей в Кадастр.

Роз’яснення з розділу 112.05 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ.

Контроль і відповідальність

· Податківці за перше півріччя 2018 року вже кілька разів розміщували оновлений план-перевірок, який постійно чомусь коригується, включаючи все нових і нових платників податків.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж один раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж один раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, перелік ризиків та їх поділ за ступенями значимості (високий, середній, незначний) затверджені Наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524, зміни, що були внесені, набирають чинності з 29.05.2018.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік був сформований і оприлюднений на офіційному веб-порталі ДФС 22.12.2017.

Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування. План-графік з урахуванням коректувань розміщується на офіційному веб-порталі ДФС в розділі “Плани і звіти роботи”.

· Постанова ВСУ від 24.05.2018 р. № 803/1038/17.

Верховний Суд розглянув позов ФОП, до якого було застосовано штраф за неоприбуткування готівки в Книзі доходів і витрат загальносистемника.

З висловлених раніше правових позицій в Постановах від 01.04.2014 у справі № 21-54а14 та від 28.02.2018 у справі № 824/2588/13-а слід, що в разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є :

• сукупність дій по фіксації повної суми фактичних надходжень готівки в фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книжки)

• відображення на їх підставі готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

Невідображення готівки в КОРО після проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки; відповідальність встановлена ??Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.95 р. № 436/95.

Однак належна, своєчасна і повна фіксація готівки в фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки в КОРО підприємцем була забезпечена. З огляду на це, ВСУ не побачив підстав для застосування штрафних санкцій за неоприбуткування, оскільки порушення ведення Книги обліку доходів і витрат власними силами не дають підстав для накладення штрафу.

До відома

· Правління НБУ прийняло рішення підвищити облікову ставку до 17,5% річних з 13 липня 2018 року.

Відповідна інформація розміщена на сайті НБУ. Мова йде про рішення Правління НБУ від 12.07.2018 р № 443-рш.

Попередній розмір облікової ставки на рівні 17% був встановлений з 02.03.2018.

· Звіт про суми податкових пільг

ДФСУ оприлюднила Довідник № 89/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідник № 89/2 інших податкових пільг.

Дані відповідних довідників використовуються платниками податків при заповненні Звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою Постановою КМУ від 27.12.2010 р № 1233, а також при заповненні податкової звітності.

· За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у червні 2018 року, в порівнянні з травнем 2018 року, становить 100,0%.

Отправить запрос

Команда HLB Ukraine всегда рада помочь, присылайте Ваш вопрос

Отправить
x
x

Share to:

Copy link:

Copied to clipboard Copy